Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...

Наші партнери:

СОЛОМ'ЯНА АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Артем Олекса
26 жовтня у Посольстві ФРН в Україні відбувся фаховий семінар на тему «Сучасні технології для енергетичного використання соломи – рамкові умови, рентабельність та досвід підприємств».
ВІдкрив захід керівник відділу Посольства ФРН в Україні з питань харчової промисловості, сільського господарства та захисту прав споживача д-р Фолькер Зассе. Він оголосив склад доповідачів, а також сказав, що чимало людей захотіли представити свої доповіді, не зважаючи на те, що вони не були попередньо заявлені у програмі. У невеликому залі зібралося більше 50 представників галузей науки та економіки АПК з України та Німеччини, і відпочатку стало зрозуміло, що тема семінару є досить актуальною.
Керівник Агенції відновлюваних джерел (Німеччина), д-р Андреас Шютте розповів учасникам про технічні можливості використання соломи. Солома вигідна в якості енергоносія у сільському господарстві тому, що не має конкуренції з продуктами харчування, тобто йде як супровідний продукт, який не потрібно створювати або вирощувати окремо. Якщо цей матеріал виникає в ході збирання врожаю, то необхідно замкнути «харчове коло», щоб отримувати максимум користі. Солому можна використостовувати як підстилку для худоби, для зберігання балансу ґрунтів, виробництва ізоляційних плит, і от тепер в енергетичних цілях, але ж не викидати! Наприклад, у Німеччини є близько 11 млн тонн соломи, яку ми не можемо використати як енергію.
Солома є досить важким паливом. Вона не повністю згорає, тому обов'язково потрібно мати відповідне устаткування для її спалювання, яке має менший ККД, ніж устаткування для спалювання деревини, наприклад. Крім того, слід зважати на підвищений рівень викидів (дрібнодисперсний пил) та необхідність частих профілактичних робіт із обладнанням.
Поточному стану та потенціалу розвитку енергетичного використання соломи в Україні була присвячена доповідь директора департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України Миколи Даценка. Ціна газу в Україні постійно зростає. Якщо у 2001 році ціна була $57,5/м3, то за прогнозами аналітиків у 2010 вона зросте до $275 ($228,8 у 2009). Зрозуміло, що підприємства АПК також купують газ недешево, та й перспектив до зниження цін немає, адже ми дуже сильно залежимо від Росії. Така ж ситуація спостерігається й на ринку нафтопродуктів.
Наразі Україна споживає 200,6 млн тонн умовного палива (УП), з яких лише 45,5% є власними, відповідно 109,4 млн тонн ми змушені імпортувати. Тому впровадження відновлювальних джерел енергії, таких як солома, є надзвичайно актуальним. «В Україні проводиться робота в цьому напрямку – стратегічним завданням аграрної політики є насамперед формування ефективного конкурентоспроможного аграрного виробництва, здатного забезпечити продовольчу та енергетичну безпеку країни, нарощування експортного потенціалу окремих видів сільськогосподарської продукції», – наголосив представник МінАП.
За розрахунками, загальний потенціал використання соломи як палива є достатнім для створення 13 тис. малих теплогенеруючих потужностей (0,1-1,0 МВт) плюс 700 теплогенеруючих потужностей для систем централізованого теплопостачання (1,0-10,0 МВт). Нині експлуатується близько 20 теплогенераторів, які працюють на соломі та відходах деревини. Інтерес до альтернативних видів палива щорічно зростає і зараз в роботі знаходиться більше 10 проектів по можливостям використання соломи.
«За експертними оцінками для виробництва енергії в Україні може бути використано 7-10 млн тонн соломи, що еквівалентно 3,5-5 млн тонн умовного палива. Цієї кількості достатньо для заміщення кам'яного вугілля на суму понад 2,5 млрд грн або більш як на 3 млрд грн природного газу. Поки що, на жаль, значна кількість соломи спалювалась на полях, але все більше керівників господарств цікавить енергетичний аспект використання соломи. Проте спалювання такого виду рослинних залишків як солома суперечить КУ «Про адміністративні правопорушення», ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» і так далі», – додав пан Даценко.
Наприкінці виступу він зазначив, що солома є СО2-нейтральною, і тому це екологічно безпечне джерело енергії. У процесі росту соломи поглинається така ж кількість СО2, яка виділяється при її спалюванні. Придбання комплексу машин для збирання, складування та підготовки для спалювання обійдеться у більш як 1 млн грн. Різні варіації подібних енергетичних комплексів застосовуються у комунальних підприємствах європейських країн. Середня собівартість брикетів з соломи становить 200-280 грн/т, що набагато нижче за собівартість вугілля і дозволяє зменшити витрати на паливо у 2,5-3 рази. Така економія на паливі може забезпечити окупність капіталовкладень на придбанні котлів при розрахунковому терміні служби до 10 років, а сам котел окупиться приблизно через 2 роки.
Стримуючими ж факторами енергетичного використання соломи пан Даценко назвав поки що недостатньо сформовану екологічну та біоенергетичну політику, відсутність екологічних та економічних стимулів, недостатність фінансових ресурсів та відсутність інвестицій, недостатність інформації, нерозвиненість технології та недостатню кількість обладнання для використання соломи. «Але нами розроблений проект дій з біомаси, який зараз знаходиться на фінальній стадії доопрацювання і буде направлений до уряду як пропозиція розвитку біомаси в Україні», – підсумував свій виступ М.Даценко.
Поточні економічні умови для потенційних інвестицій у галузі переробки соломи в Україні презентував учасникам семінару керівник групи «Німецько-український аграрний діалог», д-р Хайнц-Вільгельм Штрубенхофф. Потенціал виробництва енергії з біомаси досить великий, зокрема, з соломи – 25% від усієї біомаси. Останні роки показали, що виробництво енергії з соломи є вигідним та перспективним. До того ж Україна сьогодні використовує у 2,6 разів більше енергії на виробництво ВВП, аніж в середньому усі інші країни світу, а десь же треба її брати. І хоча, за слайдами пана Штрубенхоффа, енергетична стратегія України базується на атомній енергії, він запевняє, що немає жодного українського бізнесмена або політика, який би був проти розвитку біоенергії, навіть навпаки – більшість людей підтримують цю ідею.
Слід також відмітити такі факти, які позитивно впливають на інвестиційний клімат в галузі вироблення біоенергії з соломи в Україні. Все ж таки, на думку д-ра Штрубенхоффа, «енергетична стратегія України передбачає просування біомаси – існує великий обсяг політичної підтримки, але немає коштів!». З 50 млн тонн зернових можна отримувати 50 млн тонн соломи. В Німеччині одна тонна соломи коштує 70-80 євро, у нас – більш ніж в 4 рази дешевше! То чому б не скористатися з цього? До того ж український ринок праці досить гнучко реагує на фінансову кризу, зокрема рівень середньої заробітної плати за останні півроку суттєво знизився, що є дуже привабливим для іноземних інвесторів. На жаль, рівень кредитних ставок в Україні дуже високий, через що український інвестор майже не має змоги взяти нормальний кредит (хіба що під 12-14% у євровалюті, $США). Тому доступ до міжнародних фінансових ринків через зарубіжних партнерів є непоганою альтернативою (приблизно під 5-6% у євровалюті, $США).
З правовими аспектами використання біомаси в України усіх присутніх ознайомив юрист CMS Reich-Rohrwig Hainz Андрій Приходько. ЗУ № 555-IV «Про альтернативні джерела енергії», який був прийнятий у 2003 році і визначив, що «альтернативні джерела енергії – це відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, енергія біомаси і біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази…»; «енергія, вироблена з альтернативних джерел – це електрична, теплова та механічна енергія, яка виробляється на об'єктах альтернативної енергетики»; «об'єкти альтернативної енергетики – енергогенеруюче та інше обладнання, що виробляє енергію за рахунок використання альтернативних джерел енергії, частка яких становить не менш як 50% від встановленої потужності всіх задіяних на об'єкті джерел енергії». Також у ньому розписані основні аспекти, які стосуються альтернативних джерел енергії та, зокрема, ст.7 передбачає стандартизацію у сфері альтернативних джерел енергії, яка за більш ніж 6 років так і не була розроблена. Усім, кого цікавить ця тема, слід звернути увагу на ЗУ «Про електроенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР (остання редакція 25.04. 2009), ЗУ «Про альтернативні види палива» від 14.01.2000 №1391-XIV (остання редакція 19.06.2009), ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» від 21.05.2009 №1391-VI.
Д-р Андрій Станєв з Фахової агенції відновлювальних ресурсів (Німеччина) присвятив свою доповідь рентабельності установок з енерговикористання соломи. Якщо окремо розкласти затрати на солому у якості енергоносія, вони виглядатимуть приблизно так: 40% – на збирання і валкування соломи, 25% – на логістичні витрати, 20% – на зберігання соломи та збереження її якості та 15% – на збереження поживних речовин у ґрунті (в залежності від того, з якої рослини виробляється солома, це значення може варіюватися). Для дослідження рентабельності установок, пан Станєв взяв наступні дані: ціна соломи – 5-20 євро/тонна, кредитна ставка – 18%, ціна теплової енергії – 20 євро/мВт год (якщо зважати, що ціни на природний газ будуть підніматися, то ціна для України досить реалістична). Якщо виходити з цих показників, то самоспалювальна установка на 800 кВт при ціні соломи навіть 20 євро/тонна та тривалості завантаження 7 тис. годин на рік, може окупитися приблизно за 5 років. При тій самій завантаженості установка на 1,5 мВт окупиться за 2 роки. Хоча така рентабельність буде, якщо ціни на теплову енергію не зменшаться

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: