Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ІЩЕ БЛИЖЧЕ ДО ЧОРНОГО МОРЯ: РІЧКОВИЙ ТЕРМІНАЛ «НІБУЛОНА» ЗАПРАЦЮВАВ НА ХЕРСОНЩИНІ
10-й річковий перевантажувальний термінал компанії «НІБУЛОН» 14 липня 2017 року урочисто...
ВЕРХОВНА РАДА: ДИМ БЕЗ ВОГНЮ
Минулий тиждень був останнім пленарним у роботі шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання,...
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АВТОПАРК ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДОРІГ: СПІВРОБІТНИЦТВО VOLVO І «НІБУЛОНА» ТРИВАЄ
Зерно має пересуватися річкою, наголошує компанія «НІБУЛОН» від 2009 року, і транспортує нею...

Наші партнери:

КУРЯЧІ ХМАРОЧОСИ

Дивовижний приклад того, як найсучасніші технології
поєднуються з традиціями українського птахівництва, демонструє сьогодні
ЗАТ «Агрофірма «Березанська птахофабрика». Гордість підприємства –
10-ярусний цех потужністю 1,2 млн птахомісць.

МальовниЧе селище Садове Баришівського району, що на Київщині, має власну історію розвитку сільського господарства, яка почалася для його жителів ще в 30-ті роки минулого століття. Долаючи час, змінивши за роки свого господарювання різні форми власності та постійно вдосконалюючи технології, нині цю естафету утримує гордість місцевих жителів – ЗАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика», що входить до групи підприємств «Миронівського хлібопродукту». Її спеціалізація – виробництво харчового курячого яйця, яєчного порошку та вирощування ремонтного молодняку птиці кросу «Ломан білий» та «Ломан коричневий».
Нині Березанська птахофабрика відома в Україні як один з лідерів ринку, чия продукція відповідає кращим стандартам якості, а професійний підхід до виробництва міг би слугувати прикладом для запозичень.

Європа?
Ні! Україна!

ImageПерше враження ми отримали щойно дісталися офісних приміщень господарства і ступили кілька кроків його територією, яку відзначали охайність та порядок. Так і хотілося повісити традиційний ярлик – «Європа»... Проте з повагою констатуємо – це вже Україна. Та не тільки зовні, а й зсередини птахофабрика вражає налагодженістю технологічних процесів.
«Наше підприємство повністю модернізоване, – не без гордості розповідає виконавчий директор ЗАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» Сергій Петренко. – До яйця практично ніхто не торкається руками. Курка знеслася, і воно автоматично поступає по конвеєру до яйцесховища. Машина пересортовує за тими стандартами, які введено у комп'ютер, і відбиває на продукції відповідну сортність. Взагалі, на яйці можна зробити, на вимоги покупців, будь-який напис, наприклад, привітання з Новим роком чи Великоднем.
В основному ми співпрацюємо сьогодні з супермаркетами, оскільки ринок стає більш цивілізованим, і зараз споживач віддає перевагу чистому, гарно упакованому яйцю з прилавку магазину. Окрім того, підприємство володіє розвинутою мережею власних торгових точок на Київщині».
На підприємстві працює 360 чоловік – майже всі вони місцеві жителі, для яких компанія виступає не тільки роботодавцем, а ще й ініціатором благоустрою та культурного життя. ЗАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» – своєрідний локомотив розбудови інфраструктури села. Завдяки господарству тут з'явилися асфальтовані шляхи, підведено природний газ, проводиться робота з організації дозвілля та відпочинку, надається шефська допомога школі, дитячому садку, медамбулаторії та багато іншого. Все це стало можливим зокрема завдяки організованій роботі та гарній команді, яким вдалося не тільки вивести птахофабрику на провідні позиції серед інших підприємств галузі, а й продемонструвати, як можна зберігати традиційну якість української продукції та використовувати передові технології.
На території ЗАТ можна побачити і своєрідний рудимент з минулої епохи – дошку пошани, на якій красуються обличчя передовиків виробництва, – згадка про історичний шлях підприємства від радгоспу до лідера аграрного бізнесу. Тут вона набула другого дихання.
«Раз на рік, перед Днем працівника сільського господарства відбувається засідання головних спеціалістів, де від кожного цеху обирається передовик і всі голосують – чи гідна ця людина бути представленою на дошці пошани, – розповідає про запроваджену на ВАТ «Миронівський хлібопродукт» систему мотиваційного менеджменту Сергій Петренко. – Кожен місяць такий працівник отримує премію за те, що він туди потрапив. А от якщо проштрафився протягом цього року – знайдеться заміна, адже завжди хтось «дихає в спину». Передовик виробництва при цьому отримує щомісяця премію – отже, він має і повагу до себе, і фінансове заохочення, і слугує наочним прикладом для інших».
Велику увагу господарство приділяє соціальному забезпеченню працівників. Окрім заробітної платні, люди отримують харчові пайки. На підприємстві працює також власна їдальня, де робітники отримують смачний та ситний обід за символічною вартістю всього лише в 1 гривню. «Навряд чи сьогодні за такі кошти якась хазяйка зможе щось приготувати», – з посмішкою каже пан Петренко.

Про переваги
багатоярусного утримання

ImageМабуть, чи не найбільше враження на відвідувачів підприємства справляють унікальні пташники, один з яких, зокрема, – 10-ярусний. Ні в Україні, ані у Європі такої рекордної кількості ярусів не має жодне аналогічне підприємство. Величезний 120-метровий двоповерховий цех з 5-ярусним розташуванням клітин кожний, в яких компактно оселилася птиця, дає змогу підприємству збирати понад 200 тис. яєць на добу з цього птахоприміщення. Щоб ми змогли потрапити у цей дивовижний світ курячих хмарочосів – максимально автоматизований і комп'ютеризований, – довелося пройти суворий санпропускник і одягти разові комбінезони – адже за біобезпекою своїх пернатих вихованців підприємство ретельно стежить.
«При переведенні птахівництва на промислову основу і запровадженні інтенсивного господарства багатоярусне кліткове утримання має перевагу на 1 кв. м. в 1,5 – 2 рази за щільністю посадки птиці – на відміну від традиційного напільного. Зокрема, на користь такого способу говорить поліпшення показників за такими параметрами, як окупність обладнання, ветеринарний догляд за птицею, бактеріологічна стерильність та гігієна самого яйця, облік, параметри мікроклімату та інше», – розповідає наш гід, головний зоотехнік ЗАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» Віталій Восколович.
Проте зауважує, що в Європі сьогодні існує тенденція до напільного утримання. За такий спосіб активно борються місцеві «зелені» партії. Однак там, заради більш гуманного, на їхній погляд, утримання птиці в майже «особистих апартаментах», люди готові платити й більшу ціну за продукт. Однак для промислового виробництва (читай – капіталістичного господарювання), де кожна копійка враховується і має свою ціну, – кліткове утримання надзвичайно вигідне.
Загалом же виробничі потужності підприємства сьогодні представлені кількома цехами та підрозділами, основними з яких є згаданий вище 10-ярусний цех кліткової курки (у сфері його відповідальності перебуває виробництво яєць для дієтичного харчування), потужністю 1 млн 200 тис. птахомісць, та цех вирощування ремонтного молодняку птиці на 360 птахомісць, що дає змогу підготувати до 1 млн ремонтного молодняку курей-несучок. «Добовий молодняк закуповується у Європі, оскільки підприємства з України не в змозі комплектувати нас потрібними обсягами, – розповідає пан Восколович. – Проте через високу ціну сьогодні нам доводиться налагоджувати зв'язки і з українськими комплектаторами другого порядку, які тепер змушені під нас збільшувати поголів'я».
Ще одна тема, актуальна для птахівництва, – утилізація курячого посліду. Щодо цього пан Восколович відповів: «Справді, в Європі самі підприємці платять за те, щоб його забрали. В Україні становище, можна сказати, монопольне. Ми протягом чотирьох років маємо постійні контракти, реалізуємо на рік понад 40 тис. тонн пташиного посліду. І хоча ціна невелика – 10-20 грн за тонну, організації, які займаються зерновим господарством, самотужки вивозять щодня 100 – 150 тонн цього потужного добрива».
Складовою підприємства є також цех з виробництва яєчного порошку, виробничі потужності якого становлять до 700 кг за добу.
Машинно-тракторний парк забезпечує технологічні процеси основного та допоміжного виробництв. Є власний автопарк, майстерня, електроцех тощо. Через загальносвітові відомі причини зараз дещо пригальмувало будівництво двох нових 10-ти ярусних цехів. Але на підприємстві впевнені, що це явище тимчасове. Введенням цих об'єктів дасть змогу збільшити поголів'я птиці з 1 млн 200 тис. до 2 мільйонів особин. Відповідно та третину зросте і виробництво яйця.

Секрети омолодження
АвтоматизацІЯ виробництва дає змогу підтримувати в цехах необхідний клімат, а спеціальні тензодатчики обліковують кількість привезених і виданих комбікормів. Якщо на вулиці вологість нижча за нормативну, включається зрошення птиці. Система очисток дозволяє курці отримувати фільтровану воду, в її раціон автоматично подається завжди збалансована «вегетаріанська» їжа (корми тваринного походження не використовуються). Все це дає змогу звести до мінімуму людський фактор у виробництві.
Березанська птахофабрика приділяє велику увагу технологічному обладнанню. Зокрема, кліткове обладнання цеху курки-несучки та вирощування молодняку німецької фірми «Big Dutсhman». Придбано в Голландії обладнання забійного цеху від компанії «Мейн» та обладнання яйцесортувальної машини компанії «MOBA».
Мають на агрофірмі й власні технологічні секрети. Так, завдяки накопиченому досвіду фахівці використовують так звану технологію ярування птиці, яка дає змогу підвищити її яйценосність. «Цього року переяруємо 1 млн. курей-несучок, – ділиться «секретом фірми» Віталій Восколович. – Під дією кліматичних та інших спец-факторів птиця повинна перепочивати. Тобто вона повністю зупиняє яйцекладку, а її продуктивність падає до нуля. Упродовж такого «оздоровчого голодування» вона втрачає вагу на 30% та скидає оперення, яке потім знову відростає. В цей час відбувається оновлення її організму. І після переярування ми тримаємо птицю ще 10 місяців, тобто маємо два цикли її продуктивності. А господарство заощаджує значні кошти, оскільки не потрібно купувати добових курчат у таких обсягах, як раніше, та витрачатися на корми. Курча коштує 10 грн, наші потреби становлять – 1 млн курчат, відповідно маємо економію в 10 млн гривень!»
До того ж, господарство наслідує найкращі традиції українського птахівництва і не застосовує у відгодівлі штучних домішок: синтетичних барвників, кормових антибіотиків. «До столу має потрапляти здорова їжа – це пріоритет, – каже керівник агрофірми Сергій Петренко. – Хтось додає селен, йод, але ми вважаємо це недоцільним. Адже комусь такі добавки підуть на користь, а комусь навпаки – зашкодять. Тому, на нашу думку, в яйці має бути вміст тих речовин, які надані природою і впливати на нього штучно не варто. Наше яйце чисте – воно не має зайвих домішок і тому прирівнюється до вирощеного в природних умовах».
Секрет високої якості продукції ЗАТ «Агрофірма «Березанська птахофабрика» – це, звичайно, сукупність багатьох факторів: високопродуктивне поголів'я птиці та прогресивної технології утримання, унікальної рецептури кормів, постійного контролю, за яким кожна поставка яйця супроводжується паспортом якості та ветеринарним свідоцтвом. Завдяки багатолітньому досвіду керівництва, професійній команді та довірі інвесторів Березанська птахофабрика, незважаючи на світову економічну хитавицю, сьогодні власним прикладом доводить, що ефективне управління компанією дає змогу не тільки долати труднощі в складних умовах, а й знаходити можливості для розвитку бізнесу. А відтак робить свій вагомий внесок в економіку України. Адже саме з таких передових підприємств і формується зокрема аграрний імідж нашої держави.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: