Статті

ПЕРШИЙ ВИХІД НОВОГО АГРАРНОГО МІНІСТРА

ImageДва з половиною тижні (від дня свого представлення апарату Міністерства аграрної політики) готувався новопризначений міністр Микола Присяжнюк до першого «виходу в люди», а точніше – до зустрічі віч-на-віч із журналістами. Тож на свою першу прес-конференцію в ранзі керівника аграрного відомства, що відбулася 30 березня ц.р., Микола Володимирович прийшов з цілою програмою системного реформування ввіреної йому галузі.
Микола Присяжнюк один з небагатьох членів уряду, хто змінив лише крісло в тій самій сфері, спустившись з парламентської будівлі на Грушевського до міністерської на Хрещатику. Нагадаємо, до свого призначення міністром Микола Володимирович головував у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Тож відразу запевнив присутніх, що налаштований на позитив і якихось радикальних змін в АПК його команда не робитиме. Утім, реформи, хоч і поступові, будуть… 

Курс на врожаї, свинину й молоко
Реформування АПК новий міністр вирішив розпочати з трьох найважливіших, на його думку, галузей: рослинництва, свинарства та молочного скотарства. Адже саме вони найбільшою мірою впливають на продовольчу безпеку України, її експортний потенціал, екологічний стан навколишнього середовища та, врешті, розвиток інших галузей сільськогосподарського виробництва.
Рослинництво не має права бути збитковим, переконаний Микола Присяжнюк. Тим більше, що це ще й кормова база для свинарства, молочного скотарства, птахівництва… На сьогодні в обсягах валового продукту в аграрному секторі рослинництво займає 50%. Тож для підтримки рослинників Мінагрополітики планує зменшити енергоємність, побудувати нові елеватори і взагалі всіляко підтримувати в межах славнозвісної «зеленої скриньки» (треба ще ж і СОТ не «засмучувати»).
Потребує реформування і свинарство. По-перше, воно має забезпечувати внутрішні потреби України в свинині (за даними міністра, сьогодні в державі свинини споживається 40% від усього м'яса); по-друге, відсутня власна селекційно-генетична база; по-третє, висока собівартість вітчизняної свинини гальмує розвиток її експорту. На часі – будівництво новітніх комплексів.
Зміни чекають і на молочне скотарство, яке на сьогодні, за оцінками Мінагрополітики, дає 15% валової продукції сільгоспвиробництва. Тут також чимало проблем: стійке скорочення поголів'я ВРХ, зменшення споживання молока, невідповідність молокосировини світовим стандартам тощо. І так само відсутня власна селекційно-генетична база.

Наука – обличчям до села, влада – обличчям до науки?
Тож другим пріоритетом нового міністра буде реформування аграрної науки і освіти. Аграрна наука, за словами чиновника, нині втратила зв'язок з реальними практичними потребами сільського господарства, зв'язок з провідними світовими аграрними установами, стала заручницею застарілих догм та захисником неефективних шляхів господарювання. А без сучасної аграрної науки Україна не зможе бути конкурентоспроможною, переконаний Микола Присяжнюк. Крім того, кількість випускників, яких щорічно випускає система агроосвіти, значно перевищує реальні потреби сільського господарства, а програми навчання зовсім не орієнтовані на освоєння майбутніми фахівцями новітніх технологій, тому потужні аграрні компанії залучають сьогодні фахівців
з-за кордону, додав він. Тож надалі державні кошти, що виділятимуться на науку, мають бути спрямовані насамперед на апробування та адаптацію світових досягнень в АПК. Так, 20% коштів, які виділятимуться на українську науку, на думку міністра, мають бути спрямовані на фундаментальні науки, а 50% – на адаптацію.
У сфері ж аграрної освіти Мінагрополітики виступатиме за збільшення обсягів фінансування, зокрема для зростання рівня заробітної плати для викладачів.
Пріоритетним напрямом реформування визначив новообраний міністр і зміну державного управління сільським господарством. Адже, за його спостереженнями, нинішня система управління працює на рівні соціалістичного часу і приносить лише шкоду розвиткові АПК. Натомість, необхідно створити систему партнерських взаємовигідних, взаємовідповідальних стосунків держави та аграрного бізнесу. «В Україні ж, на жаль, відсутня система стабільних, прозорих, зрозумілих правил здійснення державного управління, а управління здійснюється в «ручному» та «пожежному» режимі. Це недопустимо для управління агропромисловим комплексом», – підкреслив високопосадовець і пообіцяв відійти від економічного та адміністративного примусу.
Він також запевнив, що з 2011 року при формуванні Державного бюджету пропонуватиме виділяти на підтримку АПК 5% від загальних видатків, бюджетні кошти спрямовувати на сільське господарство таким чином: 40% виділяти на безповоротній основі (зокрема, 5% – на утримання апарату, 10% – на установи Національної академії аграрних наук України, 15% – на аграрну освіту і 70% – безпосередньо на підтримку сільського господарства) і 60% – на поворотній основі (для розвитку агролізингу та фінансування Аграрного фонду).


Графік посівної затверджений природою
Утім, все це буде пізніше… Та й, як запевнив міністр, «за півроку-рік ми не зможемо звільнити АПК від навантаження»… А тим часом в Україні щосили тривають весняно-польові роботи. І, поки чиновник «сіє розумне, добре, вічне», аграрії, за його словами, вже посіяли 640 тис. га ярих зернових та зернобобових культур. Торік на цю дату було посіяно 700 тис. гектарів. Підвела весна, яка запізнилася цього року десь на три тижні. Загалом «хід весняно-польових робіт іде за графіком, який нам дозволила природа», – резюмував Микола Присяжнюк.
Крім того, за повідомленням міністра, сьогодні в центральних та західних областях існує загроза, що озимі буде складно підживлювати, але відставання порівняно з минулим роком невелике: так, наразі підживлено озимих на зерно 3,6 млн га, що на 1,1 млн га менше минулорічного.
Стосовно ж озимих культур, то із зими АПК вийшов з більш-менш невеликими збитками, але 12-15% посівів доведеться пересівати, і більша частка припадає на ріпак. За даними міністерства, з посіяних 8,6 млн га озимих на зерно наразі в доброму та задовільному стані перебуває 7,1 млн га (85,7%) посівів, решта – 1,2 млн га (14,3%) оцінюються як слабкі та зріджені, загинуло – 0,2 млн га (2,6%). А на посівах озимого ріпаку спостерігається загибель рослин на площі 187,7 тис. га (13,2%); з посівів, що збереглися, в доброму та задовільному стані перебуває 898 тис. га (73%), слабких та зріджених – 332,3 тис. га (27%).
На нинішній рік міністр аграрної політики прогнозує врожай зернових не менш ніж торік, тобто на рівні 46-47 млн тонн.
Торкнулися й нагального питання необхідності затвердження проектів землеустрою, що забезпечуватимуть еколого-економічне обґрунтування сівозмін. Так, Микола Присяжнюк повідомив, що очолюване ним міністерство звернулося до уряду з проханням відтермінувати цей процес, і пообіцяв надати аграріям перехідний період для оформлення всієї належної документації для дотримання сівозмін: «Зараз тривають розрахунки, скільки це повинно бути: 5-6-7 років, щоб це було науково обґрунтовано. Якщо ми не наростимо тваринництво, яке споживало б зерно та іншу продукцію аграрного сектору, ми не зможемо вимагати від сільгоспвиробників чіткого дотримання сівозмін».

Про ПДВ і зернову логістику
ВІдповІдаюЧи на запитання журналістів стосовно повернення експортерам зерна податку на додану вартість, міністр повідомив, що заборгованість з ПДВ на сьогодні складає близько 5 млрд грн, утім, минулого тижня Кабінет Міністрів прийняв постанову, за якою планує виділити зернотрейдерам для «повернення» ПДВ 1,3 млрд грн.
Урядовець також пообіцяв, що відстоюватиме позицію, щоб логістика для експорту сільськогосподарської продукції та безпосередньо зерна була пріоритетом для розвитку економіки держави. І окремо пообіцяв відстоювати позиції щодо розширення потужностей у Миколаєві.
«За часів об'єднання соціалістичних країн у Раді Економічної Взаємодопомоги (СЭВ – прим. ред.) елеватори будувалися, щоб бути спрямованими на рух зерна з Півдня України через залізницю на захід. Сьогодні тенденції у стосунках з європейською спільнотою змінилися прямо діаметрально: потоки зерна у нас йдуть на Південь, тобто на Чорне море. І сьогодні ми будемо робити схему розташування і будівництва нових елеваторів – чи то державних, чи то навіть приватних – таким чином, щоб рух ішов від Чорного моря до виробника, враховуючи можливості Укрзалізниці, наших річок і враховуючи потенціал, який може приєднатися, – це російське експортне зерно».
Щодо обсягів кредитування міністр повідомив: на сьогодні сільгоспвиробниками залучено кредитів на суму 1 млрд 200 млн гривень.

Дотація на цукрові буряки як мотивація
Відзвітував Микола Присяжнюк і про стан справ у цукровій галузі. Так, прикрістю для нього є те, що до революції наша країна була державою номер один з виробництва та продажу цукру, мала європейську біржу цукру, на сьогодні вимушена імпортувати цукор. За статистикою, для забезпечення продовольчої безпеки в Україну цьогоріч необхідно буде завезти близько 450 тис. тонн цукру. На ввезення 260 тис. тонн цукру-сирцю з тростини ліцензії вже видано, але використовуються вони неефективно. Тож міністр аграрної політики просить свого колегу з Мінекономіки посилити контроль за виконанням квот на ввезення цукру-сирцю в Україну.
Наразі Мінагрополітики працює над тим, щоб забезпечити ще 150 тис. тонн цукру. Обиратимуть найменше із зол: або слідувати постанові Верховної Ради щодо збільшення імпорту цукру-сирцю з тростини на 100 тис. тонн, або завезти цукор з Білорусії, яка спокійно обходить митні тарифи.
І насамкінець гарна новина від міністра: мало того, що він сподівається збільшити посіви цукрових буряків на 100 тисяч гектарів, то ще й повідомив, що в проекті Державного бюджету на 2010 рік уряд передбачає дотації в розмірі 1000 грн на 1 га посівів. Але за умови, що врожайність цієї культури становитиме не менш як 300 ц/га. «Так ми будемо мотивувати цією фінансовою підтримкою, щоб було посіяно якісне насіння для того, щоб отримати і цукристість, і вал з одного гектара», – пояснив Микола Присяжнюк.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"