Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИВЕДЕННЯ ДНІПРА З КОМАТОЗНОГО СТАНУ. «НІБУЛОН» готовий убезпечити внутрішні водні шляхи
Нібулон днопоглиблення24 листопада на лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» у Дніпровському водосховищі...
РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ НА UKRAINIAN FOOD EXPO
ukrainian food expo23-24 листопада у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» проходила міжнародна виставка...
ЗАГАДКА У ЗАГАДЦІ
Загадки не люблять лише ті, хто не вміє їх розв'язувати, свідчить народна мудрість. Але це про...
ВІД ОБЛАДНАННЯ ДО САДЖАНЦІВ: ПЛОДООВОЧЕВА ВИСТАВКА У ФОРМАТІ B2B
fresh business expo 20175-7 грудня в Києві проходила міжнародна спеціалізована виставка Fresh Business Expo 2017. Вона...
ПДВ ПРИ ЕКСПОРТІ ОЛІЙНИХ: РУХ НА ЧЕРВОНЕ СВІТЛО
Цивілізоване суспільство вирізняє дотримання низки правил, які враховують інтереси всіх його...

Наші партнери:

ЯКІСНЕ ЗЕРНО – ЗАПОРУКА ЗДОРОВОЇ НАЦІЇ...

Вам ніколи не спадало на думку, шановні аграрії, яке сите життя ми влаштували клопу-черепашці: сіємо для нього продовольче зерно, щоб він гарненько посмакував, а самі потому намагаємося спожити залишені ним фуражні недоїдки. Нам, українцям, має бути соромно за те, що маючи колосальний потенціал для отримання врожаїв пшениці високої якості, ми продовжуємо споживати хліб низької якості і постачати на експорт фураж.
Потужні агровиробники, фахівці хлібопекарської галузі і зернотрейдери постійно акцентують увагу виробників і влади на якості української пшениці, закликають аграріїв вирощувати достойне збіжжя. Нарешті проблемою забезпечення якості перейнялися і владні структури. На одній з перших зустрічей фахівців АПК з новим міністром аграрної політики України Миколою Присяжнюком генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», Герой України Олексій Вадатурський накреслив декілька проблем. Зокрема, лише від аграріїв залежить якість зерна, яке вони виробляють, і ціна його продажу. Адже немає сенсу за низьку якість сподіватися отримати високу ціну. Міністр запропонував промовцю розробити практичні методичні рекомендації для агровиробників з вирощування високоякісного зерна, поділитися досвідом роботи компанії. Зі свого боку пообіцяв всіляко сприяти пропаганді вирощування високоякісного українського зерна, підтримувати виробництво саме такої продукції.

ImageНа підтвердження обіцянки, саме про необхідність підвищення якості українського зерна йшлося на «круглому столі» 9 квітня 2010 року у Міністерстві аграрної політики. Дискутували провідні фахівці Мінагрополітики, Головодежзахисту, Держконтрольсільгосппроду, Укрголовдержкарантину, Аграрного союзу України, АФЗУ, Аграрного фонду, УЗА, провідні зернотрейдери, науковці НААНУ.
На переконання заступника міністра Сергія Мельника, Україна сьогодні є одним з потужних гравців на світових ринках зерна. Більше того, держава у цьому напрямі має великі перспективи, оскільки нині ще не всі можливості вичерпано. Ми спроможні вдвічі збільшити врожаї та на порядок підвищити якість зерна. Але для цього потрібно об'єднати зусилля аграрного бізнесу та влади.
Вирощувати якісне зерно і вживати на загальнодержавному рівні активних заходів боротьби із найлютішим шкідником зерна – клопом-черепашкою закликав присутніх генеральний директор «НІБУЛОНа» Олексій Вадатурський. Пропонуємо вашій увазі тези його виступу.

Якість – шлях
до ефективності

УкраЇна – унікальний природнокліматичний регіон, де можна отримувати зернові культури з найвищими показниками врожайності та якості, які будуть конкурентоспроможними на світовому ринку. Однак якість вітчизняного зерна залишається низькою, і ця проблема на державному рівні замовчується.
Гірше за все, що існує тенденція щорічного зменшення частки продовольчої пшениці. Однак натомість вживати дієвих заходів щодо припинення цього негативного процесу, деякі аналітики радять вирощувати фуражне зерно. Вони аргументують це тим, що на світовому ринку ціна на продовольче і фуражне майже однакові, то при виробництві навіщо витрачати більше?
По-перше, можна зауважити, що такі аналітики на зовнішньому ринку безпосередньо не працюють і, вочевидь, пропонують нашим аграріям виробляти зерно невисоких репродукцій. А по-друге, навряд, вони рекомендують не застосовувати ЗЗР, бо навіть фураж має певні допустимі якісні показники і людство не має харчуватися фуражним зерном, ураженим клопом-черепашкою, і годувати ним свійську худобу.
Якщо наявна тенденція щодо зменшення частки продовольчої пшениці зберігатиметься, це призведе до насичення внутрішнього ринку пшеницею низької якості, яку вимушені використовувати для виробництва хліба. Відтак ми стимулюватимемо застосування різноманітних поліпшувачів часто-густо сумнівного походження з невивченими наслідками для здоров'я людини. Україна вимушена імпортувати поліпшувачі замість того, щоб самій експортувати зерно високої якості. Якщо в попередні роки наша пшениця використовувалася як поліпшувач основних партій зерна, то наразі йде на відгодівлю худоби. Крім того, остаточно не вивчено питання впливу на наше з вами здоров'я споживання продуктів з ураженим клопом-черепашкою білком.
Отже, при зовнішньому благополуччі, ринок країни насичений хлібом сумнівної якості. Україна заслуговує на споживання якісного хліба, адже це є запорукою здорової нації.
Вітчизняне виробництво пшениці значно перевищує внутрішні потреби, тому має значення, з яким продуктом виходить Україна на зовнішні ринки. Виробник може бути конкурентноспроможним або за рахунок кількості, або за рахунок якості культури з огляду на ефективність використання 1 га землі у виробництві. Максимальних кількісних показників можна досягти, наприклад, на фуражній кукурудзі, у той час як максимальної ефективності виробництва – лише за рахунок якості.
Нині, на жаль, показник співвідношення «кількість-якість» у вітчизняної пшениці – найгірший за всю історію і є неоптимальним для виробництва даної культури. Покращення якості пшениці – один зі шляхів вирішення даної проблеми.
Вартість пшениці визначається за показником борошномельної якості зерна – сила борошна (W) – на яку впливає частка зерна, пошкоджена клопом-черепашкою. Наразі країни-імпортери через низьку якість української пшениці суттєво знизили показник її ураженості клопом-черепашкою: Єгипет та Йорданія як найбільші імпортери (8,8 млн т та 800 тис. т відповідно) – на рівні 1%; Туреччина, Сирія, Лівія, Туніс – до 2%. Відтак пшениця з перевищенням даного показника вважається фуражною, а держава-виробник отримує суттєві збитки.
З огляду на якість партій української пшениці у останні роки американські аналітики взагалі зробили висновок, що ми здатні експортувати на рік не більше 1 млн тонн пшениці високої якості . Вони не вірять самі в наші можливості і переконують в цьому решту гравців зернового ринку, у першу чергу – покупців. Особливо це стосується борошномельної і хлібопекарської галузей, які зацікавлені у тривалій співпраці з постачальниками, здатними постійно забезпечувати необхідні партії пшениці однакової високої якості.
Слід зазначити, що цього року різниця між фуражною та продовольчою пшеницею коливається в межах $10-40 т, торік – $30-70 т. При цьому на 1 квітня 2010 р Україна експортувала 8 376 900 т пшениці, з яких близько 45% – продовольчої.

