Статті

КОЛИ МОРОЗ РІПАКУ НЕ ЗАВАДА

Image
Володимир Семенов, Андрій Гладиш, Михайло Черниш з дослідним зразком озимого ріпаку. Фото від 30 червня, за 10 днів до збирання

Поточного року весняні заморозки суттєво пошкодили посіви ріпаку. Однак мають місце приклади, де рослини не просто пережили цей жахливий природний катаклізм, а й дали урожайність 3,4 т/га в умовах півдня на богарі.
Тривалий час вважалося, що основним засобом збільшення врожайності сільгоспкультур є застосування інтенсивних технологій, які оптимізують потенціал рослини завдяки внесенню високих доз мінеральних добрив та ЗЗР. 
Мінеральне мікродобриво «Сизам» – це унікальний прорив у майбутнє, де завжди є місце стабільним високим результатам. Це складне поєднання комплексу солей мікроелементів марганцю, заліза, міді, цинку і кобальту, а також бора та сахарози, яке випускається у вигляді гранул.
Завдяки його застосуванню збільшується коренева система, особливо на перших стадіях вегетації, рослина формує більше продуктивних стебел, більшу кількість зернин у колосі або стручку, збільшується їх абсолютна маса. При цьому висота рослин і вегетативна маса зростає не більше як на 5-8%. Завдяки дії «Сизаму» урожайність пшениці збільшується на 25%, бобових культур – на 40%, технічних – від 30 до 40%, просовидних – від 30 до 60%, овочевих – від 30 до 55%, а овочевих закритого ґрунту – до 100%.
Мінеральне мікродобриво підвищує стійкість рослин до коливання температур, посухи і хвороб. Його використання допомагає рослині протистояти весняним заморозкам, прискорює її розвиток і початок дозрівання на 7-10 днів без втрати врожайності. Отже це принципово новий підхід до живлення рослин. 
Насправді основна умова, яка дозволяє отримати високий врожай, – це вдале поєднання усіх факторів, які впливають на життєдіяльність рослини: природнокліматичні умови, генетичний потенціал рослини, комплекс агротехнічних заходів тощо. І коли врожай втрачається, ми намагаємося віднайти помилку в кожному окремо взятому з перерахованих. Однак існує один найголовніший фактор, який об'єднує всі решту, щось на зразок 5 елементу з відомого французького фільму. Це, власне, імунітет рослини. Рослина, як хороший спортсмен, має бути готовою до рекордів. Але для досягнення високих результатів окрім здоров'я потрібна ще відповідна підготовка. За допомогою «Сизаму» ми кладемо насінину в грунт вже максимально підготовленою. І, застосовуючи мікродобрива, отримуємо, з точки зору звичайного обивателя, шокуючі позитивні результати. Одним з багатьох прикладів може слугувати отриманий у поточному році досвід ТОВ «Продексім ЛТД» Херсонської області.

Озимий ріпак
Вивчаючи протягом кількох років досвід застосування мікродобрива «Сизам» у ТОВ «Продексім ЛТД», яке очолює генеральний директор Ігор Колихаєв, поточного сезону вдалися до проведення власних виробничих випробувань. Дію препарату вирішили спробувати одразу на всіх культурах, на яких спеціалізується господарство. Для цього було виділено дослідні ділянки по 22 га кожна під озимий і ярий ріпак, озимі ячмінь і пшеницю, соняшник та гірчицю на богарі та 22 га на зрошувальних полях сої. 
Херсонщина – зона ризикованого землеробства, і виділити такі площі під досліди – справа непроста. Однак у господарстві вміють рахувати гроші і знають ціну вирощеному збіжжю. 
Головною вимогою у роботі з сільгоспвиробниками компанія «Агро-Лідер», яка є розробником і виробником мінеральних мікродобрив «Сизам», вважає наявність поруч з дослідним полем контрольної ділянки, на якій вирощується культура за притаманною цьому господарству технологією. Для чистоти експерименту контрольні перевірки стану посівів на дослідному і контрольному полях здійснюються фахівцями обох підприємств кожні 7 днів. Результати ретельно занотовуються.
– Ми знаходимося на полі озимого ріпаку, – розповідає співавтор розробки мікродобрива Михайло Черниш. – Зазвичай максимальний ефект від використання «Сизаму» досягається завдяки трьом фазам: перша – обробка насіння, друга і третя – по вегетації через тиждень одна після другої. Однак на цьому полі застосували лише одну обробку гібриду озимого ріпаку Кронос по вегетації 29 березня 2009 року. Було використано самохідний наземний оприскувач «Спрей-Купер». Норма застосування діючої рідини – 100 л/га у баковій суміші. «Сизам» сумісний з усіма пестицидами. У даному випадку разом з мікродобривом додали гербіцид «Лонтрел». 
Природа вирішила додати експерименту екстріму. Так через 7 днів (5 квітня) після обробки сталися заморозки – до -7°С у повітрі і -3°С– на грунті. Для ріпаку це катастрофа: на промислових посівах було знищено точку росту рослин. Як наслідок заморозку відбулося розтріскування стебла – пробоїна наче в «Тітаніка». За таких умов рослина просто не могла вижити. 
– Однак ми бачимо цілком приголомшливу картину, – продовжує розповідь Михайло Черниш. – Рослина живе завдяки тому, що вона «ввімкнула» інші життєдіяльні фактори. Оброблені «Сизамом» рослини цей іспит не просто витримали, а й досить швидко продовжили вегетацію – з розетки пішли додаткові гілки (в ботаніці це називається моноподіальне гілкування) і фактично сформували іншу самостійну рослину, на якій досить швидко з'явилися спочатку гілки першого, потім другого і зрештою третього порядку, що зазвичай досягається лише за умов високих технологій. Також збільшилися довжина і наповнюваність стручка. 
До речі, в одному з господарств півдня торік на вітчизняному сорті озимого ріпаку Чорний велетень, який є державним стандартом, ми нарахували 27 гілок першого порядку, 43 – другого і 12 третього порядку. Можете собі уявити, яким би був ріпак на цьому полі, якби не було заморозку. 
Слід також додати, що завдяки застосуванню мікродобрива збільшує не лише врожайність, а й олійність на 6-10% у залежності від сільгоспкультури. Отже урожай з цієї ділянки зібрали 12 липня і отримали на рівні 3,4 т/га. При цьому урожайність озимого ріпаку на контрольному полі, як і середня по господарству, становила 2,4 т/га.

Ярий ріпак
Ця сільгоспкультура є більш вимогливою до умов зволоження і до засобів захисту через слабке протистояння до шкідників і хвороб. Тому її виробництво для південних областей України – Херсонської, Миколаївської, Одеської – нехарактерне. Однак тим цікавіше дослід. 
Тому за спільною згодою компанія «Агро-Лідер» виготовила ексклюзивну партію препарату «Сизам» саме для цього досліду. Повторимося, що проводився він на полі у 22 га. Тут в оптимальні терміни було посіяно ріпак сорту Ольга вітчизняної селекції. Також лише одну обробку посівів провели наземним оприскувачем «Спрей-Купер» на початковій стадії бутонізації 14 травня 2009 року. 
– За усіх часів жоден господар не говорив, що є економічно вигідна культура. Він говорив, що є економічно вигідна сівозміна, – коментує нашу подорож Андрій Гладиш, керівник одного зі структурних підрозділів підприємства «Продексім». – І хто додержується цього святого правила, той завжди виграє, бо при рівних витратах має більші прибутки. Ми зайнялися ярим ріпаком нещодавно: у поточному році було посіяно загалом 275 га. Економічно вигідніше отримувати 1,5 т/га ярого ріпаку, ніж стільки ж соняшнику. Ще треба зважити, що ріпак добрий попередник для озимого ячменю і пшениці, а ріпакові залишки також дозволяють зменшити внесення мінеральних добрив під них. Крім того, Ігор Вікторович добре вивчив кон'юнктуру ринку ріпаку, тому ми і в майбутньому сіятимемо цю культуру.
Зауважимо, що цьогорічна посуха далася взнаки. Збирали урожай в господарстві також за графіком і отримали на богарі 1,8 т/га на дослідній ділянці проти 1,1 т/га на контролі. Для нинішнього року це можна вважати фантастичним результатом.

Якісне паливо
Одним з головним чинників успіху у виробництві сільгоспкультур, крім урожайності, є якість продукції. Тому до участі в експерименті запросили Володимира Семенова, фахівця кафедри двигунів внутрішнього згоряння Харківського політехнічного інституту, одного з провідних вітчизняних фахівців, що опікуються безпосередньо якістю біодизелю. За його висновками, у тому числі завдяки застосуванню «Сизаму», в Україні є усі можливості для вирощування сировини, з якої можна виготовляти біопаливо світового рівня і якості. 
Крім того, завдяки властивостям рослини накопичувати радіонукліди всередині стебла і не виносити їх в насіння, можна очищувати грунт від цього небезпечного бруду.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"