Статті

НОВІ СЕЛЕКЦІЙНІ РОЗРОБКИ ІНСТИТУТУ ЗРОШУВАНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН

Міжнародний День поля, на якому були представлені інноваційні розробки вітчизняних вчених-аграріїв з оптимізації технологій вирощування зернових, технічних та бобових культур на зрошуваних і неполивних землях, пройшов 12 червня в Інституті зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН на Херсонщині.

Цей науково-практичний захід традиційно відкриває цілу низку Днів поля, які проводять наукові установи системи Національної академії аграрних наук України, і співпадає з початком жнив в області. Поточний рік не став виключенням — Херсонщина 10 червня почала збирати зерно врожаю-2019.

Як зазначили науковці й почесні гості під час відкриття Дня поля, українська аграрна наука працює на випередження часу, розробляючи і впроваджуючи у виробництво нові сорти та гібриди сільгоспкультур. І це не просто якісне насіння для вітчизняних аграріїв, це цілий науково обґрунтований комплекс новітніх технологій для різних ґрунтово-кліматичних зон вирощування.

«Сьогодні ми з гордістю представляємо понад 500 сортів і гібридів сільськогосподарських культур вітчизняної селекції на нашому полігоні, — зазначила директор Інституту зрошуваного землеробства НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Раїса Вожегова. — Щороку ми намагаємося урізноманітнити проведення Дня поля, надати сільгосптоваровиробникам передові розробки вітчизняних вчених, зокрема за інноваційними напрямами сучасної агрономії — оптимізація агротехнологій вирощування зернових, технічних, олійних, овочевих та кормових культур на основі ресурсозбереження, нормування витрат поливної води, добрив та агрохімікатів, застосування інтегрованого захисту рослин тощо. Розробки українських вчених та їх впровадження у виробництво дозволяють підвищити врожайність, покращити якість продукції, мають безперечні економічні та екологічні переваги.

Ми також співпрацюємо з представниками агробізнесу як в Україні, так і за її межами. Тому на виставці в рамках Дня поля представлено багато сучасної сільгосптехніки і запасних частин, дронів, без яких неможливо уявити сьогоднішнє сільське господарство, а також мінеральних і органічних добрив, нано-добрив, засобів захисту рослин, регуляторів росту тощо. Ми намагаємося запропонувати нашим аграріям якомога більше корисної інформації, щоби допомогти кожному отримати економічно обґрунтований високий рівень урожайності з мінімальними витратами.

На демонстраційному полігоні в Інституті зрошуваного землеробства НААН ми щороку традиційно розміщуємо найкращі сорти та гібриди не лише власної селекції, а також і інших наукових установ системи НААН, які призначені для вирощування в умовах зрошення, так і на неполивних землях. Всі наукові установи і компанії, представлені на нашому демонстраційному полігоні, є нашими колегами та партнерами, з якими ми співпрацюємо багато років і сподіваємося на майбутню плідну співпрацю».

Херсонщину недарма називають зоною ризикованого землеробства. Якщо попередні два роки в зоні Степу, до якої належить область, були дуже посушливими, то цього року за два тижні (з 25 травня по 10 червня) в області випало 155 мм опадів, вибравши фактично річну їхню норму. Справжня неприборкувана стихія з поривчастим вітром, зливою і навіть градом завдала неабиякого лиха численним населеним пунктам Херсонської області. Що й говорити про сільгоспугіддя.

Позначилась стихія і на демонстраційному полігоні ІЗЗ НААН, деякі пшениці і ячмені просто полягли. Однак більшість, тут слід віддати належне українським селекціонерам, не просто вистояли, а й демонструють свій найвищий генетичний потенціал.

Оскільки напрямком селекційної роботи Інституту зрошуваного землеробства НААН є створення та поширення в областях степової зони високопродуктивних конкурентоспроможних сортів та гібридів пшениці озимої, кукурудзи, сої, люцерни та томатів, ми зосередимо свою детальну розповідь на цих культурах. Решту сільгоспкультур, що їх цього дня представляли науковці, викладемо стисло.

Кращі зразки пшениці вітчизняної селекції на демонстраційно-дослідному полігоні традиційно представила провідний науковий співробітник відділу селекції ІЗЗ НААН, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Галина Базалій.

Поточного року, зазначила вона, станом на 26 березня в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, зазначено 487 сортів, з яких суто для зони Степу — 45, Лісостепу та Полісся — 201.

На демонстраційному полігоні ІЗЗ НААН розміщено 161 сорт пшениці селекції інститутів Національної академії аграрних наук України — 97 сортів для вирощування на зрошенні та 64 — на неполивних землях. Із них власної селекції Інституту — 20 сортів м'якої пшениці і 3 твердої. Чотири сорти селекції ІЗЗ наразі перебувають на державному сортовипробуванні — це сорти Фортеця, Аквалегія, Перлина Степу та Соборна.

Науковець нагадала, що ІЗЗ НААН багато років розміщує на своєму демополігоні кращі сорти і гібриди сільгоспкультур різної селекції для того, щоби кожен селекціонер бачив свої дітища, міг порівняти їх з винаходами колег, а виробничники бачили генетичний потенціал рослин, їхню стійкість до вилягання, ураження шкідниками і хворобами тощо. Тож цьогоріч тут представлені сорти херсонської селекції — ІЗЗ НААН та підпорядкованих йому дослідних станцій, Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса), Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла, Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва; вперше посіяні сорти ННЦ «Інститут землеробства» НААН.

«Сорти нашої селекції не вилягають, — гордо наголосила науковець. — Останніми роками стало зрозуміло, що строки сівби пшениці та ячменю на зрошенні для Півдня слід зміщувати з традиційно рекомендованої третьої декади вересня до першої декади жовтня. Більш пізні терміни, з 30 вересня до 4 жовтня, себе виправдали — рослини спокійно пережили бурю і зливи. А більш ранні посіви вилягли. Пояснення просте: передчасна сівба плюс сприятливі погодні умови восени спричинили кущистість деяких сортів — від 8 до 11 пагонів. Весна була м'якою і теплою, тож цьогоріч значно раніше — від 3 березня (зазвичай це 20-ті числа), спостерігалося відновлення вегетації, і пшениці заколосилися від початку до середини травня. Коли в рослини спостерігається висока продуктивна кущистість, стебла витягуються, борючись з конкурентами. Водночас рослини сформували сильний колос, і за такої густоти пагони іноді не витримують і вилягають».

Якщо говорити про врожайність пшениці на зрошенні, то нові сорти останніми роками давали: одеської селекції 10,0-10,2 т/га, ІЗЗ НААН — 10,2-10,4 т/га. В селекції є таке правило: селекційний сорт найбільш продуктивний упродовж 5-6 років після надходження у виробництво. В подальшому, чим більшу площу він займає, тим більше на ділянках розмноження в насіннєвих господарствах він піддається ушкодженню хворобами та відчуває вплив шкідників. Тому селекційні центри проводять сортооновлення і сортозаміну, щоби підтримувати генетичні властивості сортів. Тобто ми постійно омолоджуємо наші кращі сорти, щоби вони відповідали своїм характеристикам за біологічними, господарськими та якісними ознаками.

Про способи підвищення реалізації потенційних можливостей зернових культур розповів завідувач відділу агротехнологій, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник  Сергій Заєць.

Він наголосив, що головним завданням вітчизняного АПК є збільшення виробництва зерна та підвищення його якості. Основну частку в обсягах продовольчого зерна становить пшениця озима, тому в демонстраційно-випробувальних дослідах Інституту саме їй приділено особливої уваги.

Він нагадав, що завдяки високоякісному насінню нових високопродуктивних сортів можна підвищити врожайність сільськогосподарських культур на 20-30%. Нині вітчизняними селекціонерами створено низку сортів пшениці озимої з потенціалом продуктивності 8-10 т/га. Втім, максимально реалізувати генетичні можливості сорт може лише за сприятливих погодних умов і чіткого дотримання технологічних вимог його вирощування.

