Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

КАДАСТРОВІ МАХІНАЦІЇ. ІНОДІ НЕ ЗАХИЩАЄ НАВІТЬ ДЕРЖАВНИЙ АКТ
Коли починаєш розслідувати шахрайські схеми щодо оборудок із землею, просто дивом дивуєшся,...
АГРО-2017: З АКЦЕНТОМ НА ТЕХНІЦІ
XXIХ Міжнародна, і третя в умовах війни на Сході України, агропромислова виставка «АГРО-2017»...
МІЦНЕ КОРІННЯ ХОРТИЦЬКОГО ТЕРМІНАЛУ
Міцним корінням із тисяч паль, подібно до знаменитих столітніх козацьких дубів, вростає в...
ВИСОКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ
Тритикале завдяки низці агрономічних переваг і високим товарним якостям може стати не просто...

Наші партнери:

КОЛИ ПРИВАТНИКИ ГУРТУЮТЬСЯ

Один у полі не воїн. Ця приказка, за деякими успішними виключеннями, якнайліпше підходить агровиробникові – споконвічному хранителю хлібного поля. Об'єднавшись в гурт, приватники Конотопського району на Сумщині 12 років тому створили Асоціацію приватних сільгосппідприємств «Козацька». Вона дала змогу селянам не просто вижити, а й перетворилася на одного з лідерів у районі та в області. Нині вона трансформувалася на ТОВ «Агрофірма «Козацька».
Від часу заснування Асоціація об'єднала 18 приватних сільськогосподарських підприємств, кожне з яких – окрема юридична особа на фіксованому сільськогосподарському податку. Створювалися ПСП внаслідок реформування ТОВ «Сейм», яке свого часу було класичним середньостатистичним колгоспом «Перемога». Тоді майно і земля були розпайовані і об'єднані у приватні підприємства за напрямами – сім рослинницьких, вісім тваринницьких, два автотранспортних і одне ремонтне підприємство. Наразі ж, за словами голови об'єднання й однойменного ПСП Віктора Гали, вже такого чіткого розподілу немає – Асоціація живе за вимогами сьогодення, тому й трансформувалася на ТОВ «Агрофірма «Козацька». 

Нині Агрофірма господарює на близько 6,5 гектарів сільськогосподарських угідь, з яких ріллі – 4,6 га , сіножаті – 989 га і пасовищ 897 га. 
Для внутрішніх потреб об'єднання працюють хлібопекарня, крупорушка, олійниця. Також для власного споживання тут займаються бджільництвом, садівництвом, овочівництвом тощо.
У товаристві загалом працює 220 чоловік. Невеличка чисельність працюючих – ПСП-підрозділи складаються з 10-11 чоловік – компенсуються професіоналізмом фахівців і чітким розподіленням роботи і відповідальності. Зарплатня, за закордонним досвідом, нараховується погодинно – кожний отримує стільки, скільки заробив.
Головна спеціалізація – рослинництво. Основні культури, що тут вирощують, це озима пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза на зерно, кукурудза для тваринництва. Вже понад 15 років, як відмовилися від глибокої оранки і перейшли на мінімальні технології обробітку грунту – приклад побачили на Полтавщині у добре знаному господарстві «Агроекологія» Героя України Семена Антонця.

Image
Головний агроном ТОВ АФ «Козацька» Михайло Ткаxенко та директор агрофірми Віктор Гала

За свою тривалу віддану роботу в сільському господарстві Віктор Гала має чимало державних відзнак, він повний кавалер ордену «За заслуги». Почав працювати у 1970-му у колгоспі «Перемога» енергетиком, а у 1979 році очолив цей колгосп і разом з ним пережив усі стадії його трансформування. Зрозуміло, що він має неабиякий досвід і безумовний авторитет. Однак усі питання керівниками ПСП вирішуються колегіально на раді правління. Будь-які взаєморозрахунки між підприємствами всередині Асоціації чітко прописані у відповідних договорах. Таку форму господарювання підказали засновникам тодішні складні економічні умови – розсудили, що гуртом виживати легше.
«Ми вижили і працюємо за рахунок того, що змогли порозумітися від самого початку, – говорить керівник агрофірми. – Розвивали паралельно і рослинництво, і тваринництво. Шукали нові технології обробітку грунту. Не можна сказати, що ми «жируємо», але своєю роботою пишаємося і маємо непогані результати. Наприклад, у тваринництві маємо 2 тисячі голів ВРХ, з них 600 – дійних корів. Худоба на безприв'язному утриманні. Середньорічні надої становлять у середньому до 6 тисяч літрів молока на корову». 
За словами Віктора Гали, головне для їхніх підприємств не кількість, а якість молока і здоров'я тварин. Безумовною гордістю і досягненням наш співрозмовник вважає нещодавно збудовані 2 доїльні зали по 16 місць кожен шведської фірми «Де Лаваль». У перспективі в агрофірмі планують збільшити поголів'я дійного стада до 1000 голів. Тримають 700 голів свиней. Збалансовані корми для однотипного харчування тварин забезпечує власне виробництво. 

Насіння 
від науковців

У рослинництвІ пріоритетний напрям – насінництво. Інші напрями – виробництво товарного зерна і кормів. У грудні 2000 року наказом Української академії аграрних наук асоціацію ПСП «Козацька» включено до мережі базових господарств регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва, а, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики, асоціація є базовим підприємством сільськогосподарського виробництва України в галузі рослинництва та насінництва. А з 2004 року Асоціація отримала паспорт-патент на право вирощування та реалізації елітного насіння. Тут, можна сказати, наочно спостерігається вдала співпраця науки з виробництвом. Розсадники розмноження і супереліту закуповують в київському Інституті фізіології рослин і генетики НАН України і Миронівському інституті пшениці ім.В.М.Ремесла НААНУ. Тісна співпраця з цими інститутами почалася близько 20 років тому. 
Раніше список наукових установ був більшим, проте за якістю і стійкістю сортів зупинилися на співпраці з цими двома інститутами. 
Площа насіннєвих посівів коливається залежно від року в межах 400-500 га. Крім розмноження еліти вже перевірених сортів озимої пшениці, таких як Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка, Миронівська, Колумбія тощо, тут щороку випробовують нові сорти і гібриди. Так, цього року на випробовування потрапили сорти Колос Миронівки і Калинова. Також цьогоріч підсіяли близько 700 гектарів пшеницею-»дворучкою» сорту Зимоярка. У 2010 році на випробовуванні і розмноженні було 8 сортів озимої пшениці.
«Цьогорічний врожай не є показовим, – говорить Віктор Григорович. – Не пам'ятаю такого, щоб з осені не було вологи, а навесні посуха продовжувалася, але навіть не чекали на такі добрі результати. Адже з весни посіви вийшли зрідженими – мали десь 3,5-4 млн рослин на гектар, тобто половинну норму. На товарних посівах Фаворитка показала цьогоріч 62 ц/га, Золотоколоса – 51 ц/га, Смуглянка – 49 ц/га, Зимоярка – 45 ц/га. На круг озима пшениця дала 51 ц/га. А минулого року Фаворитка на площі 127 га дала врожайність понад 100 ц/га, ненабагато менше дала Смуглянка. 
За врожайністю «Агрофірма «Козацька» – одна з перших у районі. «Менше 60 ц/га не опускаємося, – гордо каже господар. – Ми все робимо для того, щоб отримати 80 ц/га, а там в плюс чи в мінус – вже погода коригує».
На насіннєвих посівах проводять сортове та видове прополювання. Якість продукції підтверджується обласною комісією з апробації. Реалізують насіння переважно в своїй області, а до покупців воно доходить вже очищене на німецькому обладнанні «Петкус» і розфасоване у мішки. 

Кредити і локальні 
експерименти

Ще одна особливість господарства: тут не беруть кредитів і у всьому покладаються на власні сили і кошти. А об'єднавши зусилля, фермери можуть багато. В тому числі й у фінансовому плані. Так, у власності ТОВ сім зернозбиральних (три «Джон Діри», три «Акроси» і «Массей Фергюссон») і два кормозбиральних комбайни «Ягуар». Також придбали рулонний прес-підбирач «Джон Дір». За рахунок застосування машини на полях зросла якість кормів для відгодівлі тварин. Додалася й економія в трудових ресурсах, часі й паливі. 
Втім, можливості об'єднання приватників не безмежні: в господарстві намагаються експериментувати з технологіями. Але, як каже господар, обережно: «Нам не можна ризикувати, і ми не можемо собі дозволити хоча б один провальний рік. На жаль, тільки в насінництві користуємося нашим, українським. Та й те, тільки по озимій пшениці. А все інше кукурудза, ріпак, соняшник, овочеві – закордонні. Техніка, і пестициди – також. Все це дороговартісне, а кошти завжди потрібні на подальшу роботу, вчасну виплату зарплати, за паї тощо. Тож експерименти ставимо виключно локальні». 
То чому ж тут не беруть кредитів? Дозволимо собі процитувати частинку інтерв'ю Віктора Григоровича іншому виданню: 
«Кредити треба всім. Увесь світ з ними працює. Позаяк це – прекрасна можливість розвиватися, впроваджувати сучасні інноваційні технології, підвищувати продуктивність праці. Ми від них відмовляємося тільки через те, що не хочемо потрапити в «пастку», як наші колеги з інших агропідприємств, які набралися кредитів, а розрахуватись – катма. Так і в трубу можна вилетіти. Адже держава – то дає, то забирає. Де обіцяні дотації, де знижені процентні ставки? А вони ж на них розраховували… Шість відсотків – це «божеський» кредит, з таким можна працювати. Але ж не за 21-відсотковий?! Це грабіж. Тому не хочемо повторювати чужих помилок. Зачекаємо». Покладатися лише на свої фінансові сили в умовах ринкової економіки, погодьтесь, – це вміння. Єдине, що хотілося б додати, що інтерв'ю це трирічної давнини, а нічого так і не змінилося. І додати до сил приватників ще й дещицю уваги від держави було б зовсім не зайве.




Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: