Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...

Наші партнери:

ПЕРЕТВОРИМО ВІДХОДИ НА ДОХОДИ

3 лютого ц.р. у рамках виставки «ІнтерАГРО-2010» відбулась конференція «Альтернативна енергетика у сільському господарстві України». Організаторами виступили ВГО «Українська аграрна конфедерація» (УАК) та Інститут проблем екології та енергозбереження, за сприяння Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Девіз конференції був: «Перетворимо відходи на доходи». 
Пропонуємо вашій увазі головні тези виступів її учасників.

Image
Микола ДАЦЕНКО, Сергій ЄРМІЛОВ і Леонід КОЗАЧЕНКО

ВІдкрив захід президент УАК Леонід Козаченко: «Наша конференція винесла дуже цікаве питання. Воно вже далеко не вперше обговорюється, але саме нещодавно почало привертати до себе увагу учасників аграрного ринку. Головною проблемою широкого впровадження на Україні альтернативних джерел енергії була відсутність інструментів, які б давали можливість використати кращі світові наукові розробки у галузі енергозбереження. Якщо задіяти увесь потенціал сільського господарства у сфері альтернативної енергетики, який ми маємо на сьогодні, то суттєві позитивні зміни відбудуться не тільки в агросекторі, але й наша держава загалом значно посилить свій міжнародний авторитет. Україна є енергетично залежною державою, і нам треба ще багато чого змінити, аби покращити ситуацію».
Голова Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Сергій Єрмілов також наголосив на важливості проведення конференції: «Останні два роки уряд опрацьовував нормативну базу, яка практично введена в дію цього року. Я вважаю, що бурхливий розвиток галузі енергозбереження припаде якраз на 2010 рік. НАН України та Мінагрополітики підраховано, що близько 27 млн тонн умовного палива (у.п.) – це економічно і технічно досяжний потенціал України, який ми можемо і повинні задіяти в енергетичному балансі держави. Україна на сьогодні використовує приблизно 220 млн тонн у.п., тобто 10% енергетичної сировини можна отримати від аграрного сектору та лісового господарства. У проекті Програми розвитку, виробництва та використання біологічних видів палива до 2015 року ми сподіваємося наростити виробництво біопалива до 12,5 млн тонн. Одна з головних цілей Національного агентства – заміщення альтернативними видами енергії природного газу. Постановою уряду передбачено за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів переведення більш ніж 6 тис. газових котлів на біологічні види палива.
Ми сподіваємося, що з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» (окремі положення набули чинності з 1 січня 2010 року – прим.ред.) нарешті запрацює програма виробництва біоетанолу, адже в Україні досі немає ринку збуту цього ресурсу, тому вітчизняні підприємства-переробники експортно-орієнтовані (наприклад, за даними МінАП, торік усі 12 тис. тонн виробленого біоетанолу були експортовані, щоправда по добрій ціні)».
Вже вкотре виробництво біоенергетики було назване однією з основних складових енергетичної, екологічної, продовольчої безпеки держави. До того ж, розвиток галузі – це створення додаткових робочих місць, поліпшення інфраструктури населених пунктів. «Завдяки ефективним механізмам державної підтримки в усьому світі галузь біоенергетики розвивається швидкими темпами, – акцентував увагу присутніх директор департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України Микола Даценко. – Успішний розвиток біоенергетики у країнах Євросоюзу зумовлений послідовно прийнятими політичними рішеннями та виваженою державною політикою. Нова енергетична стратегія західних країн передбачає збільшення у енергетичному балансі частки відновлювальних джерел енергії на 20%, зниження викидів парникових газів на 20%, зниження енергоспоживання на 20% за рахунок підвищення енергоефективності тощо». Україна ще може стати серйозним гравцем на світовому ринку біопалива, але щоб зайняти відповідну нішу у нас залишилося дуже мало часу.
«Сировинна база в Україні є, працює 50 міні-заводів з переробки, але через відсутність державної підтримки біодизельне паливо виробляється в обмежених кількостях, хоча, за експертними оцінками, потенціал виробництва біодизелю складає 2 млн тонн/рік. Для виробництва біоетанолу також маємо добру сировинну базу. Ми маємо надзвичайно потужну спиртову базу – близько 500 тис. тонн/рік етилового спирту. Було перепрофільовано шість спиртових заводів загальною потужністю 120 тис. тонн, а до 2011 року плануємо зробити те саме ще із шістьма заводами і вийти на 300 тис. тонн/рік. Крім того на завершальному етапі знаходиться будівництво заводу з виробництва біоетанолу з кукурудзи потужністю 120 тис. тонн. Найкращі перспективи, на мою думку, у виробництві біогазу, для чого сьогодні вже створена нормативно-правова база. Ми оцінюємо потенціал біогазу у 45-46 млрд кубометрів/рік. Потенціал виробництва твердих видів палива складає близько 10 млн тонн у.п.». Стримуючими факторами галузі біоенергетики пан Даценко назвав досить поширені, як, наприклад, відсутність політичних цілей, недостатність фінансових ресурсів та інвестицій, недосконала законодавча база тощо.
Сьогодні світ активно переходить на виробництво біопалив другого покоління, в той час, коли ми повільно просуваємося у галузі біопалив першого покоління, які є дорожчими, але й екологічнішими. В першу чергу необхідно вирішити питання економічного стимулювання запровадження біоекологічних видів палива, орієнтуватися на світовий досвід законотворчої діяльності, підсумував Микола Даценко.
«Один з напрямків роботи нашого Агентства полягає в тому, щоб створити нормальну інфраструктуру для таких інновацій, як альтернативна енергетика, через інвестиції, – розпочала свій виступ голова Державного Агентства з інвестицій та інновацій Людмила Супрун. – Сьогодні просування альтернативної енергетики в Україні відбувається виключно на ініціативі підприємців і підприємств, але ми підтримуємо ті проекти, які орієнтуються на імпортозаміщення. Зокрема, ми розглядаємо можливість відродження луб'яної галузі сільського господарства або, по-народному, коноплі. З неї можна виготовляти нафтопродукти, собівартість одного літру яких буде складати менше однієї гривні!».
Цікавий проект для середніх господарств аграрного комплексу – когенераційну установку потужністю 400 кВт, яка працює на синтез-газі, – презентував заступник директора Інституту проблем екології та енергозбереження Олександр Тесленко. «Перш за все проект направлений на підвищення конкурентноздатності підприємства, завдяки використанню соломи, яка у нас традиційно спалюється або заорюється. Виробництво електроенергії складається з чотирьох етапів: збір та транспортування соломи з поля, підготовка соломи до подачі у газифікатор, виробництво синтез-газу і нарешті його подача на саму когенераційну установку для виробництва безпосередньо теплової та електроенергії. Для усіх чотирьох етапів необхідно близько 20 одиниць різноманітного обладнання, починаючи з машин для тюкування соломи і закінчуючи складовими самої когенераційної установки. З економічної точки зору 1,8 кг соломи = 1 кВт-ч електроенергії. Отже достатньо 720 кг/год соломи для виробництва 400 кВт електроенергії. При цьому додатково виробляється ще 520 кВт теплоенергії та 1 тис.т/рік золи, яку можна використовувати в якості добрива. За нашими розрахунками вартість такого енергокомплексу складає приблизно $440 тис., враховуючи менеджмент, монтаж та інші проміжні витрати. Ще $315 тис. коштуватиме необхідне польове обладнання. Тож вартість усього проекту в цілому не перевищуватиме $800 тис. Якщо продавати електроенергію за зеленим тарифом, проект окупиться за 1,5 роки, а якщо за сьогоднішніми цінами – за 3,5. У розрахунок окупності включена логістика, за якої солома збирається в радіусі 5 км від установки».

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: