Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЕКСПОРТ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
2016 року Україна експортувала 39,5 млн т зерна, з яких близько 140 тис. т — органічного....
ЗЕМЛЯ ЛЮДЕЙ І ЛЮДИ БЕЗ ЗЕМЛІ
Україна все ближче до відкриття ринку землі. І чим швидше будуть розроблені чесні правила для...
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ, ЩОБИ ЗАРОБИТИ МІЛЬЙОН З ГЕКТАРУ
• Насамперед, що це можливо. • Що це нешвидко і нелегко. • Обов'язковим є проведення...
ЧИ ДОВГО ТРИВАТИМЕ СОЛОДКЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦУКРОВАРІВ?
Повний текст у друкованій версії Одна із найстаріших галузей країни — цукрова, хочеться вірити,...
«СІГМА» ПРАЦЮЄ З МАРШАЛЬСЬКИМ ОПТИМІЗМОМ
Найкращим підтвердженням тому, що вітчизняна галузь свинарства продовжує стало працювати в...

Наші партнери:

АНАТОЛІЙ АРШУЛІК. ВІДРОДИТИ ГОСПОДАРЯ НА ЗЕМЛІ

ImageЗвідки пішла назва землі – Волинь – достовірно невідомо: чи то від волі і величі, чи то від волів. Але ще за часів трипільської культури слов'янські племена тут вирощували скот і займалися землеробством. На сучасній Волині виконавча влада переконана, що наряду з великотоварними виробниками також потребує державної підтримки і одноосібник. Що саме він є тим господарем на землі, який здатен забезпечити розвиток сільської території, бо він там живе.
У той час, коли держава по суті відсторонилася від агровиробника, у Волинській області продовжують працювати 14 цільових програм підтримки АПК. В тому числі єдина в Україні «Програма розвитку особистих селянських господарств на 2006-2010 роки».
Одному з генераторів і натхненників цих програм – начальнику головного управління агропромислового розвитку Волинської ОДА Анатолію Аршуліку – 3 квітня виповнюється 50 років. Редакція «Агропрофі» приєднується до численних привітань і зичить ювілярові щирої життєвої ниви.
Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю «непаркетного» фахівця, Заслуженого працівника сільського господарства України, якому п'ятирічка на цій посаді і багатющий життєвий досвід дають можливість бути переконливим.


Анатолію Аполлоновичу, поясніть будь ласка, чому на безлічі громадських заходів за участю різних високопосадовців агровиробники Волині ніколи не бідкаються і нічого не просять.
– Бо просити не треба. Краще пропонувати. Часи, коли команди згори «як» і «що» треба робити на місцях, вже минули. Ідеї завдяки досвіду формуються на місцях, а на Волині колосальний досвід роботи в сільському господарстві. Мабуть цілком природно любити ту землю, на якій ти народився, де не без твоїх зусиль щороку збирають урожай. Я народився на Волині, і тому як будь-який волинянин хочу зберегти для нащадків наш край у його первозданному вигляді.
За своїми природнокліматичними умовами Волинь в мініатюрі нагадує Україну – ми маємо три зони: лісостеп, перехідну зону і полісся. Сільське господарство в структурі ВВП нашої області становить близько третини.

Чому ж тоді ви не ходите «у передовиках»?
– Усі не можуть бути першими. Історично більшу частину області займають ліси і пойми річок, озер, більшість ґрунтів доволі бідні.
У сільському господарстві переважно дрібнотоварні виробництва, де застосовується багато ручної праці. Наряду з цим ми маємо належну кількість потужних сучасних господарств і у тваринництві, і в рільництві, і в переробній галузі.
За підсумками роботи у сільському господарстві у тваринництві наша область щороку стабільно посідає місце у першій десятці в Україні. І це непогано. На одній з нещодавніх нарад міністр аграрної політики Юрій Мельник наголосив, що натомість мати однорічний «карколомний» приріст виробництва, краще отримувати стабільний 3-5-відсотковий. Саме така динаміка на Волині. На наш погляд, це краща об'єктивна оцінка роботи наших агровиробників.
Якщо говорити про напрямки, то традиційно найбільш розвиненим є тваринництво – переважно молочно-м'ясне скотарство – близько 50%, свинарство – на рівні 28%. Останніми роками помітно зросла частка птахівництва – до 20%. Решту становлять вівчарство, кролівництво та бджільництво.
Волинь на другому місці в державі з виробництва м'яса і на третьому з виробництва молока у розрахунку на одного жителя. В рослинництві розвинуте вирощування картоплі, цукрових буряків, зернових і кормових культур.
Землі лісостепу на сьогодні освоєні і використовуються більш-менш ефективно, бо це південні райони з підзолистими ґрунтами і чорноземами. Тут сформовані в основному великотоварні господарства, які серйозно займаються тваринництвом – мають дійні стада по 400 і більше корів, використовують сучасні технології в рослинництві. Це зона вирощування зернових, цукрових буряків і кормових культур. В загальній структурі виробництва молока у сільгосппідприємствах області близько 40% виробляється у Луцькому і Горохівському районах. Це ТОВ «Прогрес» Володимир-Волинського району, ім.Франка та ім. Шевченка Горохівського району, приватні підприємства «Несвіч», «Рать», «Дружба», ТОВ «Романів» Луцького району, ФГ «Аміла» Турійського району, «Гірсам» Рожищенського району, ТОВ «Зоря» Ковельського району.
У степовій зоні переважають пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно.
Перехідна зона і поліська через бідні піщані грунти в основному з зернових вирощують лише жито і тритикале.
Проте ринок зерна буде заповнений. Ті ж господарі, які хочуть вижити сьогодні, шукають витребувані ринком культури, навіть не зовсім притаманні для нашої зони, та з успіхом їх вирощують.

Які нетрадиційні культури господарства пробують вирощувати?
– Це соняшник, соя, кукурудза на зерно. Якщо вирощування льону-довгунця є традиційним для Волині, то льон-кудряш на насіння для нас новинка. Буквально в першій декаді квітня ми проводитимемо обласний семінар на базі господарства «Несвіч» Луцького району, де буде показана технологія «No-Till» для цієї культури. Взагалі це господарство має цікавий досвід з вирощування соняшнику і сої через чітке дотримання сівозміни.
Щодо сої, то вона набуває в нас популярності. В Любомльському (суто поліському) районі вже два роки вирощують навіть насіння ранньостиглих сортів сої і отримують хороші результати
Маємо добрі результати в ягідництві – традиційним є виробництво суниці, у якому тепер впроваджуються інтенсивні технології. У Ковельському районі господарство «Колодяжне» на 200 га вирощує суниці.
У нас закладена найбільша в Європі промислова плантація лохини (голубики американської) – у Шацькому районі – понад 50 га. Ця ягода має унікальний вітамінний склад, чудовий смак, відмінні лікувальні властивості і дуже затребувана в світі. Наші кислі грунти якнайкраще підходять для її вирощування. Тому це дуже перспективний напрям.

Як вкладаються гроші в аграрний сектор? За останні роки кількість залучених інвестицій?
– Головними інвесторами виступають наші сільгоспвиробники. Від загального іноземного капіталу, який прийшов на Волинь, в АПК залучено близько 10%. Але ніякого дискомфорту в тому не вбачаємо. По-перше через те, що в нас не такі родючі грунти для вирощування зернових, які дають швидкі гроші. А по-друге, мета нашої виконавчої влади – розвиток тваринницької галузі. Тому ми всіляко сприяємо саме таким інвесторам. Бо якщо він приходить в тваринництво – він приходить назавжди.

То які досягнення маєте у тваринництві?
– Ми зберегли кількість поголів'я. У минулих роках в галузі свинарства ми наблизились до найвищих показників кількість поголів'я, яке було в нас за часів Радянського Союзу. Разом з тим, ми не розбудовуємо крупних свинокомплексів на 40-50 тисяч особин, обмежуємось десятитисячниками, які не шкодять природному середовищу.
До речі, Волинській м'ясній породі ВРХ у поточному році виповнюється 15 років. У минулому році маємо приріст її поголів'я на рівні 20%. Загальна кількість становить 16 тис. голів. Вона невибаглива в харчуванні, адаптована до наших кліматичних умов і дає непогані середньодобові прирости. Має перспективу не лише на західних землях, спека і холод на неї так не впливають як на інші породи.
Маємо серйозні напрацювання і в галузі птахівництва: два сучасні розгалужені підприємства повного циклу – від власного батьківського стада до виробництва курятини і продукції їх глибокої переробки під торговими марками «Пан Курчак» і «Курка Чоботурка».

А як справи на Волині з переробною галуззю?
– Якщо говорити про переробні підприємства, то Волинь їх має достатньо щодо переробки м'яса, молока, зернопродукції. На жаль, їх недостатньо для картоплі. Ми її сьогодні виробляємо в межах майже 1 млн тонн. Наразі маємо одне відновлене підприємство в Ратнівському районі, яке виробляє заморожену продукцію: картоплю «фрі», молоду картоплю.
Унікальне і мабуть єдине в Україні підприємство – Луцький спиртогорілчаний комбінат, який повністю забезпечує себе власною зерносировиною для виробництва якісного спирту. Багато впроваджено інновацій на цьому підприємстві щодо енергозбереження. Два роки тому тут було проведено республіканський семінар, щоб було видно, в якому напрямку слід рухатися.
Також цікаве переробне підприємство ТОВ ім. Лесі Українки Ковельського району – має сучасні морозильні камери для зберігання 200 тонн різноманітної плодово-ягідної продукції, картоплі; пакує і реалізує продукцію в тому числі в країни Європи.

Яким чином в області ви намагаєтеся протистояти фінансово-економічній кризі?
– З початком фінансово-економічної кризи в суспільстві дуже швидко змінилася риторика щодо ролі аграрного сектору – галузь набула справедливого статусу одного з найважливіших локомотивів економіки.
Поки можна говорити, що в аграрному секторі попри всі економічні негаразди вдалося втримати здобуті 2008 року позиції . Однак останнім часом відчувається все більший тиск на АПК. Запас міцності та фінансовий потенціал аграріїв вичерпується, а відтак ситуація в галузі стає надзвичайно складною. А у сфері кредитної, податкової та бюджетної політики, за висновками профільної комісії обласної ради, катастрофічною. Дефіцит коштів сьогодні становить 122,6 млн грн – така невтішна арифметика.
Тому життя змушує нас чітко відслідковувати усе, що відбувається в сільському господарстві і швидко виправляти ті прогалини, які потребують підтримки обласного бюджету. Там, де не вирішуються проблеми на державному рівні, спрацьовують наші обласні програми.

Про Волинські програми підтримки АПК ходить багато розмов. Вони існують лише на папері чи справді працюють?
– Вони існують і на папері, і справді працюють. Ці програми є досить динамічними – ми постійно їх моніторимо, спільно з користувачами та громадськими організаціями вносимо до них відповідні зміни. Таких програм підтримки ми маємо сьогодні 14 і до них певну кількість порядків.

Які з обласних цільових програм АПК можна назвати резонансними?
– Перша резонансна програма в області – з огляду на реформування, яке пройшло в аграрному секторі, – спрямована на розвиток особистих селянських господарств на 2006-2010 р., яких у нас нараховується 166,9 тисяч. З них 164 тисячі, або 98%, мають землю. Сільськогосподарських тварин утримують 135 тисяч господарств – це 81%. Одноосібні господарства характерні для західного регіону і добре співіснують з великотоварними підприємствами. Наша Програма має на меті відродити господаря на землі. Вона знімає проблему соціальної напруги на селі, забезпечує робочі місця, дає можливість вижити селу. Саме сільські мешканці забезпечать розвиток цих територій, бо вони там живуть. В усіх цивілізованих країнах держава всіляко заохочує людей мешкати на сільських територіях. В Україні ж села катастрофічно продовжують зникати. І хоча вітчизняний Закон «Про особисті селянські господарства» статтею 10-ю передбачає щорічне фінансування Кабміном державної програми… У нас навіть і програми такої всеукраїнської немає. На жаль.
Наша обласна Програма, наскільки мені відомо, єдина в Україні. І вона, якщо подивитися на статистику дуже потрібна. Торік одноосібники виробили близько 78% валової сільськогосподарської продукції від загальнообласного об'єму, зокрема: 50% зернових, 43% цукрових буряків, 99% картоплі, 93% овочів, 84% молока, 56% м'яса.
Однак товарність цієї продукції низька. Наприклад, за продані переробним підприємствам області 8,4 тис. тонн м'яса (13% від виробленого) селяни отримали лише 17 млн грн доплат із держбюджету. Легко підрахувати, скільки додатково коштів можна було б отримати від держави за умов товарності тільки м'ясної продукції.
Унеможливлює високу якість продукції одноосібників їхнє сутужне матеріальне становище, низька технічна оснащеність, роздрібненість господарств.
На початковому етапі доволі складно було визначитись із напрямами фінансової підтримки, оскільки такої практики не існувало. Довелося зіткнутися з несприйняттям, а подекуди і звинуваченнями: для кого воно робиться, адже це безперспективно!
Діючою Програмою передбачено кошти обласного бюджету на наступні напрями. Часткове відшкодування кредитів в розмірі 14% річних банківської ставки на закупівлю племінного молодняку ВРХ, міні-тракторів та причіпного інвентарю до них; доїльних апаратів. Термін кредиту від 12 до 60 місяців. Відшкодування до 30% вартості витрат за придбаних тварин та техніку. Відшкодування за приріст корів молочного напряму домогосподарствам, які на 1 січня 2009 р. утримували не менше 10 корів та збільшили їх поголів'я станом на 1 грудня того ж року, (до 1 тис. грн за кожну добавлену голову). Відшкодування за закладення демонстраційних ділянок нових сортів картоплі.
В обласному бюджеті 2009 року на цю програму передбачено 1 мільйон гривень.
Програмою технічного переоснащення машинно-тракторного парку АПК Волині в 2004-2010 роках в обласному бюджеті передбачено кошти через здешевлення довгострокових кредитів. Торік їх було виділено 3,2 млн грн, у поточному – 2,5 млн грн.
Наше управління є виконавцем програми «Екологія 2010», яка стосується збереження і утилізації отрутохімікатів, що дісталися нам у гіркий спадок від Радянського Союзу. Ці небезпечні суміші були розкидані по усіх усюдах у понад 200 місцях. Протягом останніх чотирьох років ми забезпечили їх централізоване звезення до відремонтованих і відповідно оснащених 11 складів області, убезпечили їх зберігання і поступово їх утилізуємо. Якщо у 2005 році отрутохімікатів було 720 тонн, то зараз залишилося 339 тонн. Ми маємо велику кількість озер і річок, і витік цих речовин може призвести до екологічної катастрофи. Тому поточного року ми плануємо їх остаточно знищити, для цього потрібно 6,4 млн грн. З обласного бюджету виділено 2 млн грн, 2 мільйони обіцяє надати Мінекології. Євросоюз дав на 2 роки по цій програмі 800 тис. євро. Також будуть залучені 700 тис. грн з місцевих бюджетів. Відтак з виконанням цієї програми ми повернемо Волині її природну красу і велич. Адже це край потенційного біологічного землеробства.
Маємо також регіональну Програму охорони родючості ґрунтів Волинської області на 2004-2015 роки. Йдеться про оптимізацію розмірів землі для сільгоспвиробництва і виведення з обороту непридатних для цього деградованих та малопродуктивних земель запасу і резервного фонду. Площа нерозпайованих та непереданих у власність земель для заліснення на 1 січня 2006 року становила понад 11 тис. га. Тоді було заліснено 667,4 га, на що використали 923,1 тис. грн обласного бюджету. В 2007 році заліснення проведено на площі 137,4 га на суму 231,8 тис. грн, у 2008 році – 745 га на суму понад 1,2 млн грн. За три роки посаджено 1549,8 га лісових культур на деградованих та малопродуктивних землях за рахунок спецкоштів обласного бюджету.
В поточному році робота продовжується: у квітні ми знову садитимемо паростки майбутнього – волинські ліси.
Зараз ми працюємо над обласною програмою розвитку інфраструктури аграрного ринку області на період до 2015 року. У ній передбачається створення та організація роботи гуртового ринку сільськогосподарської продукції для ефективного і прозорого ринкового механізму реалізації продукції АПК.

Як виглядає АПК Волині сьогодні? Чи змінено структуру посівних площ з урахуванням кризи? Чи сіятимете цукрові буряки?
– Весняний комплекс розпочався і південних і лісостепових районах. Практично завершено підживлення озимої групи. Зараз триває посів ярих, і разом з тим контраст – на півночі і заході області, особливо в Любашівському районі, маємо підтоплення ґрунтів – вода доходить до садиб.
Щодо кількості, то за попередніми даними з районів, кількість площ залишиться на рівні минулорічної. Навіть спостерігається певне перевищення.
Насторожує скорочення посівів традиційних наших цукрових буряків. Наступного тижня ми плануємо провести розширену нараду з директорами цукрових заводів і сільгоспвиробниками, представниками НАЦУ «Укрцукор».
Крім того, що цукор сьогодні має вкрай низьку ціну, додається ще болюче питання: вироблений на цукрових заводах цукор з власної сировини і забраний сільгоспвиробниками податкова не визнає сільгосппродукцією. І вимагає сплати за нього ПДВ. Хоча це повністю суперечить чинному законодавству. Так, статтею 8 прим. 7 Закону України «Про ПДВ» чітко визначено, що «сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД, згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку – суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку – їх виробником».
Традиційно під цукристими мали в межах 30-35 тис. га в усіх категоріях господарств. Прогнозна цифра восени минулого року зменшилася до 22-23 тис. га. Але на сьогодні вона знизилася ще на 5 тисяч, і якщо ситуація з податковою не виправиться, то це падіння буде ще суттєвішим.
Цукрових заводів ми маємо чотири, як було за Радянського Союзу. Всі вони отримали квоту на поточний маркетинговий рік, але без сировини ця квота нічого не вартує.
На нещодавніх парламентських слуханнях із цього приводу з трибуни виступав наш земляк Андрій Турак – директор ПОП ім.Т.Шевченка. Ми направили відповідні звернення до усіх компетентних структур влади – Кабінету Міністрів, Верховної Ради – і не збираємося залишати це питання невирішеним.

Хто ж буде відстоювати інтереси сільгоспвиробників з цих питань?
– У нас в області працюють справжні фахівці, і не лише в сфері АПК. Ми маємо хороші команди і серед сільгоспвиробників, і серед переробників, лісників. Думаю, це стосується і управлінського складу виконавчої влади. Зокрема, – у головному управлінні агропромислового розвитку. Кількість звернень і пропозицій, які здатні покращити ситуацію в АПК мабуть перевищує усі минулорічні. Але на відміну від попередніх періодів, ми не бачимо від них зворотної результативності. Тому намагаємося вирішувати максимум питань самостійно.
Клімат в колективі залежить від фаховості спеціалістів. І я сьогодні без жодних вихвалянь хочу сказати, що нам пощастило з першим заступником голови ОДА, який відповідає за АПК, Віталієм Зарембою – досвідченим господарником і адміністратором, і просто дуже порядною людиною. Так само не виникає питань з очільником області Миколою Романюком. Ми просто не намагаємося нічого ділити між собою, так само просто працюємо кожен на своєму місці. А усі разом – на благо Волині і України. Можливо, – це і є остаточна відповідь на ваше перше питання.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: