ЯКІ ПЕРЕВІРКИ МОЖУТЬ СПІТКАТИ ПІДПРИЄМСТВА ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Як відомо, в Україні було запроваджено мораторій на проведення податкових перевірок до 31 травня 2020 року. Відповідний мораторій впроваджено ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020, № 533-IX та ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, № 540-IX.

Однак цей мораторій стосується не всіх перевірок, які має право проводити Державна податкова служба. Про те, які перевірки можуть спіткати підприємства, в тому числі й аграрні, під час карантину, розповів на вебінарі керівник практики податкового і митного права юридичної компанії «Winner» Олександр Наконечний. Вебінар було організовано спільно з ІК «ПроАгро Груп».

Документальні планові перевірки

Усі планові документальні перевірки, які були заплановані на квітень-травень 2020 року, на даний момент скасовані. На офіційному сайті ДПС України можна ознайомитися з новим графіком перевірки вашого підприємства чи ваших контрагентів.

Ті перевірки, які було розпочато, але не завершено після запровадження карантину, мають бути зупинені. Але їх буде відновлено відразу по завершенню мораторію.

Документальні позапланові перевірки

Мораторій розповсюджується практично на всі ці перевірки, за виключенням перевірок, які пов'язані з бюджетним відшкодуванням ПДВ.

Фактичні перевірки

Фактичні перевірки також включені до мораторію. Однак тут є досить суттєве виключення, яке може стосуватися в тому числі і сільгоспвиробників. Це перевірки, що пов'язані з обліком, ліцензуванням, обігом підакцизних товарів. Це такі товари, як пальне, алкогольні напої, тютюнові вироби та спирт етиловий.

Юрист нагадав, що особливість фактичних перевірок полягає у тому, що вони здійснюються без попередження з боку податкового органу конкретно за місцем ведення діяльності. Особливість таких перевірок станом на сьогодні полягає ще й у тому, що починаючи з 1 квітня цього року вже було повністю запроваджено механізм ліцензування діяльності, пов'язаної зі зберіганням пального. Якщо суб'єкти господарювання, які займаються зберіганням пального, навіть того, яке використовується у власній господарській діяльності, не отримали ліцензію до цього часу, їм загрожуватиме штраф у розмірі 500 тис. грн.

Камеральні перевірки

Тобто ті, які проводяться відповідно до податкової звітності платника податків та з урахуванням наявної інформації в базах даних податкової служби. На такий вид перевірок платник податків вплинути не може.

Мораторій на штрафні санкціїЗа порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються. Знову таки — за декількома виключеннями. Це, стосовно аграрного бізнесу, порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах. А також порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Реєстрація податкових накладних

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не застосовуватимуться. Але, зазначає юрист, варто врахувати ризики, які пов'язані з реєстрацією. Адже сам факт того, що податкова не штрафуватиме, не виключає негативних наслідків, які може спричинити нереєстрація податкової накладної для вашого контрагента, який, наприклад, не зможе отримати податковий кредит.

Також слід звернути увагу, що дуже часто договорами передбачається відповідальність перед контрагентом за несвоєчасне подання податкової накладної.

Неподаткові перевірки

Мораторій також запроваджується на перевірки суб'єктів господарювання іншими органами державної влади. Цей мораторій діє до 30 червня 2020 року.

Як діяти під час перевірки

За словами правника, найперше слід пересвідчитися — чи не підпадає перевірка, з якою до вас прийшли, під дію мораторію. Наприклад, якщо до вас прийшли з фактичною перевіркою, але вона не стосується підакцизних товарів.

По-друге, слід отримати від працівників фіскального органу всі документи, які вони зобов'язані надати для початку проведення перевірки. Це копія наказу про призначення перевірки, оригінал направлення на проведення перевірки, де мають обов'язково бути зазначені посади і прізвища тих осіб, які прийшли на перевірку. Лише ці особи мають право брати участь у перевірці. Також слід перевірити посвідчення перевіряючих осіб. Якщо хоч одного з цих документів до перевірки бракує, це дає вам право не допускати перевіряючих до проведення перевірки.

Також юрист звернув увагу на те, що представники податкової міліції не мають права брати участь у фактичних перевірках. За його словами, було позитивне рішення в суді, коли податкові донарахування визнали неправомірними, оскільки при перевірці були присутні представники податкової міліції, які до того ж не пред'явили посвідчення.

Результати перевірки

За результатами перевірки складається акт перевірки. Платник податків має право протягом 10 робочих днів подати свої заперечення. Відповідно на основі акту і заперечень буде ухвалюватися відповідне податкове повідомлення-рішення.

Нова практика Верховного суду України щодо проведення перевірок

За словами Олександра Наконечного, у лютому була запроваджена нова практика Верховного суду України стосовно проведення перевірок. Абсолютна більшість податкових документальних позапланових перевірок відбувається у зв'язку з діяльністю платника податків із проблемними контрагентами. Більшість випадків, коли платника податків притягують до відповідальності, наступає за те, що нібито операції мали нереальний характер із проблемним контрагентом.

Незалежно від того, чи достатньо у вас документів і доказів реальності господарських операцій з проблемним контрагентом, відносно вас буде складений акт перевірки.

До 2020 року, враховуючи те, що запит податкового органу це був один із початкових етапів для проведення перевірки, багато хто з платників податків, розуміючи це, реагував на запит шляхом ненадання документів, шляхом аргументації того, що запит складений із порушенням порядку, шляхом подання відповідних заперечень, а також шляхом оскарження наказу на призначення податкової перевірки. Результати були різні, в залежності від того, чи дійсно податкова порушила процедуру призначення перевірки.

Раніше практика ВСУ говорила про те, що допуск до перевірки повністю позбавляє платника податків права оскарження процедури призначення. Тобто якщо платник допустив перевіряючих до перевірки, то в подальшому він міг тільки оскаржувати її результати. Навіть якщо така перевірка була проведена з порушенням закону. ВСУ говорив про те, що сам наказ вичерпав свою дію у момент початку проведення перевірки, тому підстав для скасування податкових повідомлень-рішень не вбачав.

Однак 21 лютого 2020 року ВСУ була ухвалена зовсім нова позиція, яка полягає в тому, що незалежно від допуску або недопуску працівників податкової до проведення перевірки платник податків має право при оскарженні податкового повідомлення-рішення посилатися на неправомірність проведення перевірки, якщо така неправомірність мала місце.

У цьому ж рішенні ВСУ вказав на те, що саме такі аргументи підлягають першочерговому аналізу судом, оскільки, якщо не було підстав для проведення перевірки, це автоматично виключає можливість донарахування податкових зобов'язань.