Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗЕЛЕНА АЛЬТЕРНАТИВА АБО НЕ ВСІ В ЗАХВАТІ ВІД ПОЯВИ КОНКУРЕНТІВ НА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ
Повний текст у друкованій версії Енергетика — як повітря: непомітна, але необхідна....
У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ НОВИЙ СОРТ ТЮЛЬПАНІВ ДЖАМАЛА
Уперше в історії новий сорт тюльпанів голландської селекції виведено на честь жительки України —...
МОЛОКО ПО РІЗНІ БОКИ ВИМЕНІ
Нинішні закупівельні ціни не влаштовують і дивують українських виробників молока. За словами...
ВІТЧИЗНЯНИЙ УРОЖАЙ-2017: БИТВА НА ДВА ФРОНТИ. І НЕ ТІЛЬКИ
Повний текст у друкованій версії Станом на 5 квітня 2017 року Україна експортувала 34,13 млн...
СУДНОБУДІВНИКИ ПРОТИ АНТИУКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО ВНУТРІШНІЙ ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ»
3 березня у стінах Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова відбулося...

Наші партнери:

ЗІБРАННЯ КОНСТРУКТОРІВ-АГРАРНИКІВ

7 серпня цього року у конференц-залі Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відбулася перша нарада конструкторів підприємств та провідних науково-дослідних установ у галузі машинобудування для АПК. Захід зініційований керівництвом НУБіП зібрав близько сотні учасників – конструкторів, керівників підприємств, посадовців, науковців. Подію підтримав і Державний департамент тракторного сільськогосподарського машинобудування Мінпромполітики України. Директор Держсільгоспмашу, заступник міністра промислової політики Володимир Саченко, власне, і вів засідання. Високий рівень наради засвідчила участь у заході трьох Героїв України від аграрної галузі: Юрія Карасика, Дмитра Мельничука та Петра Саблука.
Першим взяв слово ректор НУБіП, Герой України Дмитро Мельничук. Своїм майже 40-хвилинним виступом він задав тон наради. Зокрема, обґрунтував необхідність створення на базі НУБіП Навчально-наукового конструкторського бюро для спільного проектування техніки для АПК й підготовки і перепідготовки фахівців галузі сільськогосподарського машинобудування. 
Майже кожен учасник наради наголошував на необхідності утворення такої структури. Технічним забезпеченням такого КБ мають опікуватися українські виробники – на платній, безоплатній або бартерній основі. Таким чином техніка вітчизняних підприємств, яка проходитиме через руки студентів і викладачів університету, отримає і майбутнього споживача, і рекламу, і вдосконалення, які, безсумнівно, народяться в головах науковців. Звісно, для цього створення такого центру необхідні і консолідовані зусилля виробників, університету і влади, а також певні кошти в бюджеті на наступний рік. Коротко схарактеризував пан ректор і нинішню ситуацію з технічним забезпеченням АПК: обсяги закупівлі аграріями іноземної техніки не у відсотки, а у рази перевищують закупівлі техніки власного виробництва. 
Детальніше про стан сільськогосподарського машинобудування в Україні розповів заступник директора Держсільгоспмашу Микола Шевчук. А розпочав він з історії. Так, з 1991 до 1996 року тривало стрімке падіння виробництва в галузі. Проте, починаючи з 1997 року, виробництво щороку зростало: з 715,4 млн грн до 4250 млн грн у 2008 році. Так само зростав і експорт: з 96,3 млн грн у 1997 році до 1680 млн грн. у 2008 р. А ось у 2009 році падіння виробництва становило 84,5%. Проілюстрував доповідач і наповнення внутрішнього ринку іноземною і вітчизняною технікою (див. діагр. 1). З-за кордону ж, за словами пана Шевчука, завозиться переважно вживана техніка.
Серед проблем галузі Держсільгоспмаш вбачає збільшення імпорту, втрату традиційних ринків збуту, зменшення купівельної спроможності сільгоспвиробників, недостатнє виділення коштів на лізингові схеми закупівлі, недостатнє фінансування держпрограм по галузі. 
За словами Миколи Шевчука, щорічно необхідно виділяти на розробку сільськогосподарських машин, які б відповідали світовому рівню, 480 млн грн. 
Дуже цікавою виявилася розповідь головного конструктора ВАТ «Брацлав» Валентина Дриго. Він звернув увагу присутніх на труднощі, з якими доводиться зустрічатися розробникам. В першу чергу, вони стосуються застарілих держстандартів і засилля бюрократії. Емоційну промову Валентина Олексійовича варто процитувати: «Щоби ввести машину у виробництво, конструктори мають виконувати встановлені нормативні документи України. Ці документи віднімають дуже багато конструкторських сил на елементарне оформлення папірців. Наявний стандарт не те що безнадійно застарів, а й є найбільшим гальмом для створення нової техніки і вдосконалення вже наявної. Фактично – це стандарт з Радянського Союзу з певним чином доопрацьований. Так, стандарт вимагає погодження технічного завдання з якимось міфічним споживачем. Хто є цим споживачем: або чиновники із МінАП, або УкрНДВП, або ще якийсь інститут. Десятки людей підключаються до інформації, що ми найближчим часом виставимо на ринок. Як ми можемо конкурувати з іноземними компаніями, якщо вони вже зарані знають, що ми будемо робити? В той же час імпортна техніка виробляється без жодних перешкод. Коли ми починаємо оформляти документи на машину, нас просто третирує Держспоживстандарт. Подивімося на останній виданий стандарт на розробку технічних умов. Забули тільки розписати, якою ногою має зайти на завод головний інженер, а якою головний конструктор. Наведу лише такий приклад. У нас є вакуумний насос. За технічними умовами він має витрачати 30 грамів масла за годину. Ми розробили нову систему змащування – з витратою 4 грамів за годину. Якщо взяти по Україні – це близько 120 тонн масла щорічно. Включили зміни в експлуатаційну документацію. Прийшов з перевіркою Держспоживстандарт і наклав штраф, оскільки запис в експлуатаційній документації не відповідає технічним умовам. Тобто принципи підходу до технічних умов потребують повного перегляду». 
Погодження усіх документів, за словами пана Дриго, займає до 15-20% від суми розробки і до 30% часу, витраченого на неї. 
ImageЩе одне важливе питання – це фінансування. Іноді кошти на підприємства надходять. Але уривчасто. Але, як висловився пан Валентин, «дев'ять жінок за один місяць не зможуть народити дитину, якщо нам дадуть мільйон, ми не зможемо відразу покращити техніку. Потрібні постійні регулярні надходження». 
Сергій Бойченко, головний конструктор ВАТ «Червона Зірка», заявив, що Україна не має власних технологій, відповідно немає наших машин. Наразі на ринок зайшли іноземні технології, а українцям залишається лише їх копіювати і вдосконалювати. А аграрій, в свою чергу, обере лише те, що йому вигідно. Тож пан Бойченко поцікавився, де наші розробки і технології. «Дуже часто ми отримуємо інформацію не від наших науковців, а від закордонних фірм, які імпортують техніку», – зазначив він. 
Василь Шпак, народний депутат України, почесний президент Асоціації аграрних інженерів України вважає, що в Україні досі відсутня чітка державна політика у галузі машинобудування. Саме з цього, переконаний він, потрібно починати розгляд галузевих проблем. 
Віктор Острік, голова правління ВАТ «Тодак» наголосив на дефіциті кадрів у конструкторському штаті України. Він зазначив, що маючи значну освітню базу, держава не може втримати в себе талановитих людей. В той же час показником нашої освіти є десятки тисяч іноземців, що приїжджають вчитися до наших вузів. 
Від аграріїв як користувачів і замовників виступив голова Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Герой України Юрій Карасик. Він зазначив, що нинішня криза – великий шанс для того, щоб вітчизняне машинобудування було почуте владою. Адже нині аграрії, не маючи кредитів, все одно мають купувати техніку. Тож доцільним кроком влади було б підтримати машинобудівників, які б, у свою чергу, підтримали своєю дешевою і якісною продукцією сільгоспвиробників. 
Загалом, п'ятигодинна нарада вийшла представницькою, зібрала під одним дахом представників різних науково-виробничих галузей і засвідчила схожість їхніх проблем. Присутність деяких виступаючих навіть складно було собі уявити на цьому зібранні. Так, представник Інституту надтвердих матеріалів НАН України запропонував співробітництво і допомогу інституту щодо обробки поверхонь конструкцій. Заступник директора Українського науково-дослідного інституту авіаційної технології Валерій Матвієнко запевнив присутніх, що у літакобудівної галузі ті ж самі проблеми, і запропонував вирішувати їх консолідовано. Наостанок виступив представник ВГО «Асоціація вівчарів і козівників України», який також запропонував свою допомогу вітчизняному машинобудуванню. 
Тобто, без допомоги конструктори не залишаться. 
Втім, найбільше запам'яталися слова віце-президента УААН Валерія Адамчука, який зазначив, що «лише 20% наших товаровиробників можуть собі дозволити імпортну техніку, і потрібно неабияк постаратися, щоб забезпечити інші 80% якісною вітчизняною».  
 
* * *
За пІдсумками наради було прийняте попереднє рішення:
1. Відповідно до протоколу наради в Кабінеті Міністрів України від 30.07.2009 року прийняти дієву участь у розробці Концепції Державної програми впровадження в АПК новітньої техніки і обладнання за наступними пріоритетними напрямками:
– новітні машини і обладнання в рослинництві для забезпечення ресурсоощадних, екологічно безпечних технологій; 
– новітні машини і обладнання для тваринництва, птахівництва й рибництва; 
– новітні машини і обладнання для харчової і переробної промисловості; 
– новітні машини і обладнання для енергозабезпечення АПК, в тому числі з альтернативних джерел енергії; 
– новітні машини і обладнання для технічного сервісу.
2. Керівникам підприємств, головним конструкторам, які знаходяться в сфері впливу Державного департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування протягом 2009-2010 року забезпечити переведення виробництва на міжнародні стандарти якості з урахуванням необхідності захисту прав інтелектуальної власності.
3. Державному департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування при розробці «Державної програми розвитку машинобудування для АПК на період 2010-2015 років» передбачити технічне переоснащення підприємств галузі для створення сільськогосподарських машин і обладнання вищого технічного рівня й надати до Уряду пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правого забезпечення розвитку машинобудування для АПК. 
4. Для комплексного впровадження новітньої вітчизняної техніки і технологій на ланах, фермах і переробних сільськогосподарських підприємствах України, узгодженого з відповідною підготовкою кадрів для галузі, створити на основі навчально-дослідних господарств Національного університету біоресурсів і природокористування України Навчально-науково-виробничий центр практичного навчання студентів і фахівців АПК на основі агротехнологій за міжнародними стандартами.
5. Створити на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України Навчально-наукове конструкторське бюро для спільного проектування техніки для АПК й підготовки і перепідготовки фахівців галузі сільськогосподарського машинобудування.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: