Статті

НЕВИБАГЛИВІ ТВАРИНИ ІЗ КРАЮ ЗАЛИВНИХ ДОЩІВ

Волинська м'ясна. Самобутня порода ВРХ, виведена спеціально для Західного Полісся, аналогів якій в Європі досі нема.
Створювалася вона протягом двох десятиріч – з 1974 по 1994 роки. Мета була така: вивести тварину, що мала б високу м’ясопродуктивність, силу та інтенсивно зростала. І, звичайно, порода мала би бути невибагливою, стійкою, добре розмножуватися, і ще носила би в собі дуже багато корисних якостей. Тварини мають міцну конституцію, гармонійну тілобудову. Грудь глибока та широка, спина рівна. Тобто, увібрали в себе найоптимальніші якості від п’яти порід, з яких їх вивели. Ще одна особлива риса – безрогість цих красенів, що дає змогу з легкістю утримувати їх без привязу.

Image
Династія селекціонерів із «Зорі» – батько і син ПОТАПЧУКИ: Володимир (праворуч) і Юрій

М'ясопродуктивність вони взяли від абердин-ангусів, герефордів та лімузинів. А ще в них тече кров місцевої чорно-рябої та червоної польської. Врешті решт тварина має спокійну вдачу, невибагливість в кормах, «мармуровість» м’яса, стійкість проти лейкозу та туберкульозу. Дуже добре переносить заливні дощі, що є характерною ознакою даного регіону. Але вона легко пристосовується до природно-кліматичних умов не тільки Полісся, а й всієї України.
Ця порода не відноситься до великих: жива маса дорослих корів сягає 500-550 кг, биків – 900-1000 кг. При цьому середньодобовий приріст складає 900-1000 грамів. Новонароджені телята мають вагу 25-30 кг, але висока енергія росту дозволяє до 18-місячного віку отримати теличок та бичків із вагою, відповідно, 400 та 515 кг.
Вихід м'яса волинської м'ясної становить 60%. Головним автором породи вважається Тимофій Янко.
Взагалі, м`ясне тваринництво розпочалося в Україні в 70-ті роки минулого сторіччя. В 1974 була прийнята програма виведення місцевих порід.
Але потім галузь ця випала із уваги чиновників. Тільки в 1993 році була затверджена перша вітчизняна порода – українська м'ясна. Поcпіль з'явилися волинська м'ясна (1994 рік), та поліська м'ясна (1999 рік).

Image
Таких красенів волинської м’ясної породи вирощують на Волині

Племзавод ТОВ «Зоря» Ковельського району Волинської області був створений в 1994 році – тоді, коли і зареєстрували волинську м'ясну породу. На сьогодні тут налічується 2785 голів ВРХ, із яких 1000 – корови. За минуле півріччя було реалізовано близько 200 голів племінного молодняку – як бичків, так і теличок. Молодняк, бички та браковані телички здаються на м'ясокомбінати по Україні – Вінницька, Київська, Рівненська, Тернопільська області. Але в основному (82%) худоба йде на Ковельський м’ясокомбінат. Експортувати до інших країн, зокрема, до Росії, не дозволяють високі інстанції, одна з причин – мала кількість поголів'я в Україні (у нас лише близько 100 тисяч голів цієї породи, серед яких близько 55 тисяч корів). А взагалі по великих господарствах нашої країни не налічується навіть мільйона голів ВРХ.
– Волинську м'ясну породу на сьогодні мають 8 областей, – розповідає директор племзаводу «Зоря» і одночасно соавтор цієї породи Володимир Потапчук. – Найбільше, звичайно, розводиться її в нашій області, на Волині. І саме ця порода є найбільш поширеною в державі з усіх існуючих у нас м'ясних порід.
В літній період, з травня по листопад, все поголів'я випасається на луках, де може вживати в їжу навіть гілки лози. Взимку худоба заганяється на ферми, де й утримується до наступної весни.
Працює в господарстві на сьогодні 120 чоловік, всі – місцеві жителі. Головний зоотехнік «Зорі» з 1999 року – Юрій Потапчук, син керівника племзаводу. Тут він займається науковою роботою, вдосконалюючи волинську м`ясну породу. Навчається заочно в аспірантурі Львівського інституту біології тварин. Саме зараз працює над питанням додання до волинської м’ясної крові лімузинської породи, щоб створити крупнішу тварину. А отже, можна казати вже про династію племінної справи.
Сам Володимир Потапчук працює тут з 1971 року, після закінчення Львівського зооветеринарного технікуму. Він місцевий житель – народився та виріс в цій місцевості, навчатися до Львова був направлений за рахунок колгоспу. Повернувшись до рідного села, працював головним зоотехніком. Очолив племзавод «Зоря» в 1984, за часів СРСР був головою колгоспу імені Кірова (так називалася тоді «Зоря»), потім, за часів незалежності – директором племзаводу «Зоря». У 90-х роках він отримав звання Заслуженого працівника сільського господарства України саме за виведення волинської м`ясної породи. Нагороджений також Знаком Пошани Міністерства агарної політики, грамотами.
За роки роботи керівником племзаводу «Зоря» збудував адмінбудинок (зараз там робиться сучасний ремонт), середню школу в селі Велеськ на 220 дітей, початкову школу в селі Кухарі на 50 дітей. У Велеську побудована також церква, розпочалася минулого року будова храму і в селі Кухарі. На всіх вулицях обох сіл зробили дороги із твердим покриттям. Тож по селах тепер у будь-яку пору року можна проїхати легковиком. Кошти на все це беруться за рахунок товариства.
Збудували й дитячі садочки, але на сьогодні вони, на жаль, закриті через брак фінансування. Володимир Юхимович намагається вирішити проблему, передаючи дитячі заклади на баланс сільських рад.
Крім тваринництва, у господарстві також вирощуються зернові – у відносно невеликій кількості, близько 1000 га. Ідуть вони, переважно, на годівлю худоби. Вирощують також 400 га кукурудзи на силос, 500 га багаторічних трав на сіно, 100 – 120 га багаторічних трав на силос або сінаж.
Досліди по відгодівлі та забою на племзаводі «Зоря» проводяться щороку. На підприємстві вчасно виплачується заробітна плата.
Волинська м’ясна кожного року бере участь в сільськогосподарських виставках. Володимир Потапчук показує красенів – тонних бугаїв, що готуються до участі у виставці «Агро-2009», яка відбудеться в Києві в червні цього року. Худоба, яку демонструє «Зоря», стає чемпіонами, займає перші місця різноманітних конкурсів, а робітники за своїх вихованців отримують грамоти та цінні подарунки. Так, минулого року бригадир відгодівельного комплексу догляду худоби в селі Кухарі був нагороджений від Мінагрополітики легковим автомобілем «Жигулі».

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"