Статті

«ГАРЯЧА» ЮРИДИЧНА ЛІНІЯ

ImageПопри заявлену спеціалізацію нового героя нашої «гарячої» лінії на питаннях корпоративного права, судової практики, інвестування та приватизації, юристи та керівники сільгосппідприємств, які телефонували цього разу, ставили ті запитання, які є нагальними для них. А найбільш проблемними правовими «ділянками» агробізнесу, за статистикою третьої «гарячої» лінії, яка відбулась 15 квітня цього року, виявилися земельні, податкові, трудові спори, постприватизаційні негаразди і навіть питання пенсійного забезпечення працівників (йшлося про працевлаштування сезонних робітників, що набирає актуальності у зв'язку з періодом посівної та майбутнім збором врожаю). 
Благо, чималий досвід роботи в аграрному секторі партнера адвокатського об'єднання «С.Т.Партнерс» (раніше відомого нашим читачам як юридична фірма «Сергій Тюрін і Партнери») Сергія Тюріна, котрий, до речі, консультує не лише агрокомпанії, а й має досвід роботи у структурі ДАК «Хліб України» та Державному резервному насіннєвому фонді України, дав змогу надати усім «абонентам» гарячої лінії кваліфіковані юридичні консультації.

Консультує Сергій ТЮРІН,
адвокат, партнер АО «С.Т. Партнерс», член правління Асоціації правників України

?СП ТОВ «Нива Переяславщини» має невідшкодований податок на додану вартість. Податковою перевіркою було необґрунтовано зменшено суми відшкодування ПДВ нашому товариству. З цього приводу ми зверталися з позовними заявами до господарського суду Київської області. Постановами вказаного суду адміністративні позови задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької податкової інспекції, якими безпідставно зменшувалися суми відшкодування ПДВ. Ці рішення залишені в силі ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду. Незважаючи на той факт, що СП ТОВ «Нива Переяславщини» виграло судові справи та довело свою правоту, керівник Переяслав-Хмельницької податкової інспекції Чайка Т.А. рішення судів, які набрали законної сили, вперто не виконує і суми податку на додану вартість не включає до реєстру на відшкодування. Такі випадки не поодинокі. Прошу пояснити, яким чином товариству отримати невідшкодований податок на додану вартість, коли виконавча служба відкрити виконавче провадження за вказаним рішенням не може, а наші звернення до керівника податкової залишилися без реагування?
Олександр Павлюк,
юрисконсульт
СП ТОВ «Нива Переяславщини»


- Законом України «Про податок на додану вартість», а також наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 2 липня 1997 року N209/72 «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість» передбачено процедуру відшкодування зазначеного податку особам, які мають на це право. 
Так, пункт 6.2 ст.6 «Порядку відшкодування податку на додану вартість» прямо передбачає право платника податку у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Зрозуміло, що неможливість відкриття виконавчого провадження обумовлена змістом резолютивної частини згаданих Вами рішень суду, оскільки в цьому проваджені не розглядалося питання про стягнення сум відшкодування податку на додану вартість, а лише про скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення суми відшкодування ПДВ.
Слід зазначити, що за результатами судового провадження, податковий орган був зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Звертаю Вашу увагу й на те, що Ви також маєте право на погашення Вашого податкового боргу, у разі його наявності, шляхом зміни напряму відшкодування суми ПДВ в порядку ст.8 «Порядку відшкодування податку на додану вартість».
На завершення, слід зазначити, що за наявності наміру щодо примусового стягнення суми податку на додану вартість, належної до відшкодування, радимо звертатися з відповідним позовом до компетентного суду.

?При реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств утворюються підприємства, в статуті яких можуть закладатися положення про правонаступництво, що, своєю чергою, зумовлює їхні права на землі, передані у колективну власність і не розпайовані. Якщо все ж таки припустили правонаступництво, то яке рішення чи інший юридичний факт має слугувати підставою зміни форми власності і рішення якого органу має бути відображене у державному акті про право власності на землю?
Юрій Галюк,
юрисконсульт ТОВ «Старт», Хмельницька обл., с.Новоставц
і

- На сьогоднІ такої форми власності як колективна не існує. Свого часу постановою Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею», яка нині втратила чинність, було затверджено типову форму Державного акта на право колективної власності на землю та додатку №1 до нього, який мав назву «Список громадян – членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства».Image
Тобто фактично власником земельної ділянки було не колективне сільськогосподарське товариство, а фізичні особи, зазначені у названому вище списку (колектив товариства).
Крім того, згідно з Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, підлягають паюванню.
Зважаючи на наведене, правонаступництво в даному випадку неможливе, оскільки земля надавалася не колективному сільськогосподарському підприємству, а колективу такого підприємства. Новоутворене в процесі реорганізації підприємство не матиме прав власності на вказану земельну ділянку.

?Власником-1 було приватизовано земельну ділянку для ведення підсобного господарства у 1999 році. На початку 2001 року земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер. В базу даних до середини 2002-го цей номер введено не було. Також у 2001 році Власнику-2 було оформлено право власності на земельний пай, який за своїми межами накладався на земельну ділянку, належну Власнику-1, в межах 25% від її загальної площі. Тобто існує два власники на одній земельній ділянці. Хто з них є власником, і з котрим з них можна укладати договір оренди?
Іван К.,
директор сільгосппідприємства, Дніпропетровська обл
.

- Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що питання щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) на підставі заяв власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, розглядають сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень.
Таким чином, вважаю, що власнику, який приватизував земельну ділянку в 1999 році, необхідно, насамперед, звернутися до зазначеного вище компетентного органу в галузі землевпорядкування з заявою про усунення порушення його прав власності на земельну ділянку шляхом перегляду відповідного рішення. У разі якщо компетентний орган відмовить в задоволенні заяви, необхідно звертатися за захистом своїх прав до суду.

?Як правильно видати наказ в разі застосування дисциплінарного стягнення згідно зі ст.147 Кодексу законів про працю, де вказано два види стягнень: догану і звільнення. У ст.149 КЗпП України йдеться про те, що не можна застосувати одразу два стягнення. Ми ж при застосуванні стягнення позбавляємо працівника премії. А перевіряючі органи нам вказують на те, що не можна одночасно і застосовувати стягнення за ст.147, і позбавляти премії повністю або частково. У нас є положення про преміювання, є колективний договір, де за певні види порушень встановлено проценти (йдеться про місячну премію). То як правильно оформити наказ, щоб разом із доганою застосувати і позбавлення премії?
Раїса Толкач,
юрист
ВАТ «Яготинський маслозавод»


- Згідно з абз.3 ст.151 Кодексу законів про працю України протягом строку дії дисциплінарного стягнення (одним з видів якого є догана) заходи заохочення до працівника не застосовуються. Дисциплінарне стягнення накладається строком на один рік, але може бути знято з працівника достроково.
Таким чином, згідно з чинним законодавством підприємство не має права заохочувати працівника преміями (чи будь-яким іншим чином) до зняття дисциплінарного стягнення.
Деякі науковці, коментуючи цю норму, взагалі схиляються до думки, що протягом дії накладеного дисциплінарного стягнення провадити заохочення просто забороняється. Тому рекомендую максимально узгодити локальні нормативно-правові акти Вашого підприємства з відповідним законодавством про працю.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"