Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДЕНЬ ВИРОБНИКІВ БОБОВИХ, АБО СВЯТО ЕКОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У ТЕПЛИКУ
Цьогоріч уже традиційний День поля у фермерському господарстві Олексія Дона в Теплику на...
«НІБУЛОН» ДОЛУЧИВСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Відповідна Декларація про створення Всеукраїнської мережі доброчесності була підписана...
СПЕКА НАС НЕ СПИНИТЬ, АБО ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КЛІМАТЕ МІЙ
Дивне цього року літо: то холод, то спека. Та і вчені вперто твердять — клімат планети невпинно...
ШВЕЙЦАРСЬКЕ СЕРЦЕ В ДАРУНОК УКРАЇНІ
Герой України Олексій Вадатурський визнаний достойним послідовником легендарного швейцарця ...
СМУГАСТИЙ РЕЙС
Перше за багато років вантажене сучасне несамохідне судно з кавунами дісталося до столичної...

Наші партнери:

КОЛИ ПРИВАТНИКИ ГУРТУЮТЬСЯ

Один у полі не воїн. Ця приказка, за деякими успішними виключеннями, якнайліпше підходить агровиробникові – споконвічному хранителю хлібного поля. Об'єднавшись в гурт, приватники Конотопського району на Сумщині 12 років тому створили Асоціацію приватних сільгосппідприємств «Козацька». Вона дала змогу селянам не просто вижити, а й перетворилася на одного з лідерів у районі та в області. Нині вона трансформувалася на ТОВ «Агрофірма «Козацька».
Від часу заснування Асоціація об'єднала 18 приватних сільськогосподарських підприємств, кожне з яких – окрема юридична особа на фіксованому сільськогосподарському податку. Створювалися ПСП внаслідок реформування ТОВ «Сейм», яке свого часу було класичним середньостатистичним колгоспом «Перемога». Тоді майно і земля були розпайовані і об'єднані у приватні підприємства за напрямами – сім рослинницьких, вісім тваринницьких, два автотранспортних і одне ремонтне підприємство. Наразі ж, за словами голови об'єднання й однойменного ПСП Віктора Гали, вже такого чіткого розподілу немає – Асоціація живе за вимогами сьогодення, тому й трансформувалася на ТОВ «Агрофірма «Козацька». 

Нині Агрофірма господарює на близько 6,5 гектарів сільськогосподарських угідь, з яких ріллі – 4,6 га , сіножаті – 989 га і пасовищ 897 га. 
Для внутрішніх потреб об'єднання працюють хлібопекарня, крупорушка, олійниця. Також для власного споживання тут займаються бджільництвом, садівництвом, овочівництвом тощо.
У товаристві загалом працює 220 чоловік. Невеличка чисельність працюючих – ПСП-підрозділи складаються з 10-11 чоловік – компенсуються професіоналізмом фахівців і чітким розподіленням роботи і відповідальності. Зарплатня, за закордонним досвідом, нараховується погодинно – кожний отримує стільки, скільки заробив.
Головна спеціалізація – рослинництво. Основні культури, що тут вирощують, це озима пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза на зерно, кукурудза для тваринництва. Вже понад 15 років, як відмовилися від глибокої оранки і перейшли на мінімальні технології обробітку грунту – приклад побачили на Полтавщині у добре знаному господарстві «Агроекологія» Героя України Семена Антонця.

Image
Головний агроном ТОВ АФ «Козацька» Михайло Ткаxенко та директор агрофірми Віктор Гала

За свою тривалу віддану роботу в сільському господарстві Віктор Гала має чимало державних відзнак, він повний кавалер ордену «За заслуги». Почав працювати у 1970-му у колгоспі «Перемога» енергетиком, а у 1979 році очолив цей колгосп і разом з ним пережив усі стадії його трансформування. Зрозуміло, що він має неабиякий досвід і безумовний авторитет. Однак усі питання керівниками ПСП вирішуються колегіально на раді правління. Будь-які взаєморозрахунки між підприємствами всередині Асоціації чітко прописані у відповідних договорах. Таку форму господарювання підказали засновникам тодішні складні економічні умови – розсудили, що гуртом виживати легше.
«Ми вижили і працюємо за рахунок того, що змогли порозумітися від самого початку, – говорить керівник агрофірми. – Розвивали паралельно і рослинництво, і тваринництво. Шукали нові технології обробітку грунту. Не можна сказати, що ми «жируємо», але своєю роботою пишаємося і маємо непогані результати. Наприклад, у тваринництві маємо 2 тисячі голів ВРХ, з них 600 – дійних корів. Худоба на безприв'язному утриманні. Середньорічні надої становлять у середньому до 6 тисяч літрів молока на корову». 
За словами Віктора Гали, головне для їхніх підприємств не кількість, а якість молока і здоров'я тварин. Безумовною гордістю і досягненням наш співрозмовник вважає нещодавно збудовані 2 доїльні зали по 16 місць кожен шведської фірми «Де Лаваль». У перспективі в агрофірмі планують збільшити поголів'я дійного стада до 1000 голів. Тримають 700 голів свиней. Збалансовані корми для однотипного харчування тварин забезпечує власне виробництво. 

Насіння 
від науковців

У рослинництвІ пріоритетний напрям – насінництво. Інші напрями – виробництво товарного зерна і кормів. У грудні 2000 року наказом Української академії аграрних наук асоціацію ПСП «Козацька» включено до мережі базових господарств регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва, а, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики, асоціація є базовим підприємством сільськогосподарського виробництва України в галузі рослинництва та насінництва. А з 2004 року Асоціація отримала паспорт-патент на право вирощування та реалізації елітного насіння. Тут, можна сказати, наочно спостерігається вдала співпраця науки з виробництвом. Розсадники розмноження і супереліту закуповують в київському Інституті фізіології рослин і генетики НАН України і Миронівському інституті пшениці ім.В.М.Ремесла НААНУ. Тісна співпраця з цими інститутами почалася близько 20 років тому. 
Раніше список наукових установ був більшим, проте за якістю і стійкістю сортів зупинилися на співпраці з цими двома інститутами. 
Площа насіннєвих посівів коливається залежно від року в межах 400-500 га. Крім розмноження еліти вже перевірених сортів озимої пшениці, таких як Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка, Миронівська, Колумбія тощо, тут щороку випробовують нові сорти і гібриди. Так, цього року на випробовування потрапили сорти Колос Миронівки і Калинова. Також цьогоріч підсіяли близько 700 гектарів пшеницею-»дворучкою» сорту Зимоярка. У 2010 році на випробовуванні і розмноженні було 8 сортів озимої пшениці.
«Цьогорічний врожай не є показовим, – говорить Віктор Григорович. – Не пам'ятаю такого, щоб з осені не було вологи, а навесні посуха продовжувалася, але навіть не чекали на такі добрі результати. Адже з весни посіви вийшли зрідженими – мали десь 3,5-4 млн рослин на гектар, тобто половинну норму. На товарних посівах Фаворитка показала цьогоріч 62 ц/га, Золотоколоса – 51 ц/га, Смуглянка – 49 ц/га, Зимоярка – 45 ц/га. На круг озима пшениця дала 51 ц/га. А минулого року Фаворитка на площі 127 га дала врожайність понад 100 ц/га, ненабагато менше дала Смуглянка. 
За врожайністю «Агрофірма «Козацька» – одна з перших у районі. «Менше 60 ц/га не опускаємося, – гордо каже господар. – Ми все робимо для того, щоб отримати 80 ц/га, а там в плюс чи в мінус – вже погода коригує».
На насіннєвих посівах проводять сортове та видове прополювання. Якість продукції підтверджується обласною комісією з апробації. Реалізують насіння переважно в своїй області, а до покупців воно доходить вже очищене на німецькому обладнанні «Петкус» і розфасоване у мішки. 

Кредити і локальні 
експерименти

Ще одна особливість господарства: тут не беруть кредитів і у всьому покладаються на власні сили і кошти. А об'єднавши зусилля, фермери можуть багато. В тому числі й у фінансовому плані. Так, у власності ТОВ сім зернозбиральних (три «Джон Діри», три «Акроси» і «Массей Фергюссон») і два кормозбиральних комбайни «Ягуар». Також придбали рулонний прес-підбирач «Джон Дір». За рахунок застосування машини на полях зросла якість кормів для відгодівлі тварин. Додалася й економія в трудових ресурсах, часі й паливі. 
Втім, можливості об'єднання приватників не безмежні: в господарстві намагаються експериментувати з технологіями. Але, як каже господар, обережно: «Нам не можна ризикувати, і ми не можемо собі дозволити хоча б один провальний рік. На жаль, тільки в насінництві користуємося нашим, українським. Та й те, тільки по озимій пшениці. А все інше кукурудза, ріпак, соняшник, овочеві – закордонні. Техніка, і пестициди – також. Все це дороговартісне, а кошти завжди потрібні на подальшу роботу, вчасну виплату зарплати, за паї тощо. Тож експерименти ставимо виключно локальні». 
То чому ж тут не беруть кредитів? Дозволимо собі процитувати частинку інтерв'ю Віктора Григоровича іншому виданню: 
«Кредити треба всім. Увесь світ з ними працює. Позаяк це – прекрасна можливість розвиватися, впроваджувати сучасні інноваційні технології, підвищувати продуктивність праці. Ми від них відмовляємося тільки через те, що не хочемо потрапити в «пастку», як наші колеги з інших агропідприємств, які набралися кредитів, а розрахуватись – катма. Так і в трубу можна вилетіти. Адже держава – то дає, то забирає. Де обіцяні дотації, де знижені процентні ставки? А вони ж на них розраховували… Шість відсотків – це «божеський» кредит, з таким можна працювати. Але ж не за 21-відсотковий?! Це грабіж. Тому не хочемо повторювати чужих помилок. Зачекаємо». Покладатися лише на свої фінансові сили в умовах ринкової економіки, погодьтесь, – це вміння. Єдине, що хотілося б додати, що інтерв'ю це трирічної давнини, а нічого так і не змінилося. І додати до сил приватників ще й дещицю уваги від держави було б зовсім не зайве.




Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: