Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...

Наші партнери:

СВИНІ НЕ ВИННІ, ЩО СВИНОПАСИ ПРИ ВЛАДІ СВИНСТВОМ ЗАЙМАЮТЬСЯ

ImageУ людському суспільстві багато негативного пов'язують з традиційною для українця твариною – свинею: «нарив, як свиня», «брудний, як свиня», «не людина, а свиня», «насвинячив»... Такі порівняння випливають з поведінки цієї тварини. Хоча, можна сказати й таке: який свинопас, такі й свині. Як ото у відомому фільмі показано, коли «непутьовий» Іван Бровкін допустив, щоб свині залізли на колгоспні грядки і там усе перерили.
Нині вже й професії такої немає. Складається враження, що всі потенційні «непутьові» свинопаси пішли в політику і державну владу. Не даремно ж люди політику називають брудною, а у владі – стільки свинства. Он і поважна газета «Сільські вісті» 24 лютого ц. р. опублікувала статтю про дуже важливу і серйозну проблему (найнижче падіння вітчизняного свинарства) під заголовком «Свиняча яма». І газета «Агропрофі» від 18 лютого під гострим кутом ставить питання: бути чи не бути в Україні тваринництву? Прочитавши це, я не міг не відгукнутися, оскільки в публікаціях мова йде про те, що тривожну для нашого суспільства яму риють не свині, а недолугі «свинопаси від влади». Я на всі сто відсотків з цим погоджуюся. Причому керуюся не якимись емоціями, а конкретними фактами.
Мені 72-ий рік від роду минає, з них більше 40 років очолюю велике і досить успішне господарство, яке за відомим рейтингом визнане другим в Україні серед 300 тисяч сільгоспвиробників нашої держави. Основна галузь у нас – рослинництво (маємо 32 тисячі гектарів орендованих земель), але й тваринництвом займаємося. В середньому по року мали в межах 48 тисяч свиней, планували довести поголів'я до 100 тисяч. Для цього є всі можливості. Але через політику нинішнього уряду вимушені практично знищити в своєму господарстві свинарство. А це означатиме, що зникне ця галузь в цілому по нашому Бобровицькому району, бо ми забезпечували 85 відсотків виробництва м'яса. Та й по області буде відчутно, оскільки наша частка – 10 відсотків.
Втім не статистика мене непокоїть. У свинарстві в нас зайнято 222 працівники, в цьому році залишиться 20. Роботу втратять люди у восьми селах, де ми відродили тваринництво після того, як приєднали до себе розвалені господарства і відремонтували там пусті приміщення. Держава недоодержить майже три тисячі тонн високоякісної свинини. Ми щороку продавали населенню більше 10 тисяч поросят по доступній ціні – від 60 до 100 гривень за голову. На базарі такі поросята коштували 300-400 гривень. Не важко спрогнозувати, як виросте ціна в цьому і наступні роки, коли наше господарство не буде реалізовувати населенню стільки дешевого молодняку свиней. Не продаватимуть його й інші господарства, бо й там залишають поголів'я лише для внутрішніх потреб. А чи багато хто зможе купити порося за базарною ціною? Цю проблему помножте на значне подорожчання кормів і самі прогнозуйте, як незабаром підскочить в ціні м'ясо на ринках.
Можливо, дехто з читачів і нас звинуватить, що різко скидаємо поголів'я свиней, не працюємо над підвищенням ефективності галузі? Але це не так. Навіть у минулому кризовому році, коли через значний недобір зерна злетіла вверх ціна на корми, а також на пальне, електроенергію, інші складові сільськогосподарського виробництва, собівартість кілограма свинини по нашому господарству становить 10,85 гривень, тоді як в інших господарствах області, знаю, вона сягає до 16 і більше гривень.
Ми завчасно подбали про виробництво повноцінного комбікорму на власному заводі з власного зерна. На високий рівень підняли механізацію виробництва. У двох свинарниках, де за рік обертається по 5 тисяч голів свиней, працює по дві свинарки. Там запроваджена автоматизація годівлі тварин. Планували це поширювати на інші приміщення, водночас уводити в дію нові свинарники. Але наші плани рухнули, бо стало економічно невигідно займатися свинарством, навіть при нашій низькій собівартості продукції. Якщо рік-два тому продавали свиней по 12-14 гривень за кілограм живої ваги, то з 1 березня ціна падає до 10,5 гривень.
Знаю, що Глобинський м'ясокомбінат, з яким співпрацює наше господарство (на Чернігівщині жоден не працює), дорожче закуповує свиней м'ясної породи. Ми завезли 150 свиноматок великої білої англійської м'ясної породи і ландрасів, від них уже одержали майже тисячу голів приплоду, але на цьому і зупинимося. Бо навіть за збиткову закупівельну ціну з кожним днем все важче продавати свиней.
На перший погляд, населенню тільки б радіти дешевому м'ясу. Але парадокс: у магазинах ціни на ковбасні вироби не знижуються, а навіть зростають. Вартість кілограма вареної «Лікарської», яку при СРСР продавали по 2,20, догнали до 60 і більше гривень. Щоб люди могли її купувати, потрібне і відповідне зростання зарплати, чого немає.
Виробники ковбас виправдовуються: дорожчають енергоносії, інші складові виробництва. Але вони подорожчали і для сільгоспвиробників, в тому числі ціна на зерно зросла не на кілька відсотків, а в рази. Як може при такій ситуації падати закупівельна ціна на м'ясо? Лише, коли економіка розвивається не за законами цивілізованого ринку, а за корупційними схемами. В Україні, як, напевно, в жодній іншій нормальній державі, «жирують» торгаші. Тваринницькі приміщення, переробні підприємства закриваються, а супермаркети ростуть, як гриби після дощу. І забиті вони імпортом. У що Україну перетворюємо: зі світової житниці в суцільний одеський «привоз»?
Ми, сільгоспвиробники, на чім світ стоїть лаяли уряд Тимошенко, що завозив в державу м'ясні відходи з усього світу. Там їх утилізувати було дорожче, ніж «скинути» Україні, звісно за певну винагороду для тих, хто впускав до нас той непотріб. Яку продукцію з нього виготовляли? Багато сортів ковбас собаки і коти не хотіли їсти. Для них виготовляють корм з набагато якіснішого м'яса. А бідні українці змушені споживати те, що їм підсовують.
Таку політику різко критикував і нинішній прем'єр Микола Азаров, який тоді був у опозиції. А що твориться тепер? Якщо раніше вітчизняне свинарство з горем пополам ще трималося, то тепер невпинно котиться до тієї свинячої ями, про яку написала газета «Сільські вісті».
В нинішнього уряду є виправдання – він підтримує, в тому числі фінансово, розвиток великомасштабного свинарства. Знаю, на Донеччині вже побудований гігант на кілька сот тисяч голів. Але ще Радянський Союз «награвся» такими комплексами. Згадаймо, як вони «горіли» від інфекційних хвороб. Недалекий від нас і Києва – Калитянський – тому приклад. Крім того, а як бути отим свинаркам, які вимушені шукати іншу роботу? Та й яка інша в наших знедолених селах? А найголовніше – нові свинячі гіганти не забезпечують виробництво необхідної кількості м'яса, і держава тільки офіційно завозить 200-300 тисяч тонн імпорту. А скільки неофіційного, контрабандного? Тут «найнепутьовиший» свинопас може задуматися: чому вітчизняної якісної і недорогої свинини не беруть, а із-за кордону завозять якусь сумнівну мерзлятину? Легального, нормального м'яса ніде дешевшого, як у нас, немає. Скажімо, в Росії внутрішні ціни на свинину ( в перерахунку на наші гроші) – більше 20 гривень за кілограм. Там торік на 21 відсоток закрили імпорт на свинину, і на 20 відсотків збільшили власне виробництво. В Європі, де значно дотується сільгоспвиробництво, жива вага свинини коштує найдешевше 14-16 гривень. Де Україна бере «дешеве» м'ясо?
Тож підсумуймо головну небезпеку від «свинячої ями». Перед цим майже знищили були цукрову галузь, від чого ціна на традиційний продукт підскочила в рази. Тваринне масло вже завозимо з біднішої за Україну Білорусії, до того ж за вищою ціною, ніж у нас. Гречку завозитимемо з Китаю. З борошном виникла проблема, хоча уряд запровадив квотування експорту зерна. Але ті квоти не на благо людей, а для кишень урядових корупціонерів. Цим я не відкриваю Америку, про це вже говорено-переговорено в Україні і за її межами. Тепер черга дійшла і до вітчизняного свинарства.
Тому я хочу через газету запитати Президента України Віктора Федоровича Януковича: доки він терпітиме в своїй команді «недолугих свинопасів»? Адже вони риють в державному городі набагато гірше і глибше, ніж оті свині Івана Бровкіна.
За сценарієм відомого кінофільму, «непутьового» свинопаса перевиховала Радянська Армія. Може, й Ви, Вікторе Федоровичу, пошліть урядових аграрників і економістів в армію на перевиховання? А ще краще – в якусь «гарячу точку». Кажуть, страх добре провітрює голову і примушує згадати Бога. Та й справжнього зарубіжного досвіду наберуться.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: