Статті

НОВА РАДА, СТАРІ ПРОБЛЕМИ

Нинішній уряд відновив засідання Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України, яка за минулої влади використовувалася здебільшого для підготовки різноманітних довідкових матеріалів. До складу оновленої Ради увійшли представники всіх гілок влади, фундаментальної науки та агровиробництва, як то кажуть, від мала до велика. Відтепер, пообіцяв віце-прем'єр-міністр України Віктор Слаута, під головуванням якого й відбулося засідання Координаційної ради, такі збори стануть регулярними. 

Оновлена Координаційна рада об'єднала народних депутатів України, членів Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин, представників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких прямо пов'язана з агропромисловим комплексом, провідних учених та керівників основних професійних громадських організацій, представників органів місцевої влади різних рівнів та аграрного бізнесу - від фермерських господарств до агрохолдингів. 
Своє перше засідання члени Координаційної ради присвятили обговоренню двох нагальних питань: ситуації на внутрішньому ринку зерна та стратегії формування державних і регіональних ресурсів зерна врожаю 2010 року, а також стану внутрішнього ринку м'яса, дотриманню чинного законодавства та заходам щодо посилення контролю безпечності та якості продукції тваринного походження, що експортується в Україну.
У самої ж Ради планів багато, й доволі амбітних. Зокрема - тісно співпрацювати з Комітетом з економічних реформ при Президентові України, при якому створено робочу групу з питань розвитку сільського господарства та земельної реформи. Обговорюється також можливість започаткування під патронатом Президента України окремого Національного проекту з питань розвитку АПК та сільської місцевості, де основна увага приділятиметься пріоритетам галузі, які вже неодноразово озвучував міністр аграрної політики Микола Присяжнюк. 
Говорячи про завдання, які ставить перед собою Коордрада з питань аграрної політики при КМУ, віце-прем'єр-міністр України з питань АПК Віктор Слаута першочерговими вважає: дерегуляцію дозвільної системи в аграрній сфері, розроблення системного комплексу заходів щодо захисту вітчизняного виробника та підвищення його конкурентоспроможності на світових ринках продовольства, а також оптимізацію державної бюджетної підтримки сільгоспвиробників відповідно до умов СОТ. Також, за його словами, на часі – забезпечення розвитку виробничої та обслуговуючої кооперації (як успішний приклад створення конкретних кооперативів пан Слаута навів Черкаську область) і системи оцінки та безпеки продукції; реформування державного управління АПК; створення прозорого ринку нерухомості у сільській місцевості, у тому числі земель сільськогосподарського призначення; створення ефективної системи фінансового забезпечення галузі, зокрема шляхом створення мережі аграрних кооперативних та іпотечних банків. 
Водночас, очільник аграрного блоку уряду зауважив: «Цей рік буде важким, і ми будемо спрямовувати кошти бюджетної підтримки лише на найбільш критичні для розвитку галузі напрями, зокрема на програми відшкодування ставок за кредити комерційних банків, бюджетну тваринницьку дотацію та державну підтримку виробництва продукції рослинництва, часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва». Але навіть за такої ситуації, пообіцяв віце-прем'єр, держава цьогоріч підтримуватиме також і створення мережі оптових ринків, і операції з фінансового лізингу техніки, обладнання та генетичних ресурсів, і заходи з відтворення та підвищення родючості ґрунтів. 
За питаннями порядку денного до слова було запрошено заступника міністра економіки Михайла Русинського, голову Державного комітету ветеринарної медицини Івана Бісюка, президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, заступників міністра аграрної політики та ін. Утім, почути їхні виступи журналістам не довелося, оскільки їх, за традицією ще попередньої влади, одразу після вступного слова головуючого «попросили» годинку-другу зачекати за дверима на прес-конференцію. Про окремі моменти «таємничої» частини наради під час прес-конференції доповіли Віктор Слаута, голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков та перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віталій Львов.

Валовий збір зерна: очікування все тануть
ОкреслююЧи у своєму виступі ситуацію на зерновому ринку країни, Віктор Слаута зазначив, що валовий врожай зерна в Україні, за розрахунками, отриманими з регіонів, може скласти 42 млн тонн зерна (в доробленому вигляді). Так, очікується, що валовий збір пшениці становитиме близько 17,5 млн т, кукурудзи – 11,8 млн т, ячменю – близько 12 млн тонн.
«Це хороше добротне валове виробництво зерна в Україні, дивлячись на цей рік, – вважає чиновник. – За якість пшениці треба буде боротися».
Нині ж, за інформацією Держконтрольсільгосппроду, станом на 1 липня ц.р. в Україні всього задекларовано 4,6 млн т зерна, у т.ч. пшениці – понад 2,2 млн т, кукурудзи – 574 тис. т, ячменю – майже 1,1 млн тонн. 
На світовому ринку зерна – також усі ознаки перенасичення. За даними віце-прем'єра, протягом останніх чотирьох маркетингових років світове виробництво пшениці збільшилося на 14%, а її запаси – майже на 48%; кукурудзи – на 13,4%, її запаси – на 26,8%; ячменю – на 9%, його запаси – на 70%.

Стандарти на пшеницю буде знижено?
ВодноЧас, на кількість та якість вітчизняного врожаю негативно впливають погодні умови, зокрема дощі, вимивається клейковина. За прогнозом пана Слаути, при погіршенні погодних умов Україна може втратити до 30% озимого клину. «Станом на 1 липня в цілому загинуло 8% посівів озимих, а це майже 680 тис. гектарів. При цьому у Харківській та Полтавській областях загинуло понад 40% посівів озимої пшениці, у Полтавській області загинуло 75% посівів озимого ячменю, а в Луганській – 48%. Також в цілому по країні загинуло майже 40% посівів озимого ріпаку. Не краща ситуація з ярими культурами, адже погодні умови й надалі погіршуються», – прокоментував урядовець. 
Віце-прем'єр-міністр озвучив намір запропонувати уряду виділити регіонам, що постраждали від негоди, фінансову допомогу. Крім того, на його думку, необхідно тимчасово переглянути державні стандарти на пшеницю, оскільки, як очікують експерти, її якість цьогоріч через погодні умови буде нижчою за минулорічну… 
Утім, на провідних зернових біржах світу, за його словами, зростають котирування ф'ючерсів на зерно, особливо пшеницю та кукурудзу: «Сільгоспвиробники, враховуючи кон'юнктуру, ф'ючерси, ціни, що склалися для кукурудзи в цьому маркетинговому році, посіяли 2 млн 712 тис. га кукурудзи, тому саме кукурудза буде тією складовою валового збору зернових, що нівелює 20-відсоткові втрати валового виробництва зерна на клині ранніх колосових (озимої пшениці та ячменю)». 
А вже з 25 серпня починається посівна кампанія озимих під урожай 2011 року. «Зараз поставлено завдання службі агрономії – відібрати насіння. Добре, що років чотири тому ми створили Державний насіннєвий фонд, в якому є елітне насіння всіх сільськогосподарських культур. І, наприклад, сільгоспвиробники Харківської, Полтавської, Миколаївської, Херсонської, Одеської областей, де проросло зерно, можуть під майбутній урожай взяти нормальне насіння і відсіятися. Будемо сподіватися, що погіршення погодних умов не буде, зокрема в Західних областях, де також здоровий зерновий клин. Головне зараз – щоб вдалося зібрати врожай», – поділився оптимістичними сподіваннями пан Слаута. 

«Ми знаємо, як боротися з контрабандою м'яса»
Що ж до м'ясного питання, то у нього, на думку віце-прем'єра, є «дві сторони медалі». Так, відповідно до прогнозного балансу Міністерства економіки, цьогоріч за рахунок власного виробництва Україна забезпечує попит на внутрішньому ринку м'яса на 87-90% та потребує імпорту м'яса в обсязі 340-350 тис. тонн щорічно. Тому, з огляду на те, що за останні 18 років реалізація на забій худоби та птиці зменшилася у 2,4 разу (з 6,4 до 2,7 млн т), мова має йти, з одного боку, про відновлення раціонального балансу виробництва та споживання м'яса в державі, а з другого – про захист вітчизняного споживача від неякісної м'ясної продукції.
«Світовий ринок м'яса постійно зростає, – зазначає Віктор Слаута. – Якщо врахувати прогнозні оцінки на поточний рік, то за останні п'ять років світове виробництво м'яса зросте майже на 9%, зокрема свинини – на 9%, бройлерів та індиків – на 16%, а обсяги світового імпорту м'яса – на 11%. Стає зрозуміло, що в умовах членства в СОТ Україна вже відчула тиск зарубіжної м'ясопродукції на внутрішній ринок та не може ставити безпідставні перешкоди щодо її ввезення». Урядовець також наголосив, що питання недопущення імпорту низькоякісної продукції та контрабанди мають бути на постійному контролі, і заявив: «Ми знаємо, як боротися з контрабандою м'яса».
Для розв'язання зазначених проблем учасники засідання запропонували створити міжвідомчу робочу групу з питань розвитку ринку тваринницької продукції, розробити заходи щодо недопущення безпідставного коливання цін на оптовому та роздрібному споживчих ринках, а також пропозиції щодо захисту вітчизняних виробників продукції тваринного походження.
А тим часом, віце-прем'єр-міністр повідомив, що нині призупинено зростання цін на внутрішньому ринку продовольчих товарів: «Станом на 10 липня роздрібні ціни на яловичину на продовольчих ринках порівняно з початком року знизилися на 3,2%, свинину – на 5,4%, сало – на 21%, яйця – майже на 42%».

«Зараз зі слухом у влади все гаразд»
ТоркнулисЯ й сучасного стану та цін у підгалузі овочівництва. Зокрема, Віктор Слаута повідомив, що на першу декаду серпня заплановано провести День овочівництва. А Геннадій Новіков сповістив про спеціальну програму з розвитку овочівництва, розроблену Аграрним союзом України. 
Животрепетне обговорення спричинило питання логістики в сільському господарстві. Наразі в ціні логістики за два роки уряду вдалося зняти поки що 20 грн: відколи логістика на 1 тонну зерна зросла з 168,7 грн у 2007 році (сюди включено близько 15 видів послуг: сушка, розвантаження на елеваторі, чистка, завантаження, залізниця – і аж до послуг порту ) до 280 грн у 2008 році та до 368 грн у 2009 році. «Зараз ми трошки попрацювали – і вдалося зменшити ціну до 340 грн, але це все одно багато. А в цій логістиці по 32% займають дві складові: це залізничний тариф – перевезення, і 33-34% – це послуги портів, які втричі раптом збільшили свої розцінки. Це все оббирає сільгоспвиробника. І є таке протокольне доручення Прем'єр-міністра – нехай уже не вертаються до ціни 2007 року, оскільки і у них вже збільшилася собівартість, але й такої високої ціни бути не повинно», – прокоментував пан Слаута.
Конкретним шляхом до здешевлення логістики урядовець назвав річковий шлях: використання Бугу, Дніпра: «І те, що робить компанія «НІБУЛОН» сьогодні, варте тільки підтримки. Насамперед це капіталізація: по всій державі Олексій Вадатурський будує сучасні, модернові, прекрасні елеватори на 30-40-75 тис. тонн у Золотоноші, Решетилівці, Градизьку і так далі – це інвестиція на віки! А те, що ще буде судноплавна річка і зерно потихеньку сплавлятиметься – це ще щонайменше плюс 80-100 грн до ціни того ж фермера. Це чудово, і держава буде підтримувати!»
Відповідаючи на запитання журналістів щодо подальшої долі ДАК «Хліб України», урядовець відповів, що в цій компанії вже проведено ревізії і на осінь Верховній Раді буде запропоновано дещо реструктуризувати цю компанію, вже є відповідний законопроект, який попередньо буде розглянуто на засіданні Уряду: «Треба кидати цей «чемодан без ручки». Незрозуміло, чим займається ця державна акціонерна компанія, що робить, кому потрібна – як чиясь вотчина».
Обговорили також питання аграрного страхування: Аграрний союз України вніс пропозицію ввести державу як сторону в правовідносинах у сфері страхування АПК. Підтримав Геннадія Новікова колега з АФЗУ Віталій Львов, який наголосив на великій недовірі аграріїв до страхування сільськогосподарських ризиків загалом та до страхових компаній зокрема. Врешті, зійшлися на тому, що зараз, за словами пана Новікова, «зі слухом у влади все гаразд – нас чують і хочуть чути, тож маємо нормальний діалог».
Наостанок Віктор Слаута повідомив, що на наступному засіданні Координаційної ради, яке планується провести в середині серпня, мають бути розглянуті питання щодо внесення пропозицій до проектів Податкового кодексу, Програми економічних реформ Президента України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України, а також до проекту Державного бюджету України на наступний рік.


Довідка
За перше півріччя 2010 року рівень зростання виробництва продукції сільського господарства становив 3,4%, у т.ч. в аграрних підприємствах - 7,7%. Обсяг виробництва продукції тваринництва зріс в цілому на 4,1%, в аграрних підприємствах - на 11%.
Стабільна ситуація і в харчовій промисловості: за п'ять місяців 2010 р. порівняно з відповідним періодом минулого року зросло виробництво таких найважливіших видів харчової продукції, як свинина морожена (на 30,7%), свинина свіжа чи охолоджена (на 23%), яловичина морожена (на 18,3%), олія соняшникова (на 10,3%), масло вершкове (на 5,7%). 
Загалом виробництво харчових продуктів вже у травні поточного року порівняно з попереднім місяцем збільшилося на 3,8%.
За інформацією прес-служби віце-прем'єр-міністра України з питань АПК Віктора Слаути

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"