НОВІ СОРТИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ – НОВА ФІЛОСОФІЯ ХЛІБА

23-24 червня у стінах Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі ІФРГ НАНУ) розпочалися Дні Поля, присвячені, в основному, сортам, що їх впроваджує Інститут, а також технологіям їх вирощування. Захід зібрав понад 200 учасників – науковців, агрономів, керівників агрофірм, посадовців.
З вітальним словом виступив перший заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації Петро Пилипенко, у якому зазначив важливість проведення таких подій для аграрного сектору, як столичної, так і всіх інших областей країни. Адже опорні пункти Інституту знаходяться практично у всіх областях країни.
Наступним взяв слово Герой України, директор ІФРГ НАНУ Володимир Моргун, який, звернувши увагу присутніх на те, що зростання валових зборів зерна на всій планеті на 60% обумовлено впровадженням нових сортів, розповів про досягнення своєї установи у селекції. Виведені інститутом сорти можна умовно розподілити на кілька груп.
Перша – це короткостеблові високоінтенсивні сорти.
Лідером групи є сорт Смуглянка, який є національним стандартом. До цієї групи відносяться також сорти: Володарка, Колумбія, Золотоколоса, Фаворитка.
Ці сорти є принципово новим типом пшениць. Вони створені методом хромосомної інженерії і містять у своєму геномі житні транслокації.
Фактичний генетичний потенціал сортів цієї групи сягає 115-124 ц/га.
На високому фоні мінерального живлення ці сорти забезпечують отримання рекордних урожаїв. Вони створені для добрих господарів, для високих технологій. За рівнем урожайності вони є лідерами серед вітчизняних сортів.
Сорт Смуглянка є унікальним сортом. Урожаї в 100-115 ц/га отримані у 17 сортодослідах державного випробування даного сорту. Такі результати не має жодний сорт України.  
Друга група – це середньорослі сорти універсального використання.
Лідером групи є сорт Подолянка, який є національним стандартом для усіх зон країни. Урожай зерна у Державному сортовивченні у 52 сортодослідах становив 60,0 – 96,0 ц/га. Сорт забезпечує стабільні і високі урожаї зерна вищої якості у всіх зонах України, не вибагливий до умов вирощування має високу посухостійкість. До цієї групи також належать сорти: Добірна, Снігурка, Богдана, Трипільська, Вінничанка, Новокиївська, Ятрань 60, Сонечко, Переяславка, Наталка. Генетичний потенціал урожайності цих сортів становить 100-114 ц/га.
Новими для групи є сорти Вінничанка, Новокиївська і Сонечко. Вінничанка – озима м'яка пшениця – занесена до реєстру сортів України на 2008 рік для вирощування в Лісостеповій та Поліській зонах. Урожай зерна у Державному сортовивченні у 35 сортодослідах становив 51,2 – 88,8 ц/га.
Сорт Новокиївська створений для пізніх посівів по гірших попередниках, є прообразом сорту Миронівська 808, має високу якість зерна.
Сорт Сонечко поєднує багато корисних ознак і заслуговує особливої уваги. Має високу якість зерна, морозостійкість, стійкий до хвороб, невибагливий до умов вирощування. Генетичний потенціал продуктивності – більше 100 ц/га.
Головними перевагами зазначених сортів є те,  що вони забезпечують отримання стабільних по роках урожаїв на різних фонах мінерального живлення, невибагливі до умов вирощування, попередників і строків сівби, мають високу   екологічну пластичність. Тобто, це сорти для всіх господарств, для різних рівнів господарювання. Зазначені сорти мають високі морозо- та посухостійкість і є, по суті, страховими сортами.
Це означає, що в морозні зими та засушливі роки, маючи ці сорти, господарство залишиться із хлібом. Такі сорти не підведуть.
Загибель озимої пшениці в Україні з різних причин спостерігається досить часто, тому розширення посівних площ під екологічно пластичними сортами буде стабілізувати валові збори зерна.
Третя умовна група – це сорти спеціального використання.
Сорти цієї групи окрім необхідного комплексу господарсько-цінних ознак мають специфічні властивості, які дають їм переваги при використанні з метою забезпечення певних біологічних, господарських чи харчових потреб. В Україні такі сорти створені вперше.
Сорт Пивна має низькі вміст білка в зерні та якість клейковини, що визначає специфічність його використання для виробництва пива та комбікормів для птиці. Як сировина для пива має значні переваги над ячменем за врожайністю зерна в усіх зонах країни. Фактичний генетичний потенціал продуктивності зерна становить 90,0 – 105,5 ц/га.
Приємною новиною є створення сортів Зимоярка та Хуторянка. Ці сорти поєднують в собі гени озимості і яровості і є дворучками. Можуть висіватися і восени і навесні.
Потреба в таких сортах викликана перш за все нестабільністю перезимівлі озимої пшениці та низьким врожаєм ярої пшениці особливо на Півдні. При осінньому і ранньовесняному посіві вони суттєво перевищують за врожайністю яру пшеницю, особливо в Степу, тому їх вирощування буде суттєво стабілізувати валові збори пшениці.  
Зимоярка занесена до Держреєстру на 2007 рік для вирощування у Лісостеповій зоні України, проте заслуговує на впровадження також у зонах Степу і Полісся. Хуторянка зареєстрована у 2008 році для вирощування у Поліській та Лісостеповій зонах. Проте добрі врожаї забезпечує і в зоні Степу, особливо при ранньовесняній сівбі.  
Щоб не бути голослівним, академік Моргун навів результати післяреєстраційного вивчення сортів у 2008 році (див. табл.1).
Також дані до Інституту надіслали і господарства, що користувалися у 2008 році сортами  селекції ІФРГ НАНУ.
Сорт Смуглянка забезпечив урожаї 45,0 – 108,3 ц/га в 71 господарстві 18 областей України. Урожаї більше 100 ц/га отримані в 4 господарствах. 
Сорт Фаворитка забезпечив урожаї 41,0 – 110,3 ц/га в 50 господарствах 17 областей України. Урожаї більше 100 ц/га цього сорту отримані в 6 господарствах.
Насамкінець Володимир Моргун підсумував, що в Україні потрібно розвивати нову філософію хліба, суть якої полягає в тому, що країна повинна вирощувати високі врожаї. При врожайності 20-30 ц/га Україна посідатиме в Європі, яка збирає від 60 до 100 ц/га лише другорядні місця.
* * *
З доповІддю про фізіологічні основи формування високої продуктивності зернових злаків виступив чл.-кор. НАН України Віктор Швартау.
Зокрема, за його словами, основні шляхи підвищення потенціалу продуктивності зернових полягають у оптимізації взаємодії двох головних складових – високого генетичного потенціалу продуктивності та відповідних для його повного розкриття умов вирощування.
Сорти з високим генетичним потенціалом в нас є, але на перешкоді високим врожаям стоять низькі рівні внесення та засвоєння елементів живлення, вплив бур'янів, шкідників та хвороб на врожай пшениці, вилягання пшениці.
Зокрема, щодо внесення добрив, були наведені такі дані: з 1990 по 2006 рр. внесення мінеральних добрив скоротилося по країні у 6 разів: з 4241,6 тис. тонн до 699,3 тис. тонн. Внесення органічних добрив за той же період скоротилося майже у 20 разів: з 257,1 млн тонн до 13,0 млн тонн. 
До того ж ефективність використання добрив в Україні знаходиться на низькому рівні. Так, за даними ФАО прибавка врожаю зерна від застосування 1 кг азоту становить: у Німеччині – 20,3, Франції – 21,2, Великій Британії – 24,3 кг, тоді як в Україні не перевищує 11-12 кг. 
Для вирішення цієї проблеми, на думку Віктора Швартау, необхідні такі кроки:  впровадження сортів, які добре реагують на застосування добрив, розробка специфічних для сорту систем живлення, розподіл дози елементу на декілька внесень, локальне внесення добрив, позакореневе внесення добрив, інтеграція систем живлення та захисту посівів.
* * *
НеабиЯку увагу функціонуванню «Клубу 100 центнерів» приділив у своїй доповіді представник компанії «Сингента», кандидат с.-г. наук Євген Санін. Клуб було створено провідними агропідприємствами України під керівництвом ІФРГ НАНУ при участі компанії «Сингента», Швейцарія.
Члени «Клубу 100 центнерів» застосовують насіння і технологію вирощування ІФРГ НАН України. А загалом, концепція програми вирощування озимої пшениці за програмою клубу включає зональний підбір сортів ІФРГ  НАНУ, розрахунок оптимальної системи живлення, мікроелементів, максимальне дотримання технології захисту рослин, передбачення погодно-кліматичних ризиків і страхування.
Приділив пан Санін увагу і питанню підвищення якості українського зерна. Так, за його словами, наразі світ відчуває потребу саме у продовольчому зерні. Втім, за даними МінАП, у 2008 році урожай пшениці становив 25,9 млн тонн, і тільки 2,7  млн тонн (10,4 %) припадало на продовольче зерно 3-го классу.
Крім добору сортів, серед іншого на якість пшениці впливає і система захисту від бур'янів, шкідників, хвороб та інших патогенів.
Так, за результатами випробувань системи захисту компанії «Сингента» у 2007 році, застосування одиничної обробки фунгіцидом посівів дає змогу не лише підняти врожайність з 55,7 ц/га до 71,9 ц/га, а й підвищити класність зерна з 5-го до 3-го класу. Подвійна обробка фунгіцидами піднімає врожайність до 83,4 ц/га, а класність – до 2-го класу. І вже сумарно якість і врожайність дають аграріям змогу отримувати значно більші прибутки.  
* * *
З наоЧними прикладами втілення програми «Клубу 100 центнерів» учасники ознайомилися безпосередньо на полях. З посівами нових сортів зернових культур на дослідних полях Васильківського району Київщини, що належать Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, детально ознайомив учасників Днів Поля Володимир Моргун. Потім оглянути насіннєві та виробничі посіви нових сортів селекції ІФРГ НАНУ вже у Обухівському районі Київщини запросили до себе виробничі підрозділи ЗАТ «Міжнародна агропромислова корпорація».