ПУБЛІЧНИЙ РЕЄСТР НЕДОБРОСОВІСНИХ УЧАСНИКІВ ДОПОМОЖЕ УНИКНУТИ ДЕФОЛТУ НА ЗЕРНОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

Учасники зернового ринку 2020/2021 маркетингового року зафіксували неабияке збільшення випадків невиконання контрактів на продаж зернових та олійних культур. Ситуація стає загрозливою і може призвести до зриву міжнародних контрактів, а відтак негативно вплине на репутацію України як надійного постачальника зерна та стане загрозою для курсової та фінансової стабільності в Україні.

Для подолання цієї проблеми УЗА пропонує створити публічний реєстр фізичних та юридичних осіб, які відмовилися виконувати укладені раніше контракти на продаж зерна. Такий крок допоможе зерновому ринку позбавитись недобросовісних учасників та оздоровить його. Цей крок було детально висвітлено на прес-конференції в УНІАН на тему: «Проблема дефолтів на зерновому ринку України» наприкінці вересня.

Меморандум про підтримку один одного

Українці годували і продовжуватимуть годувати хлібом світ упродовж не одного століття, наголосив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. Та поточного року через теплу і безсніжну зиму та аномальну посуху на півдні вітчизняні аграрії не зібрали того врожаю, на який вони сподівались. Промовець зазначив, що такі господарства завжди можуть розраховувати на підтримку з боку постачальників основних засобів. Усі пам'ятають, як близько чверті століття у результаті розпаду колгоспів масово не засівались поля, тоді було винайдено компромісні рішення — покупці зерна почали кредитувати у різний спосіб виробників. За прикладом розвинених країн було створено низку програм підтримки сільгоспвиробників, підключились фінансово-кредитні установи. Відтак в Україні було створено потужні агрогосподарства різних рівнів, виникло чимало фермерських господарств, очолюваних молодими аграріями. Разом із тим, постачальники продовжили активно кредитувати сільгоспвиробників. І така співпраця, безумовно, вигідно позначилась і на зерновому ринку, і на економіці країни в цілому.

Сільське господарство — бізнес ризикований, тож трапляються катаклізми. Цьогоріч аномальна посуха зачепила південь — Одеська, Миколаївська, Херсонська області — господарства цього регіону не отримали очікуваний урожай і в них виникли боргові зобов'язання перед кредиторами. «Такі господарства, що постраждали, можуть бути впевнені, що їх підтримають і постачальники послуг, і постачальники насіння та ЗЗР, — сказав президент УЗА. — Разом із тим є чимало фірм, які заявляють, що в Україні все погано, тому ми не будемо виконувати укладені раніше контракти. Однак така ситуація неприйнятна. Бо близько третини компаній проводять фінансування напряму (або гарантують через банки, що викуплять цей товар, і в такий спосіб банк знімає з себе частину ризиків). І якщо в країні виникне масштабне невиконання контрактів, або дефолт, то наступного сезону ми зіткнемося з колосальною проблемою, коли постачальники припинять фінансування або суттєво його скоротять. У довгостроковій перспективі це призведе до проблеми недофінансування і скорочення виробництва. І від цього постраждають абсолютно всі!»

Він пояснив, що цьогоріч збитків зазнають ті компанії, які профінансували виробників. У подальшому страждатимуть сільгоспвиробники через дефіцит коштів і засобів виробництва, адже нашу країну у світі можуть зробити дисконтною.

«Ми вже стикалися з такою проблемою в попередні роки, коли вводили квоти і обмеження на експорт. І в цей час у світі Україну як країну-експортера визнали дисконтною, і все зерно у нас торгувалось на $3-4 за тонну дешевше проти наших конкурентів, бо ми виявились неблагонадійним постачальником».

Для наочності промовець переклав ці дані на цифри. Торік ми отримали рекордний урожай за часів існування незалежної України і поставили на експорт так само рекордні понад 20 млн тонн пшениці, близько 5 млн тонн ячменю та 30 млн тонн кукурудзи. Надходження до державного бюджету від експортної реалізації сільгосппродукції 2019-го перевищили $12 млрд без олії. Разом із реалізацією рослинної олії, за продажем якої ми останні роки посідаємо перше місце у світі, ця цифра перебільшила $16 млрд. Це вражаючі обсяги, які становлять понад 40% від усіх валютних надходжень України.

«Тому створення таких потенційно можливих ризикових ситуацій, — наголосив М. Горбачьов, — слід не допустити!»

Ми зустрічаємося із багатьма керівниками господарств, вів далі промовець, які категорично заявляли, що не виконуватимуть умови раніше укладених контрактів, хоча водночас вони не так сильно постраждали від посухи. Причиною вони називають зростання ціни на зернові.

«Для таких компаній, які відмовляються виконувати умови підписаних контрактів, ми створимо єдиний публічний реєстр, і ринок сам визначиться, чи працювати в подальшому з такими компаніями, чи укладати з ними форвардні контракти (з поставкою в майбутньому періоді). Дуже сподіваюсь, що це стимулювати компанії виконувати умови покладених на себе зобов'язань!», — уточнив очільник УЗА.

Він також повідомив про наміри разом з профільними асоціаціями підписати меморандум про підтримку господарств, які зустрілися з реальною проблемою неможливості фізично виконати свої контрактні зобов'язання (наприклад, було укладено контракт на продаж 5 тис. тонн пшениці, а її фізично виросло 3 тис. тонн), для таких господарств будуть винайдені компромісні рішення. І кожна асоціація всередині працюватиме зі своїми учасниками, щоби не знищити такі постраждалі господарства, а віднайти варіанти рішень цієї життєво важливої проблеми в майбутньому.

Не допустити ситуацію «луз-луз», коли програють усі

Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов повідомив, що ситуацію з відмовою господарств виконувати взяті на себе зобов'язання непоодинока, тому її обговорювали всередині ВАР. «Справді, в Україні склалась унікальна ситуація з фінансуванням аграрного сектору. З одного боку, в сільському господарстві у нас найменша кількість необслуговуваних банківських кредитів проти інших галузей економіки. З іншого, аграрії прокредитовані банками на 1 грн вироблюваної продукції найнижче порівняно з іншими галузями, наприклад, торгівлею. Тобто аграрний сектор в Україні хронічно недокредитований із боку банків. Тому проблема недофінансування вирішувалась за рахунок товарного кредитування з боку трейдерів, технологічних компаній — постачальників добрив, насіння, ЗЗР тощо. Відтак наші постачальники — це суттєва допомога а в розвитку АПК!», — сказав він.

Практика укладання форвардних контрактів або товарних розписок є світовою, коли аграрії кредитуються під майбутній урожай. Система достатньо добре працює, бо умови кредитування кращі проти банківського кредитування. І це вигідно агровиробникам. І дуже важливо, щоб такі умови співпраці збереглися.

Справді, цьогоріч багато регіонів зіткнулися з тим, що врожай пропав зовсім, наприклад, у Бессарабії 97-100%. Дехто відмовляється вбирати врожай, бо витрати на збирання перевищать суми від реалізації цього збіжжя. Тому існують ситуації, коли чесний аграрій фізично не здатен виконати покладені на себе зобов'язання, або коли він розраховував частину врожаю продати за форвардним контрактом, а решту — за ринковою ціною на момент продажу. Нині він ледь-ледь може закрити форвард, разом із тим, у нього не буде грошей для роботи наступного року.

Є багато господарств, які не зазнали втрати врожаю і не жодним чином не постраждали від негоди, водночас не мають наміру виконувати контракт. «У довгостроковій перспективі ми матимемо ситуацію «луз-луз», коли програють усі. Хочу наголосити для тих, хто не хоче виконувати контракти — закінчиться це для них погано. Вони програють у суді, потім до них прийдуть приватні виконавці і почнеться тривала і неприємна історія про стягнення заборгованості. Виграють юристи, а аграрій і кредитори програють: вони витратяться на юристів і заплатять штрафи за невиконані контракти. Країна в цілому програє, бо зрештою Україна втратить довіру і ми будемо позбавлені кредитування з боку світових виробників.

Необхідно попередити такий розвиток подій. Ми дуже раді, що з боку трейдерів є розуміння і бажання достойно вийти з ситуації, щоби вона не носила лавинонебезпечний характер. Щоби ті, хто з об'єктивних причин не може виконати контракт, розуміли, на яких умовах ці контракти будуть реструктуризовані контрагентами, і ці умови будуть справедливими та дозволять їм розвиватися.

А той, хто скористався ситуацією і вирішив у такий спосіб не виконувати контрактних  зобов'язань залишились у меншості, щоби не вийшло так, що суди будуть завантажені тисячами таких справ, за якими винуватцям усе одно доведеться платити

Ми вітаємо підписання меморандуму — це дозволить галузі пройти кризу поточного року і дасть базу для подальшого розвитку», — зазначив М. Соколов.