Статті

КОНФЕРЕНЦІЯ  «ФІНАНСИ ТА ПОДАТКИ В АГРОБІЗНЕСІ»: ПОДАТКИ, РИНОК СІЛЬГОСПЗЕМЕЛЬ І ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ

Цей захід уже вп'яте днями провела компанія «ПроАгро Груп». У центрі уваги фахівців були податки, відкриття ринку сільськогосподарських земль і діджиталізація бізнесу. Найцікавіші доповіді ми і пропонуємо вашій увазі.

Про позапланові документальні податкові перевірки і як захиститися платнику податків розповів Олександр Наконечний, адвокат, керівник практики податкового та митного права Юридичної компанії Winner.

За його словами, податкові позапланові перевірки — актуальні виклики на сьогодні, оскільки їхні наслідки можуть закінчуватися судовими оскарженнями протягом тривалого строку, від півроку і більше.

Актуальність саме документальних перевірок полягає в тому, що 80% податкових повідомлень і рішень стосуються проблемних контрагентів. Ті контрагенти, які мають певні вади у своїй діяльності, можуть створювати проблеми для добросовісних платників у формі податкових донарахувань і штрафів.

Коли підприємству потрібно бути готовим до того, що відбудеться позапланова документальна податкова перевірка? Якщо впродовж 2017-2018 років індикатором цього було отримання ухвал слідчих суддів, у результаті яких і відбувалися перевірки, то на сьогодні цей підхід не є актуальним, оскільки незаконність таких перевірок вже була доведена в судах багато разів.

Сьогодні податківці використовують метод призначення таких перевірок шляхом першого надсилання запиту до платника податків. У цьому запиті питання, як правило, стосується певного контрагента. Відповідно, слід зробити висновок, що у цього контрагента є проблеми з податковою.

Які заходи слід вживати відразу після отримання податкового запиту? Слід розуміти, що факт отримання запиту в абсолютній більшості призведе до подальшого призначення податкової перевірки.

Спочатку слід провести аналіз тієї господарської операції, що проводилася з даним контрагентом, перевірити і знайти всі документи, з'ясувати актуальну інформацію по даному контрагенту, він, наприклад, може бути в реєстрі судових рішень, і інформація звідти може негативно вплинути на результати перевірки.

Можливо оскаржити наказ про призначення перевірки, але не просто так, у зв'язку з тим, що він є, а через певні недоліки, що містяться у податковому запиті на перевірку. Тому первинний аналіз запиту дозволить визначити, чи є підстави для оскарження наказу. І якщо підстави є, то відразу після того, як перевірка буде призначена, потрібно звертатися до суду з метою скасування перевірки як незаконної. Юрист вважає, що механізм оскарження саме наказу на перевірку є тим інструментом, який може мінімізувати подальші наслідки.

Якщо таких підстав немає, то далі керівнику потрібно ухвалити рішення: допускати податкову до перевірки або не допускати. Недопуск до перевірки можливий лише в тому випадку, якщо він обґрунтований. У будь-якому випадку, слід визначити ризики і в тому, і в іншому варіанті.

Якщо йдеться про допуск до перевірки, то існує наступний ризик: в майбутньому ви, можливо, не зможете оскаржувати наказ про проведення перевірки, а доведеться оскаржувати самі результати перевірки — донарахування чи штрафи. Можливо — оскільки є дві абсолютно різні практики одного й того ж Вищого суду України, щоправда, з різними колегіями суддів: одне рішення свідчить, що якщо підприємець допустив до перевірки, то право на оскарження наказу він втрачає, інша — навпаки, дозволяє оскаржувати цей наказ. І якою з цих практик скористаються у вашому випадку — невідомо.

Ризики недопуску до перевірки полягають у тому, що якщо цей недопуск є не зовсім обґрунтованим або необґрунтованим з точки зору податкової, податкова може застосувати адміністративний арешт майна, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Негатив адміністративного арешту майна в тому, що ви не можете розпоряджатися майном під час арешту, що для торгуючих компаній матиме значні негативні фінансові наслідки.

Також податкова у разі недопуску до перевірки може звернутися до суду з метою арешту коштів на рахунках. Юрист зважає, що хоча податкова вживає цей захід не часто, не варто про нього забувати.

«Тому вирішувати питання допускати чи не допускати податкову до перевірки потрібно зважено, індивідуально, з урахування тієї ситуації, яка є по конкретному контрагенту, по конкретній перевірці», — говорить Олександр Наконечний.

Якщо вже ухвалене рішення про допуск до перевірки, потрібно знати, що є обов'язкові умови, за яких податківці можуть приступити до її здійснення: надати копію наказу про проведення перевірки, пред'явити службові посвідчення і вручити направлення на проведення перевірки. Важливо, що проводити перевірку можуть лише ті особи, які зазначені в наказі. Відсутність цих документів є абсолютно законною і безризиковою підставою для недопуску до перевірки. Щоправда, юрист зазначає, що, з його практики, таких випадків, коли податкова з'являється без одного з цих документів, вкрай мало.

Юрист також розповів, на що звертає увагу податкова під час перевірок, крім проведень операцій з сумнівними контрагентами. Це операції з надання позик, особливо фізичним особам; операції, в яких в ланцюгу поставок виявили фіктивного контрагента; операції з нерезидентами, особливо щодо надання послуг, отримання пасивних доходів; операції з придбання послуг чи робіт, особливо рекламних, маркетингових, консультаційних.

Які наслідки та дії мають бути за результатами податкової перевірки? Результатом перевірки є акт, який передбачає донарахування. За результатами акту підприємство має право подати протягом 10 робочих днів заперечення до податкової. За результатами розгляду заперечень податкова виносить рішення про донарахування податкових зобов'язань.

Є два шляхи оскарження цього рішення: адміністративний і судовий. Юрист звертає увагу, що близько 16% податкових рішень скасовується контролюючим органом в адміністративному порядку, але в основному це не стосується проблемних контрагентів.

«Сподіватися на те, що в адміністративному порядку вдасться скасувати таке податкове рішення, малоймовірно. Однак адміністративний шлях не варто виключати для того, щоб підприємство мало час для підготовки матеріалів і стратегічної позиції по суду», — зазначає О. Наконечний.

Щодо судового оскарження юрист зазначає, що в більшості випадків добросовісних платників податків в суді розуміють.

Олександр Наконечний також звернув увагу на наступне: якщо сума податкових донарахувань перевищує 2,8 млн грн, існує ризик реєстрації кримінального впровадження.

* * *

З доповіддю «Підготовка до ринку земель. До чого готуватися фінансистам» виступив Віктор Кобилянський, директор Open Knowledge.

Попри те, що доповідач є прихильником вільного ринку землі, він зазначає, що скасування мораторію матиме і негативні наслідки. «Будь-яка зміна правил гри матиме результатом певний перерозподіл ринку… Це призведе до певних негативних наслідків, у тому числі сплеску рейдерства», — зазначив він.

На його думку, нинішній законопроект про обіг ринку сільгоспземель є суто технічним, який створено для того, щоби встигнути його подати і зареєструвати до 1 жовтня, як і обіцяв президент.

Взяти хоча би просту суперечність: у 15 пункті Перехідних положень Земельного кодексу України зазначено, що мораторій на продаж сільгоспземель буде скасовано з набуттям чинності Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», водночас Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України оприлюднює проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Тож фахівець вважає, що робота над доопрацюванням документа триватиме до його ухвалення Верховною Радою.

Серед фінансових аспектів запровадження ринку сільськогосподарської землі В. Кобилянський насамперед назвав очікуване збільшення розміру орендної плати за приватну землю. На його думку, це відбудеться через зростання попиту — з'являться нові гравці, нові охочі заробити на ринку сільгоспземлі. Водночас відбудеться зменшення пропозиції: багато хто замислюватиметься над продажем землі, а не здачею її в оренду.

«Вже сьогодні з'являються люди, які не бажають за жодних умов подовжувати договори оренди», — зазначає він.

Водночас, запевняє доповідач, з 1 жовтня 2020 року не відбудеться масового продажу сільгоспземель. Він наводить приклад з паюванням, коли паї кілька місяців можна було продавати, було продано лише 1% усіх паїв.

«Селяни вміють рахувати. Вони порахують, чи отримувати орендну плату, чи продати і покласти гроші на депозит», — зазначає він.

Прогнозовано, що додаткові витрати стосуватимуться не лише збільшення орендної плати, а й збереження земельного банку підприємства. Потрібні будуть додаткові бухгалтери, юристи, менеджери — для договірної, претензійної роботи, судових справ і навіть спеціалісти PR у штаті — для роботи з населенням. Потрібні будуть додаткові витрати і на викуп земельних ділянок. Додаткових фінансових ресурсів вимагатиме і консолідація земель.

Крім купівлі/продажу, як основного варіанту придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, фахівець прогнозує наступні механізми: варіант міни, причому не обов'язково на іншу земельну ділянку; варіант ренти, коли новий власник земельної ділянки платить не відразу її вартість; варіант іпотеки, дарування, спадкування.

Де брати додаткові фінансові ресурси під купівлю землі? Фахівець вважає, що це може бути іпотека, де земля виступає заставою. Також можливий пошук інвесторів під розширення земельного банку і, відповідно, розширення бізнесу. Також він упевнений, що невдовзі з'являться похідні деривативи, які використовуються на ринку цінних паперів, окремі цінні папери під землю.

* * *

Одна з вимог сьогодення — пришвидшення операцій, у тому числі і бухгалтерських. Це дуже актуальне питання для великих компаній з тисячами співробітників. Тож керівник відділу бухгалтерського обліку та аудиту фінансової служби агробізнесу Kernel Михайло Голубаха виступив з доповіддю «Електронний документообіг: від ідеї до впровадження».

Земельний банк компанії становить 530 тис. га. Велика відстань між підрозділами компанії поставила перед нею виклики: пришвидшити обіг первинних документів, забезпечувати збережуваність і водночас доступність інформації, знизити ризик помилок і втрати документів, підвищити ефективність співробітників.

«Не все так райдужно, як змальовують провайдери введення електронного документообігу, яких вже достатньо на ринку України і які стверджують, що один паперовий документ вартує компанії 6 грн, а електронний — лише дві. Однак загальний ефект від впровадження електронного документообігу перекриває фінансові затрати», — зазначив промовець.

Для зовнішнього документообігу основною метою було забезпечити юридичну вагу електронних документів, їхню легітимність. Доповідач назвав це й найскладнішим кроком, щоб той підпис, який накладається на документ, був легітимним, і у контролюючих органів не було жодних причин сумніватися в її вірності.

Існують на цьому шляху і «підводні камені». Зокрема, законодавчо юридично значущий документообіг в Україні існує. Однак не існує чітких законодавчих норм, що його регулюють: як створювати такі документи, які документи мають бути на підприємстві, як люди мають працювати з електронними ключами тощо. Це все довелося розробляти і власному юридичному відділу, і за допомогою компаній, які пропонують такі послуги.

Існує і проблема з тим, щоб не скомпрометувати ключі електронного підпису, адже компаній, що видають такі ключі багато, співробітник може отримати ключ на флешці, віддати її і пароль іншій особі, а та робити з ключем що завгодно. Для вирішення цього питання компанія розробила зручну для користувача схему генерування і зберігання електронних ключів для співробітників із різних напрямків, які підписують документи. З цією метою було укладено договір з Міністерством юстиції і тепер компанія сертифікований агент Мін'юсту з видачі електронних ключів.

«Ключ розміщається на внутрішньому депозитарії. Нікому жодні файли на руки не видаються, людина авторизується на внутрішньому порталі і таким чином отримує доступ до ключа. Це легітимно з боку законодавства і гарантує нам безпеку документообігу», — пояснює доповідач.

Викликом стало і мобільне підписання документів. У Kernel для цього зробили внутрішній портал з документами, який співробітник може відкрити з будь-якого пристрою — мобільного телефона, планшета чи персонального комп'ютера.

Процес підписання і погодження електронного документа виглядає наступним чином. Документ народжується в обліковій системі, проходить процеси погодження і підписання на внутрішньому порталі і повертається до облікової системи.

«Ми сумістили процеси погодження і підписання, відслідковуємо їх, зберігаємо мітки часу, як невід'ємний елемент процесу підписання, в кожний момент підписання проходить валідація електронного підпису на сервері Мін'юсту. Електронний документ завжди доступний після підписання до завантаження і завжди видно, на якому етапі застряг документ. При цьому все супроводжується нагадуваннями електронною поштою, чи через Telegramm», — розповідає М. Голубаха. Зберігання файлів у хмарному сервісі дозволяє не вводити повторно дані, якщо йдеться про документи, якими користуються різні підрозділи компанії.

Доповідач розподілив ефект від впровадження електронного документообігу на пряму і опосередковану економію. Пряма економія — це скорочення витрат на папір і канцтовари, на офісну техніку та її обслуговування, на кур'єрську доставку, витрат на обробку кореспонденції всередині компанії. Непряма економія — це економія часу і трудовитрат на пошук, підписання, тиражування документів, економія на зберіганні документів, завжди зрозумілий статус документів.

Якщо раніше на один документ уходило від 6 до 10 робочих днів, що включало підготовку і підписання первинного документа, відправку двох екземплярів поштою або кур'єром, підписання документів контрагентом, відправка документа назад, то після впровадження електронного документообігу, на документ витрачається один день. Це 15 хвилин на створення і підпис первинного документа, 3 години на відправку, погодження і підписання документа, 15 хвилин на імпорт і підписання документа контрагентом.

У перспективі для електронного документообігу в Kernel не виключають впровадження Mobile ID — це послуга мобільного оператора, за допомогою якої проводиться ідентифікація особи і підтвердження цифровим підписом різних електронних документів.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"