ЗАКОНОДАВЧІ МЛИНЦІ ПЕРЕД ВЕЛИКИМ ПОСТОМ

На порядок денний чергового засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин під головуванням Григорія Калетніка 1 березня було винесено розгляд дев'яти законопроектів.
Першими традиційно розглядали законопроекти, підготовлені до другого читання. Законопроект №7003 «Про органічне виробництво», поданий народними депутатами Ю.Литвином та М.Томенком, розроблений з метою визначення правових, економічних та соціальних основ ведення органічного сільського господарства, вимог щодо вирощування, виробництва, перероблення, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції і сировини, а також забезпечення раціонального використання ґрунтового покриву, охорони здоров'я населення та збереження довкілля. Під час доопрацювання після першого читання цей законопроект отримав 147 пропозицій від народних обранців, 101 поправку повністю чи частково врахували і, на одностайну думку членів комітету, він цілком гідний ухвалення Верховною Радою в цілому як закон.
Натомість проект Закону №4469 «Про внесення змін до статті 119 Земельного кодексу України» (щодо вдосконалення порядку набуття права на земельну ділянку за давністю користування) народного депутата В.Даниленка, що пропонує надати першочергове право громадянам, які користуються земельною ділянкою понад 15 років, але не мають на неї відповідних документів, отримати таку ділянку у власність чи у користування, звернувшись до відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування, Комітет рекомендував Верховній Раді відхилити, а автору – розробити на заміну новий, більш ґрунтовний законопроект, який би врегульовував це питання.
Також члени комітету вирішили рекомендувати парламенту відхилити проект Закону України «Про внесення доповнень до ст. 134 Земельного кодексу України» (щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності, які не підлягають продажу на конкурентних засадах), який був внесений народним депутатом О.Шевчуком ще в червні 2009 року. Ухваленим у листопаді 2009 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» №1702-17, питання, що порушуються у законопроекті були повністю врегульовані і необхідності в ухваленні цього законопроекту немає.
Найбільш гарячі дебати членів комітету виникли довкола проекту Закону України № 8163 «Про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (щодо експорту зерна за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)), внесеного народними депутатами І.Богословською, М.Перестенко та І.Сідельником. Коли верстався номер.Головне науково-експертне управління Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні рекомендувало парламентаріям відхилити законопроект №8163.
Головним завданням, яке перед собою ставили автори законопроекту – поява на світовому ринку нового потужного гравця – Української держави. Автори законопроекту пропонують запровадити нові правила експорту зерна, які на їхню думку, дозволять вітчизняним виробникам зерна безпосереднього вийти на зовнішні ринки. Крім того, для запровадження на внутрішньому ринку здорового конкурентного середовища, законопроектом пропонується визначати на конкурсних засадах державного оператора експорту зерна та дозволити здійснювати експортні операції іншим учасникам зернового ринку лише за умови їх фінансової участі у формуванні майбутнього врожаю. На думку творців законопроекту, це змусить експортерів зерна вкладати кошти у його вирощення і, таким чином, фінансово підтримає вітчизняного товаровиробника.
Створити на зерновому ринку державного оператора-монополіста намагаються вже вдруге. Перша спроба – законопроект №8053 «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо особливостей здійснення експорту об'єктів державного цінового регулювання), – з тріском провалилася. І от не пройшло й двох тижнів, як наче млинець з печі, народився новий законопроект на ту ж тему. Проте, на думку більшості депутатів, він виявився так само глевким, як і його попередник. Основні зауваження до  проекту зводяться до наступного:
1. Від імені держави виступатиме товариство, у статутному фонді якого державний пакет акцій складає лише 25 відсотків. У решті країн світу, де експортом зернових займається державний оператор, це практично на 99% державна структура. На думку депутатів, оптимально було б, якби державний оператор із забезпечення експорту зерна мав у статутному фонді 75 і більше відсотків державної власності і експортував збіжжя, вирощування якого профінансовано з державного бюджету. У такому випадку прибуток дійсно йшов би у бюджет.
2. Депутатів непокоїть норма законопроекту, за якою Кабінет Міністрів на конкурсній основі визначатиме господарське товариство, що від імені держави здійснюватиме експорт. На думку законотворців, це створює передумови для корупції.
3. Державний оператор і решта експортерів збіжжя поставлені законопроектом у нерівні умови, оскільки трейдери зобов'язані авансувати вирощування зерна на експорт, а на державного оператора ця норма не розповсюджується.
4. Законопроект не передбачив норму обов'язковості закупівлі зерна державним оператором лише безпосередньо у товаровиробників, що допускає зловживання, коли трейдери будуть здійснювати свій експорт через державного оператора.
5. Законопроектом не передбачено страхування авансових платежів на вирощування урожаю, що робить цю справу занадто ризикованою.
6. Сільськогосподарським товаровиробникам економічно невигідно самотужки займатися експортом через невеликі обсяги власного виробництва зерна, а законопроект не передбачає створення товаровиробниками структур для колективних дій з експорту.
7. Законопроект у своїх прикінцевих положеннях запроваджує норму зворотної дії, відповідно до якої, як виняток поточного року, експортери мають здійснити авансові платежі за вже посіяні озимі впродовж 15 днів після набуття чинності цього закону.
Не зважаючи на таку кількість зауважень, комітет усе-таки вирішив рекомендувати Верховній Раді ухвалити законопроект у першому читанні з тим, щоб, за словами головуючого, під час підготовки його до другого читання ці та інші зауваження були максимально враховані і закон працював на благо країни, а не окремих бізнесових груп. (Коментарі фахівців аграрного ринку та народних депутатів, які категорично не згодні з нормами цього документу читайте на стор.4-5).
Наступні два законопроекти, розглянуті членами комітету, стосувалися штучної, однак чи не найгострішої проблеми на продовольчому ринку України, – гречки. Проектом Закону №8116 «Про внесення зміни до розділу XХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливості справляння податку на додану вартість з операцій з постачання та імпорту», внесеним депутатами В.Лук'яновим, В.Бортом та І.Сідельником пропонується до 1 жовтня 2011 року звільнити від оподаткування ПДВ операції з постачання та імпорту гречки. А проект Закону України №8117 «Про внесення зміни до Закону України «Про Митний тариф України» щодо ставки на деякі зернові культури», внесений тими ж авторами, запроваджує на той же термін нульову ставку ввізного мита на цю культуру. Через диспаритет цін на гречку на внутрішньому ринку України та її найближчих сусідів – Білорусі і Росії, де вона у 2-3 рази дорожча, спостерігається значний відтік цього товару через нелегальні канали експорту. Тому в Україні виник дефіцит та ажіотажний попит на гречку. Для забезпечення внутрішнього споживання необхідно здійснити товарну інтервенцію з Китаю та інших країн. Але якщо імпорт гречки буде обкладатися ПДВ, така товарна інтервенція не матиме сенсу через високу ціну продукту. Тому комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді тимчасово відмінити ПДВ на імпорт гречки, та запровадити нульову ставку ввізного мита на цю культуру. Проте на думку депутатів, оптимальний термін дії закону – до 1 серпня, що і пропонується врахувати під час підготовки законопроекту до другого читання.
Комітет рекомендував Верховній Раді відхилити проект Закону України №7093 «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо інформації про харчову продукцію), внесений депутатом Ю.Мірошніченком, яким пропонується вилучити з статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» вимогу щодо права споживача на інформацію про основні властивості продуктів харчування, а також щодо обов'язковості позначки про наявність чи відсутність у складі продуктів ГМО. На думку членів комітету ухвалення цього закону призведе до порушення прав громадян на інформацію про харчову продукцію.
Наступним став проект Закону України № 8159 «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо упорядкування діяльності та здійснення своїх функцій Аграрним фондом», внесений народним депутатом Т.Засухою. Законопроект пропонує до 1 січня 2014 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість постачання Аграрним фондом з інтервенційного фонду та до інтервенційного фонду об'єктів державного цінового регулювання. Також пропонується застосовувати нульову ставку мита на експорт зернових та технічних культур, придбаних у сільськогосподарських товаровиробників та/або Аграрного фонду. Депутати вирішили рекомендувати Верховній Раді підтримати законопроект у першому читанні та доопрацювати положення про нульову ставку мита на експорт зернових під час підготовки до другого читання.
Останнім із документів, розглянутих того дня, став проект Закону України №8164 «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо спрощення процедури закупівель Аграрним фондом і аграрними вищими навчальними закладами товарів, робіт та послуг), внесений народними депутатами Г.Калетніком, В.Бортом та І.Сідельником. Ним пропонується не поширювати дію Закону «Про державні закупівлі» на товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється Аграрним фондом відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»; товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється аграрними вищими навчальними закладами, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, за рахунок власних надходжень. Ухвалення цього закону дозволить Аграрному фонду оперативніше здійснювати закупівлі для наступних товарних інтервенцій, а також дасть можливість аграрними вищими навчальними закладами без тендерних обмежень використовувати позабюджетні кошти. Члени комітету рекомендували Верховній Раді прийняти за основу цей законопроект із певними уточненнями. По-перше, спрощення закупівель товарів та послуг Аграрним фондом має стосуватися виключно регулювання на ринку зерна і не стосуватися експорту. По-друге, спрощення закупівель має розповсюджуватися на всі вищі навчальні заклади, а не лише аграрні, як пропонувалося авторами законопроекту.