Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ІЩЕ БЛИЖЧЕ ДО ЧОРНОГО МОРЯ: РІЧКОВИЙ ТЕРМІНАЛ «НІБУЛОНА» ЗАПРАЦЮВАВ НА ХЕРСОНЩИНІ
10-й річковий перевантажувальний термінал компанії «НІБУЛОН» 14 липня 2017 року урочисто...
ВЕРХОВНА РАДА: ДИМ БЕЗ ВОГНЮ
Минулий тиждень був останнім пленарним у роботі шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання,...
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АВТОПАРК ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДОРІГ: СПІВРОБІТНИЦТВО VOLVO І «НІБУЛОНА» ТРИВАЄ
Зерно має пересуватися річкою, наголошує компанія «НІБУЛОН» від 2009 року, і транспортує нею...

Наші партнери:

РІЗНИЦЯ В ТАРИФІ НА ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА: КАМІНЬ, ЯКИЙ ВІДКИНУЛИ ПОДАТКІВЦІ

Останнім часом з вуст урядовців почастішали заклики до аграріїв щодо заставного продажу зерна в Аграрний фонд. Для сільгоспвиробників можливість приберегти товар до кращих часів і отримати вже зараз бодай якісь обігові кошти – справжня знахідка. А от для зберігачів зерна, з якими Аграрний фонд укладає договори складського зберігання, – цей процес супроводжується неабиякою переплатою в оподаткуванні. Більшість із них воліють не сперечатися з податковою. А дарма...
Приміром, ТОВ «Щит та Меч», створене для захисту прав та законних інтересів суб'єктів аграрного ринку, а також втілення в життя принципів рівності та взаємовигідності в сільському господарстві та агробізнесі, виграло вже такі справи проти ДПА.

Чому зберігання зерна має бути збитковим
Конфлікт полягає в оподаткуванні різниці між фактичною вартістю за зберігання зерна та значно меншим від неї граничним тарифом на зберігання об'єкта державного цінового регулювання. Йдеться про віднесення зберігачами фактичних затрат на зберігання об'єктів держрезерву до своїх валових витрат, що аж ніяк не знаходить підтримки з боку податківців.
Річ у тім, що Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України» у пп.14.2.4. п.14.2. ст.14 визначено: якщо елеватор (зерновий склад, зерносховище) зберігає товар, який підпадає під визначення об'єкта державного цінового регулювання згідно з цим Законом, то тариф (ціна) на вартість такого зберігання не може перевищувати 0,5% від розміру мінімальної закупівельної ціни відповідного об'єкта цінового регулювання (за календарний місяць такого зберігання), якщо менша вартість не встановлюється постановою КМУ. Мінімальні закупівельні ціни на такі об'єкти на визначені періоди цінового регулювання встановлюються наказами Міністерства аграрної політики.
Однак встановлений державою тариф на зберігання об'єкта державного цінового регулювання, як правило, «не дотягує» до фактичної вартості тих послуг за зберігання, що їх здійснює підприємство згідно з калькуляцією тарифу. А це і оплата праці, і нарахування на заробітну плату, і електроенергія, й інші витрати.
Цікаво, що для інших, ніж Аграрний фонд, поклажодавців, зокрема сільгосптоваровиробників, які за нинішніх кризових умов більше за інших мають право на пільги, тариф за зберігання однієї тонни зерна встановлюється відповідно до ринкових умов, тобто з розрахунку фактичних витрат на зберігання. Попри те, що зберігач зазнає не менших витрат і під час зберігання зерна з держрезерву, вийти за межі встановленого низького тарифу у відносинах з Аграрним фондом йому неможливо.
Як пояснює директор юридичної фірми «Щит та Меч» Олександр Чмихаленко, Аграрний фонд не має власних складів для зберігання зерна, тоді як до здійснення інтервенцій його необхідно десь зберігати і зберігати професійно. Попри очевидну невигідність, і навіть збитковість співпраці з Аграрним фондом для зберігачів, відмовити йому вони не мають права, оскільки відповідно до ст. 25 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.

Видатки в межах держтарифу –
на валові витрати

З такою несправедливістю зіткнулися й клієнти юридичної фірми «Щит та Меч», які після перевірки державною податковою інспекцією дізналися, що, виявляється, «завищують загальну суму валових витрат, що призводить до заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту»…
На думку податківців, різниця в тарифі на зберігання об'єкта державного цінового регулювання не бере участі в господарській діяльності платника та не є витратами за товари (роботи, послуги), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
З такою позицією ДПА підприємства-зберігачі не змирилися й подали позови до адміністративного суду, де їхні інтереси й представляли юристи фірми «Щит та Меч». Вони довели, що висновки податкової є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству України.
У своїх аргументах правники, зокрема, посилалися на п. 1.32 ст.1, пп. 5.1, 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ін.
Доводи юристів підтримав і Київський окружний адміністративний суд, задовольнивши позови зберігачів про скасування відповідних податкових повідомлень-рішень. Правди заради зазначимо, що наразі Державна податкова інспекція подала апеляцію. Однак з її розглядом апеляційний суд поки що не квапиться.
Тож усім підприємствам-зберігачам, які потерпають від подібних утисків податкової, директор ТОВ «Щит та Меч» рекомендує безбоязно звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
– Не варто ігнорувати таку можливість, адже в разі прийняття судом виважених та справедливих рішень, це забезпечить вам ефективний захист в умовах світової фінансової нестабільності та як результат – стійкий приріст економічної ефективності діяльності підприємств, – переконаний Олександр Чмихаленко.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: