Статті

СІЙ ПРОСО — НЕ ХОДИТИМЕШ БОСО! КРАЩІ ВІТЧИЗНЯНІ СОРТИ І ТЕХНОЛОГІЇ ВІД ННЦ «ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН»

Просо відоме українцям з часів неоліту (ІІІ-ІІ тис. до н. е.). Простота виробництва харчового продукту з нього — пшона, його відмінні кулінарні властивості, найвищий серед злакових коефіцієнт розмноження за малої кількості зерна для сівби забезпечили просу місце поряд із пшеницею у харчовому раціоні людства.

Просо дотепер залишається однією із найважливіших круп'яних культур. Просяна крупа — пшоно високопоживна та швидкорозварювана, і страви з неї добре смакують. Пшоно серед інших круп має високий вміст білка (12-14%) і переважає за цим показником гречану, ячмінну і рисову крупу, а також містить цілу низку незамінних амінокислот (лізин, метіонін, триптофан). Пшоно добре перетравлюється і засвоюється, а завдяки оптимальному співвідношенню основних поживних речовин ця культура забезпечує нормальний розвиток і функціонування людського організму.

Зерно проса містить велику кількість крохмалю (більше 80%), тож іде на приготування солоду в пивоварінні та є сировиною для отримання спирту.

Ця сільгоспкультура широко застосовується для кормових цілей, переважно в птахівництві, і є незамінним харчем для декоративних пташок. На корм використовують і солому, яка за своєю поживною цінністю не поступається деяким видам злакових трав і залюбки споживається жуйними тваринами. Також просо використовують у хімічній промисловості та в інших галузях економіки.

Просо є однією з найстійкіших зернових культур за ступенем посухостійкості та протистояння запалам. Воно добре витримує нестачу вологи на початку вегетації — для проростання зерно потребує лише 25% води від маси насіння (пшениця потребує 300). Це є безумовною перевагою проса за умов глобального потепління і нестачі вологи. До того ж просо порівняно з іншими культурами менше потерпає від хвороб та шкідників, а також забезпечує високі врожаї за пізніх строків сівби і може бути страховою культурою для пересівання.

Тому нині попит на просо значно зріс в Україні і світі. Наша країна посіла 1 місце у світі з експорту (25% від світового обсягу) цієї культури, яка раніше вважалася нішовою. Чимала заслуга в цьому вітчизняної селекції, адже сучасне українське просо екологічно безпечне, має привабливий товарний вигляд: крупнозернове, з насиченим каротином ядром, різнобарвним забарвленням зернівки (крім традиційно жовтого — червоне, кремове, темно-каштанове), що повною мірою відповідає вимогам і для переробки на крупу, і на кормові цілі.

За площами посівів просо посідає шосте місце у світі.

Нині до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 25 сортів селекції установ мережі НААН, а це 83,3% від усіх наявних, які мають високу врожайність, хороші технологічні якості зерна, адаптовані до несприятливих умов вирощування в умовах зміни клімату.

Селекція проса в Національному науковому центрі «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» ведеться понад півстоліття. Засновником її став видатний вчений-селекціонер, генетик, доктор сільськогосподарських наук, професор Іван Вікторович Яшовський, яким створена наукова школа селекціонерів, що продовжують його справу.

Сорти проса завтрашнього дня

Щодо потенціалу сортів проса розповів завідувач відділу селекції і насінництва круп'яних культур, канд. с.-г. наук Анатолій Проданик.

Завдяки ранньостиглості, посухо- і жаростійкості та солевитривалості, здатності забезпечувати непогані врожаї за пізніх строків сівби, просо більше, ніж будь-яка інша зернова культура, придатне для вирощування у посушливих регіонах і зонах поширення солонцюватих ґрунтів. Такі особливості підтверджують подальшу перспективність проса для агрофітоценозів майбутнього у зв'язку зі зміною клімату в бік значного потепління до меж, за яких сучасні найпоширеніші види зернових культур з фотосинтезом С3 (пшениця, ячмінь, овес тощо) можуть виявитись не досить пристосованими до такого клімату. Ці властивості проса обумовлені специфічними генетико-фізіологічними властивостями життєдіяльності рослин. Установлено, що за біохімічними характеристиками первинних продуктів фотосинтезу типу С4, просо подібне до кукурудзи, сорго, цукрової тростини. Цей чинник зумовлює їхню спорідненість, що гарантує високоефективне використання вуглекислого газу з повітря, зокрема за умови підвищення температури довкілля. За біохімічними ж факторами вторинних продуктів фотосинтезу просо значно відрізняється від згаданих споріднених видів і характеризується вищим потенціалом білковості, мінеральним складом і біологічно активними речовинами — стимуляторами діяльності багатьох залоз внутрішньої секреції організмів людини, тварин і птахів.

Пріоритетними напрямками селекційної роботи, що закладені при створенні нових сортів проса відділом селекції круп'яних культур ННЦ «Інститут землеробства НААН», є: врожайність; стійкість проти сажки та несприятливих факторів середовища; технологічні якості зерна (крупнозерність, кулястість, низькоплівчастість); ранньостиглість; дієтичне харчування.

Нові сорти інституту мають високу врожайність, хороші технологічні якості зерна, адаптовані до несприятливих умов вирощування в умовах зміни клімату.

Сорт проса Заповітне

Інтенсивного типу, універсального використання.

Волоть розкидиста, зернівка жовта, велика: маса 1000 зерен 9,0-9,5 г, плівчастість 16,3-17,2%.

Високоврожайний, потенційна врожайність зерна — 5,5-6,5 т/га.

Ранньостиглий, вегетаційний період 73-78 днів. Придатний до післяукісних і післяжнивних посівів.

Середньорослий. Стебло міцне, висотою 115-130 см. Стійкий до вилягання (8 балів) та осипання. Стійкий проти ураження зернівки меланозом.

Якість зерна: вихід крупи 77-80%, вміст протеїну до 14,0%.

Сорт проса Чабанівське

Сорт WX-проса Чабанівське — це перший восковидний сорт проса нового використання.

Волоть стисла, зернівка жовта, маса 1000 зерен 7,5-7,8 г, плівчастість 17,5-18,0%). Ранньостиглий, вегетаційний період 72-78 днів.

Високоврожайний, потенційна врожайність зерна — 4,8-5,5 т/га.

Низькорослий. Стебло міцне висотою 110-120 см. Стійкий до вилягання (9 балів) та осипання.

Відзначається поєднанням ознак амілопектинового типу крохмалю зернівки, ранньостиглості, посухостійкості, стійкості проти вилягання й осипання, підвищеним рівнем урожайності і його стабільністю.

Перший на території СНД амілопектиновий сорт проса для використання в харчовій та інших галузях промисловості, а також для переробки на біопаливо. Харчова цінність восковидного проса здавна відома в Китаї та інших країнах Азії. Амілопектиновий крохмаль застосовують для виготовлення дитячого, дієтичного та лікувального харчування, бо він краще за звичайний розщеплюється ферментами стравоходу і є легкозасвоюваною їжею.

Сорт проса Омріяне

Інтенсивного типу, універсального використання.

Сорт середньостиглий (вегетаційний період 79-96 днів), високоврожайний (4,5-6,5 т/га).

Рослини середньорослі (115-125 см), стебло потовщене, високої міцності.

Зернівка кремового забарвлення, досить велика (маса 1000 зерен близько 8 г), куляста. Стійкий до вилягання (9 балів). Високостійкий (імунний) до ураження одночасно восьми патотипів збудника сажки (Rs 1, 4, 5, 6, 7, 9, 10 та 11) із тринадцяти відомих, а також має підвищену стійкість до ураження меланозом ядра зернівок.

Плівчастість зернівки низька — 13-14%, вихід крупи — 79-82%.

Сорт проса Веселка

Ботанічна різновидність Victoriae.

Сорт ранньостиглий (вегетаційний період 74-80 днів).

Рослини середньорослі 115-125 см, з добре розвинутою кореневою системою, стебло потовщене, міцне з 6-7 вузлами та з верхнім міжвузлям довжиною 43-50 см.

Волоть стисла, зернівка червоного забарвлення з кремовим бочком в нижній частині зовнішньої квіткової луски, куляста, крупнозерна (маса 1000 зерен понад 9 г), плівчастість 16,95%, вирівняність зерна висока (понад 90%) — основна фракція на решетах 1,8-2,0 мм.

Стійкий проти вилягання та осипання, а також ураження 8 расами сажки і меланозом.

На виході новий сорт кормового призначення Кеша з темно-каштановим забарвленням плівки (крупнозерний, з підвищеним вмістом каротину ядра зернівки).

Впровадження таких сортів дозволить отримати зерно з хорошими технологічними показниками (крупнозерність, кулястість, низькоплівчастість), а в переробці — якісну крупу, що сприятиме істотному підвищенню рівня конкурентоздатності проса порівняно з іншими зерновими культурами і відкриває перспективу для розширення його посівів у майбутньому.

Технологічні аспекти вирощування проса

Це питання детально висвітлив завідуючий відділу адаптивних інтенсивних технологій зернобобових, круп'яних і олійних культур, канд. с.-г. наук Олександр Любчич.

Попередники. Просо слід розміщувати після озимих зернових культур, цукрових буряків, кукурудзи, пересіву озимих, під які внесено достатню кількість органічних і мінеральних добрив. Цінними попередниками для нього є зернобобові культури, овочеві, картопля і багаторічні трави.

Обробіток ґрунту. Основним завданням підготовки ґрунту під просо є очищення верхнього шару від бур'янів шляхом провокації насіння до проростання в осінній та весняний періоди. Після стерньових культур обробіток ґрунту розпочинається з лущення стерні. Після проростання бур'янів проводять зяблеву оранку на глибину 23-25 см. Після просапних культур оранку слід проводити з передплужниками.

Весняний і передпосівний обробіток ґрунту під просо має забезпечити очищення ґрунту від бур'янів, зберігання та накопичення вологи. З цією метою поле боронують у 2 сліди впоперек або по діагоналі до основного обробітку. Для активної провокації і проростання насіння бур'янів, слідом за розпушуваннями доцільно проводити прикочування ґрунту. Кількість культивацій у весняний період, включаючи передпосівну, не повинна перевищувати трьох.

Удобрення. Просо добре використовує післядію добрив, які вносяться під попередник. На 1 ц урожаю зерна просо виносить із ґрунту 3,3 кг азоту, 1,5 кг — фосфору, 3,4 кг — калію та 1,2 кг кальцію. Добрива, фосфорні і калійні, в дозі P60K60 краще вносити під зяблеву оранку, азотні N60 — навесні під першу культивацію або перед сівбою. Ефективність азотних добрив зростає за перенесення їх з основного внесення в підживлення по N30 на ІV-VІІ етапах органогенезу.

Сівба. Це найвідповідальніший етап у технологічному процесі вирощування проса. За планування сівби необхідно враховувати біологічні особливості не лише культури, але, зокрема, й сорту. Адже, починаючи з цього періоду, визначаються сортові особливості технології, які є запорукою отримання врожаю на рівні 5 т/га і більше, які здатні забезпечувати сорти ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Враховуючи, що просо посухостійка культура, і для її насіння необхідно лише 25% вологи від маси насінини та вона здатна давати сходи практично у сухому ґрунті, основним лімітуючим чинником проведення сівби є температура прогрівання ґрунту на глибині заробляння  насіння та встановлення стійкої денної температури вище 20°С.

Підбір сортів. При підборі сортів для висівання у господарстві в першу чергу необхідно звертати увагу на пристосованість сорту до ґрунтово-кліматичних умов господарства. Необхідно пам'ятати, що найкращим буде сорт, селекцію і насінництво якого проводили в подібних умовах. Наприклад, сорти селекції ННЦ «ІЗ НААН» виведені на ґрунтах з низьким бонітетом і підвищеною кислотністю ґрунтового розчину, тому слід очікувати, що за таких умов вони забезпечать кращий результат, порівняно з конкурентами. Кращі ґрунтові умови тільки сприятимуть максимальній реалізації потенціалу їхньої продуктивності.

Другим важливим чинником при виборі сорту проса є його стійкість до осипання, адже цей показник є визначальним у визначенні способів збирання. Сорти проса селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН», зокрема Омріяне, Чабанівське, Живинка завдяки високій стійкості до осипання (8,5-9,0 балів) можна збирати прямим комбайнуванням за вологості зерна 14-15% без істотних втрат урожайності, тоді як збирання за такої вологості інших сортів може призвести до недобору 40-50% врожаю.

Необхідно зазначити також, що рослини проса сортів Київське 87, Омріяне, Веселка, Київське 96, Заповітне, Чабанівське, Новокиївське 01 практично не уражуються сажковими хворобами (стійкі до 9-11 рас сажки із тринадцяти відомих на теперішній час), мають високу стійкість до пошкодження просяним комариком.

Підготовка насіння до сівби. Враховуючи викладене вище, за сівби сорти селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН» не потрібно обробляти проти сажки, з іншими поширеними на просі хворобами борються симптоматично в період вегетації культури.

Сорти іншої селекції перед сівбою слід протруїти.

Дієвим заходом покращення ефективності вирощування проса є обробка насіння асоціативними штамами мікроорганізмів, що забезпечує підвищення продуктивності на 10-20% залежно від погодних умов (це додатково в межах 1 т зерна з га).

Враховуючи стійкі кліматичні зміни, які проявляються вже не один рік поспіль, за передпосівної обробки насіння необхідно звернути увагу на препарати, які сприяють його проростанню й укоріненню рослин.

На сьогодні дослідженнями ННЦ «ІЗ НААН» виявлено ефективні препарати для покращення розвитку кореневої системи рослин проса на початкових етапах органогенезу, що забезпечує збільшення енергії проростання, дружність сходів та покращення подальшого росту і розвитку рослин навіть у надзвичайно посушливих умовах. Підсилюється дія цих препаратів за застосування їх для позакореневого внесення під час вегетації.

Строки сівби та глибина загортання насіння. Враховуючи теплолюбність культури, просо потрібно сіяти тоді, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння впродовж 2-3 діб встановиться на рівні +14-15°С. Рання сівба проса затримує появу сходів, може призвести до пошкодження їх заморозками і надмірного забур'янення площ.

Способи сівби та норми висіву насіння. Оптимальною нормою висіву проса за рядкового способу сівби є 4,0-4,5 млн шт./га схожих насінин. За широкорядного способу сівби посівну норму зменшують на 25%, а за стрічкового — на 10-15%.

В умовах дефіциту вологи, коли верхній шар ґрунту пересушений, глибину загортання насіння доцільно збільшити до 4-5 см.

Після сівби посіви проса обов'язково прикоткувати. Це забезпечить тісний контакт насінини з ґрунтовими часточками, а також підтягування вологи з глибших шарів ґрунту.

Просо можна висівати суцільним рядковим способом, який проводять зерновими сівалками різних типів з нормою висіву для Полісся і Північного Лісостепу 4,0-4,5 млн шт./га, для центрального та східного Лісостепу та Степу — 3,5-4,0 млн насінин на 1 га.

На забур'янених полях краще застосовувати широкорядний або стрічковий спосіб сівби з нормою висіву 2,5-3,0 млн/га схожих насінин.

За дефіциту вологи у ґрунті, а також за планування проведення післясходового боронування посівів проса, норму висіву рекомендується збільшити на 7-10%.

Догляд за посівами проса включає поєднання агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур'янами. Важливим заходом догляду є коткування посівів слідом за сівбою. При цьому поліпшується контакт насіння з ґрунтом, збільшується вологість його посівного шару та підвищується температура. Усе це сприяє дружньому проростанню насіння і прискорює появу сходів.

За органічного землеробства важливе значення мають до- і післясходові боронування проса боронами БЗСС-1,0, внаслідок чого  руйнується ґрунтова кірка, полегшується поява сходів, знищуються бур'яни. Передбачаючи боронування завчасно необхідно збільшувати норму висіву насіння на 10-15%.

На широкорядних посівах перше розпушування міжрядь слід проводити у фазі повних сходів на глибину 4-5 см, коли добре позначаться рядки. Другий міжрядний обробіток проводять залежно від появи бур'янів і ущільнення ґрунту на глибину 8-10 см. У разі високої засміченості поля проводять інтегрований захист. Проти однорічних злакових і широколистих бур'янів ефективними є ґрунтові гербіциди, які вносять під передпосівну культивацію.

У період вегетації гербіциди на посівах проса застосовують при забур'яненості однорічними широколистими бур'янами (гірчиця, редька дика, свиріпа, щириця, осоти та ін.). Просо найменш чутливе до дії гербіцидів у період від появи сходів до закінчення кущення.

У фазі викидання волоті посіви проса обстежують щодо виявлення льоту просяного комарика. У разі загрози, крайові смуги (50-100 м) обприскують відповідними інсектицидами.

Ефективним агрозаходом на легких ґрунтах Полісся і Північного Лісостепу є підживлення рослин азотними добривами. Перше підживлення азотом (15-20 кг/га) проводять на ІІІ-IV етапах органогенезу, друге — на VII етапі (20-30 кг/га).

Збирання врожаю. На чистих від бур'янів полях можливе пряме комбайнування проса тоді, коли у волотях дозріє не менше 90% зерна, а його вологість у середній частині волоті не перевищує 18%. Після обмолочування зерно необхідно своєчасно і ретельно очистити від домішок на очисних машинах зі спеціально підібраними решетами і довести його до вологості 14-15%.

Оскільки просо має тривалий період дозрівання зерна, який у межах однієї волоті може сягати 25-30 днів, його потрібно збирати роздільним способом, коли у більшості волотей достигне 80-85% зерен. Скошують просо жатками різних модифікацій на висоті 15-20 см упоперек або за діагоналлю до напряму рядків. Підбирають і обмолочують валки через три-п'ять днів за вологості зерна не більше 17%.

Триваліший період перебування проса у валках допускати не слід, оскільки існує загроза ушкодження зерна меланозом.

Амілопектинове просо — цінний поліпшувач хлібопекарських якостей пшеничного борошна

Щодо застосування амілопектинового проса для поліпшення хлібопекарських якостей пшеничного борошна розповіла завідувач відділу агроекології і аналітичних досліджень, канд. с.-г. наук Ганна Давидюк.

Харчова цінність борошна, отриманого після розмелу зерна на млині, менша порівняно з зерном. Тому для підвищення хлібопекарської якості хліба додають борошно інших сільгоспкультур, серед яких амілопектинове просо заслуговує на особливу увагу. Просо містить крохмаль, який на 99,5% складається з амілопектину, що здатний утримувати вологу, поліпшувати показники газоутворення та кислотонакопичення, добре перетравлюється і засвоюється людьми і тваринами. Зерно проса також багате на вітаміни, амінокислоти, макро і мікроелементи, містить лусочки (висівки), що значно підвищує харчову цінність хліба, його смакові якості. Застосування цієї культури для покращення хлібопекарських якостей пшеничного борошна практично не вимагає додаткових витрат.

У результаті співпраці співробітників відділу селекції і насінництва круп'яних культур ННЦ «ІЗ НААН», де було створено амілопектиновий (восковидний, ваксі) сорт проса Чабанівське, та відділу агроекології і аналітичних досліджень, де проведено дослідження з лабораторної випічки хліба, розроблено «Спосіб виробництва хліба» з додаванням борошна амілопектинового проса (патент України на корисну модель № 74762 від 12.11.2012 р.). Спосіб передбачає виробництво пшеничного хліба з покращеними технологічними та споживчими властивостями шляхом внесення нової поліпшуючої добавки, що забезпечує покращення структури і кольору м'якуша, пористості, зовнішнього вигляду, кольору поверхні, збільшення об'єму хліба, він 3-4 доби не черствіє. Також знижується собівартість готової продукції за рахунок спрощеного (безопарного) способу приготування та незначної вартості виробництва зерна амілопектинового проса, врожайність якого становить 4,5-5,0 т/га, а необхідна оптимальна кількість для покращення — 2,5% від маси борошна.

Амілопектинове просо на біопаливо

Про можливІсть використання амілопектинового проса сорту «Чабанівське» на біопаливо розповіла старший науковий співробітник відділу економіки та інноваційної діяльності, канд. екон. наук Анна Камінська.

Актуальним нині є використання новітніх сортів енергетичного проса для виробництва біопалива. Вітчизняними селекціонерами створено восковидний (waxy) сорт проса Чабанівське, амілопектинові крохмальні зерна якого мають менший розмір, ніж в інших зернових культур, що сприяє активнішому процесу ферментації під час бродіння, більшому на 10% виходу спирту з одиниці маси зерна порівняно зі звичайним крохмалем та надає значні переваги цій культурі при використанні для виробництва біоетанолу. Виробництво і використання біопалива з проса дозволить поповнити енергобаланс сільських підприємств і регіонів, що значною мірою знизить енергетичну залежність України від імпортованого викопного палива.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"