НАСТРІЙ У АГРАРІЇВ ПОГАНИЙ

Ухвалення 30 березня 2011 року постанови КМУ про продовження квотування експорту зернових стало шоком для гравців зернового ринку, вважає керівник консалтингового агентства ААА Сергій Наливка. Усе йшло до того, що квотування відмінять, натомість запровадять експортне мито на зернові культури. Складається враження, що голова держави змінює свою думку мало не щодня, адже ідея про експортне мито виходила саме з Адміністрації Президента. Чи, можливо, Азаров з Присяжнюком самотужки визначають правила гри. На думку фахівця, є дві групи впливу на зерновий ринок: одна з них виступає за цивілізований ринок і пропонувала запровадити експортне мито, яке б наповнювало держбюджет, інша – виступає за квоти і їх непрозорий розподіл, який наповнює кишені певних осіб. Як бачимо, поки Президент України перебуває у закордонному відрядженні, Адміністрація Президента програє групі, яка склалася довкола Мінагропродполітики.
Сергій Наливка впевнений, що продовження дії квот, особливо на фоні посівної кампанії – це не стільки удар по зернотрейдерах, скільки по виробниках, бо у них залишилося багато зерна, яке вони планували реалізувати за високою ціною після відміни квот і цим покращити свій фінансовий стан. Куди тепер дівати це зерно – не зрозуміло.
За його словами, це, безумовно, негативно вплине на посівну кампанію. «Я вважаю, що відсотків на 10 ярі культури будуть недосіяні. За нашими даними, вже сьогодні аграрії недоотримають близько 17% мінеральних добрив через діяльність ТОВ «Хліб Інвестбуд» на цьому ринку. В першу чергу – малий і середній бізнес. Адже всі азотні добрива від виробника-монополіста спершу йдуть на «Хліб Інвестбуд», а той їх відпускає лише за умови форвардних контрактів. А форвардні контракти у цьому ТОВ передбачають мінімальний обсяг у тисячу тонн зернових. Де зараз фермеру дістати ці тисячу тонн? Вони, звісно, скуповують ті невеликі запаси добрив, які залишилися з минулого року, тому цей рік ще вдасться якось вистояти. Але якщо буде державна монополія, ми побачимо велике зменшення і обсягів посівів, і виробництва. Тому хочу наголосити: все що зараз робиться, робиться не проти зернотрейдерів, а для ТОВ «Хліб Інвестбуд» і невеликої групи людей, які ним керують», – сказав експерт.
Не дивно, що за таких обставин Мінагропродполітики закрив для громадськості статистику посівної кампанії. «Ми отримуємо дані з багатьох різних джерел, порівнювали ситуацію з минулорічною. Можемо з впевненістю сказати, що озимої пшениці посіяно трохи більше, і це можна було б поясними тим, що селяни сподівалися на відміну квот. Але водночас суттєво скоротилися озимі посіви на зелений корм», – говорить Сергій Наливка. – Стало зрозумілим, що для того, щоб приховати свій провал, міністерство те, що сіялося під зелені корми, зарахувало як посіви зернових. А щоб правда не виплила, статистику просто приховують. В результаті ми реально не дорахуємося сотень тисяч гектарів. Реальні площі посівів озимих зернових культур значно менші, ніж їх декларує міністерство. Наш прогноз цьогорічного урожаю 40-41 млн тонн. Але після закінчення посівної, коли до нас надійдуть реальні дані з регіонів, не виключено, що прогноз погіршиться до 37-38 млн тонн зернових».
Настрій у аграріїв поганий: вони не розуміють логіки дій уряду, зате розуміють, що «Хліб Інвестбуд» – це така собі «шарашкіна контора», про справжніх господарів якої нещодавно писала газета «Дзеркало тижня».
Якщо такі спроби держави регулювати зерновий ринок в ручному режимі продовжуватимуться, Сергій Наливка не виключає, що закордонні інвестори, які не лише вклали сотні мільйонів доларів у логістику, а дехто з них ще й вирощували зернові в Україні, вимушені будуть припинити свою діяльність на теренах нашої держави. У такому випадку слід чекати позовів цих інвесторів проти держави Україна до Стокгольмського суду. Я б не радив після цього нашим службовцям виїжджати за кордон на якомусь транспорті, бо його арештують як заставу.
Трейдери дійсно стурбовані, зазначає експерт. Стурбовані також їх кредитори: ЄБРР, Світовий банк, МВФ, ряд інших структур. «Запевняю вас, що просто так, мовчки, вони не підуть. А якщо підуть, то так грюкнуть дверима, що ми повернемося у 2002 рік, коли проти українського зерна на міжнародному ринку йшла справжня бактеріологічна війна – увесь час у вантажах із зерном знаходили якихось шкідників чи хвороби, дискредитуючи його якість перед споживачами», – зазначив Сергій Наливка.
Він наголосив, що Саудівська Аравія вже оголосила, що якщо квоти на експорт зернових не відмінять, і вона не отримає український ячмінь за укладеними контрактами, то вона переорієнтується на ячмінь з Австралії. «Ми були монополістами на ринку ячменю і головним покупцем була саме Саудівська Аравія. Якщо Україна втратить такого покупця, що ми будемо робити з ячменем, якого вирощуємо 9-12 млн тонн, за внутрішньої потреби у 3,5 мільйони. Як можна втратити такий ринок? Зараз хтось наб'є собі кишені, а що буде завтра? Вони ж про це не думають», – відзначає експерт.
Керівник консалтингового агентства ААА наголошує, що не варто забувати: якщо з ринку підуть іноземні трейдери, то з ними підуть і іноземні інвестиції. Це однозначно призведе до зменшення посівів, урожайності. І ми знову будемо, як при «совку», мати порожні полиці у продуктових крамницях.