Статті

НА ЗЕРНОВОМУ РИНКУ – ШТОРМИТЬ

ImageВже трохи важкувато підібрати слова, щоб описати стан зернового ринку України, проте аграрне суспільство явно штормить. Питання квотування коментується вже з усіх можливих боків, і всі чекають на якесь його вирішення. От тільки інтереси у всіх різні. Пропонуємо вашій увазі думки учасників ринку і влади.  

Квоти – питання економічне чи політичне
КабІнет міністрів України мав розглядати стратегічне питання про квотування експорту зерна 18 серпня, яке внесло б хоч певну ясність на вітчизняному ринку зерна і, зрозуміло, відбилося на зовнішньому. Однак перший заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник після завершення засідання уряду повідомив, що це питання перенесено на 25 серпня. Він зазначив, що розглядатиметься запровадження квот на експорт продовольчої та фуражної пшениці, ячменю і жита. Питання про квотування експорту кукурудзи не стоїть, і її продаж не обмежуватиметься.
Напередодні міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк, палкий прихильник введення квотування, повідомив, що Кабмін розглядає можливість введення квоти обсягом 2,5 млн тонн на експорт пшениці та ячменю до кінця 2010 року. «Кабінет міністрів пропонує до 2,7 млн тонн (вже експортованих – прим. ред.) відпустити 1 млн тонн зерна, яке перебуває в порту, і плюс дати 2,5 млн тонн квоти до нового року. Це без кукурудзи, тому що ми її не квотуємо», – зазначив він. І додав, що зазначені цифри вже узгоджено із зернотрейдерами. 
Таку інформацію він повідомив на спільному засідання Аграрного союзу України (АСУ) і Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФПЗУ) 17 серпня за участю віце-прем'єр-міністра Віктора Слаути. Присутні ж в залі Мінагрополітики сільгоспвиробники були налаштовані категорично проти введення квот. 
Агровиробники категорично проти
СвоЄ бачення проблеми АСУ і АФПЗУ виклали у зверненні до Президента України Віктора Януковича і Прем'єр-міністра України Миколи Азарова. У документі, зокрема, йдеться, що «невиважені дії державних органів управління спрямовані на адміністративне втручання в ринок зерна під нібито доброзичливим приводом захисту інтересів внутрішнього ринку та збереження стабільної цінової ситуації на ринку продовольства.
З цією метою вводиться квотування експорту зерна, що призведе до різкого зниження цін на зазначену продукцію на внутрішньому ринку».
Такою ситуацією, на думку АСУ і АФПЗУ, скористаються зерноторгові компанії, які скуплять зерно за зниженими цінами, які не покривають витрат на його вирощування, а згодом реалізують на зовнішньому ринку за надзвичайно сприятливими сьогодні цінами на цю дефіцитну продукцію, отримавши значні суми надприбутків.
В той же час вітчизняні товаровиробники за кожну тонну зерна недоотримають від 300 до 500 гривень, або в сумі близько 16 млрд гривень.
За таких умов Аграрний союз України і Асоціація фермерів та приватних землевласників України пропонують:
– сприяти закупівлі продовольчого зерна для внутрішніх потреб через Аграрний фонд в обсягах 1,1 млн тонн, що з урахуванням наявних залишків забезпечує стабільність на ринку хліба. Аграрному фонду терміново розпочати заставні закупівлі зерна;
– створити умови для компенсації кредитних ставок при закупівлі зерна тваринницькими комплексами, підприємствами хлібопекарської, спиртової, інших переробних галузей для виробничих потреб;
– не запроваджувати введення квот на експорт зерна.

УЗА цього разу – не «за»
Зернотрейдери не погоджуються з оприлюдненими Миколою Присяжнюком цифрами. Так, 18 серпня Українська зернова асоціація також звернулася з листом до Прем'єр-міністра України. У ньому, серед іншого, зазначається, що оголошений міністром обсяг експортних квот є безпідставно низьким, внаслідок чого його запровадження може призвести до вкрай негативних наслідків для ринку та України в цілому. Також, за викладеними в документі даними УЗА, обсяги призначеного на експорт зерна такі: «1,1 млн тонн зерна знаходиться у портових елеваторах, 400 тис. тонн уже завантажено на кораблі і 360 тис. тонн знаходяться у залізничних вагонах. Тобто необхідно відпустити 1,9 млн тонн замість одного мільйону тонн», а не 1 млн тонн, про які сказав посадовець. 
Також, йдеться у листі, згідно з прогнозами Міністерства агрополітики, Україні вдасться зібрати 40-40,8 млн тонн зерна, що повністю задовольнить внутрішні потреби держави при щорічному споживанні зернових на рівні 26-27 млн тонн. Ці дані також підтверджуються звітами Департаменту сільського господарства США (USDA). Згідно з ними, Україна має можливості для експорту понад 15 млн тонн зернових, з яких 6 млн тонн пшениці, 4 млн тонн ячменю та 5 млн тонн кукурудзи. Ємність сертифікованих елеваторів в Україні є достатньою для зберігання лише 29,5 млн тонн зерна. На даний момент вже експортовано тільки 1,2 млн тонн, через що постане нагальне питання зберігання решти зернових у обсягах 8-9 млн тонн.
Більш того, Україна може найближчим часом втратити майже 1,9 млн тонн зернових, що на даний момент завантажені на кораблі, які простоюють в портах, зберігаються в портових елеваторах, непризначених для тривалого зберігання зерна, і транспортуються залізницею.
Тож УЗА від імені всіх своїх членів просить Прем'єр-міністра України «не запроваджувати жодних обмежень на експорт зернових до 15 вересня, а також зняти всі існуючі неформальні обмеження та перешкоди, що унеможливлюють ведення експортних операцій, аби дати можливість компаніям-експортерам відвантажити хоча б те зерно, що знаходиться у вагонах, портових елеваторах та на кораблях.
Для розподілу квот ми просимо застосовувати механізм, що було розроблено у 2006-2007 роках спільними зусиллями Української зернової асоціації, Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики. Використання цього механізму пришвидшило б процес розподілу квот серед компаній, та задовольнило би як потреби держави, так і потреби учасників ринку. Наголосимо, що минулого разу на його розробку витратили понад місяць напруженої роботи. Також ми просимо ще раз повернутися до питання розміру квот…».  
УЗА також звертає увагу, що введення обмежень на експорт зернових прямо суперечить зобов'язанням, які Україна взяла на себе, вступивши до Світової організації торгівлі. Такі дії можуть спричинити суттєве погіршення репутації України в міжнародному середовищі.

Реакція зовнішнього світу
Власне міжнародна спільнота вже відреагувала. Так, Міжнародна Асоціація Торгівлі Зерном та Кормами (GAFTA) оприлюднила 18 серпня ц.р. на своєму веб-сайті звернення до Президента України, Кабінету Міністрів та Митної Служби України щодо питання про торгівельний бар'єр в Україні.
У документі повідомляється, що GAFTA привернула увагу Світової Організації Торгівлі та Європейського Союзу до недавніх перешкод щодо експорту пшениці Митною Службою України. 
Технічні торгівельні бар'єри, йдеться в зверненні, значною мірою зменшують права інвесторів та торгівельних партнерів України, викликають сильне занепокоєння щодо виконання обов'язків України перед СОТ та угоди співробітництва з ЄС. Будь-які такі обмеження не погоджуються з законом, є надзвичайно руйнівними та перешкоджають торгівлі, створюючи таким чином величезні витрати для експортерів та імпортерів. 
За інформацією GAFTA, коли на ринку є обмеження, встановлені владою, це надзвичайно впливає на міжнародну торгівлю. Бар'єри та обмеження, накладені на можливості трейдерів експортувати, протилежні до засад СОТ, та недавні зміни у процедурі митного огляду зернових вантажів майже зовсім перекрили вільний потік сільськогосподарської продукції з України.
Для міжнародної торгівлі якість пшениці узгоджується експортерами та імпортерами, і продукція підлягає тестуванню в портах відвантаження незалежними сюрвеєрами (експерти, що здійснюють огляд застрахованих або підлягаючих страхуванню суден та вантажів – прим. ред.) для встановлення відповідності до контрактної специфікації. Тому випробування, впроваджені нещодавно Митною Службою, щоб дізнатися мету використання зерна – у якості кормів або для випікання хлібу – взагалі зайві. Процедура не відповідає чинному законодавству, випробування не мають достатнього наукового обґрунтування, більш того, ніякі інші визнані методи випробувань не були застосовані. У будь-якому випадку, втручання в експорт недоречне, тому що продукція продається згідно специфікації її якості, і немає потреби визначати мету продажу: в якості кормів або для випікання хлібу. 
Міжнародна Асоціація Торгівлі Зерном та Кормами (GAFTA) пильно стежить за дотриманням принципів СОТ для збереження принципів вільної торгівлі та дуже схвильована останнім розвитком подій в Україні. Ми написали цього листа щоб привернути увагу СОТ, ЄС та інших торгівельних партнерів, – резюмується у документі.  

Хто раніше встав, того й капці
У свою Чергу 18 серпня Міністерство економіки України на своєму офіційному веб-сайті оприлюднило для обговорення проект постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження обсягів квот на окремі види сільськогосподарської продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 31 грудня 2010 р., та порядку видачі ліцензії». 
Згідно з проектом документу, квоти встановлюються у таких обсягах: 
– пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), полба – 1,5 млн тонн, 
– ячмінь – 1 млн тонн,
– жито – 10 тис. тонн.
Ця постанова, у разі прийняття, набирає чинності з 1 вересня 2010 року. Розподіл квот для видачі ліцензії на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції (ліцензія) здійснюється на підставі заявки суб'єкта господарської діяльності, що подається Мінекономіки протягом 15 календарних днів після опублікування на його офіційному веб-сайті інформації про початок реєстрації заявок. 
До складу комісії з розгляду заявок на видачу ліцензії увійшли Володимир Бандуров – перший заступник міністра економіки, голова комісії; Сергій Тригубенко – заступник міністра аграрної політики, заступник голови комісії; Тетяна Єфименко – заступник міністра фінансів; Володимир Клименко – президент Української зернової асоціації (за згодою); Павло Пашко – заступник голови Держмитслужби; Володимир Породько – заступник голови Служби безпеки України; Микола Гордієнко – заступник голови Головного контрольно-ревізійного управління України.
Однак слід зазначити, що підготовлена вона за принципом «хто раніше встав, того й капці». По-перше, вона не вимагає підтвердження наявності необхідної кількості і якості зерна у компанії-претендента на квоту. По-друге, не посилається на об'єми експорту протягом останніх трьох сезонів того самого претендента, у залежності від яких і визначався раніше обсяг квот. На перший погляд, такі обмеження дають можливість усім трейдерам приймати участь на рівних умовах, насправді ж роблять легальним подальший перепродаж квот.

Знекровлення вітчизняного виробника
Невизначеність щодо квотування експорту зерна знекровлює, у першу чергу, вітчизняного сільгоспвиробника і псує імідж нашої аграрної держави на зовнішньому ринку. 
Багато країн-виробників зернових культур через несприятливі погодні умови наразилися на неврожаї, Росія взагалі припинила експорт і навіть заявила про можливий імпорт у розмірі 5 млн тонн. Попит і світові ціни на зерно помітно зросли. Українські ж сільгоспвиробники в умовах відсутності фінансування з боку держави і так само складних погодних умов працювали з повною віддачею і виростили хороший урожай. За даними Мінагрополітики, на 19 серпня намолочено зернових і зернобобових (без кукурудзи) майже 29 млн тонн, з яких пшениці – 17,8 млн т, ячменю – 9,2 млн т, жита – 510 тис. т. Зрозуміло, що ці 98% від запланованого до збирання – цифри в недоробленому зерні, і вони потому зменшаться. Однак маємо іще перехідні залишки, об'єм яких якось «загубився» у останніх звітах. 
Вкотре хочеться наголосити, що завдяки роботі вітчизняних аграріїв поточного року Україна здатна повністю задовольнити власні потреби в хлібі і реалізувати надлишки на зовнішньому ринку, отримавши при цьому значні валютні надходження. Закласти у такий спосіб без державної підтримки урожай 2011 року, адже про продовольчу безпеку треба дбати не тільки сьогодні. Тому, крім подяки, українські аграрії достойні і матеріальної винагороди за свій титанічний труд – справедливої обґрунтованої ціни за вирощене зерно. Саме такою вона стала за останні 10 років у розпал жнив. 
А щодо механізмів наповнення продовольчого резерву і формування регіональних запасів, то селяни залюбки виконають волю держави і підтримають будь-які її пропозиції. Якби вони насправді були на користь українського народу.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"