Разом із тим, останніми роками мають місце процеси, що пов'язані з глобальними змінами клімату, які підсилюють атмосферну і ґрунтову посушливість Південного Степу України, не дають можливості агрокультурам реалізувати потенціал урожайності. За таких складних погодних умов лише парові площі та зрошення можуть забезпечувати високі та сталі врожаї всіх зернових культур.

Разом із тим, зміни клімату внесли корективи у строки сівби озимих культур, що є одним із головних факторів технологічного процесу. Відомо, що від осіннього розвитку рослин залежить майбутній урожай озимих культур. Тому особливу увагу при вирощувані пшениці озимої слід приділити осінньому періоду вегетації і, в першу чергу, встановленню оптимального строку сівби.

Нині науковці дійшли висновку, що в зоні Степу України його слід змістити на 10-15 діб пізніше, ніж це було наприкінці ХХ століття.

За різних агрометеорологічних умов 2016-2018 років у демонстраційних дослідах вивчалась реакція нових сортів селекції ІЗЗ НААН — Овідій, Ледя, Марія, Кохана, Анатолія і Бургунка — на строки сівби через 10 діб, від 20 вересня до 20 жовтня. Встановлено, що в середньому за три роки досліджень оптимальний термін сівби всіх сортів був з 20 вересня по 1 жовтня.

Також науковець звернув увагу на підбір сортів, стійких до грибних хвороб. Якщо на Півдні України у 1980-90-х озимі зернові вражались переважно сажковими хворобами, бурою іржею й борошнистою росою, то в останнє десятиліття — збудниками плямистості листкової пластини: пшениця озима — септоріозом, а ячмінь озимий — сітчастим гельмінтоспоріозом.

За природного фону зараження впродовж 2016-2018 років найбільш стійкими до збудника хвороби листя — септоріозу виявились сорти Конка і Анатолія, до піренофорозу — Марія та Бургунка, до борошнистої роси — Овідій, Ледя і Анатолія, до жовтої іржі — Конка, Марія і Ледя.

Поточного року триває сортовипробування 8 сортів озимої пшениці селекції Інституту — Анатолія, Бургунка, Кохана, Кошова, Ледя, Марія, Овідій і Росинка — за сівби 20 вересня, 5 і 20 жовтня.

Також на пшениці озимій науковцями Інституту вивчаються мікродобрива й регулятори росту різних фірм і компаній, хімічні та біологічні препарати в системі захисту рослин. Результати всіх випробувань будуть представлені незабаром.

Люцерну селекції ІЗЗ НААН представила провідний науковий співробітник відділу селекції, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Олена Тищенко.

Вона почала з того, що селекція люцерни в Інституті ведеться з 1946 року, і на сьогодні понад 70% посівів цієї культури в Україні становлять сорти селекції саме цього наукового закладу. На демополігоні представлено 7 сортів люцерни селекції ІЗЗ НААН цьогорічного весняного та минулорічного строків висіву.

Люцерна — це цінна кормова культура, яка є запорукою підвищення родючості ґрунтів, і яка, на жаль, зникає з вітчизняних полів через занепад тваринницької галузі. Але ця культура може з успіхом застосовуватись в землеробстві, у т.ч. в органічному, оскільки є найкращим попередником для всіх сільгоспкультур. 

З 2000 року в Інституті розпочато роботу по посиленню азотфіксуючої активності у люцерни — властивості рослини акумулювати азот із повітря завдяки симбіозу з кореневими бульбочками, які залишають цю хімічну сполуку у ґрунті. Сорти люцерни ІЗЗ НААН — Веселка, Серафіма, Зоряна, Елегія, Анжеліка, Луїза — характеризуються високою азотфіксуючою здатністю — вони накопичують у ґрунті 250-260 кг/га біологічного азоту, що рівноцінно внесенню 7-8 ц/га аміачній селітрі. І кожний із цих сортів має високу насіннєву (0,4-0,6 т/га) і кормову продуктивність — в межах 60-100 т/га зеленої маси на рік. За умов дотримання технології, говорить науковець, можна отримати і по 0,7-0,8 т/га насіння.

Зараз у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, представлено 10 сортів люцерни Інституту зрошуваного землеробства НААН.

Селекцію сої представила провідний науковий співробітник відділу селекції, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Віра Боровик.

Вона зазначила, що соя відрізняється високою чутливістю рослин до факторів середовища, комплексна дія яких викликає різкі коливання врожайності за роками та залежно від умов вирощування.

Зміна параметрів клімату в бік його потепління у супроводі посухи або рясних опадів створила фактично нові умові для сої в основних регіонах України її впровадження. З одного боку, потепління клімату позитивно впливає на розширення площ посіву сої у таких зонах країни, як Лісостеп і Полісся, а з іншого —  підсилення посухи має негативну дію на врожай цієї культури, особливо у зоні Степу.

Враховуючи наведене, соя виступає актуальним об'єктом генетико-селекційних досліджень для науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН, де створюються нові сорти цієї культури, що адаптовані до агроекосистем України і, в першу чергу, до умов зрошення Південного Степу.

«На демонстраційному полігоні представлено 86 сортів, у т. ч. 77 вітчизняної та 9 — закордонної селекції. Із них 10 високоврожайних сортів різних груп стиглості селекції нашого Інституту, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин України на 2019 рік: Фаетон, Аполлон, Діона, Вітязь 50, Деймос, Даная, Аратта, Святогор, Софія, Монарх та чотири сорти, створені спільно з Інститутом кормових культур та сільського господарства Поділля НААН, — Оксана, Оріана, Золотиста і Феміда. Сорти характеризуються високою адаптацією до зрошення, стійкістю до вилягання та ураження основними хворобами, високими технологічними якостями. При їхньому впровадженні у виробництво вирішується проблема зменшення витрат під час збирання, усувається необхідність проведення заходів захисту рослин, на які витрачаються значні кошти, а головне — забезпечується вирощування екологічно чистої продукції та захист навколишнього середовища.

Подальша селекційна робота направлена на значне покращення потенціалу нових сортів, у т. ч. за високими показниками адаптивності, азотфіксації, оптимальним вираженням морфологічних, біологічних ознак, хорошими технологічними параметрами, що дозволить суттєво підвищити досягнутий рівень урожайності середньоранніх та скоростиглих сортів цієї культури, поліпшити їх якість, збільшити загальне виробництво білку та олії», — зазначила В.Боровик.

Технології і новинки у вирощуванні гібридів кукурудзи на краплинному зрошенні представила завідувач відділу селекції, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Тетяна Марченко.

Вона зазначила, що селекцію кукурудзи повністю переведено на краплинне зрошення, і наразі на демополігоні представлені 34 гібриди, з яких 14 — селекції ІЗЗ НААН, всі вони занесені до Державного реєстру, та 20 гібридів Інституту зернових культур НААН. Поточного року до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в України 2019 року внесено 3 інноваційних гібриди селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН — Степовий, Гілея та Тронка, ФАО від 150 до 500.

Інтенсивні гідриди кукурудзи є добрими попередниками для ярих культур, у південних регіонах — для сої, соняшнику. Кукурудзу можна з успіхом вирощувати як монокультуру. Потенціал урожайності близько 16 т/га. Наразі через сильні дощі краплинне зрошення ще не застосовувалось, хоча зазвичай у цей період часу вже необхідно проводити поливи. Для контролю вологості ґрунту використовують сучасні мініметеостанції, які дозволяють визначати рівень вологозабезпечення рослин у режимі реального часу й при зниженні вмісту вологи — проводити поливи з нормуванням витрат води.

Органічне землеробство представлене на окремому полігоні, цій технології вирощування буде присвячено практичну частину агропромислової виставки «АГРОПОРТ Південь Херсон 2019», яка проходитиме на базі ІЗЗ НААН 19 липня.

Серед новинок ІЗЗ НААН закладено демонстраційні ділянки шафрану посівного, з якого виготовляють найдорожчі у світі спеції. Як розповіла завідувач лабораторії біотехнології картоплі, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Галина Балашова, 2018 року херсонські фермери подарували Інституту посадковий матеріал шафрану посівного. Відтак науковці заклали дослідну ділянку на чотирьох сотках, щоби вивчити інтродукцію (введення — прим. ред.) цієї малопоширеної культури в зону Степу України (див. «Чи приживеться шафран в Україні», — «Агропрофі», №15 від 31 травня 2019 року — прим. ред.). Науковці також досліджують введення шафрану посівного в культуру in vitro з метою отримання оздоровленого посадкового матеріалу.

Також новою культурою для ІЗЗ НААН є спаржа — багаторічна овочева культура, яка росте до 20 років і є дуже популярною у світі й лише торує свій шлях в Україні.

Про технології вирощування гібридів спаржі лікарської на краплинному зрошенні розповіла завідувач лабораторії овочівництва, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Надія Косенко.

Як лікарська ця культура вирощується в багатьох країнах — Франції, Китаї тощо. Вона є корисною при гіпертонічних захворюваннях та цукровому діабеті. В їжу вживаються молоді пагони, які рано навесні з'являються на поверхні ґрунту. На демополігоні ці пагони вже перетворились на листя. Слід відзначити, що раніше в нашій країні ця рослина вирощувалась як декоративна для оформлення букетів у господарствах, що спеціалізувались на вирощуванні квітів. В Європі саме як овочева культура спаржа лікарська вживається близько 200 років, а також як блюдо для гурманів.

Перші плантації спаржі лікарської як овочевої культури з'явились в Україні близько 10 років тому на площах від 1 до 5 га. За словами науковця, мінімальною площею для фермерів, щоби отримати відчутний економічний ефект, має бути 5 га. На демополігоні ІЗЗ НААН представлено три стовідсотково чоловічі гібриди (це дводомна рослина, розрізняють чоловічі і жіночі — прим. ред.) — ранньостиглі Гролим, Гийнлим і пізньостиглий — Баклим. Всі вони мають зелені пагони, хоча у світі вирізняють два види — зелену, фіолетову, а білу отримують шляхом укриття покривним матеріалом. Саджанці висаджують восени або навесні. Ця плантація закладена у другий декаді жовтня 2018 року з густотою 5 рослин на погонному метрі. Таке широке міжряддя на промислових посівах формують для зручної механізованої боротьби з бур'янами.

Першу вітамінну, овочеву продукцію отримають на 3-4 рік. Збирання врожаю є дуже копітким, виключно вручну, воно триває від 1 квітня до 20 червня. В Німеччині навіть відзначають День спаржі — 24 червня, коли припиняють збирати врожай пагонів і решту пагонів залишають, щоби кущ набирав міцності. Від цього часу і до кінця року тривають агротехнічні заходи з боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами. Максимальна врожайність цієї культури відзначається з 4-го по 10-й рік, максимальна кількість пагонів 50-60 шт., а після 15 років спостерігається зниження врожайності.

На селекційно-демонстративному полігоні-2019 ІЗЗ НААН цьогоріч представлено серед зернових, олійних і кормових культур:

пшениця — 161 сорт, з яких 97 — на зрошенні і 64 на богарі, 23 сорти селекції ІЗЗ НААН (20 м'якої і 3 твердої);

кукурудза — 34 гібриди, з яких 14 створено ІЗЗ НААН, всі вони занесені до Державного реєстру сортів рослин України;

ячмінь ярий — 27 сортів та ячмінь озимий 20 сортів;

соя — 86 сортів, у т.ч. 77 вітчизняної та 9 — закордонної селекції. Із них 10 — високоврожайних сортів різних груп стиглості селекції ІЗЗ НААН, які занесені до Державного Реєстру;

люцерна — 7 сортів, всі селекції ІЗЗ НААН;

соняшник — 51 гібрид;

сорго — 17 сортів;

просо — 12 сортів;

бобові: горох — 14 сортів, нут — 12, сочевиця — 1 сорт.

 

Фото надані ІЗЗ НААН

 

 

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"