Статті

ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДИТИНУ АГРАРНОЮ ПРОФЕСІЄЮ: РЕЦЕПТ ВІД АСТАРТИ — «МОЄ МАЙБУТНЄ В АГРО»

Коли нащадки продовжують і перевершують справу батьків, хіба то не головна мета кожного наступного покоління?!

Ніде правди діти, але українське село в соціальному аспекті нині переживає не кращі часи. Разом із тим галузь сільського господарства стрімко набирає обертів, запроваджує новітні технології, а відтак потребує фахівців, які могли би цей розвиток прискорити.

Щоб зацікавити школярів сучасним агросектором та допомогти визначитися з майбутньою професією і, найголовніше, показати, що аграрна сфера — це інновації, кар'єрне зростання, креатив, незміряне поле для творчості та можливість реалізувати себе у безлічі різних професій, агропромхолдинг АСТАРТА від 2018 року втілює соціальний проєкт «Моє майбутнє в агро».

Метою проєкту є змінити стереотипи молоді щодо сучасного аграрного сектору України, ознайомити школярів із можливостями та перспективами сільського господарства у нашій країні, його основними напрямами, сформувати у школярів практичний аграрний досвід, виробити навички проєктної діяльності, розв'язання творчих та практичних завдань дослідницького характеру, а також комунікації в агровиробництві.

Профорієнтаційний проєкт розпочався у трьох пілотних школах Хмельниччини. А вже 2019-го до проєкту «Моє майбутнє в агро» з АСТАРТОЮ приєдналися ще школи Вінницької та Полтавської областей, всього 12 навчальних закладів.

За два роки втілення проєкт охопив 720 учнів 7-9 класів у гуртках-факультативах, де школярі вивчають теоретичну та практичну частину аграрних технологій. У школах, які долучилися до проєкту, компанією облаштовано нові теплиці, щоб учні мали змогу постійно підкріплювати теоретичні знання безпосередньо на практиці. Вихованці із задоволенням і доволі успішно опановують таку складну і водночас цікаву дисципліну, як агрономія, за допомогою вчителя самостійно вирощують рослини та досліджують, як на них діють біологічні засоби захисту, роблять різноманітні досліди. Та деякі школи пішли далі, адже сьогодення потребує не лише виростити врожай, а й отримати від цього прибуток, тож учні долучаються до вивчення азів ринкової економіки, опановують кон'юнктуру агроринку і навчаються планувати майбутні статки.

Слід зазначити, що проєктом передбачено знайомство з різними професіями в агро: для дітей організовується безліч екскурсій на автоматизоване виробництво, на поле, де працює високопродуктивна техніка, оснащена автопілотами. Звісно, нині з дотриманням карантинних обмежень через коронавірус.

Проєкт покликаний не лише збагатити школярів теоретичними та практичними навичками, він має також важливу виховну мету через синергію поколінь. Діти збирають вітамінні кошики з власноруч вирощених овочів та зелені, забезпечують дитячі садочки цією корисною та безпечною смакотою, а також відвідують ветеранів сільського господарства у своїх громадах.

Звісно, АСТАРТА подбала і про навчання вчителів, переважно біології та хімії, які зголоситися проводити такі факультативи: для цього проводяться вебінари, тренінги та зустрічі. Для вихованців проєкту «Моє майбутнє в агро» викладачі уманського аграрного ліцею на замовлення АСТАРТИ розробили теоретичний курс «Агросфера». По суті, це новий сучасний підручник, якій наразі перебуває на погодженні в Міністерстві освіти. Зміст програми базується на принципах науковості шкільної освіти, її інтеграції на основі внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків, диференціації навчального матеріалу відповідно до інтересів та здібностей учнів.

У межах проєкту проходять і теоретичні заняття з лекціями. Діти вивчають увесь процес вегетації рослин: від маленької насінини до появи плодів із застосуванням на кожному етапі відповідних агрономічних заходів: полив, підживлення, механічна боротьба з бур'янами, біологічні методи боротьби зі шкідниками і хворобами сільгоспкультур тощо.

Як саме втілюється на практиці проєкт «Моє майбутнє в агро» ми попросили розповісти його керівників з різних шкіл. Тож пропонуємо ці цікаві розповіді вашій увазі від першої особи.

Керівник гуртка «Агросфера» Качанівської школи (Вінниччина), викладач біології і хімії Тетяна Перебейніс:

«Ми хочемо, щоб діти правильно та усвідомлено обрали свій професійний шлях, полюбили свою роботу та реалізувалися в ній як професіонали. Земля вимагає любові, дбайливості та відповідального ставлення і завжди віддячує сторицею. Не треба їхати кудись за кордон, коли у нас є таке багатство, — наголосила педагог, яка безмежно закохана у свою справу вже більше трьох із половиною десятиліть. — У нас в гуртку 23 учні різного віку від 8 класу і старші, та хотілось би залучити їх якомога більше. Ми отримали спеціально розроблені сучасні навчальні посібники для дітей і для вчителів, за що велика вдячність організаторам проєкту. І це дуже важливо, бо в сільському господарстві не можна працювати годину або дві на тиждень, як в звичайному факультативному гуртку, тож наша робота в гуртку переросла на захоплення і вийшла за межі звичайного факультативу. Земля вимагає постійного догляду, турботи і завжди віддячує людям за це. Спілкуючись з землею, діти відпочивають від комп'ютерів, від телевізорів, від оцього всього негативу, який є у нашому житті. Вирощуючи рослинку, дитина саджає її, дбайливо доглядає, спостерігає всі етапи розвитку. Вона вчиться відповідальності, вчиться спілкуватися з природою, а, отже, берегти та поважати її.

У нас на території школи теплицю було облаштовано в липні минулого року, і ми відразу висадили у ній огірки. І отримали непоганий урожай. Тож відразу на зиму ми посадили в ній цибулю, і навесні вже мали ранню зелену цибульку, редиску, петрушку, кріп. Самі виростили розсаду помідорів і капусти.

Також поруч є ділянка відкритого ґрунту, і ми можемо порівнювати вирощування рослин відкритого і закритого ґрунту.

Ми вивчаємо методи збереження і покращення родючості ґрунтів, біологічні методи боротьби зі шкідниками і хворобами сільгоспкультур, розчини для цього виготовляємо власноруч (наприклад, зелене добриво з трави або в якості ЗЗР цибулевий чи дріжджовий розчини тощо).

Як результат, помідори і перець добре вродили в нас, ніде немає гнилі, а от по капусті на городі через посуху ми не отримали бажаного результату.

Ці знання діти з успіхом застосовують і вдома, на городах. І ті батьки, які дослухалися до дитячих порад, дякують за біометоди, які спрацювали, і їм не довелось застосовувати хімію.

У лютому 2020 року Департамент освіти і науки Вінницької облдержадміністрації нагородив учнів нашої школи Ірину Олійник (на той час 11 кл.), Лізу Кісіль (7 кл.) та Назара Лотоцького (7 кл.) почесними дипломами та грамотами. Дітлахи стали переможцями конкурсу науково-дослідницьких робіт у рамках обласного тижня біології, мистецтва та експериментального дослідництва. Вони є активними учасниками нашого агрономічного гуртка (за підготовку призерів конкурсу Тетяна Петрівна також отримала Почесну грамоту від Вінницької ОДА, але змовчала — прим. ред.).

Тому я хочу висловити організаторам чудового проєкту «Моє майбутнє в агро» агропромхолдингу АСТАРТА та її агрофірмі — ТОВ «Хмільницьке» велику подяку за чудову ініціативу, матеріальне забезпечення та за постійну підтримку та активну співпрацю.

Наша тепер вже випускниця Іринка Олійник, дуже ерудована і обдарована дівчина, обрала професію юриста. А от одинадцятикласник Валентин Іщук — активний учень, свідомо вчить біологію і хімію заради майбутньої професії агронома. Він також гордість школи, адже восьмикласником він посів високе третє місце в області на олімпіаді з хімії, де брали участь діти міських шкіл і ліцеїв.

Коли стало зрозуміло, що карантин затягнеться надовго, було організовано дистанційні форми навчання та комунікацій із дітками. Для освоєння матеріалів курсу створили віртуальний Google Клас, що дозволило швидко створювати й упорядковувати завдання, перевіряти знання і легко спілкуватися з нашими гуртківцями.

У такий спосіб діти мають змогу освоювати теоретичну частину курсу «Агросфера», вони отримали змогу получати навчальні матеріали, пізнавальні відео та цікаві тематичні ігри. Таким чином нам вдалося працювати в рамках навчальної програми.

Проблеми з практичними заняттями в умовах коронавірусних обмежень також поступово вирішили. Висаджені дітками ще на початку весни рослини у теплиці спочатку доглядала я — морква, кріп, петрушка, редька, помідори, огірки і перець гарно зійшли і активно вегетували. Навесні чи не в кожній оселі розсаду готували самостійно, тож діти активно долучилися до цього процесу вдома і навіть радили батькам щодо підготовки ґрунту, процесу сіяння, підживлення та поливу рослин, базуючись на отриманих знаннях. І це дуже добре.

Наразі ми оговтуємося від карантинних заходів, але максимально убезпечуємо дітей. Проводимо заняття на відкритому повітрі, для практичної роботи залучаємо їх невеликими групами. Ми з минулого року практикували проводити заняття в гуртку по півгодинки до та після уроків. Наприклад, до уроків проходили теоретичну частину, а після — закріплювали матеріал, працювали на землі. Коли ж стало спекотно і виникла необхідність поливати рослини, ми зранку поливали їх, а теорію опановували після уроків. Влітку торік у нас працював денний шкільний табір, тому ми всі мали змогу щодня навчатися в гуртку і працювати в теплиці та на ділянці. Тоді через спеку поливати доводилося щодня, то ми створили ланки, які чергували за графіком. І зараз ми також це практикуємо. Незабаром у теплиці має запрацювати крапельний полив, для цього вже все прокладене. Тож ми опановуватимемо і цей метод.

Хочу ще сказати, що у вайбері є вільна група АГРОСФЕРА, і до неї може будь-хто доєднатися. Туди ми викладаємо інформацію про нашу роботу. У нас є визначені відповідальні, які роблять фото, занотовують спостереження за рослинами і регулярно викладають цю інформацію в групу. 

Наступного року вивчатимемо і застосовуватимемо сівозміну. По культурах збережемо традиційну городину і наразі обговорюємо, що можна додати.

Головне — навчати і підтримувати дитячу ініціативу, підтримувати в них зацікавленість в отриманні нових знань, в бажанні вчитися ухвалювати рішення. Це зробить дітей свідомими, а дорослих організаторів і учасників проєкту, думаю, я не помилюся, — щасливими». 

Директорка Обознівського НВК (Полтавська область), кураторка гуртку «Дивосвіт» Олена Палієвець, також відданий професій і дітям викладач біології і хімії з 26-річним стажем:

«Проєкт зовсім молодий, однак він цілком себе виправдовує. Усі діти різні, проте всі вони талановиті, головне — розгледіти цей талант, зацікавити дитину. Ми розказуємо дітям, що в сучасному сільському господарстві є безліч цікавих професій, і можна обрати собі до вподоби від механізатора й агронома до айтішника. І до того ж можна тут добре заробляти і гідно жити, на рідній землі, поруч із батьками, а не їхати світ за очі на заробітки. До того ж, щоби сісти за кермо сучасного трактора, треба мати знання з багатьох дисциплін.

Одна справа вивчати теоретично предмет біологія, інша — практично самим вирощувати рослини, доглядати їх від насінини до врожаю. Тому ми дуже вдячні АСТАРТІ та її агрофірмі «Полтавазернопродукт», яка започаткувала цей проєкт, поставила і оснастила на території школи теплицю та забезпечила  учнів і викладачів навчальними посібниками.

На мій погляд, дуже важливо на прикладі догляду за рослинами виховувати в дітях фінансову грамотність, навчати їх мислити, вишукувати нові технології і рахувати можливі витрати та прибутки. Наприклад, ми купили дві пачки насіння і порахували, скільки там насінин і скільки коштує одна насінина, що нам доведеться використовувати в процесі вирощування, скільки на це витратити взагалі і додатково, якщо, наприклад, ми добрив добавимо; що краще продати — розсаду чи краще готовий врожай, і хто це купить. Тобто тут вводяться такі поняття, як собівартість, прибуток, кон'юнктура ринку тощо.

Тому до цього проєкту хочеться залучити якомога більше дітей. Бо не всі мають хист до біології або математики, проте добре вміють спостерігати або працювати руками, якими ти можеш щось виростити і на цьому заробити. У нас є такі дітки, які не дуже добре навчаються, проте вони перші помічники в теплиці — і доглядають, і поливають, і підгортають. І цей процес настільки їх захоплює, що вони підсвідомо починають цікавитись теоретичною складовою біології, уважніше слухають матеріал. Коли ж ми сказали, що від вирощеного врожаю можна отримати прибуток — на певні його відсотки можна буде щось купити для теплиці на наступний рік (витратити на розвиток), а певний відсоток дістанеться кожному учаснику (бо то результат їхньої праці), то навіть ті, у кого погано з математикою, порахували відсотки. Дітей треба зацікавлювати, накреслювати їм майбутнє, яке залежить від результатів їхньої праці.

Батьків, особливо не дуже обдарованих дітлахів, результати проєкту дуже надихають. Бо, по-перше, їхні діти хочуть йти до школи вчитися. І, по-друге, вдома діти почали придивлятися, що батьки роблять на городі і по господарству, самі поливають городину, пасинкують помідори, прискають цибулевим розчином від шкідників, а чимось радять батькам не користуватись. 

Цей проєкт у нас перший рік. Тому були труднощі, ми не могли правильно визначитись, що саме нам потрібно. Тому спочатку висіяли насіння різноманітних квітів на розсаду, а розсаду овочів вирощували в ящичках на підвіконнях. Потім квітами засадили все шкільне подвір'я, дещо навіть продали і на наступний рік замовлення отримали від селян, а розсаду овочевих висадили в теплицю. Тому цей проєкт шкільну спільноту не просто зацікавив, він нас захопив — ми хочемо розширюватися. Крім звичних кропу і петрушки, огірків, помідорів і солодкого перцю, якими ми забезпечили їдальні школи і дитячого садка, ми зібрали кілька врожаїв м'яти і меліси, посушили їх, і наші «фінансисти» вже порахували, по якій ціні взимку можна буде пакетики таких лікарських рослин продати.

Агрономія — це процес безперервний, він затягує настільки, що діти самі починають вишукувати щось новеньке в Інтернеті, занотовують і приносять на заняття. Коронавірус нам, звісно, завадив багато наміченого зробити. Проте ми організували бригади по декілька чоловік, які щодня працюють в теплиці, ведуть журнал. Є відповідальні, є певне підпорядкування і командна робота на результат. У всіх нас є віра у власні сили, є плани на наступний рік. Наприклад, наша десятикласниця Олена Плахотя, дуже обдарована і талановита дівчинка, яка займається в гуртку від самого початку, наголошує, що хоче бути агрономом, бо їй дуже подобається біологія: рослини, їхні види, догляд та експерименти з добривами. І нехай не всі учасники стануть агрономами, проте більшість із них більш свідомо дивитиметься у майбутнє і так само свідомо обиратиме свій шлях у житті. Це дуже важливо!»

Фото компанії «АСТАРТА»

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"