Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЧИ ДОВГО ТРИВАТИМЕ СОЛОДКЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦУКРОВАРІВ?
Повний текст у друкованій версії Одна із найстаріших галузей країни — цукрова, хочеться вірити,...
«СІГМА» ПРАЦЮЄ З МАРШАЛЬСЬКИМ ОПТИМІЗМОМ
Найкращим підтвердженням тому, що вітчизняна галузь свинарства продовжує стало працювати в...
НІШЕВІ КУЛЬТУРИ: ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ БАТАТУ
Повний текст у друкованій версії Сьогодні ми продовжуємо публікацію матеріалів із Другої...
ЛЮДМИЛА АДАМЧУК: «РОЗВИТОК МОЖЛИВИЙ ЛИШЕ ЗА БАЖАННЯ ЖИТИ КРАЩЕ»
Висвітленню питання корпоративної соціальної відповідальності в агропромисловому комплексі наше...
ЖИМОЛОСТЬ — НАЙПЕРША ЛІТНЯ ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...

Наші партнери:

ЗАРАДИ ВЕЛИЧІ Й РОДЮЧОСТІ ЛУГАНСЬКОЇ ЗЕМЛІ

…об'єдналися луганські аграрії в асоціацію обласних товаровиробників сільськогосподарської продукції «Солард». Ця призабута назва походить ще з часів язичництва і саме символізує родючість Матері-Землі, що отримує світло, тепло і любов від Ярила-Сонця, а також силу Вогню, що дає добробут родам, які працюють для своїх нащадків заради процвітання землі пращурів.
А Якщо ближче до справ приземлених та нинішньої дійсності, то об'єднатися луганських сільгоспвиробників змусили кілька факторів, і найголовніший з них – це вкрай невигідне становище порівняно з їхніми контрагентами та загалом підприємцями з міст.

Image
Анатолій Паніковський

«У той час коли міські підприємства користуються готовою інфраструктурою міста, сільське господарство виштовхується на узбіччя, хоча його звідусіль намагаються поставити в «рівні» умови, – коментує очільник Асоціації «Солард» Анатолій Паніковський. – До того ж, керівник сільгосппідприємства – це людина, яка постійно «на колесах». Він не має можливості особисто стежити за всіма змінами у законодавстві та на ринку, а тримати апарат аналітиків можуть дозволити собі хіба що великі агрохолдинги. Самотужки ж орієнтуватися в нашому заплутаному законодавстві сільгоспкерівникові ой як непросто. І виходить, що покупці агропродукції на голову вищі за інформованістю щодо цін та перспектив ринку, аніж самі виробники цієї продукції, а тому, звісно, останні далеко не завжди залишаються у виграші. Контрагенти можуть самі щось і підказати селянину, і, можливо, на вигляд це буде дуже щиро, але все одно там буде присутній насамперед їхній інтерес. Можливо, та порада й виявиться правильною, а можливо, є ще один варіант, більш вигідний для аграрія, але йому про це ніхто не скаже. А якщо ще додати постійні «наїзди» державних органів, контролюючих органів… то стає зрозуміло, що вижити за таких умов сільгоспвиробник може лише об'єднавшись з колегами».
Тож і вирішили створити Асоціацію, яка координуватиме господарську діяльність шляхом централізації окремих виробничих та управлінських функцій господарств, займатиметься їх інформаційним забезпеченням в ринковому та юридичному просторах, сприятиме у створенні цивілізованого ринку та підвищенні конкурентоспроможності сільгосппродукції, умов для залучення інвестицій у конкретні проекти, а головне – захищатиме інтереси її членів.
«У всьому світі селян плекають та підтримують, і не з доброго дива, бо мало хто хоче йти працювати на селі, – веде далі пан Паніковський. – Тож Асоціація поставила собі за мету зокрема й добиватися більш м'яких правил господарювання для представників аграрного бізнесу та загалом захищати аграріїв в юридичному просторі. Так, наприклад, неодноразово члени нашої Асоціації зверталися до нас з проханням захистити їх від непомірних і, головне, невиправданих платежів за технічний нагляд сільськогосподарської техніки, яким віднедавна відає приватна структура. Ми почали піднімати це питання на рівні місцевої та центральної влади, надіслали відповідні скарги, листи до Антимонопольного комітету України». 
Проблеми та потреби села Анатолій Георгійович знає не з чуток. Адже свого часу пропрацював чотири роки в ТОВ СП «НІБУЛОН» – керівником інженерно-сервісної служби. А до того чотири роки до та ще три після (до 15 грудня минулого року) був заступником начальника Головного управління агропромислового розвитку області. Однією зі сфер його відання були ринки зерна. А тоді вийшов на пенсію як державний службовець і його запросили очолити Асоціацію товаровиробників сільськогосподарської продукції Луганщини, що утворилася 16 березня 2010 року, коли 13 найбільших сільгосппідприємств області, розташованих в семи районах області підписали установчий договір. І вже 1 квітня було проведено державну реєстрацію новоствореної юридичної особи. 
Нині ця громадська організація об'єднує 15 господарств, які обробляють 75 тисяч га землі, орендуючи земельні паї у більш ніж 10 тисяч їхніх власників. Основні види спеціалізацій сільгосппідприємств, що входять до Асоціації, – виробництво зернових і технічних культур, овочів, насіння зернових культур та гібридів кукурудзи, а також молока та м'яса. Крім того, один з членів Асоціації – фермерське господарство «Брати Єлісєєви» Свердловського району – цьогоріч освоюють новий напрям – виробництво полуниці. До речі, це чи не єдине господарство в області, яке займається вирощуванням овочів. У двох господарствах наявні потужності з переробки насіння соняшника, а також м'яса.
«Коли керівники цих господарств зустрічаються в асоціації, – коментує далі пан Паніковський, – вони не можуть розійтися й до вечора. Для них це щось на кшталт аграрного клубу: проводять зустрічі з контрагентами, обговорюють, хто що посіяв, які технології застосував, адже обмін інформацією – це також важлива складова цього проекту. Асоціація відкрита для доступу. Як людина, яка пропрацювала в сільському господарстві не один рік, можу сказати, що сільський керівник – людина досить інертна в плані приєднання до професійних спільнот: йому треба все показати, розказати, тоді він починає цікавитися, запитувати. Згуртованість сільгосппідприємств дає змогу робити й оптові закупівлі, скажімо засобів захисту рослин, дизпалива, що завжди дешевше. Утім, просто працювати постачальником – такої мети асоціація поки що перед собою не ставить, хоча в майбутньому все можливо».
Членський внесок коштує 1700 грн на місяць, з урахуванням передплатних видань. Адже якщо не бути добре поінформованим, у сільському господарстві можна втратити набагато більше. 
«Якихось глобальних перемог ми ще не здійснили, але, гадаю, ми на правильному шляху!» – переконаний Анатолій Паніковський.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: