Статті

ХЛОРПІРИФОС — НЕБЕЗПЕКА З УСІХ БОКІВ

Хлорпірифос — діючина речовина багатьох інсектицидів широкого спектру дії. Це контактний інсектицид призначений для знищення чималого спектру шкідливих комах і кліщів — потрапляючи в організм комахи через дихальні шляхи, паралізує її нервову систему. Водночас він є дуже токсичним для більшості видів тварин і людини.

Людям хлорпірифос також діє на нерви і в прямому, і в переносному сенсі. Зокрема, з 13 листопада набув чинності регламент ЄС, згідно з яким до Євросоюзу заборонено ввозити продукти харчування та корми, в яких вміст хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу перевищує 0,01 мг/кг.

Про те, як ці нововведення вплинуть на українських виробників і що зрештою робити з цим інсектицидом, йшлося на онлайн-конференції «Пристрасті за хлорпірифосом», що була проведена 15 грудня ІА «АПК-Інформ».

З історії питання

Інсектициди на основі хлорпірифосу запровадила ще 1965 року компанія Dow Chemical. Застосовуються вони на багатьох культурах: зернових, овочах та фруктах, горіхах, цитрусових тощо. Відносно дешеві і дієві, вони здобули популярність у аграріїв. За даними зі США, найбільші обсяги хлорпірифосу використовують на посівах сої і кукурудзи. Також інсектицид використовується у несільськогосподарських видах діяльності, наприклад, для обробки газонів, полів для спортивних ігор, приміщень.

Про те, що залишки хлорпірифосу потрапляють зрештою в кінцевий продукт і до організму людини, було відомо давно. Але лише у 21 столітті вчені заговорили про вкрай негативний вплив, який інсектицид спричиняє на людину і те, що результати досліджень Dow Chemical були викривлені. Зокрема йшлося, що  хлорпірифос особливо небезпечний для мозку немовлят та малих дітей.

Так, за даними Американської академії педіатрії, пренатальний вплив хлорпірифосу спричиняє меншу вагу дитини при народженні, зниження рівня IQ, втрату робочої пам'яті, порушення уваги та затримку розвитку моторики. Хлорпірифос також може спричиняти гостре отруєння пестицидами і призводити до судом, паралічу дихання та інколи смерті.

Загалом різні вчені виявили у цього інсектициду стільки побічних загроз для здоров'я людини, що всі навіть перелічувати страшно. Тож на різних рівнях замислилися про заборону його використання.

Інсектицид і велика політика

Так, ще 2000 року Американське агентство з охорони навколишнього середовища (ЕРА) домовилося з Dow Chemical про поступове припинення використання хлорпірифосу в житлових приміщеннях. 2012 року його заборонили застосовувати в американських школах і поблизу них.

2016 року в EPA переглянули оцінку ризику для здоров'я людини для хлорпірифосу. Згідно зі звітом, використання хімікату у сільському господарстві також становить небезпеку для людини. Тож у відомстві заявили, що повна заборона діятиме від 2017 року. Тим не менше, 2017-го заборону було скасовано, що негативно вплинуло на репутацію щойно обраного Президента США Дональда Трампа. Зокрема, у ЗМІ поширювалася інформація, що новопризначений керівник EPA за 20 днів до скасування заборони зустрічався з керівництвом Dow Chemical, а також, що компанія пожертвувала $1 млн на інавгурацію новоспеченого глави Білого дому.

Як би там було, у лютому нинішнього року під тиском споживчих, медичних, наукових груп та зважаючи на зростаючі заклики до заборон хлорпірифосу в усьому світі, Corteva AgriScience (раніше DowDuPont, а ще раніше Dow Chemical) заявила, що припинить виробництво хлорпірифосу. Однак сама хімічна речовина залишається доступною для виробництва і продажу іншими компаніями.

Українські реалії

Але ж повернІмосЯ до України. За даними аналітиків «УкрАгроКонсалт», в країні зареєстровано 38 препаратів на основі хлорпірифосу. В агенції відзначають, що цими препаратами обробляється близько 35-45% посівів, тому введення обмежень ЄС матиме істотний вплив на експорт зерна з України.

Як розповіла на конференції віце-президент Cotecna Inspection S.A. Аріна Корчмарева, в Україні Санітарними правилами і нормами встановлено граничну межу залишків хлорпірифосу на рівні 0,1 мг/кг. За даними досліджень компанії, найбільше перевищення хлорпірифосу (за європейськими нормами) спостерігається в зразках української соняшникової олії — на 45% поточного року, і на 49% — 2019-го. На другому місці ріпак із показниками 28% і 58% відповідно. Також вона відзначила, що норма в 0,01 мг/кг для соняшникової олії встановлена вже давно.

Попри те, що хлорпірифос жиророзчинний і в пшениці його бути не повинно, тим не менше, його залишки спостерігаються і в зерні цієї культури з перевищенням нових європейських вимог. І хоча до країн Європейського союзу ми експортуємо відносно небагато пшениці, невдовзі чимало країн будуть контролювати норми залишків таких знакових інсектицидів, як хлопірифос, в імпортованій продукції, спрогнозувала експертка.

Крім того, хлопірифос не єдиний пестицид, який може завдати нам клопоту з експортом.

«Перелік найменувань пестицидів, які ми виявляємо з року в рік, досить стабільний, і найбільш ефективні і популярні з них ми спостерігаємо регулярно з незначними варіаціями у відсотках перевищення. Присутність зазначених залишків пестицидів у продуктах переробки демонструє факт використання конкретного переліку хімікатів, який ми рекомендуємо до ретельного моніторингу. І якщо з сирої олії залишки пестицидів можна видалити в процесі рафінування, то контамінація шроту є значною проблемою», — зазначила А. Корчмарева.

Про український експорт, і до ЄС зокрема, розповів Андрій Купченко, керівник служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ». Так, наша країна щомісяця в середньому поставляє на зовнішні ринки близько 6 млн тонн сільгосппродукції (йдеться про зернові й олійні, рослинні олії, шрот), при цьому частка відвантажень до країни Євросоюзу становить 20%.

Основною культурою для поставок з України на ринок ЄС залишається ріпак: із загального обсягу відвантажень поточного сезону 84% цієї олійної культури спрямовані до країн Євросоюзу. Потім іде кукурудза, третина поставок якої з України також прямує до Європи. У цьому напрямку прямує чверть обсягів експорту соняшникової олії і шроту.

За словами експерта, якщо доступні поточного сезону обсяги насіння ріпаку вже відвантажено з країни, то кукурудза, соняшникова олія і шрот мають найбільший потенціал для експорту до ЄС у другій половині сезону.

За словами президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, очолювана ним організація вже зверталася до Мінекономіки, щоби врегулювати дане питання.

Україна наразі експортує 2/3 вирощуваної продукції. Щодо експорту олії, то хоча в тоннах показник і порівняно невеликий, в грошовому виразі він доволі суттєвий. Так, якщо минулого року ми експортували зерна на $9,6 млрд, то олії — на близько $6 млрд. Тож загроза дуже серйозна, і  сьогодні тільки через державні органи влади, державними інструментами потрібно заборонити використання хлорпірифосу при вирощуванні сільгосппродукції. «Ніякі спроби лише переконання на сільгоспвиробників не вплинуть. Адже це — ефективний і дешевий препарат, використання якого не порушує будь-яких норм українського законодавства. На одній із нарад у профільному міністерстві було запропоновано окремо складувати продукцію, яка може бути поставлена до ЄС. Але так не вийде. Адже на елеваторах використовується змішане зберігання продукції, в процесі чого в будь-якому випадку вийде мікс. І неможливо домовитися зі всіма терміналами, щоб вони вимірювали дану норму і якимось чином регулювали. Вважаю, що в даному питанні необхідно тільки державне втручання, яке змусить зробити заміну пестициду на більш  відповідні для подальшої торгівлі з ЄС», — зазначив він.

М. Горбачьов переконаний, що вживати кардинальних заходів (заборона препаратів на основі хлорпірифосу, заборона ввезення таких препаратів) слід уже сьогодні, щоб у весняний період до старту обробки полів ЗЗР сільгоспвиробники розуміли, які препарати використовувати. Причому міністерство має проводити не тільки роз'яснювальну роботу, як зараз, а взяти ініціативу в свої руки. Хлорпірифос можна замінити, і агрохімічні компанії готові запропонувати гідну альтернативу.

«Знаю, що певні термінали взяли на себе ініціативу — за свій рахунок здійснювати перевірку на вміст хлорпірифосу. Це, звісно, дуже хороший сервіс і це дає змогу такому терміналу бути більш конкурентноздатним, але не вирішує проблему для України в цілому», — зазначив він.

Також президент УЗА підкреслив, що трейдери спільно в жодному разі не будуть виставляти ніяких ультиматумів сільгоспвиробникам, оскільки  «ця дія може бути розцінена Антимонопольним комітетом України як змова».

Міністерство охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України на сьогодні очікує фінальної позиції від Міністерства охорони здоров'я України щодо дозволених норм залишкового речовини хлорпірифос у сільгосппродукції. Про це розповів заступник міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України Михайло Хорев.

«Виходячи з такої позиції, в нашому відомстві буде прийматися рішення щодо того, як далі в Україні реєструватимуться препарати на основі даного пестициду. Можливо, будуть зміни для деяких культур або ж якийсь перехідний період. Це стане зрозуміло після відповідного наказу від МОЗ», — сказав він.

За його словами, в Міністерстві охорони навколишнього середовища і природних ресурсів хочуть привести український реєстр пестицидів у відповідність із європейським.

«У нас за планом — зробити реєстр пестицидів в електроному вигляді в найближчі півроку. Незабаром буде виписано технічне завдання, колеги з асоціацій пообіцяли допомогти в даному питанні. Також відомство завершує роботу над порядком уповноваження установ, які здійснюють випробування. Даний проєкт вже на фінальній стадії і незабаром буде внесений на реєстрацію в Мін'юст. Він дозволить мати адекватний порядок і адекватний перелік інституцій, які здійснюють випробування», — додав заступник міністра.

Якщо ж в Україні встановлять граничну норму залишків хлорпірифосу в продукції на рівні 0,01 мг/кг, в Міністерстві охорони навколишнього середовища і природних ресурсів не бачать необхідності перереєстрації препаратів з хлорпірифосом, що були зареєстровані за старими нормами (ліцензія видається на 10 років). «Закон зворотної сили не має і препарат є зареєстрованим. Вважаю, що в указі МОЗ повинен бути зазначений певний перехідний період для відмови від пестициду. Але питання і в проблемах аграріїв, — чи зможуть вони везти цю продукцію на експорт», — резюмував він.

Віцепрезидент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Віктор Шеремета зазначив, що як аграрій він проти застосування препаратів з хлорпірифосом і в господарстві не використовує вже понад 15 років. До того ж із цією речовиною відмовляються працювати робітники. «Якщо ми вже працюємо на зовнішньому ринку, ми повинні діяти за тими правилами, що там відпрацьовані», — зазначив експерт.

За словами представниці ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування» Міністерства охорони здоров'я України Тетяни Яструб, 4 грудня відбулося засідання Комісії з комплексного гігієнічного нормування і регламентування пестицидів і агрохімікатів, в ході якого було ухвалено протокольне рішення знизити максимально допустимі рівні хлорпірифосу в усіх сільськогосподарських культурах до 0,01 мг/кг. Цей протокол уже направлено до МОЗ на розгляд та затвердження відповідним наказом. Також  вже розробляються аналітичні методи контролю залишків на рівні 0,01 мг/кг.

Крім того, вже 2010 року протокольним рішенням Комісії з комплексного гігієнічного нормування і регламентування пестицидів і агрохімікатів було заборонено використання препаратів із хлорпірифосом у побуті.

Також, за її словами, не проводиться належний постреєстраційний моніторинг зареєстрованих пестицидів.

Керівник відділу якості ТОВ «Оліяр» Ярослав Сич розповів, що його компанія орієнтується на європейські регламенти, оскільки на наші ГОСТи і ДСТУ ніхто не зважає. «Тема для нас важлива, оскільки левова частка нашої продукції йде на експорт до Європи. Ми не маємо власних полів, на яких можемо контролювати внесення пестицидів, тому виключно  сподіваємося на порядність постачальників. І, якщо чесно, проконтролювати (вміст пестицидів) при прийманні — місія нездійсненна, бо переробляємо по 1000 тонн сировини на добу, приїжджає по 100-200 машин на добу. І витратити на кожну машину 3 години часу фізично нереально», — вважає він. До того ж підприємство не має змоги зберігати зерно від кожного контрагента окремо. На його думку, потрібно радикально заборонити використання (препаратів на основі хлорпірифосу). Законодавча заборона вплине на те, що переробник, якщо до нього будуть претензії з боку покупця в ЄС щодо хлорпірифосу, зможе обґрунтовано звернутися до фермера, який поставив сировину (хоча тут незрозуміло, як визначити приналежність зерна, виходячи з заявлених умов на підприємстві — неможливість зберігати зерно окремо, відсутність вхідного контролю — прим. авт.)

«Водночас хочу зауважити, що ми працюємо з 2013 року, і за весь цей час ні в олії, ні в шроті у нас не було перевищення по хлорпірифосу, навіть із тими новими нормами. Або наші аграрії західні такі відповідальні, або ж ми такі щасливчики», — додав він.

Влада і бізнес  мають утриматися від радикальних і швидких рішень щодо зниження допустимих норм залишків хлорпірифосу в сільгосппродукції, адже вони не дадуть результату. Потрібен чіткий перехідний період. Таку думку висловив Владислав Седик, президент Фітосанітарної асоціації України.

«Я розумію, що ми повинні відмовлятися від використання пестицидів другої групи токсичності, так само як і те, що ми повинні виконувати вимоги Європейського союзу, щоб і надалі постачати туди свою сільгосппродукцію. Питання є лише щодо того, як саме приймається це рішення, і як стимулювати сільгоспвиробників, щоб вони дотримувалися цих вимог. 2020 року в Україні ринок хлорпірифосу склав близько $27 млн. Це величезні гроші. Якщо говорити про площу, на якій застосовувався цей препарат, то вона сягає 3 млн га. І це досить велика площа для цього пестициду. Взяти хоча б одну культуру — ріпак, площа якого 2020-го в країні перевищила 1 млн га, то близько 700 тис. га були оброблені цим препаратом», — зазначив він.

На його думку, якщо МОЗ затвердить зниження допустимих норм залишків хлорпірифосу в сільгосппродукції до 0,01 мг/кг, виникне колізія, коли, з одного боку, в Законі України «Про пестициди і агрохімікати» всі препарати, які зареєстровані, дозволені до використання, а з іншого — матимемо заборону на перевищення допустимих норм залишків.

«Заборонити або скасувати реєстрацію препарату — не вихід, а внесення змін до реєстраційних даних — додаткові фінансові та часові витрати, яких ніхто не захоче. Також викликає питання — як в українських реаліях відбуватиметься контроль? Різкої відмови від використання хлорпірифосу бути не може», — впевнений В. Седик.

Директор ТОВ «Агроаналіз» Вадим Дудка зазначив, що сама по собі заборона використання препаратів на основі хлорпірифосу нічого не вирішує. Виробники використовуватимуть або старі запаси, або ж вдаватимуться до контрафактної продукції.

«Поняття отрута завжди виражене кількісно. Абсолютна отрута — гранична рідкість. Ми знаємо, що є препарати, які забороняють безвідносно до кількості, як це було зроблено з хлорорганічними сполуками, оскільки вони можуть накопичуватися в організмі людини і викликати негативний вплив. Це препарат першої групи токсичності. Препарати на основі хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу відносяться до другої групи токсичності, а іноді і до третьої», — зазначив він. Рішення знизити норми залишкової кількості діючої речовини в продукції цілком логічне, адже покупець може виставляти будь-які вимоги до неї. Однак забороняти використання препаратів він вважає недоцільним.

За його розрахунками, за дотримання технології внесення препаратів, навіть теоретично неможливо перевищити нові вимоги ЄС. «Наскільки правомірною є вимога до зниження залишкової кількості, настільки ж неправомірною є заборона використання даних хімікатів», — вважає він.

При забороні використання препаратів на основі зазначених хімікатів може виникнути ще одна проблема. «Ми, українці, заслуговуємо на те, щоб споживати безпечну продукцію. Я цілком поділяю цю позицію, але знаю, що внаслідок заборони наша продукція безпечнішою не стане. Сьогодні гостро стоїть проблема стійкості шкідників до пестицидів. Хлорпірифос у нас застосовується до таких небезпечних шкідників, як тута абсолюта на томатах і картопляна міль на картоплі, капустяна міль на ріпаку і на картоплі. І питання тут не в тому, щоб знайти якийсь суперпрепарат, а в тому, щоб правильно вибудувати захист, дотримуючись чергування препаратів по діючим речовинам, а краще по механізму дії. Чим вужчий у нас спектр препаратів, тим швидше будуть виникати стійкі популяції… Що робить фермер, коли препарат працює погано? Дві речі: збільшує дозу, не дивлячись на технологію, і частоту і кількість обробок. Ми отримаємо перевищення залишків по іншим препаратам», — сказав він і додав, що об'єктивним показником шкідливості препаратів є допустима добова доза, яка щодо хлорпірифосу в ЄС не змінювалася і є значно вищою, ніж у деяких інших препаратів, які прийдуть йому на заміну.

На його думку, більш ефективний і розумний спосіб вирішення проблеми — організація жорсткого контролю за тим, щоби в продукції не було перевищення норм залишкових кількостей. «Потрібні лабораторії, які зможуть це зробити, і в Україні такі лабораторії є. І вони сьогодні не завантажені. Це державні лабораторії, і державі простіше домогтися впровадження нових стандартів», — сказав він. Щодо переробників, які не можуть затримувати машини постачальників, він зауважив, що, можливо, у такому разі слід організовувати перевірку, відбирати зразки безпосередньо на полях у фермерів. 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"