Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЧИ ДОВГО ТРИВАТИМЕ СОЛОДКЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦУКРОВАРІВ?
Повний текст у друкованій версії Одна із найстаріших галузей країни — цукрова, хочеться вірити,...
«СІГМА» ПРАЦЮЄ З МАРШАЛЬСЬКИМ ОПТИМІЗМОМ
Найкращим підтвердженням тому, що вітчизняна галузь свинарства продовжує стало працювати в...
НІШЕВІ КУЛЬТУРИ: ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ БАТАТУ
Повний текст у друкованій версії Сьогодні ми продовжуємо публікацію матеріалів із Другої...
ЛЮДМИЛА АДАМЧУК: «РОЗВИТОК МОЖЛИВИЙ ЛИШЕ ЗА БАЖАННЯ ЖИТИ КРАЩЕ»
Висвітленню питання корпоративної соціальної відповідальності в агропромисловому комплексі наше...
ЖИМОЛОСТЬ — НАЙПЕРША ЛІТНЯ ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...

Наші партнери:

ПРИМАРА «ЛЕТЮЧИХ ГОЛАНДЦІВ» ПДВ ЯК ПРИВІД ДЛЯ МОНОПОЛІЗАЦІЇ БІРЖОВОГО РИНКУ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ

20 липня в Києві відбулася прес-конференція, присвячена законотворчим ініціативам Міністерства аграрної політики України. Власне, мався на увазі лише один проект Постанови Кабінету міністрів України, що його розробило відомство: «Про надання товарним біржам висновку щодо відповідності вимогам стосовно надання послуг з укладання та реєстрації угод (контрактів)». Згідно з проектом державній структурі «Аграрна біржа» надається монопольне право бути організатором торгів щодо експорту/імпорту об'єктів державного цінового регулювання на біржовому ринку, та здійснювати моніторинг своїх же біржових торгів. Чим це загрожуватиме не тільки аграріям, а й пересічним споживачам, розповідали генеральний директор Союзу бірж України Борис Беренштейн, генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» Сергій Стоянов та президент Української Зернової Асоціації Володимир Клименко.
Отже, що ми бачимо в пояснювальній записці до проекту? Спрямований він виключно на благі цілі. Зокрема, «на забезпечення продовольчої безпеки, адже зовнішньоекономічні контракти на сільськогосподарські товари, які є об'єктами державного цінового регулювання будуть укладатися виключно на державній Аграрній біржі». Це, на думку авторів, сприятиме державному регулюванню сезонних і кон'юнктурних коливань цін на сільськогосподарську продукцію.
Наслідком прийняття акту також стане стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції і продовольства та підтримки сільськогосподарських товаровиробників, контроль над усіма зареєстрованими зовнішньоекономічними контрактами, що дозволить відстежити увесь експорт/імпорт товарів зазначених у підпункті 3.3.1 статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». Зазначене буде сприяти контролю за видатками з Державного бюджету в частині відшкодування ПДВ, адже буде запроваджено чітку систему моніторингу за зареєстрованими зовнішньоекономічними контрактами, за якими буде відшкодовуватися ПДВ.
Підхопили ініціативу міністерства і деякі засоби масової інформації. Так, зокрема в одному з видань йшлося, що постанова у разі набуття нею чинності забезпечить боротьбу з так званим «дутим» ПДВ, який ніби-то вимагають у держави зернотрейдери. До того ж, стверджується, що реєстраційний збір по зовнішньоекономічних контрактах у Аграрної біржі один з найнижчих на ринку – 0,03% від суми контракту. 
Такі аргументи на підтримку вищезгаданих норм лунають з одного боку. А ось що з цього приводу розповіли учасники прес-конференції. 
Борис Беренштейн зазначив, що за п'ять років існування Аграрної біржі нею не було проведено жодних реальних біржових торгів, а лише здійснювалася реєстрація біржових контрактів для Аграрного фонду по заздалегідь встановленим цінам. Звідси можна зробити висновок, що наразі у структурі працюють не професіонали біржового ринку, а чиновники, до кола обов'язків яких входить завдання завізувати потрібний папірець, – але це вже припущення автора.
Щодо реєстраційних зборів, то вони не зменшаться, як стверджує видання, а навпаки збільшаться. «За умови укладання та реєстрації біржових контрактів на об'єкти державного цінового регулювання виключно на ДП «Аграрна біржа», розмір біржового збору збільшиться в 10-20 разів, порівняно зі збором, який нині сплачується на товарних біржах, акредитованих Міністерством аграрної політики. Від збільшення розміру біржового збору постраждає, в першу чергу, сільгоспвиробник – за рахунок закупівельної ціни для нього трейдери будуть утримувати свою маржу на зовнішніх ринках», – вважає президент Союзу бірж України. 
Також Борис Беренштейн висловив занепокоєння тим фактом, що наявність єдиного реєстраційного органу відчутно ускладнить роботу трейдерів, адже за реєстрацією доведеться їздити до столиці. Союз бірж України вже звернувся з відповідним листом до Президента України Віктора Януковича і прем'єр-міністра Миколи Азарова з тим, щоб не допустити прийняття цієї постанови (текст звернення читайте у минулому числі «Агропрофі» №24-25 на стор.15 – прим. ред.).
Продовжив розповідь президент УЗА Володимир Клименко: «Фактично, ми бачимо спробу відібрати роботу у 40 бірж в Україні, та отримувати доходи, нічого фактично не роблячи. Нагадаю, що реєстрація контрактів введена в Україні ще указом президента Леоніда Кучми. Оскільки ми маємо в наявності 40 бірж, то розцінки на їхні послуги стали мізерними і жодним чином не впливають на кінцеву ціну контракту для сільгоспвиробника. Відпочатку ми були взагалі проти введення реєстрації: щоб контракти могли бути виконані, трейдери мають йти на митницю, і держава має всю інформацію щодо контрактів і того, що вивезено. Але реєстрацію ввели. І за час роботи такої системи ми переконалися, що Союз бірж України дійсно збирає інформацію по контрактах і десь за місяць до реального експорту дає зріз, що буде експортуватися і за якими приблизно цінами. Тобто, ми не бачимо причини змінювати усталену систему. 
Тим більше неприємно і навіть образливо лунає мотивація для введення цієї постанови: буцімто для боротьби з «дутим» ПДВ. Не згадуючи про загальну ситуацію з поверненням ПДВ експортерам, маю сказати, що у зернотрейдерів «дутого» ПДВ не може бути. Будь-які судна, що виходять за територію України контролюються і прикордонниками, і карантинною службою, і митниками. І говорити, що якийсь «летючий голландець» виходить за територію України без зерна для того, щоб потім нажитися на поверненні (!) ПДВ, – це відверта брехня».  
Сергій Стоянов висловився щодо виниклої проблеми радикально: «Мене дивує, що в Україні сьогодні є спроби «одержавити» певні сектори навколо аграрного бізнесу, наприклад біржову діяльність. Вже 20 років іде процес приватизації, через 5 років планується завершити процес приватизації державної власності. І разом з тим, на п'яти наступають процеси «одержавлення». Чому ми повертаємося на 20 років назад? Такі намагання не відповідають програмі Президента. Ініціатори «одержавлення» навколо аграрного бізнесу повинні отямитися. Я не буду коментувати замовні статті про формування ніби-то «дутого ПДВ» із використанням чинного порядку на товарних біржах. Навіть пересічний бухгалтер побачить, що це нісенітниця. Біржа не формує ПДВ, тому і боротися немає з чим.
Якби держава у цивілізований спосіб поводилася на ринку, то, маючи певні об'єкти у власності, вона могла б подавати приклад і грати на зниження тарифів на ринку. Наприклад, ДАК «Хліб України» та Держкомрезерв мають у власності 100 елеваторів. В Україні надзвичайно завищені тарифи у ланцюгу від поля до порту. Роками йде імітація боротьби з логістичними витратами. Міністерство транспорту досі не має затвердженої методики формування тарифів. Тарифи формуються ніби по зірках на небі. 
Державо, покажи своє вміння адмініструвати, управляти, з допомогою 100 елеваторів: запроси їх до себе, прокалькулюй тарифи на зберігання, приймання, сушіння, відвантажування, перевезення, перевалювання в порту, – закликає гендиректор УАК. – Цього роками ніхто не робить. Звідки беруться прибутки у портів? Виключно за рахунок товаровиробників, а не трейдерів, як дехто думає! 
Нам не потрібне додаткове «одержавлення». Державний сектор є. Покажіть своє професійне адміністрування у цьому секторі. Замість того, щоб демонструвати розграбовування на державних елеваторах сотень тисяч тонн зерна. Хіба у селян є сьогодні підстави вважати, що чергове одержавлення приведе до успіху? Таких підстав, на жаль, немає».
Загалом же учасники зійшлися у думці, що наявність одного монополіста на ринку біржових послуг означатиме велику ймовірність появи корупційних схем та руйнування конкурентного ринкового середовища у цьому сегменті.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: