Статті

ЗАКОНОПРОЄКТ №2178-10: РОЗГЛЯД ВІДКЛАДЕНО

Заради збереження історичної справедливості, наводимо хронологічний порядок створення доленосного для України законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Отже Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики 28 грудня 2019 року рекомендував народним депутатам прийняти в другому читанні і в цілому законопроєкт №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». За це рішення проголосували 19 членів комітету, один — проти, два утрималися.

Голова профільного комітету Микола Сольський зазначив, що комітет свою роботу щодо даного документу завершив. Надалі питання внесення законопроєкту №2178-10 до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради вирішуватиметься на погоджувальній раді голів фракцій.

Відгулявши новорічні свята, народні депутати Верховної Ради стали до роботи 13 січня і провели таки погоджувальну раду. Під час цього засідання керівництву аграрного комітету вдалося залишити законопроєкт у переліку на розгляд під час роботи третьої сесії.

Трансформація земельного законопроєкту

Також 13 січня в агенції «Укрінформ» відбулося публічне обговорення фінальної версії земельної реформи на тему: «Як змінився законопроєкт про обіг земель після правок?».

Нинішня версія законопроєкту передбачає заборону для іноземців купувати землю у 50-кілометровій прикордонній зоні, зазначив Микола Сольський. «Навіть за умови проведення референдуму, забороняється здійснювати угоди, стороною яких є іноземці або юридичні особи, що засновані іноземними громадянами, з землями сільськогосподарського призначення в зоні 50 км (від державного кордону — прим. ред.)», — сказав він.

Також забороняється придбання українських сільгоспземель юридичним особам, учасниками яких є громадяни держави агресора, чи іншої держави, якщо неможливо встановити кінцевого бенефіціара такої юрособи. Заборона чинна і тоді, коли ці бенефіціари зареєстровані в офшорних зонах, є членами терористичних організацій, особами, щодо яких застосовані персональні санкції. Також не зможуть придбати сільгоспземлю в Україні фізичні та юридичні особи, які зареєстровані у державах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, які одержані злочинним шляхом.

У фінальній версії законопроєкту закріплено обмеження продажу в одні руки до 10 тис. га сільгоспземель. «Якщо фізична особа — громадянин України, придбала, наприклад, 1 тис. га, а також вона є одночасно засновником юридичної особи, на яку куплено 5 тис. га сільгоспземлі, то це означає, що в сукупності вона володіє вже 6 тис. га сільгоспземель, і юридична особа може докупити ще 4 тис. га, щоб разом було 10 тис. гектарів. Або ця фізична особа може докупити землю на себе безпосередньо», — уточнив М. Сольський. Механізм контролю на етапі підписання угоди купівлі-продажу сільсгоспземлі було визначено після консультації з Мін'юстом, органами нотаріату, приватними нотаріусами. Цей механізм діятиме так: нотаріус перевіряє — скільки на особу-покупця зареєстровано землі. Крім того, йде перевірка, в яких підприємствах потенційний покупець є засновником та скільки ці підприємства вже мають у власності землі. Тільки вдалий, на законних підставах, прохід через ці «фільтри», дає покупцю змогу укласти угоди.

Також закріплено положення, що власниками землі можуть стати банки, якщо отримають землю в якості засобу забезпечення застави під видані кредити. Протягом двох років вони будуть зобов'язані продати такі ділянки на аукціонах.

«Після ухвалення законопроєкту купівля-продаж землі здійснюватиметься тільки у безготівковій формі, — наголосив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов. — Не буде готівкових розрахунків. Ми боротимемося з тіньовими ринками». Також, за словами пана Милованова, у законопроєкті передбачені пільгові умови придбання сільгоспземлі тими, хто нею постійно користується. «Державна підтримка буде зосереджена на здешевленні відсотків по кредитам для купівлі землі. Ми очікуємо, що буде відсоток, під який можна буде брати кредит, у 3-5% річних у гривні. За оцінкою міністра, це прийнятні пільгові умови: «на рівні інфляції, або менше інфляції». Уряд компенсуватимемо банкам-позикодавцям кредити за відсотковою обліковою ставкою Нацбанку України. Також ухвалення законопроєкту дозволить створити фонд гарантування кредитів. Це зроблено для того, щоб фермери, які не мають кредитної історії, мали змогу подати заявки у банки, а держава зі свого боку гарантувала ризики, аби банки могли видати кредити.

На кредитну допомогу для купівлі землі можуть розраховувати землероби, які мають угіддя 500 га і, можливо, до 1000 га землі. А от холдингам і господарствам, які мають десятки тисяч гектарів, очікувати допомоги від держави не варто, зазначив посадовець.

Земельна реформа в Україні реалізовуватиметься поетапно, тому що це не лише законопроєкт №2178-10, а пакет із 10 базових законопроєктів, зазначив уповноважений президента України з земельних питань Роман Лещенко. Цей пакет законодавчих актів має унормувати децентралізацію та передачу земель на місцях, забезпечити функціонування інститутів переважного права, унеможливити рейдерство, забезпечити програму фінансування підтримки малого та середнього товаровиробника, навести лад у державних програмах. Також має бути забезпечене наповнення відповідних кадастрових земельних даних. «Цей пакет базових законопроєктів уже напрацьований. Частина з них у процесі розгляду, а ще частина готується до розгляду», — запевнив Р. Лещенко.

Положення «фінальної» версії законопроєкту №2178-10 оцінювали не тільки народні обранці та урядовці. Позитивний момент законопроєкту, вважає Роман Корінець, радник Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України (НАСДСУ), полягає у тому, що в документі передбачена законодавча ініціатива, спрямована на розвиток села. За оцінкою фахівця, яку він оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбук, згідно до цього положення має бути розроблений та затверджений законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій.

Кошти для цього фонду формуються, у тому числі, за рахунок частини коштів від продажу ділянок сільсгосппризначення державної і комунальної власності. Ці гроші спрямовуються на видатки розвитку інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості та реалізацію державних програм розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників.

Що погодили нардепи після новорічних свят?

Ухвалений до другого читання законопроєкт №2178-10 став предметом жвавого обговорення 13 січня на погоджувальній раді у ВР. У підсумку документ до порядоку денного засідань парламенту впродовж роботи 14-17 січня не потрапив. Тож дискусія між законодавцями, — коли ж земельний законопроєкт потрапить до порядку денного? — відновиться 4 лютого цього року. Тоді почнеться третя сесія Верховної ради 9-го скликання. Зазначимо, що із риторики народних депутатів, прихильників законопроєкту №2178-10, зникли заяви про можливі конкретні строки внесення документу до порядоку денного ВР. Натомість лунають «розмиті» запевнення про те, що «все буде зроблено якнайшвидше».

Тож перспективи для проєкту потрапити до сесійної зали нечітко окреслені. Це стало видно, коли під час погоджувальної ради атаку на законопроєкт провела голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

На її думку, версія законопроєкту про обіг сільгоспземель ухвалена аграрним комітетом ВР до другого читання із порушенням міжфракційної домовленості щодо розгляду правок. Окрім цього, документ містить положення, які несуть загрозу національним інтересам України, вважає нардеп. Вона нагадала учасникам погоджувальної ради, що за її даними понад 70% людей в країні категорично проти продажу сільськогосподарської землі.

У зв'язку з цим напередодні новорічних свят парламентські фракції уклали меморандум, у якому чітко передбачили порядок розгляду правок. Але в аграрному комітеті відхилилися від цього меморандуму і затвердили правки самотужки. Це, на думку Ю. Тимошенко, відбувалося «у незаконному руслі». Такі дії є підставою для скликання лідерів всіх фракцій Верховної Ради на окрему нараду щодо порушень, з якими в аграрному комітеті ухвалили текст законопроєкту. Також Ю. Тимошенко запитала у голови аграрного комітету М. Сольскього, хто ж дав йому команду так вчинити?

Серед небезпек, які закладені у документ, законодавиця відзначила положення, які дозволять, по-перше, продавати сільськогосподарську землю, причому у спосіб, який абсолютно випадає зі створеної в Україні системи аграрних стосунків. Друга загроза полягає у тому, що сільгоспземлю можна буде продавати, в тому числі, іноземним банкам і кредитним установам, до того ж — без обмежень. Ще однією пересторогою, але без чітких пояснень природи і наслідків, парламентар назвала обмеження продажу землі площею 10 тис. гектарів в одні руки: «У світовій практиці такого немає. Це ноу-хау корупційного обігу землі в Україні».

Комітет тримає удар

У вІдповІдь М. Сольський згадав роботу комітету над законопроєктом по узгодженню правок напередодні новорічних свят. (За твердженням Ю. Тимошенко, саме тоді відбулося порушення міжфракційної домовленості — прим. ред.).

За словами пана Сольського, робота тривала згідно до домовленості. Після підписання меморандуму представниками всіх фракцій було звірено оновлену таблицю правок, підготовлену секретаріатом комітету. «Зауважень до цієї таблиці не поступало», — запевнив очільник комітету. Далі аграрний комітет отримав роз'яснення від регламентного комітету, як вчинити з правками, що дублюються. Саме вони викликали дискусію, яку нардепи завершили укладанням меморандуму. «Хочу підкреслити, що таких правок було 80%, вони вносили зміни у зміст 11 статей», — описав ситуацію нардеп.

Далі події, за словами М. Сольського, розгортались так: фракції-підписанти меморандуму щодо «правок-двійників» так згоди і не дійшли. Комітет стояв на тому, щоби фіксувати правки-дублери одним пунктом, а представники окремих фракцій наполягали на розгляді кожної правки «буква до букви, кома до коми». Та це було спробами відтермінувати роботу, що є неприйнятним. «Враховуючи відсутність згоди щодо узагальнення правок, які дублюються, у підкомітеті з земельних питань було проведено їхній аналіз і рекомендовано аграрному комітету внести правки за запропонованими узагальненнями. Це рішення було винесено на розгляд аграрного комітету, ним ухвалено і рекомендовано Верховній Раді розглянути законопроєкт у другому читанні», — розповів голова аграрного комітету .

На запитання, чи отримувало керівництво аграрного о комітету якісь «особливі вказівки стовно роботи з правками», М. Сольський зазначив, що «ніяких вказівок до комітету не поступало». При цьому він нагадав, що низка фракцій підтримала положення меморандуму про об'єднання дублюючих правок.

Далі буде.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"