ЕПОХА ДЕШЕВИХ ПРОДУКТІВ МИНУЛА

Чергову місію заспокоювання з приводу підняття цін на харчові продукти та обіцянки щодо стабілізації ситуації цього разу взяв на себе перший заступник міністра аграрної політики України Сергій Мельник, на якого «пав жереб» звітувати перед журналістами та громадськістю на прямій урядовій телефонній лінії 21 вересня ц.р. І, як це часто буває, знову у журналістів та міністерства – геть різні дані щодо реальних цін на продовольчі товари.

Підстав для зростання 
ціни на цукор немає
Торкнулися під час брифінгу і врожаю цукрових буряків. Так, зі слів Сергія Мельника, цьогоріч, враховуючи особливості минулого року на внутрішньому ринку та кон'юнктуру світового ринку, під урожай збирання цукрових буряків було посіяно понад 500 тис. гектарів, зокрема понад 450 тис. га було засіяно в організованому секторі економіки (інтегровані структури, фермерські господарства). Тож проблем із врожаєм, попри несприятливі погодні умови, не очікується: «В цьому році із зібраного цукрового буряку ми очікуємо отримати понад 2 млн. тонн цукру. Таким чином, при споживанні населенням 1 млн. 800 тис. тонн проблем із цукром в державі не буде».
На сьогодні, за даними Міністерства аграрної політики, вже зібрано понад 300 ц цукрового буряку по Україні, хоча збір урожаю лише розпочався. За прогнозами планується зібрати понад 15 млн т цукрового буряку та виробити більш ніж 2 млн т цукру. Тож і підстав для різкого зростання ціни на цукор перший заступник міністра не бачить. Більше того, має вистачити й на експорт: Сергій Іванович висловив сподівання, що наступного року Україна зможе розпочати експорт цієї продукції зокрема в Росію, з якою проводяться попередні перемовини. Так, урядовець повідомив, що в листопаді, після завершення збирання цукрового буряку, обидві держави планують докладно обговорити питання надання квот на експорт цукру: «Ми хочемо розпочати хоча б зі 100 тис. тонн в наступному році, щоб довести цю квоту в майбутньому до 500 тис. тонн».

Настав період «малого молока»: не вистачить 
свого – закупимо в сусідів
Ну а стосовно подорожчання молокопродуктів, то тут усе «логічно»: щороку, як пояснив перший заступник міністра, ми вступаємо в період «малого молока». А цього року він просто розпочався дещо раніше, і виною тому – також аномальна спека, яка вплинула й на тварин. 
«Але ми сподіваємося, сьогодні є пропозиції і підприємців, і були перемовини з Європейською бізнес-асоціацією в частині якихось можливих обсягів, скажімо, сухого молока, масла, для того, щоб на ринку було присутнє, щоб не спонукало зростання цін. І нічого тут катастрофічного, на наш погляд, немає: усі країни світу переживають різні проблеми і шукають варіанти, як наситити ринок. Це можуть бути ті самі наші сусіди з Білорусії, Польщі та інших країн, де за прийнятними цінами захочуть продати нам масло та сухе молоко для того, щоб наш споживач мав достатній ресурс на ринку, щоб не спонукати зростання цін», – запевнив Сергій Мельник. 
Усе залежатиме від попиту на ринку, додав він: «За попередніми підрахунками, щоб уникнути стрибків цін та провокацій дефіциту, треба буде закупити близько 20 тис. т вершкового масла та 17 тис. т сухого молока, що дасть змогу забезпечити баланс споживання». Утім, підкреслив промовець, ці обсяги будуть «страховочними», оскільки на сьогодні є підстави сподіватися, що все ж таки вдасться забезпечити внутрішній ринок вітчизняною продукцією.
Утім, враховуючи численні громадські та телевізійні дослідження якості вітчизняних продуктів харчування, які часто-густо засвідчують, що молока у наших молокопродуктах «не знайдено», перейматися нам, схоже, варто лише врожаєм пальмової олії у Малій Азії…

Українську олію питимуть у Китаї
«Не має бути бажання або підстав для підвищення ціни на свою продукцію і в олієжировиків», – вів далі свої оптимістичні прогнози господар урядової лінії. 
«Прогнози робити, коли тільки розпочинається збирання, досить ризиковано, але все ж таки ми очікуємо на наступний сезон не менше виробництво олії, ніж було в сезон 2009-2010 років, – зазначив пан Мельник. – Якщо врахувати, що ми споживаємо на внутрішньому ринку трішки більше, ніж 300 тис. т соняшникової олії, а решту, майже 2,5 млн тонн, експортуємо, то я думаю, що на сьогодні ресурс із тими посівними площами, які ми маємо, дещо навіть більший, ніж торік. Ми сподіваємося, що менше не повинно бути».
А експорт насіння соняшника в Міністерстві аграрної політики очікується не вище рівня середньорічного за три роки. «Сьогодні триває пошук інших ринків, а коли ринки є, то цінові коливання на внутрішньому ринку можна компенсувати за рахунок експортних можливостей. До речі, з цього року ми вперше почали експортувати олію в Китай», – похвалився урядовець.
Таким чином, сьогодні як в олійників, так і в цукровиків вимальовується нарешті досить прогнозований бізнес, резюмував перший заступник міністра.

Друге дихання – 
агрострахуванню
Сергій Мельник також повідомив, що Міністерство аграрної політики планує відновити компенсаційну програму агрострахування. 
«На жаль, на сьогодні питання агрострахування ще не набуло такої ваги і сили, яка сьогодні існує практично у всьому світі. Аграрій страхує свої ризики, як і будь-який підприємець, будь-яке виробництво. Але, на жаль, досвід попередніх років був побудований на існуванні великих страхових компаній, де певною мірою виникла недовіра до страхових компаній і втрата фінансових ресурсів сільгоспвиробниками. Ми кілька років тому розпочинали таку програму з агрострахування, в якій були закладені компенсаційні виплати. І на наступний рік плануємо відновити таку практику й додатково стимулювати сільськогосподарських виробників страхувати свої ризики», – поділився Сергій Іванович планами власного відомства. 
Враховуючи ситуацію з бюджетом, на великі кошти сподіватися не доводиться, зізнався він, але на початок цієї роботи Мінагрополітики проситиме хоча б не менш як 100 мільйонів гривень… 

Цукровики, хлібопекарі й тепличники 
платитимуть за газ «по факту»
Насамкінець Сергій Мельник повідомив про прийняте урядом рішення щодо перенесення строку оплати за газ. Так, Мінпаливенерго сьогодні працює над тим, щоб цукровим заводам, хлібопекарським підприємствам і тепличним комбінатам оплату за газ здійснювати за фактом споживання 10 днів і протягом 5 днів після цих діб робити власне проплату: «Це дасть можливість зекономити цим підприємствам значний ресурс оборотних коштів, а отже, не впливати на кінцеву ціну на хліб, дати можливість для закладки теплиць, щоб ми могли помідори не імпортувати, а мати свої в міжсезоння». 
Такі угоди, зі слів першого заступника міністра, переукладаються вже зараз, і цей механізм має запрацювати вже з вересня. Визначено реєстр відповідних підприємств. «Зрозуміло, що такі пільги (а це є теж відповідна пільга проплати) держава, безперечно, буде давати тільки тим, хто сьогодні справно платить податки, зареєстрований та офіційно є платником». На платників єдиного податку, підкреслив пан Мельник, така преференція не поширюватиметься.