Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

НАВЧАННЯ МАЄ ВИПЕРЕДЖАТИ РОЗВИТОК...
Хочете, щоби ваші діти втілили прадавню батьківську мрію жити краще, щоби стали щасливими та...
ПРАВО НА БЕЗВІЗ,АБО РОЗЛУЧЕННЯ З РАДЯНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ
Ніколи не думав, що скажу це, але я люблю бюрократію. Тільки бюрократію не українську, а...
«НІБУЛОН» ІНВЕСТУЄ ПОНАД 5,5 МЛРД ГРН В ІНФРАСТРУКТУРУ УКРАЇНИ
Лідер аграрного ринку сільгосппідприємство «НІБУЛОН» має намір у найближчі кілька років вкласти...
РЕГУЛЯРНІ ПАСАЖИРСЬКІ РЕЙСИ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ ВІДКРИТО!
13-14 травня компанія «НІБУЛОН» запустила регулярні пасажирські перевезення за маршрутами...
ВІДРОДЖЕННЯ СУДНОБУДУВАННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МИКОЛАЄВА!
Коли в серпні 2009-го сільгосппідприємство «НІБУЛОН» спускало на воду перші чотири несамохідні...

Наші партнери:

ВІДСИДЖУВАТИСЯ В ОКОПАХ НЕ БУДЕМО. БУДЕМО НАСТУПАТИ НА КРИЗУ!

Image
Начальник Прилуцького райуправління АПР Григорій МИРВОДА, директор комбікормового заводу Олександр КОСАРЕНКО, заступник начальника ГУ АПР Чернігівської ОДА Микола КОЛЕСНИКОВ і гендиректор ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» Михайло АНДРІЄВСЬКИЙ

Друге професійне життя десять років тому отримав кадровий військовий льотчик Михайло Андрієвський, коли почав займатися сільським господарством. Розпочавши з 800 га ріллі, сьогодні очолюване ним агропідприємство працює в замкненому циклі: рослинництво-тваринництво-переробка. За динамікою розвитку тваринництва ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» взагалі краще в Прилуцькому районі на Чернігівщині.
Назва «Крок-УкрЗалізБуд» для підприємства, яке займається виключно агровиробництвом, справді дещо незвична. Насправді, пояснив нам його генеральний директор Михайло Андрієвський, «крок» – це рух вперед, а «укрзалізбуд» – назва підприємства з тих часів, коли на теренах України воно ремонтувало і будувало залізничні під'їзні шляхи (колії).
Зароблені від цієї діяльності кошти «залізничники» вирішили вкласти в сільське господарство. Розпочали в с. Мазки з 800 га землі, яка до того 10 років не оброблялася. Перші два роки, зрозуміло, набували досвіду і терпіли збитки: не було фахівців, не вистачало знань, та й тогорічні погодні умови були важкими. Однак оскільки негаразди ще більше загартовують, а вирощене збіжжя треба було десь зберігати, то у с. Мала Дівиця 2002 року придбали комбікормовий завод. Це було класичне колишнє міжколгоспне підприємство, розраховане на виробництво 50 т. комбікорму на добу і мало об'єм підлогового зберігання зерна 10,5 тис. тонн.  За словами Олександра Косаренка, директора заводу й нині заступника гендиректора ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд», на той час економіка підприємства суттєво занепадала. Важко було уявити, що завод зазнає такої суттєвої реконструкції. Нові господарі, крім зберігання зерна, вирішили використати функції заводу «на всі 100%». На наявному обладнанні було неможливо виготовляти комбікорми для сучасного ведення тваринництва, тому докорінно модернізували це обладнання. Нині підприємство виробляє комбікорми для різних вікових груп тварин, як для себе, так і на продаж, при цьому використовує власну рослинну сировину, закуповуючи премікси і білково-вітамінні домішки. Крім того, завод виготовляє замінник незбираного молока для відгодівлі телят і лікувальні корми. Останніми роками тут виробляють близько 8 тис. тонн комбікормів на рік, наявні ж потужності розраховані на майже  втричі більші об'єми.
На комбікормовому заводі також цілорічно виготовляють борошно, крупи і макаронні вироби, печуть смачний пшеничний і житній хліб, роблять олію.
Три роки тому завод було сертифіковано як зерносховище. Дві його сушарки потужністю 800 тонн на добу здатні доводити збіжжя вологістю 35-40% до базових кондицій. Об'єми одночасного зберігання зерна сьогодні становлять 32,5 тис. тонн, і це ще не межа. Для відвантаження зерна господарство побудувало неподалік відвантажувальний пункт на залізничній станції Галка.
У 2003 році Михайло Володимирович вирішив запровадити тваринництво, бо без нього сільгоспвиробництво неможливе. Спочатку така пропозиція була сприйнята його оточенням буквально «в штики». Однак життя довело правильність такого рішення, і від 2003 року його аграрний бізнес став рентабельним. Поступово збільшувалися площі орних земель, разом з ними придбавалися тваринницькі ферми з незначним наявним поголів'ям. У 2005 році підприємство отримало статус племінного господарства з вирощування червоно-рябої породи корів і свиней української білої породи.
ImageКращим з економічної точки зору виявився 2008 рік, за підсумками якого в господарстві вирішили серйозно зайнятися молочним скотарством – побудувати сучасну молочно-товарну ферму. Можна сказати, що тут скористалися світовою фінансовою кризою. Від неї галузь тваринництва суттєво постраждала, і Андрієвського тоді запитували, що робитиме його господарство за таких умов. Він відповідав: «В окопах сидіти не будемо. Будемо наступати на кризу!»
Так і зробили. Будівництво ферми обійшлося підприємству в середньому на 40% дешевше, ніж в докризовий період – через здешевлення будівельних матеріалів і робіт й наданий компанією-постачальником безвідсотковий товарний кредит на 4 місяці. Такою далекоглядною стала німецька компанія «Вестфалія Сьордж». Будівельно-монтажні роботи у с.Білорічиця, розповів заступник генерального директора по тваринництву Микола Парубець, провели у максимально стислі терміни: закладання стін сталося на початку вересня 2009 року, а вже 15 грудня відбулося перше доїння корів у доїльному залі на 28 місць. Також побудовано два сучасних корівника для безприв'язного утримання 650 корів. Наразі мають 470 голів дійного стада. За минулий рік отримали 6500 кг молока на корову. У поточному році доять близько 20 кг молока на корову на добу. Вироблене молоко вищого ґатунку здають на ЗАТ «Маслозавод «Прилуки»».
Поголів'я свиней становить 10 тис. особин, яке в основному утримується на сухій підстилці зі «шведським столом». Мають понад 500 свиноматок, яких, у тому числі, реалізують і сільгосппідприємствам, і населенню. Для покращення генофонду закупили кнурів ландрас, адже м'ясна порода на сьогодні більш популярна. За словами Михайла Володимировича, господарство має можливість перейти на більш сучасні технології, збільшити виробництво свинини, якщо держава буде здатна забезпечити належний ринок збуту м'яса. 
– Головне, що ми засвоїли у перші два роки, – говорить Михайло Андрієвський, – це те, що не можна обробляти поля старою технікою, використовувати застарілі агротехнології. За порадою тодішнього сільгоспкерівництва області ми придбали нові плуги і використовували традиційні технології. Однак підприємство з самого початку поставило за мету виробляти екологічно чисту продукцію. Тому невдовзі плуги продали і перейшли на мінімальний обробіток грунту, більш ефективний, який по суті є біологічним землеробством. Наразі на  орендованих 6100 гектарах з дотриманням сівозміни господарство вирощує зернобобові, олійні і кормові культури. У найближчих планах додати ще й овочівництво.
За словами гендиректора, нині вітчизняні переробні підприємства м'ясомолочної галузі замість стимулювати власного виробника якісної сировини, затоварені імпортною сировиною сумнівної якості. І у такий спосіб «провокують» аграріїв або припиняти виробництво, або створювати власні переробні цехи і самостійно виходити на кінцевого споживача. 
У найближчих планах компанії – налагодження подальшої переробки – створення забійного цеху для свиней і ВРХ, виробництво охолоджених напівтуш та м'яса у дрібній упаковці.
Проте жоден з амбіційних планів не може бути реалізований без згуртованої команди однодумців – від керівників до виробничників, стверджує Михайло Володимирович. В основі стосунків працівників ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» лежить дисципліна, відповідальність і взаємоповага. Кількість постійно працюючих в господарстві сягає 300 чоловік, з сезонними робітниками – добігає до 400. Протягом року  працівники усіх підрозділів харчуються безкоштовно. Крім того, продукти постачаються сільським школам, дитячим садкам і амбулаторії. Також господарство надає допомогу  ветеранам і багатодітним сім'ям.
До своїх колег – керівників підрозділів – генеральний директор, підполковник запасу військово-повітряних сил, Михайло Андрієвський звертається не інакше, як «мої генерали». Кожен з них повністю відповідає такому високому званню. Бо кожен усвідомлює, що відповідальність на них покладено не меншу, ніж на генералів. Адже крім професії, покликаної Батьківщину захищати, існує не менш почесна – Батьківщину годувати!


Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: