Статті

ЧИ ВРЯТУЮТЬ АГРАРІЇВ ВІД РЕЙДЕРІВ НОВІ ПРАВОВІ ІНСТРУМЕНТИ?

Це болюче для українського агросектору питання розглянули учасники IV Аграрної юридичної конференції, організований «ПроАгро Груп» наприкінці жовтня.

Силові дії по захопленню чужої власності в українському агросекторі, всім відоме та набридле до болю «рейдерство», це лише мізерна частка протиправних дій. Левова частка скарг до Міністерства юстиції та Міністерства внутрішніх справ на несправедливий перерозподіл власності — це внутрішні корпоративні конфлікти. На цьому наголосила заступник міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ольга Оніщук.

«Захист власності в агросекторі пов'язаний із ринком землі. Перерозподіл прав власності, відчуження землі, реєстрація речового права — ці акти фіксують державні реєстратори у держаному реєстрі. «Всім учасникам агроринку зрозуміло, що коли рейдер, скажімо, приходить на поле збирати врожай, він показує витяг з реєстру, у якому є запис про те, що ця особа має на ці дії право. Тож якийсь державний реєстратор цей неправомірний запис здійснив. Перша і основна проблема, яка призвела до сьогоднішньої ситуації з нестримним рейдерством, це несумлінні суб'єкти державної реєстрації», — підкреслила заступниця голови юридичного відомства.

Усунення несумлінних реєстраторів

НайбІльший відсоток незаконних записів про права на землю а агросекторі наразі припадає на комунальні підприємства, що акредитовані в якості суб'єктів державної реєстрації. За статистикою Мін'юсту, 95% незаконних захоплень відбувалися тому, що саме такі суб'єкти-реєстратори створювали незаконні записи у реєстрах, які ставали, начебто, правовою підставою для неправомірних дій.

Мін'юст і Нотаріальна палата України спільними зусиллям переконали законодавців виправити це становище. Верховна Рада 3 жовтня 2019 року ухвалила закон №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» Цей документ підписаний Президентом України 21.10.2019 року і набув чинності 02.11.2019 року.

«Зараз департамент державної реєстрації Мін'юсту готує ліквідацію всіх держпідприємств-акредитованих суб'єктів реєстрації», — повідомила керівниця департаменту юридичного відомства. Втім, це відбувається не миттєво. Департамент держреєстрації Мін'юсту діє по затвердженій процедурі: має вилучити електронні ключі, заблокувати доступ до реєстрів, здійснити всі необхідні дії на рівні підзаконних актів, щоб не було закидів, що ліквідації проведено з порушеннями законодавства.

Як відзначила чиновниця, з'ясувалося, що більшість фігурантів скарг із числа держреєстраторів мали доступ до державних реєстрів тривалий час після надходження скарг на них до Мін'юсту. Серед них три комунальні підприємства — уповноважені суб'єкти держреєстрації, яким підпорядковані групи акредитованих нотаріусів-реєстраторів.

Чому ці суб'єкти ще не позбавлені права робити записи у реєстрах? Тому що, проводячи перевірки, Мін'юст дотримується діючого процесуального порядку. Найближчим часом міністерство скасує акредитацію цим комунальним підприємствам. Також буде заблоковано доступ до держреєстрів усім державним реєстраторам-нотаріусам, які перебувають у підпорядкуванні цих комунальних підприємств.

Утім несумлінні реєстратори не вгамовуються. «Були випадки, що такі реєстратори-нотаріуси із заблокованих уповноважених комунальних підприємств приходили до Мін'юсту на перереєстрацію — тестування, щоби працювати далі у сільських радах. Тож закликаю керівників місцевих органів самоврядування уважно дивитися, хто приходить до них, прагнучі виконувати функції держреєстрації», — акцентувала ризики доповідачка.

Що надалі зробить Мін'юст із виявленими несумлінними реєстраторами? Внесе до списку, формування якого наразі добігає кінця. По завершенню роботи міністерство опублікує список і розішле органам місцевого самоврядування всіх рівнів. Також цей перелік заблокованих до роботи реєстраторів буде переданий і до органів МВС. Правоохоронці вже отримали його перший, дещо скорочений, але достовірний варіант.

Як діятиме департамент реєстрації Мінюсту, щоб надалі уникнути таких ситуацій? Зараз завдяки змінам у законодавстві в Україні залишилося два суб'єкта виконання функцій державної реєстрації — це Нотаріат, який, за оцінками О. Оніщук, практично не зловживає. «У чорному списку Мін'юсту зараз фігурують 15 суб'єктів із усіх 6,5 тисяч діючих акредитованих нотаріусів», — розкрила ситуацію чиновниця.

Також надалі збережено функцію держреєстрації за органами місцевого самоврядування. За статистикою Мін'юсту, дерслужбовці-реєстратори з місцевих рад селищ та невеликих міст практично не зловживають, оскільки їх ретельно контролюють.

Відповідаючи на запитання про можливий дефіцит держреєстраторів, який може вникнути у процесі очищення системи, доповідач відзначила, що загалом в Україні вистачає кадрів, яких можна атестувати і долучити до роботи держреєстраторами. «Якщо зіштовхнемося із гострим дефіцитом держреєстраторів, то є варіант залучити місцеві органи юстиції через фронт-офіси. Але цей спосіб дещо дискусійний і потребує обговорення, яке, впевнена, обов'язково відбудеться», — описала фахівець вихід із можливої ситуації.

Проблема держреєстрів

Ще одна болюча проблема — робота державних реєстрів. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, програмне забезпечення до якого було запущено у травні 2019 року, насправді не працює. Доведеться писати програмне забезпечення заново. Скільки на це піде часу, стане відомо після повного завершення аудиту Єдиних Державних реєстрів, держателем яких є Мін'юст України. Цей перелік складають 18 реєстрів. До їхнього числа входять реєстри з даними, які напряму стосуються справ про рейдерство в агросекторі. Це Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство. Зараз відбувається аудит державних реєстрів і тільки через певний час стане зрозуміло, що саме є в цих реєстрах, що доведеться вдосконалювати, а що заново переписувати.

Завершення аудиту реєстрів було заплановане на 15 жовтня. Цей аудит проводять незалежні міжнародні експерти на кошти міжнародних донорів. Але величезний обсяг роботи не дозволив вкластися у цей термін. А поки ця робота триває під час розгляду справ про рейдерство чинним є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, введений 2007 року. У Мін'юсті сподіваються, що до кінця цього року аудит буде завершений.

Разом із тим і без завершеного аудиту та модернізації роботи держреєстрів є можливості покращити роботу системи держреєстрації. Так, 11 листопада 2019 року набуває чинності вже згаданий закон №1056-1, і починає діяти його норма про систему багатофакторної аутентифікації входу до державного реєстру. Процес багатофакторної аутентифікації буде відбуватися безпосередньо перед винесенням рішення державним реєстратором. Це працюватиме так: реєстратор входить до держреєстру і формує електронний запис про реєстрацію. Цей запис видно на веб-сайті Мін'юсту, і відомство проводить перевірку можливості здійснити даний акт. Перевіряються можливість реєстратора проводити запис, чи має обтяження об'єкт нерухомості, який є предметом нотаріального засвідчення. Якщо результат перевірки позитивний, то державному реєстратору надійде на телефон повідомлення, що сформоване ним рішення про держреєстрацію відбувається і його можна засвідчити кваліфікованим електронним підписом. Таким чином діє захист від несанкціонованого проникнення до держреєстру.

Також Мін'юст має в розробці технічні інструменти, так звані «додаткові поля», які не дають можливості здійснювати держреєстацію без проведення певної попередньої дії. Наприклад, коли держреєстратор проводить програмну перевірку обтяжень і виявляє їх, то держреєстр на цій підставі сам програмно блокує здійснення реєстраційного запису. Таким чином сумління реєстратора підкріплюється автоматично програмним шляхом.

«Взагалі головне прагнення — перейти до формату, коли більшість реєстраційних дій у сфері бізнесу відбуватиметься на рівні машини, взагалі без людського фактору», — повідомила О. Оніщук.

За її словами, у Мін'юсті сьогодні є попередньо готовий електронний сервіс анонсування операції реєстрації з боку будь-якого власника бізнесу, який матиме змогу через мобільний прилад або ноутбук зайти на відповідну вкладку і внести попереджувальний запис, наприклад, що будь-яка реєстраційна дія стосовно зміни складу учасників цієї юридичної особи має відбуватися із використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Таким чином навіть найвпливовіший власник-засновник компанії, якому належить, скажімо, 80% статутного капіталу підприємства, розуміє, що підробити документ про передачу йому частки іншого власника неможливо. Оцей попередній запис спонукає умовного власника 80% статутного капіталу особисто прибути до держреєстратора і, у разі згоди з боку власника меншої частки, підписати особистим ЕЦП документ про перерозподіл часток. Тільки після цього держреєстратор почне формувати запис у реєстрі про даний правочин.

Атирейдерська комісія Мін'юсту не всевладна

Антирейдерська комісія зараз не справляється з обробкою напливу скарг. Нині в департаменті держреєстрації Мін'юсту працюють 11 спеціалістів, які готують попередні висновки по скаргах для їхнього розгляду антирейдерською комісією. Кількість скарг наразі складає 300 справ на місяць, які містять від 100 до 150 годин по виконанню реєстраційних дій. Це надзвичайно великий обсяг роботи. Щоб поліпшити ситуацію у департаменті держеєстрації планують змінити не тільки склад антирейдерської комісії, а й взагалі підхід до розгляду таких скарг.

99% скарг на дії державних реєстраторів стосуються вчинених дій впродовж 2016-2018 років та першої половини 2019-го. «Попри зусилля нового керівництва юридичного відомства, чекати, що зараз зникне рейдерство, наївно. Адже реєстри містять сотні незаконних записів, які Мін'юст має розглянути, і повернути людям їхню власність».

Ще одна вразлива точка — антирейдерська комісія Мін'юсту має обмежені можливості. Це адміністративний орган юридичного відомства, і не є судом, вона може розглядати виключно реєстраційні дії й оцінювати правильно чи ні вони вчинені. Все це відбувається відповідно до вимог законодавства, і саме це викликає невдоволення бізнесу через розтягнуті строки прийняття рішень.

Головний камінь спотикання бізнесу при подачі скарг до антикорупційної комісії — витримати встановлені строки подання карги. Це 60 днів із моменту, коли здійснилася неправомірна реєстраційна дія, або з моменту, коли людині стало відомо про здійснення цієї дії. «Так, дія реєстратора є, вона є незаконна, але строк звернення сплинув, людина не наважилася за 60 днів повідомити про порушення. І хоча скарга має підґрунтя, але строк минув, і комісія вже не в змозі допомогти», — поскаржилася чиновниця.

Але у департаменті держреєстрації знайшли вихід: у мотивувальну частину висновку комісії закладають аналіз порушень під час проведення реєстраційної дії, показуючи, що саме державний реєстратор порушив, здійснюючи реєстраційну дію. З таким приписом у висновку комісії людина може висувати судовий позов, а висновок комісії долучити як експертизу, яка дозволить суду у найкоротший строк розглянути ці питання.

Загалом зараз департамент реєстрації має понад 30% скарг, у яких антирейдерська комісія бачить неправомірні дії реєстраторів, але в юридичному полі не може допомогти через пропущені строки подання скарги. У таких випадках після розгляду в комісії по суті Мін'юст передаватиме скарги до суду із дорученням про розгляд у скорочені строки.

Що таке експерт-офіс

Департамент держреєстрації Мін’юсту має намір перенести роботу антирейдерської комісії у так званий експерт-офіс — окреме приміщення, куди вільно можна приходити людям, щоб звернутися зі скаргою, отримати консультацію. В експерт-офісі підприємець матиме змогу зателефонувати на гарячу лінію, повідомити про рейдерське захоплення, надати адреси об'єктів. Це дасть змогу значно підвищити швидкість реагування Мін'юсту.

Щодо формату роботи у екперт-офісі, то розглядати скарги фахівці планують за круглим столом у присутності людей, які подали скарги. За оцінкою пані Оніщук, експерт-офіс буде запущений до кінця нинішнього року.

А ще у Мін'юсті планують ліквідувати антирейдерську комісію впродовж року! «Тобто за цей строк маємо навести порядок у державній реєстрації, щоб скарги на державних реєстраторів стали поодинокими випадками», — пояснила заступниця голови юридичного відомства.

Фото компанії "Проагро Груп"

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"