КРИЗА ВІДКРИВАЄ НОВІ МОЖЛИВОСТІ. ПРОГНОЗИ ПЛОДООВОЧЕВОГО СЕЗОНУ 2020

Через розповсюдження коронавірусу світова економіка на порозі кризи, найважчої, мабуть, за останні понад 100 років. Експерти пророкують, що її глибина сягне рівня економічного спаду, який спостерігався під час Другої світової війни. Та чи все так страшно насправді? На яких позиціях перебувають під час кризи виробники плодоовочевої продукції напередодні сезону? Про це розмірковували учасники антикризової міжнародної плодоовочевої онлайн-конференції, яку провела інформаційно-торгівельна платформа EastFruit, що об'єднує виробників з країн Європи (не членів ЄС), та з країн Середньої Азії.

Глобальні чинники впливу

Цю тему розкрив економіст ФАО Андрій Ярмак. Пандемія коронавірусу уповільнила ділову активність. Це призвело до падіння попиту на енергоносії, промислові і продуктові товари. Ще один негативний вплив — нестабільність цін на нафту. Цей процес спричиняє коливання попиту і цін, а також формує обсяги світового виробництва кукурудзи та цукру. Яким чином це відбувається? Кукурудзу і цукор широко переробляють на біоетанол — обов'язковий компонент сучасного екологічного палива для транспорту. В умовах кризи провідні виробники (кукурудзи — США, а тростинного цукру — Бразилія) перекинули значні об'єми сировини на виробництво кормів для тваринництва і продуктів харчування. Світові ціни на кукурудзу і цукор при цьому падають. І ця тенденція зберігатиметься доки не виростуть ціни на нафту. Її подорожчання знову зробить привабливим виробництво біоетанолу, що стабілізує, а згодом підніме ціни на кормові культури.

У ФАО вважають, агробізнес постраждає менше, ніж інші галузі. Головним викликом для аграріїв стане зубожіння споживачів у всьому світі. Менша кількість наявних грошей примусить людей витрачати економніше, ніж раніше. Швидка зміна споживацьких вподобань спонукатиме аграріїв вкладатись у розбудову нових ланцюгів виробництва та збуту, ефективних у поточних умовах. При цьому вкладення у системи, що діяли до початку кризи, відшкодувати не вийде.

Логістика. В умовах транскордонних обмежень її вартість зростає. Це робить невигідним експорт агропродукції поточного сезону. Транспортні компанії враховують складнощі перетину кордонів — затримки або взагалі заборону в'їзду. Як наслідок — ускладнення експорту, перш за все, недорогих продуктів. Транспортним компаніям з урахуванням затримок на кордонах, і відтак збільшення терміну рейсів, доводиться додатково наймати водіїв. Все це здорожує логістику і, відтак, ціну товару.

Порушення логістичних ланцюжків призводить до фінансових втрат. На митницях через жорсткість процедур псуються десятки тисяч тонн продукції. Її треба утилізувати і, знов таки, витрачати на це гроші. Також втрати продуктів зростають на рівні споживачів. Люди зменшили кількість виходів у магазини, але купують багато продуктів. Зрозуміло, що не все можна довго зберігати в домашніх холодильниках.

Якість продукції. Кризові обмеження ускладнили фермерам забезпечення повного циклу виробництва, що веде до зниження якості продукції. Надалі, в ході розподілу по торговельним мережам, якість продукції знижується ще більше. Це теж втрати. І трейдери намагаються їх компенсувати за рахунок зростання роздрібних цін на продукти.

Сезонні робітники. У плодоовочевому секторі, де поширений ручний збір, забезпечення сезонної робочої сили завжди було проблемою. Зараз вона загостриться. У багатьох країнах через обмеження не вистачає робочих рук, що призводить до зриву строків збирання, формування партій на поставки, зменшення якості продукту.

Почалося масове повернення сезонних працівників, які виїхали працювати за кордон. Але це проблему не вирішує. Кількість робочої сили всередині країни начебто зросла, але витрати на неї не впали, а збільшилися. Через карантин не всі працівники можуть добиратися на роботу самостійно. Працівників треба привозити, виконуючи правила про обмеження кількості людей у транспорті та інші обмеження. Тож у фермерів, які продовжують виробництво в умовах карантину, витрати на робочу силу зростатимуть.

Аграріям слід усвідомити, що повернення із-за кордону вправних робітників загальну ефективність робочої сили не підсилить. Колишній гастарбайтер чекає у вітчизняному полі високих заробітків, а їх тут немає. Але потреба змусить людей працювати за малі гроші. Це болюче зниження мотивації для тих, хто працював за кордоном, отже їхня ефективність може виявитися низькою.

Щоби продовжити виробництво, слід впровадити роботу згідно до всіх рекомендацій ВООЗ — вони є у відкритому доступі на офіційному сайті. Зрозуміло, забезпечити умови ВООЗ точно до останньої букви під час ручного сортування, наприклад, горіхів, складно. Один із шляхів вирішення проблеми — купувати нові технологічні сортувальні та обробні лінії. Виробники мають вирішувати такі питання через профільні асоціації, які повинні звертатися до держави і пояснювати, чому альтернатива ручному процесу одна — придбання сучасних автоматизованих ліній.

Виклики та можливості плодоовочевого ринку

«У плодоовочевій галузі розвиток буде дуже неоднорідним: не всі фактори будуть однозначно поганими, рівно як і гарними. Причому, в різних країнах вони діятимуть не однаково», — зауважив Андрій Ярмак.

Загальна тенденція для економік країн сфери EastFruit — девальвація національних валют. Це призводить до подорожчання імпорту. Здавалось би, це добре — імпорт дорожчає, місцева продукція отримує перевагу, стає більш конкурентною, місцеві виробники можуть трохи підняти ціну. Але при цьому зростає вартість імпортних добрив, насіння, саджанців, ЗЗР тощо.

Ще один помітний негативний фактор для країн сфери EastFruit — ускладнення доступу аграріїв до держфінансування та банківських кредитів. Влада країн ЄС та США намагається впорснути в фінансову систему якомога більше грошей. Натомість керівництва країн сфери EastFruit не можуть цього зробити, бо побоюються гіперінфляції.

Зниження доступу до фінансування відбивається на ході посівної кампанії, затягує надходження матеріально-технічних ресурсів, ЗЗР, тощо. Це може спричинити проблеми з продуктивністю. Також на весняні роботи тисне побоювання людей за своє здоров'я. Це означає, що кількість охочих працювати в сільському господарстві не збільшиться.

Специфіка споживання 2020

Із розвитком кризи збільшується попит на продукти, які за традиційними уявленнями зміцнюють імунітет — цибулю, часник, лимони, ягоди. Також зростає попит на овочі, фрукти, ягоди та продукти, які можна зберігати довго — картоплю, цибулю, цитрусові. «Наприклад, в Італії зараз на цитрусові ціни найвищі за останні кілька років», — зауважив доповідач. Але треба розуміти, що це зростання цін триватиме не завжди. Вже у низці країн виробники розширили посіви картоплі, її багато садять у приватних домашніх господарствах. Це може спричинити навалу цього товару на ринок і зниження його ціни.

У сфері споживання плодоовочевої продукції практично впав сектор HoReСa — отелі, ресторани, кафе. Ці заклади зараз закриті. Аграріям, які працювали з HoReСa, слід перейти до збуту через роздрібну торгівлю. Розраховувати, що сектор відновиться до літа, не доводиться. Коли цей сектор відродиться з динамікою, яка була до кризи, сказати важко. Можливо, що через кілька років після закінчення карантинних обмежень.

Імпорт і експорт свіжої ягідної та плодоовочевої продукції ускладниться, хоча попит не зникне. Триматиметься певний попит і на продукти з далеких країн — екзотичні харчі традиційно привабливі, бо споживач наділяє їх надзвичайними якостями, плюс працює реклама.

Покупці, на жаль, збідніють, отже придбаватимуть більш доступні товари. Втім очікувати послаблення споживацьких вимог до якості продуктів не варто. У людей буде менше грошей, але вони звикли вживати високоякісні продукти. Тож і зараз воліють купити якісний продукт, але в меншій кількості. Виробникам слід зберегти якість продукції і навіть її підвищити. З відміною обмежень збільшиться пропозиція і помітними залишаться продукти якісні. Це дозволить виробникам дещо підвищити ціну на свою продукцію і почати відновлення бізнесу до ефективного рівня.

Позитивні фактори

Попри кризу, інвестиції в агробізнес зростуть. Агробізнес стане тією самою нішею, куди можна буде вкладати кошти, виводячи їх із галузей, що падають.

«Інвестор намагатиметься витягти кошти з падаючих галузей і вкладати в агросферу, яка залишається перспективною. При цьому овочі і фрукти необов'язково залучать головний потік грошей. Цілком імовірно, що потужні інвестиції підуть у виробництво зернових, олійних культур, рослинних олій і інших продуктів першої необхідності», — пояснив нові можливості А. Ярмак.

Криза породила ще один позитивний фактор впливу — усвідомлення виробниками потреби підвищити рівень автоматизації і механізації. «Всі інвестуватимуть у зниження частки ручної праці. Це інвестиції на майбутнє. Причому вони будуть ефективніше в країнах, що не є членами ЄС. Можливо, що Італія і Польща зіткнуться з дефіцитом робочої сили більше, ніж Україна. А заповнити дефіцит сезонної робочої сили в Італії і Польщі після завершення карантину швидко не вийде — скасування обмежень займе певний час. Тому у цих країнах не виключені скорочення насаджень ягід і фруктів. Також в ЄС та країнах сфери EastFruit не виключені скорочення нішевих секторів, таких, наприклад, як спаржа, їстівні квіті тощо.

Найвагомішою новацією плодоовочевого бізнесу внаслідок кризи стало зростання онлайн-продажів продукції. Причому зараз онлайн-торгівля дає змогу співпрацювати аграріям не тільки з великими торгівельними мережами. Нині поширюються сервіси доставок, такі як Glovo та Uber. Цей вид послуги зростатиме і далі. Чи варто виробникам прямо зараз заходити в онлайн-торгівлю? Перед тим, як наважитись, слід зважити ресурси виробництва і потрібні ринку обсяги продукту.

Що кажуть експерти з різних країн

Таджикистан. «Згідно до заяви ВООЗ, станом на 1 квітня ця країна є вільною від коронавірусу. Працюють школи та вузи, йде робота на полях, продовжують роботу підприємства», — повідомив консультант ФАО з Таджикистану Бахтієр Абдувохідов.

Наразі головна турбота учасників плодоовочевого ринку — з'ясування перспектив експорту. Найбільші споживачі таджицької плодоовочевої продукції — РФ і Казахстан. Ці країни ввели обмеження у зв'язку з коронавірусом, а їхні економіки відчули удар від падіння цін на нафту. Біржова вартість енергоносія є вагомим бюджетоутворюючим елементом у цих країнах. Від цього чинника врешті залежатимуть і закупівельні ціни на імпорт плодоовочевої продукції. Також не відомо, коли ці країни відкриють кордони.

На місцевому ринку є невизначеність через падіння днями на 10% курсу нацвалюти до долара. Ринок очікує, чи продовжиться падіння, чи курс стабілізується. Головною зміною на плодоовочевому ринку в Таджикистані є зниження купівельної активності населення. Люди зробили тримісячні запаси, тож на середину весни гроші у населення вичерпалися. Ринки працюють. Всі імпортні товари подорожчали приблизно на 20%. Стрибок цін відбувся в очікуванні зниження курсу нацвалюти і вичерпання товарних залишків на складах. Місцева продукція подорожчала на внутрішньому ринку через ажіотажний попит.

Зараз на плодоовочевому ринку є дефіцитна позиція — місцева фісташка, яка минулого року не дала врожаю. Таджикистан залежить від поставок фісташки з Туреччини та Ірану. Зараз фісташка торгується на рівні $14/кг проти $9/кг торік на цю дату. Іншого дефіциту в плодоовочевому секторі немає, але є стрімке подорожчання.

Лідер зростання ціни — часник, що восени йшов по $1/кг, а зараз понад $7/кг. Зросла ціна на місцеві лимони: торік роздрібна ціна була близько $1,5/кг, зараз — $2,4/кг. Ціна на цибулю в опті збільшилася більш ніж удвічі — від $0,18/кг до $0,37/кг. Торік у цей період ціна падала з $0,11 до $0,9. Тобто зараз ціна цибулі вища минулорічної в 4 рази. Картопля з лютого подорожчала в 2,2 разу з $0,18 до $0,4. Минулого року в цей період ціна становила $0,15.

Якщо кордони не відкриють, Таджикистан потребуватиме картоплі, імбиру, часнику, мандарин і груш. Посівна кампанія плодоовочевого ринку вже завершена. За державною програмою продбезпеки розширені посіви цибулі та картоплі. За ініціативи виробників розширені посіви часнику — через його високу ціну.

У сезоні 2020 очікується зростання врожаю винограду і кісточкових — почнуть плодоносити закладені раніше насадження. Про зниження цін на ягідну та плодоовочеву групу не йдеться. Очікується зростання цін через подорожчання ЗЗР і падіння курсу нацвалюти до долара. Витрати на внутрішню логістику зросли через стрімке подорожчання палива та мастил.

Україна. Внаслідок карантинних обмежень і економічної кризи на плодоовочевому ринку порушено ланцюги постачання, змінено умови контрактів, а деякі з них відмінено. «Через зміну смаків споживачів змінився і внутрішній ринок»,— повідомила міжнародний консультант ФАО, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва.

Криза зачепила експортерів і імпортерів плодоовочевої продукції всіх масштабів виробництва. Фермери, постачальники у малу гуртову і роздрібну торгівлю свіжої ранньої зеленини, редису, огірків отримали удар через закриття оптових та роздрібних ринків.

Для споживачів альтернативним джерелом овочів стали супермаркети, які підняли ціни. Лідерами цінового стрибка стали імбир, часник і лимон. Нині лимон торгують від 70-90 грн/кг проти стандартної ціни в цей період 40-50 грн/кг, місяць тому він коштував 35-40 грн/кг. Основний постачальник лимона в Україну — Туреччина, де спостерігається обмеженість запасів через невисокий врожай торік. Це спричинило підняття ціни. Плюс нещодавно Туреччина припинила експорт лимона взагалі.

Імбир подорожчав учетверо. Торік він коштував 100 грн/кг, нині ціна сягнула понад 500 грн/кг. Часник зараз коштує в діапазоні 140-170 грн/кг, підвищення до минулого року становить 2-2,5 разу.

Продуктивною тенденцією нашого овочевого й ягідного ринків став пошук нових форматів реалізації продукції. Імпортери уважно приглядаються до внутрішнього ринку, відкривають нові ділові відносини з трейдерами, торговельними мережами. Багато фермерів звернули увагу на інтернет-торгівлю, особливо майданчики, що створені за участю асоціацій виробників. Поширилася робота фермерів зі споживачами напряму через соціальні мережі. Зростає на ринку роль доставки — як від спецфірм, так і від виробників, здатних організувати свою власну доставку.

«Зараз найбільші збитки українському плодоовочевому ринку несуть панічні рішення бізнесменів. Емоційні вчинки ведуть до підвищення цін і втрати клієнтури. Кризовий стрес-тест відсіє з ринку найслабших учасників», — вважає керівник Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Федір Рибалко. На його думку, на ринку залишаться лише сильні гравці.

Першими під удар потрапили виробники ранньої продукції, які, як правило, починають сезон із високих цін. Але нині їм ніхто не дає ціни, на яку виробники розраховували раніше. Причиною цього є незрозуміла ситуація з коливаннями курсу гривні до долара США. А цей показник помітно впливає на ціноутворення. При цьому можлива в майбутньому глибока девальвація гривні здатна стимулювати експорт і буде захисним бар'єром для позицій, які під час дефіциту заміщуються імпортними поставками.

Зараз у торговельних мережах помітне зростання цін на товари тривалого зберігання — в основному борщового набору — цибуля, часник, морква, капуста. Таку реакцію рітейла викликало закриття роздрібних ринків. Торгівельні мережі супермаркетів не в змозі компенсувати зростання попиту. А входження в мережі нових постачальників продуктів і укладання угод про безготівкові розрахунки з відтермінуванням платежу відбуваються повільно.

Молдова. «Більшість підприємств фруктового й овочевого секторів постраждає при проведенні польових робіт через обмеження щодо залучення сезонної робочої сили», — говорить експерт Федерації сільгоспвиробників Молдови (FARM) Василе Пожога. Щоб утриматися на ринку, аграріям доведеться надалі ретельно планувати, вносити оперативні корективи в продаж продукції. Головний тренд зараз — повернення традиційно спрямованих на експорт виробників до внутрішнього ринку.

Ціни на продукти місцевого виробництва наразі зросли на 50-100%, але дефіциту немає. Найбільше подорожчали часник і лимон. Помітна заміна на полях до 30-40% посівів помідорів, цибулі, солодкого перцю на овочі довгого зберігання — картоплю, помідор, цибулю.

У роздрібній торгівлі багато імпортної продукції за дуже високою ціною. Це спричиняє зростання цін на продукти внутрішнього виробництва. Онлайн-доставка продукції споживачеві перебуває в зародковому стані, її здійснюють лише два національних рітейлера. Наразі зберігається високий рівень експорту молдавських яблук до РФ. Постачальники з Молдови терпляче переносять складнощі на кордонах в очікуванні зиску від вірогідної девальвації рубля.

Узбекистан. «Криза викликала спад імпорту, виробництво продукції буде дорожчим. Але видно нові переваги — покупці беруть тільки упаковану продукцію, особливо весняну зелень, яку раніше ніколи не пакували. В супермаркетах також пакують у вакуумні пакети овочі та фрукти, які раніше лежали на прилавках у лотках і насипом», — відзначила консультант ФАО по Узбекистану Дар'я Ільїна.

У роздрібній торгівлі зараз подорожчали картопля, цибуля, часник, на які споживачі вчинили ажіотажний попит. Картопля зараз продається на ринках у роздріб за 7 тис. сумів (нацвалюта Узбекистану). До кризи картопля продавалася за 3,5 тис. сумів. У мережах ціна картоплі тримається на рівні 3,5-4 тис. сумів. Раніше часник коштував 30 тис. сумів, зараз йде за 50-60 тис. сумів. Ціна на цибулю не зросла. Щоби збити ажіотаж, уряд уперше опублікував офіційні дані про обсяги запасів овочів та фруктів у сховищах та строки, на які їх вистачить. Серед імпортних продуктів у дефіциті картопля. Узбекистан її виробляє, але недостатньо. Імпорт картоплі йде переважно з Єгипту. Серед змін на полях помітне зменшення посівів бавовни на користь овочів. Фермери розширили посіви цибулі і часнику так, що навіть очікується перевиробництво.

У країні експорт овочів і фруктів, а особливо ягід, серед яких головний продукт черешня, завжди регулювала держава. Агросектор сподівається, що держрегулятор збереже експорт у таких обсягах, щоб ягідна галузь не впала сильно, хоча зниження, звісно, через антипандемічні заходи все ж відбудеться.

Грузія. Аграрний ринок країни знизив активність і чекає нових правил міжнародної торгівлі. Найбільш вразливі позиції — це вартість логістики, зміна вподобань споживачів і попиту, а також каналів збуту. Зупинився важливий для Грузії туристичний бізнес. «Наразі аграрії працюють, але зменшилась кількість покупців, а сектор HoReСa взагалі впав», — зазначила консультант Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і ФАО по Грузії Катерина Побережна.

Що відбувається на ринку? Ціни на борщовий набір підвищилися на понад 60%. Постачальники і роздрібна торгівля поки справляються, звичний асортимент овочів і фруктів забезпечують. Суб'єкти ринку перебувають в очікуванні девальвації нацвалюти ларі. Грузія імпортує на $40 млн овочів і на $65 млн фруктів, овочів борщового набору, томатів та горіхів.

Серед експортних продуктів найбільше постраждав фундук, який постачався до Італії і Німеччини. Через пандемію кордони закриті, в Грузії переробка горіха зупинилася. Наразі запасів фундука в шкаралупі залишилося 5 тис. тонн. Сезон фундука в принципі закінчується вдало, але якби не коронавірус, підсумки були би кращими.

Ягоди на експорт, головним чином лохина, принесли минулого року $1 млн. Ягідний сезон починається в Грузії наприкінці травня, тож виробники шукають точки збуту. Планують два головні напрямки — автотрейлерами до Росії (до 80% виробництва) і авіаперевезення в Дубаї і Катар (до 10%). З часткою для арабських країн проблема: введено обмеження не більше трьох працівників у теплиці, де вирощують ягоду на експорт. Через це потрібний об'єм експортних партій не встигають зібрати під авіарейс. Розмір партій почали зменшувати, щоб встигати, але це не подобається замовникам. Можливо, цю частку переорієнтують на Росію.