Актуальна проблема
На формуваннЯ якісного врожаю впливають погодно-кліматичні умови, зона вирощування, агротехніка і зберігання врожаю. Якість нашої пшениці залежить від території. У Північно-західному регіоні – це високий вал при низькій якості. Пшениця високої якості вирощується в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій й Луганській областях, однак через ураження її клопом-черепашкою, вражаюча кількість її стає фуражною.
Ураженість партій на вітчизняному ринку широко варіює. Компанія «НІБУЛОН» значно обмежила приймання зерна, яке пошкоджене клопом до рівня 50%, через сумніви щодо безпеки використання зерна з більшим відсотком пошкодження навіть на корм худобі.
Прикро констатувати, що виробництвом ураженої шкідником пшениці страждають не лише дрібні, а й великі підприємства через нестачу знань агротехніки і небажання підрахувати власні втрати від такого виробництва.
Підвищеній активності шкідника в останні роки сприяли погодні умови і низьке використання ЗЗР. Найбільша кількість фітофагу, за даними Головодежзахисту, була сконцентрована в господарствах Криму, Донбасу, південного регіону країни та степових зонах.
Через кліматичне потепління зона розселення шкідника поступово поширюється на Вінницьку, Черкаську, Полтавську області. 2007 рік був особливо сприятливим для клопа, який пошкодив зерно на 50-70%.
Щоб продукція стала конкурентною, компанія «НІБУЛОН» розробила концепцію боротьби з клопом-черепашкою, і відтоді показники пошкоджуваності не перевищують 0,2-0,3%, а за дотримання агротехнологій пшениця має білок на рівні 14%. Саме така пшениця потрібна для забезпечення української хлібопекарської промисловості та експорту.
На якість зерна суттєво впливає його професійне зберігання. Дрібний господар не може забезпечити якісне зберігання через відсутність специфічних потужностей. Тому зерно, що потрапляє на ринок у другій половині маркетингового сезону, має суттєво нижчу якість.
Відтак Україні необхідна достатня кількість відповідно оснащених складських приміщень, а також спеціальна база даних з наявності та обліку зерна однорідної якості.

