Статті

У ДЕНЬ СМІХУ УЧАСНИКАМ РИНКУ ЗЕРНА В УКРАЇНІ НЕ ДО ЖАРТІВ

Скидається на те, що Україна переоцінює власну значущість на світовому ринку зерна. За своїм потенціалом ми справді здатні досягти більшого. Але до цього ще далеко. Наприклад, США щороку вирощує тільки кукурудзи близько 300 млн тонн і експортує майже мільйон тонн зернових на тиждень. Чи може Україна зі своїм річним експортом у 5 млн тонн кукурудзи впливати на світовий ринок?! Звісно, ні.
Кукурудза – справді одна із найрентабельніших сільгоспкультур. Але пригадаймо, ще зовсім недавно українське зерно не відповідало світовим вимогам за якістю і тому коштувало на внутрішньому ринку 400 грн/т. ТОВ СП «Нібулон» першим з вітчизняних виробників і зернотрейдерів змінив ситуацію. Завдяки створенню мережі сучасних елеваторів, просвітницькій роботі, неухильному виконанню укладених з сільгоспвиробниками угод і прозорій діяльності «Нібулона» ціна на кукурудзу останніми роками зросла до 1,6-2 тис. грн. Компанія відкрила для України світовий ринок, куди так важко пробитися і де через довготривале квотування наше місце легко займуть інші.
То хто ж постраждав від введення квот? Перш за все – український виробник. Й імідж країни, який дедалі погіршується намаганнями певних можновладців вичавити з ринку зернотрейдерів і закріпити на ньому державного (де факто – напівприватного) оператора-монополіста. Світова спільнота висловила своє невдоволення такою політикою в Україні і попередила про згортання інвестицій в наш АПК. Якщо через тиск транснаціональні компанії підуть з України, то обов'язково стягнуть із неї всі збитки. У вкрай важкому становищі опиняться українські зернотрейдери, які створили тут чималі активи, випестували трудові колективи. Проте, на відміну від ТНК, вітчизняні не мають жодної державної підтримки. У підсумку вони отримають лише цькування, звинувачення у дестабілізації цін і реальну загрозу згортання бізнесу. Агровиробники, яких позбавлять вибору, збуватимуть збіжжя у вітчизняних портах тим-таки ТНК, як це було років 20 тому, але вже за посередництва державного монополіста, який диктуватиме ціну.
Наприкінці березня ц.р. склалися усі передумови, щоб виправити ситуацію і з 1 квітня відновити експорт зернових. Однак уряд вкотре знехтував думкою бізнесу, громадських об'єднань і світової спільноти та подовжив квотування експорту до кінця поточного МР, щоправда збільшивши квоти на кукурудзу на 2 млн тонн.
Більш прозорою здається пропозиція замінити квотування експортним митом. Однак замість проголошеної державної політики на розбудову ринкової інвестиційно привабливої економіки країни, увесь світ побачив звичайне протистояння гілок влади. При цьому фахівці ринку побоюються, що запровадження мита зовсім не виключає в подальшому паралельного існування квот.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"