РІПАК РОЗКРИВАЄ СВІЙ ПОТЕНЦІАЛ

Співрозробник «Сизаму» Михайло ЧЕРНИШ порівнює ріпак з дослідної (ліворуч) та контрольної ділянок

Хто як дбає, так і має, кажуть в народі. Цьогорічні природні умови не можна назвати екстремальними, але квітневі заморозки і посуха завдали суттєвої шкоди посівам ріпаку. Господарства, які застосували торік мінеральні мікродобрива «Сизам», отримали несподіваний позитивний результат.
Завдяки своєму природному потенціалу ця культура не дуже вибаглива до умов агровиробництва. А от економічний ефект дає високий. Торік ціна тонни насіння доходила до 2300 грн, станом на початок травня ціна на внутрішньому ринку вже сягає 2400 грн. У поточному маркетинговому році цінові прогнози також досить оптимістичні, адже попит на рослинні олії зростає.
Заморозки до мінус 7 градусів, що покотилися Україною наприкінці квітня, завдали значної шкоди посівам озимого ріпаку. Особливо постраждали Луганська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Запорізька, Одеська і Херсонська області. За попередніми даними регіонів, з посіяних 1,3 млн га загинуло близько 200 тис. га. Та природа продовжує своє випробування. Так, на півдні країни пройшли дощі, решта ж території потерпає від півторамісячної посухи.
Минулорічні погодні умови були суттєво сприятливішими, і на кінець квітня посіви озимого ріпаку відповідали своїм генетичним можливостям. Тому немає сенсу порівнювати торішні і цьогорічні посіви, отже виходитимемо з тих реалій, які ми маємо на сьогоднішній день. Єдине, що можна сказати, що і торік, і тепер більш стійкими виявилися посіви озимого ріпаку, висіяні з дотриманням термінів і технологій агровиробництва.
Рослини і земля – це живі організми з надзвичайним природним потенціалом. Максимально розкрити його допомагає застосування мінеральних комплексних мікродобрив, зокрема «Сизаму». Завдяки їм рослина отримує оптимальне співвідношення в раціоні макро– та мікроелементів і може «не відмовляти собі ні в чому».Також через таку її життєдіяльність суттєво покращується структура ґрунтів. На полях господарств, які застосували в поточному агросезоні мікродобрива «Сизам», отримано значні позитивні результати. Про врожай поки говорити рано, але ж слід оприлюднити попередні результати, бо вони того варті.

РозповІдає Олег Запорожець, головний агроном СТОВ «Росія» Голопристанського р-ну Херсонської обл., який працює в господарстві з 1991 року.
– Наше господарство традиційно активно застосовує сучасні наукові розробки. Це завдяки тому, що довкола нас розташовано багато науково-дослідних інститутів УААН, дні поля яких ми постійно відвідуємо і щось нове позичаємо. По-друге, господарство розташоване в курортній зоні, яка змушує навколишні агропідприємства обмежено використовувати ЗЗР. Наше СТОВ має в обробітку 3400 га землі; вирощуємо зернові і технічні культури, від овочів відмовилися. Маємо тваринництво для внутрішніх потреб.
Про урожай після застосування мікродобрива «Сизам» почули кілька років тому, і минулої осені вирішили спробувати його на озимих ріпаку і пшениці.
Ріпаком господарство займається з 2000 року. Останні 4 роки площа під посівами коливається в межах 400-500 га. Торік посіяли 400 га. Ми зупинилися на сортах Івано-Франківського інституту АПВ «Свєта» і «Дангал», потенціал яких на Херсонщині коливається в межах 3-5 т/га на зрошенні і 2-2,5 т/га на богарі. В нашому господарстві поки зрошення не використовуємо.
Загальна площа експериментального поля становить 80 га, з них 30 га – контрольний посів, і 50 га – насіння, що оброблене мікродобривами «Сизам».
Ріпак посіяний за традиційною технологією у більш пізні терміни – 23-24 вересня за сприятливих погодних умов. Сорт «Свєта» 1-ї репродукції, витрати насіння – 6 кг/га. Попередник – озима пшениця.
Схожість насіння становила 98%, на контрольних посівах рослини з'явилися на декілька днів пізніше. В зиму оброблені «Сизамом» рослини увійшли більш сильними і розвиненими – у фазі 10 листочків, на контролі – 6 листочків.
У поточному році дощів у нас не було вже близько півтора місяці. Та ще й заморозки чотири дні тому були в межах мінус 1-3 на ґрунті та у повітрі – до мінус 5.
Сьогодні, 28 квітня, подивіться, впадає в око строкатість контрольних посівів, наявність солонцевих блюдець, більша проти обробленого мікродобривами на 50% забур'яненість поля, ушкодженість від морозів.
У оброблених «Сизамом» рослин суттєво краще розвинене коріння, майже вдвічі більша товщина стебла. У них 14 гілок першого порядку проти 4 на контролі, і з'явилися гілки другого порядку за їх повної відсутності на контролі.
У нашій зоні за традиційною технологією на зрошенні ріпаку можна взяти по 3,5 т/га. На сьогоднішній день за наявних умов на контрольному полі ми можемо отримати 2-2,5 т/га. Оброблений «Сизамом» ріпак здатен дати мінімум 4 т/га, а то й більше. Для порівняння, якби ми застосували тут додаткову дозу дорогих мінеральних добрив, це дало б прибавку врожайності на 2-3 ц/га.
За нашими обрахунками, зараз витрати коштів на гектар на зернових нам обійшлися у 1200-1300 грн, на ріпаку – 800 грн. Обробка «Сизамом» додала у залежності від культури 96-100 грн. Якщо ж врожай з «Сизамом» буде в півтора-два рази більший, то вважаймо, що цього року і в подальшому ми – на коні!
Пшениця. Мінеральне мікродобриво «Сизам» може використовуватися як самостійне стартове добриво, так і посилювати дію внесених класичних добрив. Тому на озимій пшениці вирішили випробувати 4 варіанти вирощування культури: із застосуванням лише чистого «Сизаму», «Сизаму» з аміачною селітрою, аміачної селітри (класична) та за традиційною технологією (без добрив). У цій зоні ризикованого землеробства рослина протистоїть жорстоким природним факторам, тому й оцінювати її потенціал потрібно з урахуванням цього. Ми взяли традиційний для нашого господарства сорт пшениці Одеська-267 першої репродукції. Посіяли її 14 жовтня по зерновій кукурудзі за класичною технологією. Загальна площа поля 44 га, всі варіанти розміщено однаково.
На сьогодні, судячи з візуальної оцінки поля, можу сказати таке. Рослина, оброблена «Сизамом» з внесенням аміачної селітри має 6 продуктивних стебел, оброблені виключно «Сизамом» – 5 продуктивних стебел, аміачною селітрою 2-4 і за традиційною – 2.
На перших двох варіантах рослини тримають вологу за рахунок розвиненої кореневої системи, яка дає змогу діставати її з більш глибоких шарів ґрунту, і щільного травостою, бо не так сильно продувається і висушується земля. Тут також суттєво менша забур'яненість.
За традиційною технологією на богарі ми можемо отримати 2,5-2,7 т/га продовольчої пшениці, за класичною – 3,2-3,3 т/га, з «Сизамом» – 3,3-3,5 т/га, «Сизам» у поєднанні з аміачною селітрою – може дотягти до 4 т/га.
За словами розробників, застосування «Сизаму» дає прибавку від 6-7 ц до будь-якої технології. Маю сказати, що ці слова поки підтверджуються. Щодо якості збіжжя – усе залежатиме від подальшого обробітку проти клопа-черепашки – обробимо, матимемо якість, не обробимо – не матимемо. Зараз усі працюють над якістю і відмовляються від вирощування фуражу.