Концепція боротьби
Коли не було масштабного заселення шкідником, вистачало одного обробітку. Зараз необхідний більш широкий підхід. В межах боротьби зі шкідником ТОВ СП «НІБУЛОН» суворо дотримується наступних принципів:
- боротьба з імаго клопа-черепашки, що збирається в місцях зимівлі в осінній період, шляхом обробітку хімічними препаратами лісових насаджень та перелогів, що межують із полями зернових попереднього та поточного років. Ця робота проводиться за допомогою навісних садових оприскувачів із використанням препаратів хлор– та фосфорорганічних груп. За дві доби оприскувач в змозі обробити посадки в одному господарстві, що становить близько 40-60 га;
- у разі необхідності, забезпечуємо обробку посівів ярого ячменю для звуження харчової бази шкідника і зменшення кількості імаго клопа, що може перезимувати;
- дотримуємося меж полів, не допускаючи безпосереднього контакту краю поля з існуючими лісовими насадженнями для створення малої просторової ізоляції та можливості проведення крайових обробітків полів і масивів;
- максимально збільшили питому вагу наземного обробітку перед авіаційним, що дозволяє використовувати більшу норму робочого розчину на одиницю площі, а також ефективніше провести обробку країв поля и масивів без допущення розривів між проходами;
- роз'яснюємо та популяризуємо заходи щодо знищення шкідника серед господарств та населення, чиї землі межують з полями підприємства. При необхідності надаємо послуги з обробітку посівів проти шкідника господарствам, що не мають можливості проведення даних агрозаходів самостійно;
- оптимізували посів зернових по стерньовим попередникам. Приділяємо підвищену увагу таким посівам, а також місцям концентрації та зимівлі шкідника поряд з ними. При необхідності проводимо додаткові заходи боротьби;
- у зимовий період очищуємо прилеглі до наших полів лісонасадження від порослі та гілок нижнього ярусу, підвищуючи вірогідність загибелі шкідника в зимовий період та ефективність проведення хімічних обробіток навесні;
- приділяємо особливу увагу невеликим площам зернових, в тому числі й сусідніх господарств, які через свої особливості більше уражуються клопом-черепашкою;
- на полях, де очікується отримання якісного зерна, перед збиранням масиву проводиться обкіс, окремий обмолот. На току зерно з крайових смуг складається окремо і доопрацьовується з наступним визначенням якісних показників.
Строки хімічної обробки посівів. На підприємстві проводиться чотири обробки проти клопа-черепашки.
В осінній період – обробка лісових насаджень та перелогів при концентрації шкідників дозволяє знизити популяцію зимуючого імаго на 30-40%. Орієнтовний час проведення – третя декада серпня перша половина вересня.
У фазі кущення – на початку виходу в трубку після перельоту клопів з місць зимівлі на посіви. Більша частина клопів в цей період концентрується по краях посівів. До розселення шкідника по всій площі поля можна обмежитися обприскуванням крайових смуг шириною 50-100 м. При розтягнутому в часі періоді заселення – можливий повторний обробіток.
У період наливу зерна – у фазі молочної стиглості зерна захист від пошкодження личинками клопа-черепашки слід вважати одним із відповідальних агрозаходів при вирощуванні сильних, цінних пшениць та насіннєвого матеріалу. Оптимальним терміном проведення обприскування є час появи на посівах 5-15% личинок третього віку. До цього часу на посіві відбувається повне відродження личинок з відкладених шкідником яєць.
У фазі молочно-воскової стиглості у роки масового розмноження клопа або низької ефективності попередньої обробки при наявності 0,5-1,5 личинок на 1 кв.м на товарних та насіннєвих посівах пшениці, за 1-2 особин – на 1 кв.м рядових посівів, проводиться повторне обприскування інсектицидами проти личинок старших вікових груп.
В роки масового розмноження шкідника, необхідно примусово обробляти посіви недбайливих господарів з подальшим утриманням вартості витрат на проведення робіт. Як показує досвід, при правильній організації боротьби зі шкідником, в наступні роки витрати на боротьбу значно скорочуються.
Проблема якості – є проблемою всіх, хто займається виробництвом зерна, хто повинен опікуватися ефективністю та прибутковістю зернового виробництва. Різниця вартості між продовольчою та фуражною пшеницею, в залежності від кон'юнктури ринку, може коливатися, й, за дотримання технології, можливо досягти премії у 300-500 грн/т за рахунок якості порівняно з фуражною пшеницею. При врожайності 4 т/га – це 1200-2000 грн. У той час, як на боротьбу зі шкідником достатньо витратити близько 200 грн (до $20-25) на 1 га в цінах поточного року. І це навіть з урахуванням обробки прилеглих лісосмуг.

ImageЗакликаємо вас, шановні аграрії, усвідомити дану проблему та розпочати боротьбу зі злісним шкідником, адже Україні необхідно повернути статус постачальника високоякісного зерна пшениці. Українці повинні споживати високоякісні продукти хлібопекарства. Ми бачимо провідну роль держави у вирішенні питань якості, що дасть можливість покращити імідж України й сприятиме збільшенню вартості зерна.
Компанія «НІБУЛОН» видала практичний посібник, у якому докладно наведено інформацію щодо боротьби зі шкідником – клопом-черепашкою. Цей довідник є настільною книгою агрономів сільгоспформувань нашого підприємства та наших партнерів. Викладені в ньому матеріали є реальною допомогою сільськогосподарським виробникам. Ми впевнені, що разом ми подолаємо дану проблему.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Ціни на зернові: