Статті

МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ — AGRO-2021: ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

33-я Міжнародна агропромислова виставка AGRO-2021, що працювала в Києві 8-11 червня, гостинно припрошувала відвідувачів. Це вже другий такий захід в умовах пандемії, і частково церез це, а також через «перепрофілювання» павільйонів левова частка експозиції розмістилась на відкритих майданчиках і газонах. І лише в одному великому наметі-павільйоні були представлені експозиції деяких областей України, друкованих ЗМІ і установ НААН, а також невеличких компаній-учасниць.

Традиційно виставляли все, що має відношення до АПК. Як зазначають організатори, це найбільша агропромислова виставка в Україні та Східній Європі, яка виступає ефективною платформою для вдосконалення виробництва, впровадження інновацій, презентацій новинок в усіх сферах агропромислового виробництва. Тут справді представлені широкі можливості для співпраці з країнами — лідерами світового аграрного сектору.

Цьогоріч, зазначають організатори, тут представлено понад 1000 компаній-учасниць з усіх куточків України, які демонструють найновіші галузеві досягнення та інноваційні рішення, сучасну сільгосптехніку та устаткування. Також у виставці AGRO-2021 взяли участь компанії з Німеччини, Польщі, Китаю, Литви, Італії, Туреччини.

У рамках заходу зазначено 12 спеціалізованих виставок: ЕкспоАгроТех, Агротранспорт і логістика, Біопаливо, Hi-Tech Агро, Animal'EX, Agro Build-Expo, FishExpo, Рослинництво і агрохімія, Organiс, Еквісвіт, Сучасний фермер, Eco House.

Відкриття 33-ї Міжнародної агропромислової виставки AGRO-2021 було стисло лаконічним. Профільний міністр Роман Лещенко назвав цю подію «у рамках відродженого Міністерства аграрної політики» великою честю і «відновленням історичної справедливості». Він сказав, що вперше відвідав цей захід 1999-го в Чубинському і залишився надзвичайно враженим. Додав трошки про успіхи вітчизняного АПК і рушив оглядати виставку.

Уже ввечері на сайті Мінагрополітики з'явилась інформація, що міністр лобіюватиме питання щодо підвищення підтримки агросектору до 1% ВВП. Про це, як повідомляє пресслужба відомства, він зазначив під час IV Агрополітичного форуму, який організатори виставки назвали закритим (?!). Інформацію щодо його проведення і програму чи головні теми цього заходу нам ніде віднайти не вдалось. Тому подальша інформація щодо форуму ґрунтується на повідомленні пресслужби міністерства.

«Я вважаю, що 4,5 млрд грн — це не той рівень державної підтримки, якої заслуговує аграрна країна. Агропромисловість формує в державі 50% валютної виручки і 20% ВВП, тому ми лобіюватимемо питання зі збільшення державної підтримки агросектору в розмірі не менше 1% ВВП країни», — сказав міністр.

Нагадаємо, грандіозні плани з підтримки агросектору на рівні 1% ВВП уряд плекав ще з 2017 року після скасування спецрежиму оподаткування для агровиробників. Що становило приблизно 7 млрд грн щороку. Втім, такого показника так і не вдалося досягти. Подивимося, що буде за цього уряду.

Р. Лещенко також зазначив, що до запуску ринку землі залишилися лічені тижні, і всі необхідні підзаконні акти будуть ухвалені найближчим часом: «Хочу запевнити, що нічого катастрофічного 1 липня не відбудеться. Країна як жила й працювала, так і житиме, і працюватиме. Єдине, що зміниться — легітимне право громад володіти, розпоряджатися та користуватися своєю землею».

Він додав, що одна з найбільш гострих тем — відновлення справедливості та повернення землі, яка була виведена з державної у приватну власність.

«Визначальним стоїть питання легітимізації земель, які були оформлені в різний спосіб: через квазідоговори, міни і дарування, спадкові договори та емфітевзис. Ми розуміємо, що перший піврічний відрізок часу це буде напрацювання правозастосовчої практики — нотаріальної, законодавчої. Необхідно налагодити в правовому полі взаємовідносини між особою, яка відчужила своє речове право на землю, і новим власником. І, щоб новий власник зміг привести у відповідність це право й отримати документ про володіння землею. Ось це буде ключовим питанням у регулюванні», — зазначив Р. Лещенко.

View the embedded image gallery online at:
http://agroprofi.com.ua/statti/1963-agro-2021#sigFreeId0fd8fcc0e6

Знову ж таки, слід відзначити, що далася взнаки державна програма компенсації придбання сільгоспехніки вітчизняного виробництва — переважна більшість причіпної техніки і агрегатів представляли вітчизняні компанії-виробники, причому широкої лінійки. Були також представлені українські виробники тракторів.

Іноземні дилери і дистриб'ютори належно масштабно представили світові зразки тракторів — від визнаних брендів різної потужності до «китайців» так само різної потужності, але переважно малого класу. Комбайни і обприскувачі також були розтиражовані.

Як би там було, а в умовах глобализації світу всі ці великі технічні монстри машинерії,  —  різноманітні трактори і комбайни, обприскувачі тощо — з різними типами двигунів, розмірами коліс і шириною захвату, зовсім скоро управлятимуться виключно штучним інтелектом. Точніше — створеними людиною комп'ютерними програмами — системами, які будуть наділені необхідними замовнику функціями і можливостями, від простих до максимально розгалужених. І поточна виставка довела, що пропозицій розумного інтелекту на вітчизняних теренах предостатньо, причому переважно українського походження.

* * *

Гелікоптерами вже нікого не здивуєш, тому їх можна було побачити на виставці так само багато, як і іншої техніки.

Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН серед інших розробок також представляв штучний інтелект для сільськогосподарської техніки. Завідувач відділу автоматизації технологічних процесів і техніки в АПВ Андрій Борис спостерігав на гаджеті алгоритм руху мінітрактора-газонокосарки, яка самостійно рухалась виставковим майданчиком. Він представляв електронну електромеханічну систему керування машинно-тракторними агрегатами. Ця експериментальна розробка системи ІМА-1Б (безпілотна) дозволяє за відсутності оператора керувати трактором, або з пілотом — системи ІМА-1А (автопілот), який виконує виключно функції контролю. Система може встановлюватись на будь-які типи тракторів — від стареньких МТЗ до сучасних машин.

На виставці для презентації систему встановлено на мінітрактор-газонокосарку, який рухається і виконує функції за прописаним системою алгоритмом. Розробник наголошує, що ця система хоч і не перевершує світові стандарти, тим не менш є на їхньому рівні.

* * *

Серед численних дронів і легкомоторної авіації нашу увагу на виставці привернув безпілотний багатофункціональний комплекс DR-60 для АПК компанії «Аерофаб Україна».

Цей літак — здатен проводити моніторинг полів, вносити хімічні засоби захисту рослин, пестициди, або біологічні — трихограму.

Він працює за прописаним технічним завданням (автопілот), який визначає скільки і в якому саме місці (GPS точки) він має внести препарату, якого розміру має бути крапля (за агрономічним листком) тощо. Робоча висота, залежно від операції, в межах 5-10 м. Він автоматично злітає і сідає, для цього достатньо 150 м простору — це може бути грейдерована дорога або низька лугова трава чи навіть невисока озимина.

Ємність баку — 80 л, тож при середній нормі внесення 3 л (вона залежно від потреби може коливатись  від 1 л до 5 л) на гектар, йому одного баку вистачить на 20 га. Двигун потужністю 36 кінських сил працює на 95-му бензині.

Якщо система показує збій, автоматично включається команда «додому» і літак повертається на базу, також він оснащений парашутом.

На відміну від громіздких і набагато більш дорогих колісних обприскувачів, він не залишає технологічних колій, дуже суттєво економить воду (якщо в обприскувачі крапля 1000 мк, тут ще дрібніша — 100 мк, причому на 80% краплі будуть однакового дрібного розміру), паливо, викидає менше парникових та інших газів, зменшуючи шкоду довкіллю.

Такий апарат можна або орендувати, або, якщо у вас в обробітку від 5 тис. га землі, його було б доцільно придбати разом із системою.

* * *

Оскільки біологічні методи боротьби зі шкідливими комахами набирають обертів, і органічний блок на AGRO-2021 розгалужено представлений, на стенді ПП «Агрономіка» знайшлася не лише найбільш розповсюджена трихограма. Як відомо, трихограма — один із найбільш поширених агентів біозахисту рослин і є паразитом яєць багатьох комах-шкідників, зокрема різних видів лускокрилих (див. «Комахи в боротьбі зі шкідниками сільгоспкультур, — «Агропрофі» №33 від 23 листопада 2018 — прим. ред.). За умови правильного використання, її застосування досить ефективне й виправдане. Так, наприклад, ще у 1980-х  трихограму застосовували на 1/4 орних земель України, її ефективність була на рівні хімічних препаратів.

Керівник підприємства Дмитро Грогуленко розповів про види біозахисту, або простіше — комах-ентомофагів (хижаків), що знищують комах-фітофагів (що харчуються рослинними продуктами). Серед представлених на виставці хижих комах — трихограма, золотоочка і бракон (або габробракон).

Трихограма — мікроскопічна комаха (яйцеїд), що знищує понад 60 видів яєць у яйцекладках шкідливих комах, насамперед, близько 50-60 видів совок (вноситься 2-3 рази на рік, залежно від чисельності шкідника). Причому знищує шкідників ще на нешкодочинній стадії їхнього розвитку. Абсолютно безпечна для інших комах, рослин і людини.

Золотоочка — є широким поліфагом, який харчується багатьма видами членистоногих і кліщів (застосовується проти тлі, павутинного кліща і різного виду тріпсів, вноситься двічі на рік залежно від чисельності шкідників).

Бракон — комаха-паразит, харчуючись на гусені багатьох видів метеликів-шкідників, знищує понад 60 видів гусені, у тому числі численних видів совок, на сільськогосподарських і культурних рослинах (овочеві, кормові, плодові, зернові тощо, вноситься двічі на рік).

Щодо способів внесення біопрепаратів, то це можна робити або вручну на невеликих площах, або авіаційним методом (легкомоторна авіація, дрони). Потужностей компанії, запевнили нас учасники, вистачить для того, щоб обробити 1 млн га посівів агрокультур трихограмою, 50 тис. га золотоочкою і 20 тис. га браконом.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"