ПРОЕКТ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ ПРОПОНУЄ «НОВІ ПРАВИЛА ГРИ» ДЛЯ АГРАРІЇВ

21 вересня ц.р. уряд подав до Верховної Ради на розгляд оновлену версію проекту Податкового кодексу. Та вже 7 жовтня проект було прийнято Верховною Радою у першому читанні. Аналіз тексту законопроекту свідчить про те, що прийняття цього документа значною мірою вплине на всі сфери бізнесу, у тому числі й на аграрний. Пропонуємо вашій увазі огляд найбільш значних змін, що привнесе новий Податковий кодекс – як пов'язаних із загальними нормами оподаткування, так і специфічних для аграрного сектора.

Загальний 
податковий режим
Насамперед, проект Кодексу передбачає зниження ставки з ПДВ до 17%, що має відбутися 2014 року, та поступове зниження ставки з податку на прибуток до 16% 2016 року. Однак зниження ставок компенсується більш жорсткими правилами адміністрування податків та розширенням бази оподаткування. 
Правила визнання доходів та витрат для цілей оподаткування будуть переважно ґрунтуватися на правилах фінансового обліку (стандартах бухгалтерського обліку України). Правило «першої події» буде скасовано. При цьому витрати будуть визнаватися відповідно до дати визнання відповідних доходів.
Проект Кодексу передбачає більш жорсткі правила стосовно зберігання та надання документів щодо господарських операцій. Якщо такі документи не були надані платником податків у ході проведення податкової перевірки, то такий платник не зможе використовувати їх у ході адміністративного або судового оскарження донарахувань за результатами перевірки. Такі документи, однак, можуть бути враховані платниками податку у наступних податкових періодах. 
Правила обчислення ПДВ зазнали менших змін. 
Як позитивну зміну слід відзначити обов'язок податкових органів видавати рішення при зменшенні від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток та від'ємного значення ПДВ. Зараз платники податків не можуть оскаржувати такі зменшення майбутніх податкових вигод внаслідок відсутності відповідних рішень.
Згідно з проектом Кодексу, значно обмежуються можливості для використання єдиного податку. Юридичні особи більше не зможуть використовувати цей режим. Фізичні особи – підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування та отримують більше 50% доходу від одного замовника протягом звітного періоду, повинні сплачувати всі податки, передбачені загальною системою оподаткування. Зменшено граничне значення річної виручки, яке дозволяє сплачувати єдиний податок фізичним особам (з 500 до 300 тис. грн.), та підвищено максимальний розмір ставки єдиного податку (до 600 грн на місяць, а у разі здійснення діяльності не за місцем державної реєстрації, або по всій території України – до 1500 грн на місяць). 
Та найголовніше – заборонено відносити на витрати вартість товарів та послуг, придбаних у платників єдиного податку, що робить взаємодію з ними неефективною з точки зору податку на прибуток.
Як дискримінаційну, можна зазначити норму законопроекту про заборону визнання витрат на оплату роялті та придбання консультаційних, маркетингових та інжинірингових послуг від нерезидентів.
При цьому проект Податкового кодексу передбачає збереження низки особливостей при оподаткуванні аграрного бізнесу, як то можливості застосовувати фіксований сільськогосподарський податок, а також спеціальний режим оподаткування податком на прибуток та ПДВ. 
Особливості оподаткування податком на прибуток виробників сільгосппродукції
Режим оподаткування сільськогосподарських підприємств податком на прибуток суттєвих змін не зазнав. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію з податку на прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду, та сплачують податок за підсумками звітного податкового року. При цьому сума нарахованого податку на прибуток зменшується на суму плати за землю, що використовується у сільськогосподарському виробництві.
Річний податковий період для виробників сільськогосподарської продукції починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний рік перевищує 50% загальної суми доходу.
Важливо зазначити, що дія цього режиму не поширюється на підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої в річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина й виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для подальшої переробки), які оподатковуються в загальному порядку.
Фіксований 
сільськогосподарський
податок
Насамперед, законопроект містить визначення сільськогосподарської продукції та сільськогосподарського виробника, що дозволить зменшити розбіжності у тлумаченні цих термінів для цілей застосування фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).
Так, сільськогосподарська продукція – це продукція тваринного і рослинного походження, яка підпадає під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, одержана в результаті відокремлення від біологічного активу (тварини або рослини) та призначена для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, і здійснює операції з її поставки.
В цілому, режим оподаткування ФСП, згідно з Проектом, залишився таким, як і зараз. Платники цього податку звільняються від сплати податку на прибуток підприємств, плати за землю (крім плати за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва), збору за спеціальне використання води, збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності). 
Порівняно з діючим законом про ФСП, проект Кодексу регламентує застосування ФСП під час реорганізації, а також більш детально визначає коло осіб, які не можуть бути зареєстровані платниками ФСП, а саме:
– суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;
– суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
– суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Дане уточнення переліку осіб, які мають право застосовувати ФСП, на нашу думку, направлене на обмеження застосування пільгового режиму високорентабельними підприємствами, а також запобігатиме зловживанням у цій сфері.
База оподаткування та ставки ФСП, що діяли раніше, залишаються незмінними. Крім того, Проект передбачає введення також додатково ставки у розмірі 0,09% для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, та ставки у розмірі 0,03% для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях.
Важливо відзначити, що проект Кодексу містить спеціальну норму, згідно з якою до платників ФСП не застосовується вимога зі сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів. Таким чином, усувається економічне обмеження на розподіл прибутку у вигляді дивідендів платниками ФСП.  
Звільнення поставки 
зернових та олійних
від ПДВ
Проект Кодексу передбачає звільнення від оподаткування ПДВ постачання зернових культур товарних позицій 1001 – 1008, технічних культур товарних позицій 1205 та 1206 (насіння свиріпи, ріпака та соняшника), крім їхньої першої поставки сільськогосподарськими підприємствами – виробниками вказаних товарів, деревини товарних позицій 4401 – 4421, згідно з УКТЗЕД. Крім того, законопроект забороняє застосування нульової ставки ПДВ при експорті зазначених товарних позицій. Іншими словами, виробники сільськогосподарської продукції повинні будуть нарахувати 20% ПДВ при першій поставці зерна, ріпака та соняшника, проте експортери не матимуть права на відшкодування ПДВ при експорті цих культур. Таким чином, це може призвести до збільшення ціни на українське зерно, ріпак та соняшник, порівняно з імпортованим зерном, та навіть може негативно вплинути на конкурентоспроможність української продукції на світових ринках.
Спецрежим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства
У новому проекті Кодексу передбачено й збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для підприємств, що працюють у сфері сільського та лісового господарств, а також рибальства. В цілому, текст Проекту Кодексу дублює діючі положення закону про ПДВ щодо правил оподаткування такої діяльності. Додатково законодавець деталізував види діяльності, які підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ.
Як і раніше, згідно із спеціальним режимом зобов'язання з ПДВ не підлягає сплаті до бюджету, а залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства. Однак, вказані суми ПДВ повинні акумулюватися сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Додатково у законопроекті зазначено, що суми зобов'язань з ПДВ, нараховані сільськогосподарськими підприємствами – платниками ПДВ на загальних підставах, але які відповідають критеріям для застосування спеціального режиму оподаткування, залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.
Спеціальний режим оподаткування ПДВ операцій з молоком 
та м'ясом у живій вазі
ТимЧасово до 1 січня 2015 року, згідно з положеннями проекту Кодексу, сума зобов'язань з ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, молочну сировину, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів буде визначено Кабінетом Міністрів України.
Проектом передбачено, що дія зазначеної норми призупиняється, коли у законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено, що сума ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, молочну сировину, м'ясо та м'ясопродукти та іншу продукцію переробки тварин і птиці, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), спрямовується до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням її у такій пропорції: 70% – на здійснення доплат на одну корову, наявну на 1 січня відповідного року, 30% – на фінансування на зворотній основі будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів.
В цілому, на даному етапі ще достатньо рано із впевненістю оцінювати, яким буде новий Податковий Кодекс та якими будуть зміни в оподаткуванні після його прийняття. Проте важливо розуміти, що влада серйозно налаштована на те, щоб прийняти Кодекс уже цієї осені та ввести його у дію з 1 січня 2011 року. Позитивним моментом є те, що проект Кодексу передбачає збереження існуючих спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських підприємств, що свідчить про розуміння законодавцем специфіки галузі та бажання підтримати її подальший розвиток. Проте, враховуючи кількість і значення очікуваних змін у податковому законодавстві, очікується значне навантаження на всю бізнес спільноту України, в тому числі й на аграрний сектор, у зв'язку з необхідністю адаптації до «нових правил гри» за новим Кодексом. Тому ми наполегливо рекомендуємо агропідприємствам серйозно готуватися до «нових правил гри» після прийняття нового Податкового кодексу уже сьогодні.