КУКУРУДЗА — ПОГОДА, ДЕФОЛТИ, ЦІНИ І ФОРВАРДИ

Саме ці питання стали актуальні в Україні цієї осені. Валовий збір кукурудзи в Україні очікується на рівні 33,8 млн тонн. Такі дані оприлюднили аналітики ІА «АПК-Інформ», зазначивши, що це наразі один із найвищих прогнозів на ринку. Про кукурудзу, а також про ринкові умови цього року, зокрема дедалі частіші дефолти по форвардам, йшлося на конференції «Corn-2020: deal of default?!», що її 5 листопада провело інформагентство.

Як зазначила керівник відділу локальних ринків «АПК-Інформ» Ганна Танська, основною причиною цього є те, що оперативні дані про збирання кукурудзи не відбивають реальної статистики. Тож дефіцит об'єктивної інформації поки стримує суттєве зниження прогнозів.

Крім того, високі прогнози навіть на фоні цьогорічної посухи виправдовуються рекордними посівними площами під культурою цього року (див. табл. 1).

Щодо експорту, то на старті сезону-2020/21 обсяги відвантаження кукурудзи з України, за прогнозами агентства, нижче очікуваних, проте вище середньомісячного рівня за останні 9 років.

«За нашими очікуваннями, за жовтень експорт української кукурудзи повинен був скласти близько 2-2,5 млн тонн. Природно, в поточних реаліях даного показника досягти не вдалося. Відвантаження, за нашими оцінками, склали близько 1,8 млн тонн. Зазначу, що даний показник не просто відповідає, а й перевищує середньомісячний обсяг за останні 9 років — 1,4 млн тонн», — зазначила вона.

ВодноЧас поширення інформації про критичну ситуацію з урожаєм кукурудзи в Україні призвело до того, що аграрії навмисно занижують офіційні дані про врожайність даної культури. Таку думку висловив Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації.

Він вважає, що дане рішення обумовлене надіями аграріїв на те, що держава компенсує їм збитки від зниження врожайності або ж трейдери підуть назустріч і дозволять не постачати весь законтрактований раніше обсяг. Але, з іншого боку, зазначає він, трейдери також вже законтрактували зерно, які очікували отримати від аграріїв.

 «Невірна думка, що трейдери купили кукурудзу по $150-160 за тонну, а зараз продають по $230. Контракти, які приходять сюди, трейдери вже продали. І вони точно так само продані по $160-170, і немає жодної можливості переглядати цю ціну», — підкреслив він. Водночас через невиконання аграріями контрактів трейдери несуть збитки, адже компанії, щоб зберегти репутацію на ринку, вантажать недопоставлені обсяги, купуючи зерно за нинішніми цінами. І реальні збитки на кожному судні становлять сотні тисяч доларів.

При цьому він підкреслив, що коли трейдери говорять про реструктуризацію боргів, це не значить, що йдеться про списання. «В кожному окремому випадку трейдери окремо будуть розмовляти з постачальником. І не у всіх будуть можливості по реструктуризації. Трейдери, які мають багатомільйонні збитки, звісно звернуться до судів», — зауважив президент УЗА.

Також М. Горбачьов зазначив, що очікування більш високих цін аграріями може навпаки спровокувати зниження цін, оскільки при обмеженні обсягів експорту кукурудзи на основі офіційних даних на внутрішній ринок надійде 3-4 млн тонн кукурудзи, які були приховані через маніпуляцій сільгоспвиробників з показниками врожайності.

Водночас нинішня ситуація на українському ринку кукурудзи може підірвати довіру трейдерів до форвардних контрактів як інструменту. «Трейдери почнуть купувати кукурудзу тільки тоді, коли зерно вже буде безпосередньо доставлятися покупцеві. Це, по-перше, скоротить, фінансування сільгосппідприємств. По-друге, не дозволить зафіксувати ціну та її падіння в період збирання врожаю. Таким чином, весь сектор отримає менше грошей», — вважає він.

Президент УЗА відзначив, що якщо трейдери скоротять фінансування аграріїв, це відкине Україну на 5-10 років назад у технологіях виробництва.

«Ми знову будемо вирощувати тільки фуражну пшеницю, знову будемо вибробляти тільки низьковрожайні культури, які не так користуються попитом. Тому я би хотів закликати всіх виконувати свої контрактні зобов'язання. Невиконання може призвести до зворотного — зниження обсягів виробництва зернових. Інвестор вкладає гроші туди, де він відчуває безпеку. Україна «досить ризикова країна з нашою політичною турбулентністю, кліматичними змінами. Завдання людей, які працюють в агросекторі, «створити найбільш сприятливі умови для інвестицій», — підкреслив М. Горбачьов. За його оцінками, за форвардними контрактами поточного року було закуплено близько 6-8 млн тонн збіжжя. При різниці близько $50 за тонну між цінами форвардних контрактів, укладених в липні-серпні, і поточними цінами трейдери зазнають збитків на $300-400 млн.

Думку щодо форвардних контрактів як інструменту поступу для аграрного ринку розділяє й Іван Черевко, керуючий партнер компанії Agromanagement. Він наголошує, що учасникам зернового ринку, профільним асоціаціям необхідно знайти такий інструмент, за допомогою якого вдасться врегулювати ситуацію з форвардними контрактами.

«Укладання форвардних контрактів у період, коли зростає кількість дефолтів, не має ніякого сенсу. Це гра в одні ворота. Надійний трейдер буде в будь-якому випадку виконувати свої зобов'язання, однак навіщо йому ці контракти, якщо він не може себе ними убезпечити? Трейдери будуть все менше використовувати форварди, якщо нічого не зміниться, — вважає він. — Необхідно знайти спосіб убезпечити форвардні контракти, адже вони потрібні ринку. Це хороший інструмент для всіх учасників ринку, але він повинен правильно працювати, а не в одну сторону».

Колективного рішення для учасників ринку з питань невиконання форвардних контрактів або проблеми з виплатами компенсацій за непоставлений товар не існує. Таку думку щодо намагання Мінекономіки ініціювати компромісний меморандум по форвардним контрактам озвучив Іван Касинюк, партнер, адвокат AGA Partners.

«У кожного постачальника і покупця є свій контракт, це окремі зобов'язання, які повинні виконуватися окремо. Іноді ми не можемо об'єднати навіть два контракти з одними і тими самими постачальниками і покупцями, тому зібрати всіх на ринку точно неможливо», — пояснив він.

Експерт зазначив, що постачальники шукають для себе інструменти, за допомогою яких можна піти від зобов'язань, однак законної можливості для цього у них немає.

«Зараз багато запитань, чи можуть бути подібні умови визнані форсмажором. Коротка відповідь — «ні». Тільки якщо контракт не передбачає чогось іншого. Якщо ми говоримо про ті контракти, які є на ринку, то, в принципі, на 70%, 80% або навіть 90% вони схожі. У них ідеться в цілому про постачання кукурудзи українського походження, а не з якихось конкретних полів або елеваторів, або про якісь конкретизовані способи виконання, тому в більшості випадків уникнути виконання зобов'язання у постачальників не буде», — додав І. Касинюк.

Водночас поточного сезону в Україні є потенціал для подальшого зростання ціни на кукурудзу. Це спрогнозував Андрій Друзяка, директор Grain Star International.

«Природно, вона не дійде до піку 2011 року ($330 за тонну  на умовах FOB). Однак потенціал точно є», — вважає експерт. Він зазначив, що всі піки цін, що виникали в Україні за останні 3 роки, давали в низці випадків привід не виконувати форвардні контракти і були обумовлені дефіцитом товару.

У цілому, А. Друзяка вважає, що, найімовірніше, втрата врожаю кукурудзи цьогоріч в Україні складе не менше 5%, а при песимістичному сценарії «близько 10%.

За оцінками експерта, валовий збір кукурудзи поточного сезону за оптимістичним сценарієм складе близько 28,2 млн тонн, експорт «22 млн тонн, внутрішнє споживання залишиться стабільним.

«Кукурудзи вистачить на всіх. Інше питання «як будуть виконуватися форвардні контракти?» — резюмував директор Grain Star International.