Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗАРЯСНІЮТЬ ПОЛЯ МОРЕМ СИНІМ
Колись на Поліссі було море. Не чорне, а синє. Синє і безкрає море льону, яке годувало наших...
БАТЬКА СВОГО СИН. УКРАЇНА ВІД МАЛОГО ДО СТАРОГО ВІДЗНАЧИЛА 26-У РІЧНИЦЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Лише за справжніх родинних цінностей, батькової підтримки і сили, маминої ніжності і любові...
ВІДРЕМОНТОВАНА РАДА
Із початком нового навчального року у школах, стартував і новий політичний сезон на печерських...
«НІБУЛОН» ПРОДОВЖУЄ МОДЕРНІЗАЦІЮ СУДНОЗАВОДУ І СПУСКАЄ НА ВОДУ НОВІ СУДНА
Компанія «НІБУЛОН» за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) продовжує реалізацію...
ЗІ ШКОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ МАЙБУТНЄ
Пузиківська ЗОШЧи багато вам траплялося незнайомих шкіл, до яких просто хотілося би зайти, бо вони у якийсь...

Наші партнери:

ІНВЕСТИЦІЇ В АПК: INNОВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Останнім часом попит на розробки надсучасної техніки та новітніх технологій в аграрному секторі значно перевищує пропозицію. В той же час, навіть вже створені інновації далеко не завжди знаходять застосування через недосконалу систему їх впровадження. Цілком слушним є зауваження, що без державного втручання, розробки комплексної програми впровадження інноваційних проектів така ситуація з місця не зрушить. Саме тому 5 жовтня у Донецьку компанія Conference House за підтримки обласної влади і компанії Deloitte зібрала практичну конференцію «Інноваційні аспекти розвитку агропромислового сектору AGRO.INN».
ВІдвІдало захід майже 200 осіб з усіх галузей, що так чи інакше пов'язані з сільським господарством: фермери, юристи, працівники консалтингових компаній, виробники сільгосптехніки і, звичайно ж, представники влади. Тож їм перше слово.
Проти вбивчої 
«кенгурятини»

«Цей рік у нас оголошений роком інновацій, і ми реально займалися цим питанням, – розпочав свій виступ голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк. – Якщо ми хочемо розвиватися разом зі світом, то нам не потрібно «винаходити велосипед», а достатньо лише слідкувати за тими новаціями, які там прижилися і можуть бути застосовані в умовах України. Хоча не слід відступатися і від власних розробок.
Минулого року Україна імпортувала 500 тис. тонн м'яса, а цього року – 300 тис. тонн, тобто стимулюємо іноземного виробника замість власного, завозячи якусь «кенгурятину». Ми фактично вбиваємо вітчизняного виробника». 
Беручи до уваги усе вищесказане, губернатор Донеччини запропонував присутнім нову державну ідеологію, яка буде спрямована на підтримку реально існуючих надійних підприємств. Держава, за пропозицією пана Близнюка, може стати співвласником цих підприємств, скажімо, із долею у 50%. «А через кілька років, коли вкладені кошти окупляться, – держава зможе отримати їх назад і вкласти у інше підприємство. Ми повинні зробити наші підприємства самодостатніми, забезпечити продовольчу безпеку в державі», – зазначив губернатор.
Реформи, 
які потребують уваги

НаЧальник Головного управління агропромислового розвитку Донецької ОДА Іван Пащенко запропонував учасникам семінару плідно попрацювати, аби дізнатися для себе щось нове, цікаве та корисне. І одразу ж перейшов до справи, ознайомивши присутніх зі станом та перспективами агросектору регіону. «В агропромисловому комплексі області організовано діяльність спеціалізованої робочої групи «Технологічна модернізація економіки та розвиток інфраструктури». Напрям її діяльності – це розвиток сільського господарства та земельна реформа», – зазначив він.
Робоча група проаналізувала діяльність сільськогосподарської галузі області за останні 5 років, забезпеченість населення основними продуктами харчування, а також виділила головні, на її думку, проблеми АПК. Відповідно до цих проблем, спеціалісти визначили й головні напрямки розвитку агросектору, а також додали такі ланки, як енергозбереження, ефективне використання ґрунтів та інвестиційно-інноваційна діяльність.
Донеччина лідирує не тільки за об'ємами промислового виробництва, а й має вагомий внесок у сільське господарство країни – 4,9 млрд грн. валового виробництва. Тож, маючи значний потенціал розвитку та сприятливий інвестиційний клімат, заплановано провести низку реформ у різних галузях аграрного сектору області. Зокрема, у зерновому господарстві: інтенсифікувати зерновиробництво, удосконалення структури посівних площ, впровадження науково-обґрунтованої системи землеробства та адаптованих під умови Донецької області сортів та гібридів сільгоспкультур. Щодо останнього пункту, доповідач нагадав, що Донецький інститут агропромислового виробництва потребує значного вливання державних коштів для наукових розробок. У галузі овочівництва та садівництва планується поступово впроваджувати інвестиційні проекти із замкнутим циклом виробництва, потрібна модернізація систем меліорації та крапельного зрошення, впровадження інтенсивних технологій у виробництві овочевої та плодово-ягідної продукції, а також удосконалення системи збуту.
У тваринництві планується створення вертикально інтегрованих господарств, сприяння в укладанні довгострокових договорів між виробниками та переробниками, використання передового досвіду Франції та Данії у виробництві свинини, проведення технологічного переоснащення ферм і молочних комплексів, підвищення якості молока та доведення його до міжнародних стандартів.
У питаннях технічного переоснащення та енергозбереження, на думку пана Пащенка, слід звернути увагу на впровадження комбінованих посівних комплексів, отримання біодобрив та біогазу з відходів тваринництва, поступове впровадження альтернативних та поновлювальних видів палива на сільгосппідприємствах.
Такі реформи потребуватимуть допомоги не тільки на обласному рівні. На державному рівні необхідно провести удосконалення структури управління і механізму державної підтримки галузей АПК. 
Також в області впроваджується проект освіти працівників АПК. Він буде створений на базі Донецького державного аграрного технікуму та Луганського національного аграрного університету у м.Красногорівка. «Саме у Красногорівку будуть спрямовані державні інвестиції для модернізації Красногорівського державного аграрного технікуму, який сьогодні не відповідає взагалі жодним нормам і стандартам освіти. У нашій області дефіцит обвальників, технологів та інших спеціалістів, а усі знають, що, наприклад, хороший технолог – це 99% успіху переробного підприємства», – підкреслив доповідач. Наостанок пан Пащенко додав, що людям завжди бракує досвіду та часу для спілкування, а конференція AGRO.INN – це той майданчик, на якому можна і потрібно заповнити ці дві ніші. В принципі, так воно і сталося.
Фінанси 
в світі та в Україні

Одним із першим свою доповідь представив один із найочікуваніших гостей конференції – партнер, керівник відділу корпоративних фінансів компанії Deloitte Марк Льюіс, який розповів про залучення фінансування для сектору АПК. «Як вже казали мої колеги, український аграрний сектор має чималий потенціал, і це розуміють не лише в Україні, а й за кордоном. Для того, аби більш чітко зрозуміти перспективи та нинішній стан сільськогосподарської галузі, необхідно у першу чергу зрозуміти, яка зараз ситуація на світових фінансових ринках», – сказав він.
Відновлення європейської економіки відбувається досить повільно, хоча економічна активність і повернулася до деяких країн (наприклад, Германії). Уряди інших країн (Греції, Португалії, Ірландії) намагаються контролювати державні витрати з метою скорочення дефіциту бюджету.
У США спостерігається економічний ріст, але поки невідомо, чи втримається такий темп без додаткового стимулювання. Причинами цього є безробіття та повільний ринок нерухомості. Втім, швидше за все, економіка буде зростати помірними темпами.
Японія ж відновлюється швидше, ніж це прогнозували експерти. Але економіка сильно залежить від експорту, внутрішній попит слабкий, тож, ймовірно, поточні темпи росту навряд збережуться.
Китай визначається найбільш високими темпами росту економіки, але через невизначеність із споживчими цінами та цінами на нерухомість поки не зрозуміло, чи відбудуться негативні економічні зміни, які, до речі, можуть мати неприємні наслідки для світової економіки в цілому.
Реальний сектор російської економіки зростає, але основний макроекономічний ризик Росії досі лишається у її енергозалежності. 
Підсумовуючи, Марк Льюіс зазначив, що нині світові фінансові ринки відновлюються після фінансової кризи, й інвестори починають шукати можливості для вкладання коштів у країни, що розвиваються.
Найцікавішим для учасників конференції, мабуть, все ж був стан української економіки. На думку експерта Deloitte, тут ситуація покращується. Стабільність політичної, валютної та банківської систем призвели до поліпшення фінансових та інвестиційних рейтингів держави. Швидше за все, поліпшення відносин з Росією призведе до притоку капіталу в Україну, а стрімке зростання цін на продовольство у світі підвищить інтерес інвесторів до країн, що розвиваються. Досі лишаються невирішеними проблемні питання бюджетної та банківської систем. Проблемами залишаються також недорозвинене законодавство, нестабільне бізнесове середовище та завищені очікування власників, що були сформовані 2007 року.
Серед доступних для українського агросектору видів фінансування Марк Льюіс виокремив наступні: боргове фінансування комерційних банків, борговий капітал фінансових та стратегічних інвесторів та первинне розміщення акцій – IPO. У кожного виду є свої переваги та недоліки.
При залученні коштів стратегічного інвестора переваги такі: більш низькі затрати, порівняно з IPO; можливість швидко залучити кошти; синергія з операціями компанії-інвестора. Недоліки: ймовірно компанію оцінять нижче, ніж на IPO; в залежності від проданої долі у капіталі підприємства, менеджмент може втратити автономність у стратегічних і операційних питаннях.
При залученні коштів фінансового інвестора переваги будуть наступними: можливість швидко залучити кошти; використання досвіду інвестора для поліпшення операційної діяльності підприємства; акціонери мають змогу отримати більш високу вартість своєї компанії після досягнення цілей фінансування і виходу інвесторів з компанії. Серед недоліків: занижена вартість, як і при оцінці стратегічним інвестором; зазвичай акціонери не виходять зі свого бізнесу, тож їм негайного притоку готівки чекати не слід; рада директорів матиме значний вплив на менеджмент компанії.
Щодо IPO, до речі, велося вже чимало розмов. У рамках цієї конференції також був окремий виступ про успішний вихід українських компаній на іноземні фондові ринки голови групи інвестиційно-банківських послуг компанії Phoenix Capital Петра Спатаря. (Для тих, хто цікавиться цією темою, пропонуємо прочитати розгорнуту публікацію «Життя до і після IPO» у №14 «Агропрофі» за 2010 рік).
Наприкінці свого виступу пан Льюіс окреслив основні шляхи до збільшення інвестиційної привабливості компанії. По-перше, компанії необхідний чіткий бізнес-план, стратегія розвитку та росту. По-друге, потрібно створити прозору фінансову звітність та організаційну структуру. З банкірами треба підтримувати хороші відносини шляхом своєчасного виконання своїх зобов'язань.
Страхуватися чи ні?
НезважаюЧи на те, що компанія «АРТ-страхування» ще досить молода, тим не менш її генеральний директор Максим Шилов представив учасникам форуму цікаву доповідь. «Сьогодні повсякчас можна спостерігати малі та середні сільськогосподарські підприємства, які просто знаходяться на межі виживання, часто навіть немає можливості виділити час на якісь структурні перетворення. Але, незважаючи на відсутність державної підтримки галузі агрострахування, до нас все ж приходять компанії, які хочуть застрахуватися, – розповідає пан Шилов. – Виходячи з практики Європи та Росії, на наступні 5 років ми поставили собі за мету дати можливість нашим клієнтам закладати більший об'єм урожаю в якості банківської запоруки. Втім, агрострахування не покривало та навряд чи покриватиме втрати через неправильну технологію, неякісний урожай, запізнілий посів (окрім погодних факторів) тощо.
Для того, щоб ми змогли досягти мети і банки погодилися видавати кредити під майбутній урожай, необхідні дві умови: ефективне страхування і правильна оцінка майбутнього врожаю разом із моніторингом агротехнологій. Цей момент важливий і для страховиків, адже вони зацікавлені в наявності у клієнта достатньої кількості коштів, аби той міг профінансувати свою технологічну карту. Оскільки в середньому розміри українських сільгосппідприємств не перевищують 5 тис. га (за винятком холдингів), то світовим інвесторам такі об'єми не цікаві. Тож потрібно більше орієнтуватися на співпрацю з банками».
За словами пана Шилова, за останні 30 років в Україні спостерігалося, зокрема, 13 років – посухи, 6 років – надмірна волога у період дозрівання, 1 рік – сильні заморозки та 8 років – коли під час несприятливих умов перезимівлі гинуло більш як 20% посівних площ. Та й взагалі погода стала більш жорсткою, що позначається на прибутку аграрних компаній у першу чергу. Стратегій управління погодними ризиками існує декілька: перша – утримання ризику, тобто формування власних резервів; друга – передача ризику, наприклад, агрострахування; третя – зменшення ризику або диверсифікація виробництва; і четверта – уникнення ризику, тобто варіант, коли агровиробник взагалі не буде сіяти вразливу культуру або посіє більш дешевий аналог. Страхування ж дає аграрію досить стабільний фінансовий результат, збільшує інвестиційну привабливість господарства і дає можливість потроху експериментувати з різними культурами, не боячись отримати збитки.
Наприкінці свого виступу Максим Шилов розповів про інноваційну методику оцінки якості страхових пропозицій, яку розробила його компанія. «Перший пункт оцінки – страхове покриття, тобто основні умови страхування. Далі один із найскладніших критеріїв – оцінка страхової компанії. Необхідно отримати повну інформацію по акціонерам компанії, провести аналіз платоспроможності, перевірити, з якими перестраховиками працює страховик, а також послухати відгуки страхувальників. Після перших двох критеріїв залишається декілька компаній, з яких ви вже можете вибрати одну за двома пунктами. Це, зрозуміло, ціна та детальний розбір договору страхування.
Оцінка, наприклад, акціонера проводиться за наступними пунктами. Чи є страхова компанія профільною для нього? Якщо ні, то існує можливість того, що акціонер буде «вимивати» грошові ресурси зі страхової компанії у свій основний бізнес. Чи займається він саме агрострахуванням, адже це досить складна галузь страхування і без певного досвіду може статися якась неприємна ситуація».
Техніка – це інвестиція
Минулого року «Ростсільмаш» відзначав своє 80-річчя. І якщо у часи СРСР основна техніка, що працювала на радянських полях, була якраз цієї компанії, то після краху 2000 року «Ростсільмаш» розпочав нову сторінку своєї історії. Про те, яких показників досягла компанія і які інновації на сьогодні має, стисло розповів директор її представництва в Україні Кирило Севрюков. «Цього літа один наш трактор встановив світовий рекорд і за добу зорав 417 га. Ми просто проаналізували усі недоліки нашої техніки та замінили їх такими аналогами, які вже давно здобули визнання у всьому світі». Далі пан Севрюков продемонстрував у своїй презентації лінійку інноваційної техніки, яку компанія постачає на ринки Росії, України, Казахстану і навіть у деякі країни Європи. Наприклад, зернозбиральний комбайн нового покоління Torum, який використовує технологію подвійного комбайнування. Також він додав, що компанія «Ростсельмаш» створила мережу власних сервісних центрів, у яких працює шість укомплектованих автомобілів. Вони у будь-який час готові виїхати на виклик та здатні провести ремонт будь-якої складності у межах 24 годин.
Структурований бізнес
Загалом конференція пройшла досить спокійно, усі мали змогу поставити запитання доповідачам, а також провести неформальну бесіду під час перерв. Після закінчення конференції компанія Deloitte підготувала спеціальний майстер-клас для всіх бажаючих – «Структуризація аграрного бізнесу».
Найоб'ємніший та, на нашу думку, найцікавіший виступ був у партнера податково-юридичного департаменту компанії Андрія Серветника: «Ми спробуємо розповісти вам деякі речі, що засновані не лише на теорії, а й на нашому досвіді, з урахуванням того, що чимала кількість наших клієнтів – це саме українські аграрні компанії. Наші колеги сьогодні вже казали, що для того, аби ефективно залучати фінансування, зокрема, бізнес має бути правильно структурований. Але це тільки одна з багатьох проблем, з якими стикається сьогодні сільгосптоваровиробник. Тож із чим стикаються наші клієнти і з чим приходять до нас? Які тенденції вимагають реструктурувати бізнес? Адже те, що було нормальним ще 10 років тому, сьогодні вже стає неприйнятним.
«Від офшорів – до респектабельних юрисдикцій». Раніше українські бізнесмени хотіли створити компанію в офшорних зонах і єдина мета була – мінімізувати податки. Зараз майже немає таких серйозних компаній, які хотіли б мати справи із бізнесом, який знаходиться в офшорній юрисдикції.
«Від ухилення сплати податків – до мінімізації оподаткування законними методами». Потенційний інвестор або кредитор зацікавлені у тому, аби ваш бізнес був ефективним, сплачував мало податків, але при цьому робив усе законними методами і не притягав постійно до себе увагу державних податкових органів.
«Від непрозорості бізнесу – до відкритості володіння». Ділові партнери прагнуть відкритості у співпраці з іншими компаніями. Через це майже кожен день до нас приходять клієнти, у яких структура бізнесу, структура групи досить туманна: цією компанію володіє кум, тією брат, тією взагалі фіктивна особа. Все це пояснити інвестору досить складно.
«Від безладних структур – до систематизованих галузевих холдингів». Чимало наших клієнтів зізнаються, що «тоді» вони формували свій бізнес абсолютно безладно. З'явився шанс придбати підприємство і вони це зробили. Що буде далі – ніхто не замислювався. В результаті з'явилися незрозумілі структури, у яких цукровий завод володів м'ясопереробним, той – господарством, яке вирощувало зерно, і таких рівнів могло бути 5-6. Інколи навпаки власник об'єднував під своїм керівництвом підприємства, які між собою взагалі нічим пов'язані не були. Не треба пояснювати, як це виглядає в очах потенційного інвестора або кредитора.
«Від власного бізнесу – до залучення вільного капіталу». Питання у тому – хто, коли, як і скільки коштів зможе виділити на ваш запит.
Отже, які питання вирішує реструктуризація? Для акціонера та інвестора: забезпечення захисту активів групи і прав власника шляхом зміщення акценту у прийнятті рішень від власника до якісного менеджменту; забезпечення прозорості структури; врешті-решт залучення зовнішнього інвестора. Для групи (структури): розумна і ефективна організація фінансових потоків; оптимізація оподаткування; зменшення затрат на утримання структури і виділення функціональності компаній та інші питання».
* * *
На конференції свої доповіді також представили Богдан Рибак («AstapovLawyers»), Євген Котлубей («Райфайзен Банк Аваль»), Анна Погребна («Arzinger»). Велика група експертів виступала на сесії «Енергозбереження – важлива умова інноваційного розвитку АПК», де мова йшла в основному про використання біогазу та біопалива: Валерій Дубровін (НУБіП України), Володимир Бударін («Екотенк»), Олександр Лисенко («Екопрод А.Т.»), Григорій Мазур («MNC Project Group»).



Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: