ХТО В ЛІСІ ХАЗЯЇН: ЛІСИ ВОЛИНІ

Ну хто з міських не мріє іноді махнути на все рукою, сказати "та ну його все..." і оселитися у лісі. Красота: природа, свіже повітря... втім, для когось це постійна і клопітна праця.

Живий Волинський Тур

Петро СМАЛЬ

Тури – праотці домашніх корів – жили в зоні Європейського Полісся до початку XVII століття. Це були масивні красиві тварини, але через високі смакові якості м'яса та міцну шкіру на них активно полювали, що і призвело до винищення виду.
Але наприкінці минулого століття у Волинських лісах знову оселився «Тур» – Ковельське спеціалізоване лісогосподарське акціонерне товариство (СЛАТ «Тур»). Воно одне з найбільших на Волині, площа його лісового фонду сягає 49,7 тисяч гектарів. Розташовані в основному навколо сільськогосподарських угідь, ці ліси мають велике ґрунтозахисне і водоохоронне значення. А також вони є джерелом збереження тієї неповторної краси Поліської природи, якою так щиро нас наділила Земля.
Колись, за часів СРСР, це був міжколгоспний ліс, організований 22 грудня 1975 року. Свою нинішню назву підприємство набуло в 1996 році. Петро Смаль, як кажуть, за покликом серця лісничий, і за 32 роки роботи тут знає чи не кожне деревце. Від 2000-го він керує товариством.
За останні 3 роки лісгоспом створено понад 600 га лісових культур, поновили ж ліс на 363 гектарах. До кінця поточного квітня мають завершити заліснення 135 га непридатних для сільськогосподарського користування земель та 200 га зрубів. На озеленення населених пунктів, територій шкіл, дитячих садків «Тур» виділив 10 тисяч саджанців декоративних порід, з яких 2 тисячі – безкоштовно. Все це – складові виконання цільових програм: державної «Ліси України» й регіональної «Ліси Волині».
Товариство є одним з основних бюджетонаповнюючих підприємств у районі. Воно також забезпечує роботою 320 штатних працівників, тільки лісової охорони нараховується 112 чоловік. А в період заготівлі за рахунок тимчасових робочих набирається і до двох тисяч.
Землі під заліснення товариству виділяють сільські ради із власного резерву – ті, які вже не придатні для сільськогосподарського користування. Вирубка й заліснення виконуються в пропорції 1 до 3 – тобто, висаджується дерев втричі більше, ніж вирубується.
– Для лісового господарства це навіть краще, ніж норма. Адже закон лісника такий: зрубав дерево – посади. Ми ж за рахунок резервних земель і запасів втричі перевищуємо цей стандарт. І це гарантовано не менше, ніж в державних господарствах, або навіть більше. У всіх місцях, де ми зрубали ліс, маємо обов`язково його відновити, – розповідає Петро Петрович.
Ліс здається на переробку, для потреб місцевого населення. СЛАТ «Тур» повністю забезпечує свій район твердим паливом. Для потреб соціальної сфери і населенню виділяється 12-15 тисяч кубометрів дров щороку. Близько 40% деревини переробляється у власних переробних цехах, 60% продукції іде на експорт. Є власні цехи меблів з лози та виробів з соломи. Господарство для власних потреб утримує пасіку на 100 бджолосімей.
Основна лісова порода Поліських лісів – сосна. Тільки «Тур» щороку вирощує близько двох мільйонів сіянців. На ділянках розмноження у лісорозсаднику площею в межах 4 га висіваються також ялинка, дуб, вільха, розмножуються туя, самшит.
Близько 12 відсотків у господарстві займають заповідні ділянки, де ростуть вікові дерева. Такий фонд товариство організувало власними зусиллями та ретельно охороняє. Звичайно, за словами Петра Смаля, це фінансове навантаження, але природа дорожча за гроші. Треба берегти, любити і шанувати рідний край.
Буває тут і мисливський сезон – для цього відведено 30 тис. га лісних угідь, є власна єгерська служба. У СЛАТ «Тур» оптимальна кількість мисливських тварин – близько 70 лосів, 450-470 кабанів, косуль в межах 700 особин. Є незначна кількість оленів та навіть з`явилася рись.
В товаристві активно заготовляють гриби та ягоди: чорницю, ожину, журавлину. В СЛАТ «Тур» нещодавно проводили обстеження на радіоактивне забруднення. За словами Петра Смаля, район в цілому благополучний, – деякі окремі ділянки хоч і мають рівень підвищений, але в межах допустимого.
– Отже, гриби та ягоди у нас чисті, екологічні, цілющі, – резюмує Петро Смаль.– В нас кожної пори року можна відшукати джерело для натхнення, однак під час грибного і ягідного сезонів я запрошую усіх відвідати наш край.

Любешеве кохання
За стародавніми переказами засновником теперішнього районного центру Любешіва був мисливець на ім'я Любаш, який жив у XV столітті. Шляхетна Ядвіга, незважаючи на волю батьків, покохала мисливця Любаша, тому їм довелось втекти далеко від дому та оселитися на березі невеликої річки Стохід, оточеної лісами і болотами. Кажуть, що відтоді цими краями мандрує кохання.
Так само закоханий у свою справу й Віктор Симонович, директор теперішнього ДП СЛАП «Любешівагроліс», який керує підприємством з часу його утворення у 1977 році. Воно розташувалося на площі понад 21,6 тис. га, в тому числі лісові культури становлять 5,2 тис. га.
У сфері діяльності підприємства лісова галузь – одна з провідних. Це ведення лісового господарства з розширеним лісовідновленням, охорона лісу від пожеж та самовільних рубок, забезпечення населення деревиною.
Щорічний обсяг лісокористування з усіх видів рубок становить 23-25 тисяч кубометрів ліквідної деревини. На ділянках, які вийшли з-під суцільних рубок підприємством створюються лісові культури. Наприклад, торік при запланованих 46 га створено 52 гектари. У заболочених місцях площі зрубів ідуть під природне відновлення.
Підприємство повністю забезпечує себе посадковим матеріалом: на 1,2 га розсадників щорічно вирощується до 3 мільйонів стандартних сіянців. У кожному лісництві є теплиці, де щорічно вирощується біля 6000 шт. вкорінених черенків самшиту, туї, ялівця козацького, ялини сріблястої. Кожного року на 6 га вирощують новорічні ялинки – це майже 24 тисячі красунь.
У 2003 році підприємством посаджено молодий фруктовий сад на 5 га, де висаджено 8 тисяч яблунь голландських сортів та 1,2 га вишні. Поточної п'ятниці висаджуватиметься яблуневий пальметний сад вітчизняних сортів на площі 4 гектари.
Отже сьогодні «Любешівагроліс» – це багатогалузеве підприємство, яке складається з шести лісництв, має цехи для переробки деревини, плодоовочевий цех. Щорічно понад 40% лісосировини, що заготовляється, переробляється у власних цехах. Торік експортовано до Польщі, Німеччини, Туреччини, Італії лісопродукції на суму понад 1,4 млн грн, 197 тис. умовних банок консервів. Рентабельність роботи становила 5 %.
Якщо говорити про наповнення бюджету, то лише у 2008 році до державного і місцевого бюджетів сплачено податків і платежів на суму 1,2 млн грн, щороку на будівництво і ремонт шкіл, дитячих садків, храмів надається суттєва спонсорська допомога.
– За 2007-2008 роки, – говорить Віктор Петрович, – нашим підприємством побудовано в селі Мукошин «Народний дім» – це ФАП, пошта, клуб, бібліотека. Зараз будуємо школу вартістю 6,7 млн грн на 100 учнівських місць.
Підсумовуючи зустріч, директор наголосив, що підприємство зацікавлене у інвестиціях. Вони необхідні для закупівлі обладнання для виготовлення тирсобрикетів, для будівництва овочесховища для зберігання яблук, холодильної камери для глибокого заморожування грибів та ягід. Бо крім того, щоб виростити продукцію, її треба належно зберегти і вигідно реалізувати.

Вовк ліс доглядає

Іван ВОВК

За фахом Іван Іванович Вовк професійний лісничий, який до того, як очолити сільськогосподарський ліс у 2001 році майже десять років пропрацював в системі держлісгоспу. Пройшовши усі щаблі від лісничого до керівника, він досить стисло і шанобливо представив своє господарство: «Ми вирощуємо, доглядаємо і охороняємо ліс!»
ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Камінь-Каширськагроліс» розташоване в північній частині Волинської області, займає територію понад 36 га лісових земель, яка об'єднана шістьма лісництвами. Лісгосп має кваліфікованих спеціалістів та всі необхідні механізми для ведення лісового господарства, щорічно виконує в повному обсязі всі лісогосподарські заходи.
Лісівників також зачепила економічна криза, але вони не звикли рюмсати і скаржитися на долю. Кажуть, що саме ліс цьому й сприяє, забираючи на себе усі людські проблеми. Тому лісгоспом щорічно створюються нові лісові насадження на площі понад 170 га на лісових землях, а також близько 40 га на землях, непридатних для ведення сільського господарства.
В господарстві, як і в решті лісгоспів Мінагрополітики, лісовпорядкування проводилось в 2000 році на ревізійний період по 2010 рік. Проведення лісовпорядкування зумовлене необхідністю виготовлення нових проектів розвитку та планування ведення лісового господарства на період 2010-2020 роки, проте фінансування з бюджету, на жаль, відсутнє.
Сьогодні в районі це основне бюджетонаповнююче підприємство. Працює тут постіно 300 робітників, з них 100 чоловік – лісова охорона. Оскільки господарство лісомисливське, у штаті мають шість єгерів. Мають власну переробку – це продукція, яка зорієнтована і на внутрішній ринок, і на експорт. Для співгромадян виробляють пиломатеріали та столярні вироби, забезпечують населення дровами, адже район газифікований лише на 60%. Мають власну пасіку на 50 бджолосімей. На експорт йдуть обрізні матеріали.
В планах господарства – збільшити лісову площу лісгоспу на 1900 га за рахунок передачі земель, непридатних для ведення сільського господарства. Це питання вже погоджене з управлінням земельних ресурсів. По завершенню лісовпорядкування має збільшитися розрахункова лісосіка, при діючій – 24 тис.м3, намічена Укрліспроектом – близько 35 тис.м3. Зміна відбудеться за рахунок збережених пристигаючих та спілих і перестійних насаджень, що приведе до збільшення надходжень до державного бюджету, а також до збільшення отримання прибутків, які будуть використані для ведення лісового господарства.

Рать аграрного лісу
Від військової раті отримав свою назву один з прикордонних райцентрів Волині – Ратнів. Так само міцно виглядає в районі ДП сільськогосподарське лісове агропідприємство «Ратнеагроліс». Це й не дивно, адже очолює його з 1996 року Володимир Корчинський, який до того працював понад 10 років головою колгоспу. Він має агрономічну і лісотехнічну освіту, тож вільно почувається і в полі, і в лісі.
Площа лісового фонду, за словами Володимира Зіновійовича, порівняно невелика – 19 тисяч гектарів. Підприємство від 1976 року працює стабільно, немає заборгованостей і визнано кращим платником податків у районі. Щороку виконується план створення нових насаджень на площі 100-150 га. Мають власні лісорозсадники, де вирощують посадковий матеріал. Підприємство займається вирощуванням лісу, переробкою деревини, виробництвом пиломатеріалів. Для власних потреб утримують невелику пасіку, заготовляють гриби та ягідну продукцію. В перспективі планують зайнятися виготовленням дерев'яного бруса для будівництва житлових будинків.
Спокійний і врівноважений Володимир Зіновійович, на наш погляд, на всі сто відсотків відповідає духу тієї міцної поліської місцини, де вправно веде агролісогосподарство.