Статті

ПІЗНІ СІЛЬГОСПКУЛЬТУРИ ВІД ВІТЧИЗНЯНОЇ АГРАРНОЇ НАУКИ

Підсумковий Всеукраїнський день поля, присвячений пізнім зерновим культурам, пройшов на демонстраційному інноваційному полігоні Національної академії аграрних наук України на Київщині (с. Ксаверівка Друга). Попередні два аналогічні заходи були присвячені кормовим культурам (червень) та раннім зерновим культурам (початок липня).

Виставково-інноваційний центр НААН працює від 2009 року. Його було створено для широкої демонстрації і наочної пропаганди кращих вітчизняних сортів та гібридів останніх років на базі ДП ДГ «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Відтоді щороку тут на демонстраційному полі площею 76,4 га за 10-пільною сівозміною із застосуванням інтенсивних технологій висіваються кращі розробки вітчизняних наукових установ мережі НААН, які знайшли своє застосування в агропідприємствах, і ті, що лише торують собі дорогу.

Тут будь-коли можна не лише ознайомитися з сортами і гібридами, а й отримати детальну інформацію щодо технологій вирощування і придбання посівного матеріалу представлених сортів та гібридів агрокультур.

«В умовах дотримання карантинних заходів ми вирішили провести наш третій цьогоріч День поля, щоби запрошені мали змогу подивитись на це справжнє чудо — демоділянки кращих сортів і гібридів пізніх зернових культур селекції наукових установ Національної академії аграрних наук України», — відкриваючи захід, звернувся до присутніх академік НААН, президент НААН Ярослав Гадзало.

Ярослав Гадзало зауважив, що впродовж складних природно-кліматичних умов сезону 2020 він мав змогу постійно відвідувати різні наукові установи НААН, разом із науковцями спостерігати за вегетацією різних сільгоспкультур вітчизняної і зарубіжної селекції. «Ми сьогодні можемо з усією відповідальністю заявити, — наголосив вчений, — що надзвичайно високу посухостійкість, жаростійкість зі збереженням високої якості зерна мають сорти і гібриди саме вітчизняної селекції, насамперед кукурудзи і сої. Ми можемо констатувати, що потенційна врожайність української кукурудзи надзвичайно висока. Тим більше, що йдеться про вирощування на богарі і за складних погодних умов впродовж вегетації». Він нагадав, що нинішня зима була практично унікальною — теплою і безсніжною, а потім надзвичайно теплий початок весни стрімко змінився холодними температурами (подекуди з приморозками) впродовж тривалого часу. Тому пізні культури висівалися на кілька тижнів пізніше звичайного, до того ж їхню вегетацію продовжували стримувати холоди. А в червні стрімко настала спека за практично відсутності опадів. Відтак постраждало чимало регіонів.

«Побувавши на Дні поля в Інституті зернових культур (м. Дніпро), хочу сказати, що там висаджено близько 80 тис. га ділянок, там є нові перспективні гібриди кукурудзи з потенційною врожайністю 14-17 т/га. Наразі вони вже дозрівають і мають непоганий вид на врожай», — сказав Я. Гадзало.

Він зазначив, що на демополігоні цьогоріч розміщено 76 видів культур. Зокрема, висіяно понад 350 сортів і гібридів пізніх сільгоспкультур: кукурудза, сорго, соняшник, соя, цукрові, кормові і столові буряки та окремо представлена велика колекція лікарських рослини селекції Дослідної станції лікарських рослин (м. Лубни) Інституту агроекології і природокористування НААН. (Картоплю на період проведення заходів було вже викопано.)

Цього дня крім науковців академії на Дні поля були присутні чимало керівників і агрономів агрогосподарств, а також студенти НУБіП на чолі з ректором вишу Станіславом Ніколаєнком.

Нові і максимально перспективні сорти і гібриди пізніх сільгоспкультур представляли керівники наукових установ і безпосередньо селекціонери. Звертаючись до сільгоспвиробників, президент НААН сказав: «Представлені тут сорти ви можете планувати собі на наступні роки, враховуючи загальносвітові тенденції зміни клімату. В наших зонах клімат ставатиме все жорсткішим. І тому нам всім слід думати, як забезпечити максимально високий врожай без втрати якості, забезпечуючи продовольчу безпеку держави, наростити експортний потенціал сільгоспкультур і продукції їхньої переробки для забезпечення валютних надходжень до бюджету України. Тому аграрії мають свідомо ставитись до вибору насіння, і їхня якість наочно підтверджена нинішнього року також».

Я. Гадзало акцентував увагу на цьогорічній складній ситуації на Півдні України, особливо в Одеській області, де фермери понесли величезні збитки через посуху на площі понад 230 тис. га. «Не отримавши сходів озимини, вони в надії на дощі пересіяли поля кукурудзою та соняшником, що також не дали врожаю. Однак це сталося не скрізь. Їдучі трасою, можна, приміром, ліворуч побачити чорні поля, де все згоріло і пропало. І праворуч — цілком гідні поля, де правильно підібрані сорти і витримана технологія», — наголосив вчений.

Він окремо акцентував увагу на використанні жорстких гербіцидів, зокрема ЄвроЛайтінгом, після внесення яких «культури пропадають. Після того, як почалася посуха, сільгоспкультури мають неприродне висихання — не жовтіють, а стають білими, наче папір. Це післядія попередньо внесених жорстких гербіцидів».

Вчений також зауважив, що в Одеській області НААН також має демонстраційний полігон площею 200 га, де висіваються кілька тисяч ділянок зернових культур на богарі. Там цьогоріч було зібрано достойні врожаї пшениць і ячменів, бо там витримано технології — класика землеробства Півдня України з використанням парів, застосуванням сівозміни.

«Нам треба думати, як технологічно правильно вирощувати високі врожаї сільськогосподарських культур, враховуючи весь технологічний ланцюжок, починаючи від правильно підбору сорту чи гібриду», — резюмував Я. Гадзало, запросивши учасників оглянути чималу колекцію кращих зразків пізніх культур селекції наукових установ НААН.

На плантаціях кукурудзи цьогоріч розміщено 97 гібридів різної стиглості селекції наукових установ НААН. Вітчизняні гібриди використовуються у різних напрямках: на зерно і силос, для переробної та харчової промисловості, галузі тваринництва тощо. Як правило, вони здатні забезпечувати врожайність на рівні 14-17 т/га. Як відомо, цьогоріч погодні умови склалися нестандартні, проте вітчизняні розробки перебувають у дуже хорошому стані, тож мають забезпечити врожайність на рівні минулого року.

«Зими як такої не було, і через відсутність снігу Україна навесні вийшла з мізерними запасами вологи в метровому шарі ґрунту, — пояснив ситуацію академік НААН, віце-президент НААН Микола Роїк. — Аграрії сподівались на вологу, яка мала прийти з дощами, однак цього не сталося. Тож поточного року матимемо низку проблем і з пізніми культурами, особливо з кукурудзою, в тих зонах, де запаси вологи критичні — переважно Північ країні  і частково Лісостеп. У деяких місцях маємо засихання качанів, також є приклади господарств, де рослини або зовсім не утворили качанів, або має місце череззерниця. Це суттєво вплине на  загальний цьогорічний урожай».

Водночас він підкреслив, що за умов обрання вітчизняних гібридів кукурудзи, придатних для вирощування в обумовлених природно-кліматичних зонах, за обов'язкового дотримання технологій виробництва, які рекомендує наукова установа-розробник, результат буде достойним.

Інститут зернових культур НААН (м. Дніпро) є провідним центром із селекції кукурудзи і сорго в Україні. Слід зазначити, що Інститут займається також селекцією зернобобових культур, вівса і ячменю та розробкою технологій їхнього вирощування.

З кращими зразками гібридів української кукурудзи детально знайомив директор ІЗК НААН Владислав Черчель.

Він зазначив, що активна селекційна робота, яка ведеться в Інституті, дозволяє успішно конкурувати з провідними світовими науково-дослідницькими центрами та регулярно пропонувати нові високоврожайні гібриди. Зміна клімату спонукала селекціонерів Інституту до розробки гібридів, стійких до аномально високих температур та довготривалої посухи. «Орієнтація розробок Інституту на різні ґрунтово-кліматичні умовила дозволила створити гібриди кукурудзи для лише для українських аграріїв. Наші гібриди з успіхом висіваються і показують високі результати й у Білорусі, Казахстані, Киргизії та Узбекистані. Сьогодні в Україні дуже конкурентне середовище, сформоване інтернаціональними корпораціями, складно з ними конкурувати, але ми гідно представлені на ринку через якісне насіння та добре адаптовану генетику до місцевих умов», — наголосив він.

Представляючи лінійку кращих зразків, учений детально зупинявся на кожному з них: «Унікальність наших гібридів кукурудзи полягає в їхній якості, зовнішній привабливості архітектоніки рослини, качанів та широкому асортименті, що створені для різних ґрунтово-кліматичних умов. Серед аграріїв популярними є гібриди ІЗК — ДН Пивиха, Почаївський 190 МВ, ДН Галатея, ДБ Хотин, ДН Аджамка, Моніка 350 МВ. Сучасний набір гібридів кукурудзи найбільш повно задовольняє потреби виробництва в Україні, як за агрокліматичним районуванням, агрономічними та біологічними властивостями, схемами насінництва, так і напрямками використання: на зерно, силос, зелену масу, харчове тощо. Широке впровадження у виробництво вітчизняних гібридів кукурудзи гарантує посилення суверенітету країни та розвитку власної новітньої виробничої бази в сільському господарстві».

Ділянки з 25 сортами і гібридами сорго представив завідувач лабораторії селекції соргових культур ІЗК НААН Олександр Яланський. Оригінаторами 12-ти зразків є Селекційно-генетичний інститут-Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення і 13-ти — Інститут зернових культур.

В умовах глобального потепління сорго набуває неабиякого значення як цінна посухостійка поживна продовольча, кормова та біоенергетична сільгоспкультура. На демонстраційному полігоні широко представлене зернове, цукрове, віникове сорго, соризи та суданська трава. 

Серед нових сортів та гібридів з поліпшеними врожайними та якісними показниками продукції можна відзначити сорго на зерно: сорти Смотрич, Вінець, Степовий та гібриди Лан 59 і Сват. Серед гібридів цукрового сорго привертають на увагу Довіста, Медстер, Мамонт, які поєднують високу врожайність зеленої маси із цукристістю. Вміст цукрів у сокові стебел у них коливається від 17% до 19%. Віникове сорго представлене сортами Карликове 45 з солом'яного кольору волотями і виходом віників 4 тис. з одного га та Красень з червоними волотями. Зростає попит на підвид зернового сорго харчового напрямку використання — соризи. В їхньому зерні майже відсутній танін і вони чудово поїдаються тваринами і домашніми птицями. Сорти Самаран 6 та Вересень відрізняються високими екструдивними  властивостями. Трав'янисте сорго представлене сорго-суданковим гібридом Кадан 19, який створений шляхом схрещування стерильної лінії цукрового сорго і сорту суданської трави та сортів  суданки укісного типу Дніпровська 54 і сінного типу Стратея та Дачнянська.

«На трьох ділянках у трикратній повторності ми випробовуємо 19 гібридів цукрових буряків, — деталізував показ демоділянок заступник директора з наукової роботи Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України Віктор Сінченко. — Напередодні 8 вересня науковцями було відібрано проби, тож на табличках кожного гібриду розміщено  їхні наявні характеристики-показники: вага кореня з гичкою, вага самого кореня, біологічна врожайність і вихід цукру з гектара. За результатами відбору, 7 гібридів мають біологічну врожайність 100-110 т/га і вихід цукру 15%. Також 3 гібридів мають урожайність 90-95 т/га та вихід цукру понад 15%. Тобто 10 сортів за високої врожайності мають показник цукристості  у понад 15% (гібриди Верхня, Етюд і Вільшанський у діапазоні 16,2%-16,5% ). Решта гібридів — у межах 13-14%».

Він зауважив, що біологічна стиглість цукрових буряків досягається в середині вересня, водночас стан гички показує, що формуватися врожай буде принаймні ще місяць, до 15 жовтня.

Зважаючи на невідворотні зміни клімату і скорочення водних запасів планети, виробники цукрової тростини скорочують виробництво. Цукрові ж буряки як сільгоспкультура, яка за умов правильного підбору та дотримання технологій вирощування, дає високі врожаї на богарі, виходить на перший план у світі. І в досяжному майбутньому стане стратегічною культурою в світі, оскільки людство вже зараз зазнає дефіцит цукру. І в подальшому він лише зростатиме, адже рослинний цукор — цінний і незамінний для здоров'я людини харчовий продукт (штучні цукрозамінники організмом не засвоюються). А відходи його виробництва — так само цінна сировина для кормовиробництва та виробництва відновлювальної біоенергії, з огляду на світову мету скоротити до нуля викиди вуглецю в атмосферу до 2050 року (у т.ч. Європейська зелена угода).

Фото автора

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"