Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВІТЧИЗНЯНИЙ УРОЖАЙ-2017: БИТВА НА ДВА ФРОНТИ. І НЕ ТІЛЬКИ
Повний текст у друкованій версії Станом на 5 квітня 2017 року Україна експортувала 34,13 млн...
ОЖИНА — НЕ ПРОСТО НІШЕВА ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...
СУДНОБУДІВНИКИ ПРОТИ АНТИУКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО ВНУТРІШНІЙ ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ»
3 березня у стінах Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова відбулося...
АЧС — ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВЛАСНИКА СВИНЕЙ
З 2012 року Україною, на жаль, упевнено поширюється небезпечна для країни африканська чума...
РІК РОБОТИ ЧИННОГО УРЯДУ
Що не кажіть, любимо ми всякого роду ювілеї та річниці, навіть невизначні. От для любителів...

Наші партнери:

КУКУРУДЗЯНА ДИВЕРСІЯ, АБО НАСІННЯ В МІШКУ

Нерідко у товарно-грошових відносинах трапляється так, що в махінаціях однієї сторони винною «опиняється» сторона постраждала. Мовляв, самі ж бо недогледіли: не прочитали уважно умови договору, не взяли чек у магазині, купували товар, наче кота у мішку. Та, коли йдеться про незначні суми, змиритися з такою несправедливістю неважко. А от коли рахунок пішов на десятки тисяч гривень, а державні організації, що мали б втрутитися й виступити на захист, неначе змовилися проти й без того засмученої жертви недобросовісного бізнесу, терпець потерпілим зазвичай уривається і вони починають бити в усі можливі дзвони…

ImageУ схожу халепу потрапив і Олексій Черненко, голова правління СЗАТ «Іскра» с.Басівки Сумського р-ну Сумської області. Рік тому, у квітні, він уклав договір купівлі-продажу насіння кукурудзи з ВАТ «Сумисортнасіннєовоч». Придбали два сорти: ВАР 330 МВ та Одеську 360 МВ на загальну суму 92 тис. гривень. Одразу зазначимо, що сумський продавець, своєю чергою, купував насіння у одеського ТОВ «Агроінвест».
12 тонн цього зерна (а це на 87 тис. грн) «Іскра» посіяла на 275 гектарах. Та проростки почали гинути, або, кажучи науковою мовою, насіння не давало дружніх та здорових сходів. Керівник занепокоївся, тим більше, що схоже лихо спостерігалося й в інших господарствах, які придбали зерно за тією ж адресою. За порадою агронома він вирішив перевірити якість насіння на ураження грибами. Тим більше, що ані погодні умови, ані технологічні процеси спричинити гибель паростків не мали. Це, до речі, підтвердилося й відповідними документами.
Так, 13 червня 2008 року було складено Акт № 6 відібраних середніх (репрезентаційних) проб насіння для визначення посівних якостей за участю усіх належних сторін: в.о. начальника Сумської райдержнасінінспекції, головного агронома «Іскри», директора «Сумисортнасіннєовоч» та технолога «Агроінвесту». Відібрана партія насіння була відповідно затарена і опломбована та, згідно з вказаним актом відбору, направлена до Інституту захисту рослин м.Києва.
Однак представники «Сумисортнасіннєовоча» та «Агроінвесту» виявили бажання також взяти зразки насіння і провести аналізи в інших інститутах. Вони також понабирали зразків у мішечки, з усіма супроводжуючими документами. Їм ніхто не заперечував. Бо справжні фахівці знають, що висновки лічених інститутів мають юридичну силу і лише в разі повного дотримання процедури відбору!
Забігаючи трохи наперед додамо, що 8 липня 2008 року з повним дотриманням процедури при обстеженні посівів кукурудзи було складено акт спеціальною комісією, у якому зафіксовано, що «посіви кукурудзи зріджені, відстають в рості та невирівнені». Крім того, 23 вересня управління АПР Сумської РДА у своєму листі №322 констатувало, що «при вирощуванні кукурудзи на силос господарством було дотримано всі агротехнічні вимоги», при цьому «польова схожість склала 40%, при повторному обстеженні, у фазу молочної стиглості зерна, відмічено враження рослин пухирчатою сажкою, цією хворобою було вражено більше 30% рослин».

Скільки установ – стільки й думок?
Та під час лабораторних досліджень зазначеного насіння стався казус.
Три державні науково-дослідні установи, підпорядковані Українській академії аграрних наук, після фітопатологічного аналізу зерна та аналізу зразка насіння на якість протруєння дійшли трьох різних висновків. Причому одна з них (Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН м.Одеси) згодом «передумала» й взяла назад свої слова стосовно того, що інфікованість насіння відсутня та ураження його грибами не позначилося на зниженні енергії пророщення та схожості. Сталося це вже після того, як справу почав розглядати суд, який і «розгубився» перед трьома різними умовиводами науковців-рослинників. Та, на щастя, одеський Селекційно-генетичний інститут дещо полегшив справу правосуддю й, не визнавши свій висновок гідним згадування у судовій справі, скромно попросив його не враховувати…
Хтозна, чому підлеглі УААН науковці так «творчо» підійшли до проведення цих лабораторних дослідів… Ще один зразок насіння потрапив на експертизу до Дніпропетровського Інституту зернового господарства УААН. Тут резюмували, що зерно кукурудзи має ураження пліснявінням (грибами роду Fusarium) та кореневими гнилями лише на 0,5%, такий ступінь не може бути причиною суттєвого зниження польової схожості насіння. І навели чотири причини зниження польової схожості насіння в умовах 2008 р., серед яких – і занадто ранній строк посіву, і токсикація ґрунту, і пошкодження насіння ґрунтовими шкідниками, і тривалий період прохолодної погоди після посіву.
І лише Інститут захисту рослин УААН 28 червня у своєму висновку встановив значне ураження грибами збудниками пліснявіння насіння: із родів Rizopus spp., Mucor spp. та Trichothecium roseum; і дав однозначну відповідь: патогени інтенсивно розвивалися на зерні, пригнічуючи іншу мікрофлору; таке ураження може призводити до пліснявіння насіння та побуріння проростків (що й відбулося).
За роз'ясненням ми офіційно звернулися до УААН. Треба віддати належне керівництву цієї шанованої установи за оперативність і неупередженість. Академія у листі №17-6-2/168 від 8 квітня 2009 року за підписом віце-президента УААН Миколи Безуглого відповіла, що «Інститут зернового господарства та Селекційно-генетичний інститут не є профільними установами з питань захисту рослин, і в них недостатньо обладнання для виділення, визначення та ідентифікації фітопатогенів». Головною ж установою з питань захисту рослин є київський Інститут захисту рослин УААН, і саме його висновок можна вважати основним. Установи УААН не є арбітрами при розгляді судових справ, висновки результатів аналізу мають консультаційний характер. Щоб в подальшому уникнути таких помилок, подавати запити на проведення аналізів слід безпосередньо до Академії – вона визначить наукові установи, що зможуть надати кваліфіковані висновки.

Сертифікатна епопея
Напрошується запитання: а як так сталося, що господарство придбало уражене грибами насіння, адже перед постачанням, чи то навіть перед укладенням договору купівлі-продажу, продавець мав надати документи, що засвідчують якість товару?
Річ у тім, що сертифікатів, які засвідчували б сортові та посівні якості насіння кукурудзи, продавець на момент підписання договору не надав, що, до речі, є грубим порушенням п.5 ст.21 Закону України «Про насіння та садивний матеріал». На неодноразові вимоги «Іскри» надати документи, які засвідчували б якість насіння, продавець надав лише копію карантинного сертифікату на насіння кукурудзи ВАР 330 №75-16-54/КС 096415 від 25 березня 2008 року, термін дії якого вже збігав (закінчувався 6 квітня 2008 року). Та й то копія цього сертифікату була надана після поставки товару.
Зазначені карантинні сертифікати слугували єдиним офіційним підтвердженням якості насіннєвого матеріалу продавця. Пізніше з'ясувалося, що карантинні сертифікати, передані при укладенні договору купівлі-продажу СЗАТ «Іскра», є фальсифікованими.
СЗАТ «Іскра» звернулося до прокуратури Сумської області з заявою про порушення кримінальної справи на підставі невідповідності (підробка, фальсифікація тощо) карантинних сертифікатів за № 75-16-54/КС 096412 та № 75-16-54/КС 096415 їх оригіналу. Так, обидва сертифікати було виписано на насіння соняшника, однак позивачеві були надані карантинні сертифікати з такими ж номерами нібито на насіння кукурудзи.
Після проведення перевірки прокуратура відмовила в порушенні кримінальної справи. Під час дослідчої перевірки прокуратура так і не з'ясувала питання про те, хто причетний до підробки (фальсифікації) названих документів державної установи і про відповідальність цих осіб.
Цікаво, що й господарський суд Сумської області, розглянувши позов «Іскри» до «Сумисортнасіннєовоч», не лише відмовив у задоволенні позову, а й не звернув увагу на той факт, що карантинні сертифікати не збігаються (хоча вони були пред'явлені під час судового розгляду)…
Більше того, не врахував він і факту грубого порушення продавцем Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів», затверджених Наказом Міністерства аграрної політики №414 від 23 серпня 2005 року, звертає увагу захисник позивача. А відповідно до п.5.1. ст.5 Правил «Перевезення підкарантинних матеріалів у межах України здійснюється у супроводі карантинного сертифіката, що видається органами Державної служби з карантину рослин України, який засвідчує карантинний стан рослин і рослинних продуктів, визначає маршрут, умови перевезення і використання їх, тари та упаковки цих матеріалів». Відповідно до п.6.9. ст.6 Правил «Особа або власник підкарантинних матеріалів, що призначені для реалізації, зобов'язані надати їх для фітосанітарного контролю державному інспектору з карантину рослин для проведення фітосанітарної експертизи».
Також відповідно до абзацу 2 п.6.15 ст.6 Правил «забороняється реалізовувати та переробляти підкарантинні матеріали, що не пройшли фітосанітарного контролю». «Отже, перед реалізацією ВАТ «Сумисортнасіннєовоч» зобов'язане було пройти фітосанітарний контроль та отримати дозвіл на реалізацію, чого не було зроблено. І цей факт підтверджує прокуратура Сумської області», – резюмував юрист.

У МінАП – своє розслідування
Втрутитися у справу ми попросили Міністерство аграрної політики України. Відповідь не забарилася: «Державною інспекцією з карантину рослин по Одеській області на даний час проводиться службове розслідування щодо процедури оформлення згадуваних карантинних сертифікатів, виданих за підписом державного інспектора з карантину рослин», повідомлялося в листі заступника міністра Сергія Мельника за №37-75-15/6363 від 16.04.09 р.
Крім того, редакції роз'яснили стосовно торгівлі насінням та садивним матеріалом: відповідно до ст.34 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» оптова торгівля насінням на внутрішньому ринку України здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності виключно за наявності у них ліцензії, яка видається органом, уповноваженим КМУ. Стаття 35 цього ж Закону передбачає, що особи, винні в порушенні законодавства в галузі насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно з законами України. Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законодавством України».
А от стосовно більш посиленого захисту бланків карантинних сертифікатів, то, як повідомив заступник міністра, на сьогодні в зацікавлених центральних органах виконавчої влади знаходиться на погодженні проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження фітосанітарних правил», в додатку 16 яких буде подано новий зразок карантинного сертифікату з більш досконалими ступенями захисту.

Вирок підлягає оскарженню…
Як уже йшлося, господарський суд Сумської області прийняв рішення відмовити в задоволенні позову. Позивач сам винен, вирішив служитель Феміди: адже прийняв товар без відповідного документа про якість насіння, оскільки дія наданого покупцеві сертифікату на час одержання товару втратила чинність. «Крім того, позивачем не надано доказів того, що насіння не було уражене хворобами під час його зберігання у самого позивача», – додав у своєму рішенні суддя. Та й «обґрунтувань, в чому саме полягає порушення договірних зобов'язань з боку відповідача» позивач, виявляється, не надав. Як не надав і належних доказів, що «саме дане порушення є причиною понесення позивачем збитків». Як не доведено і причинного зв'язку між діями відповідача та завданими збитками…
Що ж, не нам, журналістам, коментувати чи судити про рішення суддів (даруйте, за тавтологію), тим більше, що керуються вони неосяжними для нас обширом законодавства та внутрішнім переконанням. Тож ми поцікавилися думкою голови Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Сергія Ківалова. І в листі №04-30/19-835 від 14 квітня 2009 року він, зокрема, роз'яснив: «Що стосується питання в частині відмови в порушенні кримінальної справи, то Комітет вважає, що рішення про відмову в порушенні кримінальної справи обов'язково необхідно оскаржити в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України».
* * *
НаразІ судовий процес дістався вже апеляційної інстанції. І акурат напередодні випуску газети відбулося засідання Харківського апеляційного господарського суду. Представників сторін заслухали та наразі рішення у справі не ухвалили, а судовий розгляд перенесли.
А вже днями очікуємо засідання Зарічного районного суду з приводу оскарження постанови прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи.
Коментарі юристів чиатйте у друкованій версії

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: