- Super User
- Перегляди: 3912
№ 22 (300), 12 червня 2015
НЕНАСИТЕЦЬ
Споконвіку перепоною для судноплавства на Дніпрі були пороги вище острова Хортиця, особливо поріг зі зловісною назвою Ненаситець. Це був найбільший й найстрашніший з усіх Дніпрових порогів, котрий перетинав течію дванадцятьма скелями.
Протяжність порогу становила 2453,64 метрів (1150 саженів), ширина — 1064,67 метрів (499 саженів). Шум Ненаситця було чути за 10 кілометрів, а в тиху погоду і за 20. По всій ширині Дніпра були розкидані величезні скелі, кам'яні брили, гігантські камені і безліч дрібних. Вода між ними з шаленою швидкістю мчала вниз, розбиваючись у пил. Вона вирувала, мов у великому котлі, і з завихреннями, закрутами, вал за валом, із шаленою швидкістю скочувалася вниз. Грізні кам'яні брили стирчали з води впродовж цілого кілометра.
Також на Ненаситцеві був найбільший водоспад, розташований ближче правого берега, його висота сягала 7 метрів. Фарватер Дніпра у вирі, що слідував за водоспадом, становив близько 40 метрів завглибшки. Це місце порога козаки називали «пеклом», цей вир був найстрашнішим місцем в Ненаситецькому порозі. Лоцмани казали: «Попавсь у пекло — буде тобі і холодно, і тепло». З усіх дев'яти порогів тільки один Ненаситецький ніколи не замерзав зимою через надзвичайну течію води.
Поріг був дуже важкий для судноплавства, і тому серйозного вантажопотоку вздовж усього Дніпра ніколи не існувало. Ну, який там вантажопотік, коли перед Ненаситцем треба було повністю розвантажувати судно й увесь вантаж разом із ним переносили на відстань близько шести кілометрів і лише потім знову ставати на воду. Саме так вчиняли козаки зі своїми човнами-чайками. Яку це становило небезпеку для подорожуючих? Як писав візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний: «У цьому порозі ідуть до берега; виборні люди висаджуються, ідуть для сторожі; стоять на сторожі з усією повністю, зважаючи на печенігів. Інші, захопивши з човнів свої речі, ведуть своїх рабів у кайданах 6000 кроків далі, поки перейдуть поріг. Далі одні тягнуть човни, інші несуть на плечах, поки поминуть поріг.
Минувши, спускають їх у річку, і поклавши вантаж, сідають і знов пливуть». Причому уникнути нападу кочівників, котрі піджидали біля порогів своїх жертв, вдавалося не завжди: саме біля Ненаситця 972 року загинув від рук печенігів у нерівному бою князь Святослав Ігоревич.
Це була приказка. А тепер власне про справу. Читати далі...
МИЛЬНА ОПЕРА ПРО ПДВ ЗА НОМЕРОМ 2527, АБО ЧИ ВАРТО ВБИВАТИ РИНОК ЗЕРНА ЗАРАДИ ПРИВАТНОЇ ВИГОДИ?
Чергову загрозу для аграріїв маємо у вигляді законопроекту з означеним у заголовку реєстраційним номером від, як не дивно, аграрного комітету ВРУ. Розтлумачити громадськості, що він крім корупційних схем більше ніякої мети не має, вирішили керівники галузевих агропромислових організацій. Читати далі...
ВСЕ БУДЕ ЗА ПЛАНОМ
Народні депутати ухвалили постанову, якою затвердили План законодавчого забезпечення реформ в Україні. Думаю, вас не дивує, що реформи в Україні начебто проводяться вже більше року, а план їхнього проведення ухвалено лише зараз.
АРТІЛЬНИЙ БАТЬКО — МИКОЛА ЛЕВИТСЬКИЙ
Розповідь про життя видатного діяча України початку ХХ ст. — Миколи Васильовича Левитського — кооператора, громадського діяча, людини з поетичною душею.
Як завжди у номері:
ВНУТРІШНІ ЗАКУПІВЕЛЬНІ ЦІНИ
Закупівельні ціни на зернові та олійні культури, встановлені на зерноприймальних потужностях провідних вітчизняних агропідприємств.
ЦІНОВІ ТРЕНДИ НА СВІТОВИХ РИНКАХ ЗЕРНА