- Super User
- Перегляди: 1861
АГРООБЛИЧЧЯ НА «АГРО-2019»
Під час роботи найбільшої профільної виставки «Агро-2019» крім офіційної програми ми вирішили випадковим чином розпитати експонентів — професіоналів агробізнесу і до того ж привітних співрозмовників, про представлену ними продукцію, послуги, враження від заходів, роботу, життя-буття і дізнатися все, що спало їм на думку. Пропонуємо читачам цей легкий святковий і водночас діловий репортаж.
Сергій Носок, головний зоотехнік ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН:
— Жодного разу не пропускали виставку від її заснування. Цього разу привезли овець породи Прекос і ВРХ м'ясної породи Шароле. Іноді возимо Українську чорно-рябу молочну породу.
Зараз в господарстві тримають 1300 голів овець, дві тисячі голів ВРХ, з яких 370 голів Шароле і молочні чорна- і червоно-ряба. Дві породи овець тримаємо — Прекос і Соківка.
— Вівчарство зараз не дуже популярне?
— Кому як. Цього року будемо нарощувати маточне стадо, бо маємо 400 га площі під ярками, які не придатні до обробітку. Проте можемо використовувати ці землі під випас, а якщо матимемо дешевий корм, то й рентабельність матимемо.
* * *
В'ячеслав Філоненко, директор ТОВ «Племзавод «Біловодський», що на Луганщині, у сільському господарстві працює вже понад 20 років. І хоча за фахом будівельник, 2012-го отримав звання Заслужений працівник сільського господарства України за досягнення у селекції і генетиці:
— Приїхав показати, що ми робимо на Луганщині, подивитись, що люди пропонують. Зараз думаю зайнятися гібридизацією, оскільки в чистоті Полтавська м'ясна порода свиней, за якою підприємство має статус племзаводу, вже нікому не потрібна.
— Чому?
— Бо перестали сало їсти (посміхається). Усі м'ясокомбінати вимагають, щоб шпиг був завтовшки не більше 10 мм. Тож спілкуюся з людьми, які тримають породи Дюрок, Ландрас, Пьєтрен. Хочу виводити з Полтавської F1, потім крити термінальним Дюроком.
— АЧС вас не зачепила?
— Вона всіх зачепила тим чи іншим чином. Так, впала ціна на свинину, оскільки господарі, щоб залишити хоч якусь копійчину, не палять хворе стадо, а продають м'ясо за низькою ціною. Це і додаткові витрати. Я уже і санпропускник зробив, працівники в мене миються двічі на день: і перед роботою, і після роботи, форму перемо двічі на тиждень… Так, це потрібно робити, але ж краще, щоб наука це питання вирішила, бо пролетить якась пташка над свинарником, залишить краплю… І все.
* * *
Олександр Степанов, засновник проекту Prod.ua:
— Зараз проект prod.ua являє собою мобільні додатки для телефонів на системах IOs і Android, а також однойменний веб-сайт, через які можна продавати і купувати плодоовочеву продукцію. Спочатку це була грантова програма фонду USAID, щоб, так би мовити, піти від базару і прийти до ринку. Зараз продовжуємо розвивати проект самостійно, створили веб-сайт, на якому всі виробники можуть розмістити оголошення про продаж своєї продукції. Це можна зробити як на сайті, так і за допомогою мобільного додатку. Намагаємося слідкувати за базою наших користувачів, допускаючи до неї лише виробників, виключаючи посередників.
— Як це перевіряється?
— Передзвонюємо, дізнаємося, що за юридичні особи, чим займаються тощо.
— Це B2B проект?
— Так, виключно B2B. Маємо далекосяжні плани, щоб зробити з проекту біржу, подібну до бельгійського аукціону belorta або голландського аукціону квітів ФлораХолланд, де покупці можуть залишати заявки на лоти, а також розглядати наявні лоти і залишати свої пропозиції. Зараз працюємо в попередній версії, збираємо базу даних фермерів.
— І скільки назбирали?
— Близько тисячі.
— Були вже реальні покупки?
— Так, вони зараз тривають, але угода реалізовується поза торговельним майданчиком. Майданчик ще не займається калібруванням, супроводженням угоди, гарантуванням якості. Поки що просто привчаємо людей користуватися цифровими інструментами при здійсненні комерційної діяльності.
— Ваш інтерес який?
— Поки що жодного. Інструмент безкоштовний, необмежена кількість безкоштовних оголошень. Ми, звісно, можемо просувати за певний інтерес оголошення в ТОП, але це не в пріоритеті. Головне зараз — створити інструмент, запропонувати те, чим люди зможуть користуватися.
Крім того, плануємо створити подібні продукти для зернового ринку, рішення для тваринників і постачальників продукції для сільгоспвиробництва. Одним словом, збираємося діджиталізувати аграрну галузь, як найменш діджиталізовану у світі.
* * *
Григорій Кифорук працює рибоводом в ДУ «Українська виробничо-акліматизаційна станція»:
— На виставці показуємо рибу, що вирощується в трьох державних установах: в Херсоні, Каховці, Ірклієві. Наше господарство займається виключно акліматизацією риб — вивчаємо, чи підходить наша вода для певного виду риб, робиться біологічне обґрунтування і на його основі заселяються нові об'єкти водного світу.
— Що цікавого привезли на виставку?
— Наприклад, веслоноса. Він, як добрива для полів, вносиш більше добрив, урожайність збільшується. Те саме і з веслоносом, це донна риба, яка з дна збирає їжу. Зрештою рибопродуктивність водойми збільшується.
— А щодо стерляді і осетра? Вони, бачу, теж присутні. Чи багато виробляють цієї риби в Україні?
— Промислового виробництва практично немає. Вирощується в основному для зариблення.
— А чому так? Ви ж акліматизували, а чорна ікра коштує дорого?
— Осетер стає плодовитим на 10-12 рік. І дає ікру раз на 2-4 роки. Ось і рахуйте.
* * *
Щороку люди більше починають довіряти вітчизняним виробникам ветпрепаратів. Про це розповіла Ольга Троянська, заступник директора з маркетингу «Укрветпромпостач»:
— Це викликано, передусім, тим, що дедалі жорсткішими стають вимоги до реєстрації ветпрепаратів. Обов'язковою стала вимога до сертифікації за стандартом GMP (Good Manufacturing Practic, Належна виробнича практика).
Підприємство протягом багатьох років займається виробництвом і реалізацією ветпрепаратів. Основне наше завдання — забезпечення вітчизняних тваринників ветпрепаратами, а також діагностичними засобами і предметами зоотехнії.
Маємо понад 60 ветеринарних хіміко-фармацевтичних препаратів і 2 імуно-біологічних препарати.
На підприємстві відпрацьована система управління якістю згідно до міжнародного стандарту ISO 9001. Також «Укрветпромпостач» першим серед вітчизняних підприємств було сертифіковано за стандартом GMP 2012 року.
Виставка для нас — це можливість здобуття нових контактів для співробітництва, а також підтримка зв'язків з існуючими клієнтами.
— На експозиції представлено виключно власне виробництво?
— Так, ми представляємо виключно власне виробництво. Тут наявні такі групи препаратів, як антибактеріальні мазі, вакцини, вітаміни, препарати для лікування метритів, маститів тощо.
— Що нового привезли?
— Лінійку препаратів для лікування маститів.
— Що порадите сільгоспвиробникам?
— Слід звертати увагу не лише на ціну препарату, а й на системи забезпечення якості на підприємстві, на відсоток діючої речовини в препараті. Також слід обирати перевіреного постачальника.
* * *
Дещо незвично було бачити на аграрній виставці рибоохороний патруль. Хоча насправді їхній моторний човен уже не перший рік присутній на виставці. Розповідає головний державний інспектор Київського рибоохоронного патруля Михайло Бондаренко:
— На виставцІ представляємо те, на чому працюємо — службовий транспорт. Це човен українського виробництва, обладнаний мотором на 115 к.с. Також показуємо заборонені знаряддя лову, проводимо профілактичні бесіди, консультуємо по справі рибальства — на що можна ловити, максимальний розмір вилову риби тощо.
— Скільки рейдів проводиться щомісячно?
— Такі речі не плануються. Отримуємо інформацію, їдемо на рейд. Що можу сказати, що цього року порівняно з попереднім значно менше порушників на водоймах, менше заборонених знарядь лову.
Зазначу, що моя робота не полягає лише в тому, щоби ловити порушників, шукати, де вони ховаються. Основна мета діяльності рибоохоронного патруля — проведення профілактичної роботи, а порушників ловимо як результат цієї діяльності.
— Вже закінчилася нерестова заборона на вилов риби?
— Якраз закінчується. Зокрема в Київській області з 7 червня можна ловити рибу з води, більше, чим на один гачок, також з цього часу суб'єкти господарської діяльності мають право на промисловий вилов риби.
— Які штрафи зараз?
— За різні порушення різні. Однак зазначу, що браконьєром зараз бути дуже невигідно.
Інспектор нагадав, що попри закінчення нерестової заборони, ловити можна не більше як на п'ять гачків, а також про існування нормативів із добового вилову риби.
* * *
Підприємство «Річ» представляло на виставці ступиці для сільськогосподарської техніки власного виробництва. Розповідає Руслан Симиренко, керівник відділу продажів ТОВ НВП «Річ»:
— Компанія працює вже понад 12 років, на ринку відомі більше в якості виробників деталей до рухомого і вантажного складу, в основному деталей до залізничного транспорту.
Але за останні два-три роки до нас стали звертатися по мехобробку і виробництво запчастин для ґрунтообробної техніки, тож вирішили вперше взяти участь в «Агро» в ролі учасника, привезли пробну партію продукції, яку можемо виготовити.
— Тобто ви можете виготовити запчастину для будь-якої техніки — нашої, іноземної?
— Так, до нас дуже часто зверталися з такими замовленнями посередники. Проаналізувавши ситуацію, вирішили, що потрібно виходити на ринок власноруч, виключаючи зайву ланку посередників.
— Чому звертаються саме до вас, а не, наприклад, до інших виробників?
— На Дніпропетровщині, звідки наше підприємство, нас добре знають. Також маємо свою кузню, мехобробку, гарячу і холодну штамповку. До того ж можемо виготовити замовлення за індивідуальними ескізами і технічними запитами замовника.
— Пропонуєте тільки ступиці?
— На цей час так. Але наш конструкторський відділ розробляє інші позиції, щоб пропонувати аграріям вже готовий певний каталог наших виробів.
* * *
ФОП «Ключкін А.І.» пропонував відвідувачам допоміжне обладнання для зернових лабораторій.
— У асортименті лабораторні сита, розсіви, млини, пробовідбірники, вологоміри, аератори зерн ата багато іншого, — розповідає старший менеджер Юлія Ткач. — Усе пропоноване середньої цінової категорії. Виробничі приміщення становлять 300 кв.м. В аграрних виставках беремо участь вже понад 10 років.
Новинка на цій виставці — прибор для визначення числа падіння пшениці — нове дітище, яке рік буквально у виробництві. Виготовлений виключно з нержавіючої сталі, він не проіржавіє, і буде служити роками.
— Прибор сертифіковано?
— Наразі проходить сертифікацію в «Укрметртестстандарті», але вже доступний для попереднього замовлення.
* * *
Вінницький агрегатний завод має майже 140-річну історію. Зараз на заводі близько працює 400 осіб. Про гідравлічне обладнання, що він пропонує аграріям, розповів менеджер Борис Яремчук:
— Наша продукція — це насоси і гідронасоси шестерінчасті, гідроциліндри, а також рукава високого тиску. Спектр застосування — уся сільськогосподарська техніка: комбайни, трактори, обприскувачі борони тощо.
— Це для нашої чи іноземної техніки?
— Переважно для техніки виробництва колишніх країн СНД. Однак виробляємо і гідроциліндри, які купують для збирання техніки в Польщі.
— По Україні замовлень вистачає?
— Море.
* * *
Кооперативи Родинний добробут і Родинний равлик займаються вирощуванням зеленини і відповідно равликів. Зразки продукції і привезли на виставку. Найбільше зацікавили, звісно, равлики. Про них розповів Вадим Карпенко.
— Господарство вирощує равликів Aspersa Maxima, Aspersa Muller. Маємо уявлення, як це робити, і достатньо великий досвід. Тож пропонуємо не лише кінцевий продукт, а це самі равлики та їхня ікра, а й маточне стадо, для тих, хто хоче їх вирощувати, і навчання. Маємо також розроблені програми для інвесторів і ОТГ.
— На якій території утримуєте стадо?
— Це 500 метрів квадратних опалювальних теплиць і гектар поля під відкритим небом. Плануємо розвиватися далі і розширюватися.
— А равликам ще й теплиці треба? Навіщо?
— Щоб молоде покоління правильно і безпечно росло. На волі у молодняка великий шанс загинути від дощу, зміни температури.
— Куди продаєте і якими партіями?
— Від кілограма і вище. Реальні продажі йдуть до ресторанів, на медицину.
— А на медицину навіщо?
— Побутує така думка, що равлики мають омолоджувальний ефект для шкіри за рахунок ферментів, які вони виробляють.
— Кому, на вашу думку, має сенс цим займатися? Маю на увазі розмір. Наприклад, дачнику на 6 сотках буде цікаво?
— Усе залежить від того, які обсяги продажів плануються. Якщо до 5 кілограмів, то можна облаштувати все і на 6 сотках.
* * *
Про техніку для садівництва розповів Сергій Панченко, комерційний директор ПП «Агрореммаш-Спецтехніка», що входить до складу MaxiMarin Group:
— Що показуєте на виставці?
— Як і зазвичай привезли мульчер Seppi для корчування, міжкущову фрезу Rinieri, лінійку техніки власного виробництва для садівництва: обприскувачі, подрібнювачі, обрізувачі тощо.
— Який раз берете участь в «Агро»? Як віддача від виставки?
— Раз 15-й, певне. Виставка завжди на високому рівні.
— Люди цікавляться? Вони розуміють, що саме ви виставляєте?
— Хто як. Техніка спеціалізована, це не борона, яку всі знають і розуміють. Але все одно цікавляться, пояснюємо.
— Тобто поки що вона не так популярна у садоводів, як хотілось би?
— Так. Але вона просто незамінна у садівництві, адже у цій галузі кожна одиниця техніки заміняє 10-20 одиниць робочої сили, тож «відбивається» за один-два сезони.
* * *
Увагу на виставці привернув величезний дрон, під два метри в діаметрі. Повітряного гіганта представив генеральний директор компанії «Aero Service Ukraine» Сергій Петренко:
— На виставці представляємо бензиновий сільгоспдрон для промислових обсягів…
— А промислові обсяги — це скільки в гектарах?
— Дрон може обробити за робочий день 150 га, а оскільки машина може працювати і вночі, то за добу можна обробити до 300 га.
— Які саме операції за його допомоги можна здійснювати?
— Це внесення ЗЗР і добрив, але виключно рідких.
— Багато вже купили?
— Ми не продаємо дрони, а надаємо вже зазначені послуги. Наш парк техніки становить зараз 4 дрони, але плануємо збільшити його до кінця року до 15 одиниць.
— Є якісь переваги використання дронів на цих операціях? Адже новинка краще с приймається, якщо від неї є економічний ефект.
— Так, ціла низка. Наприклад, використання робочого розчину в обсязі 2 л на га, що досягається за рахунок зменшення краплі турбофорсункою. Рівномірний розподіл розчину по двом сторонам листа, можливість роботи за будь-якої вологості ґрунту, відсутність технологічної колії, за рахунок якої втрачається частина посівів, та багато іншого.