Статті

ГРОШОВЕ ТЕПЛО ВІД КРИЖАНОЇ ЯГОДИ

Пам'ятаєте, років зо 20 тому, щойно морозильні камери дісталися вітчизняних магазинів, наші співгромадяни почали активно їх купувати і намагатися заповнити на всю зиму різними овочами-фруктами.

Минуло небагато часу, і пересічний українець схаменувся, щоправда із значним запізненням проти закордонних сусідів, з'ясувавши, що купувати ягоди, фрукти і вже порізані та готові до швидкого приготування овочі фабричної швидкої заморозки набагато вигідніше. Бо так і в рази дешевше, і значно смачніше та корисніше.

Головним пріоритетом розвитку вітчизняного ринку заморозки фахівці вважають вихід наших компаній цього сегменту на зовнішні ринки. Попит ззовні не забарився, бо українські виробники зробили ставку на продукцію вищої якості та невисокого цінового сегменту. На цьому наголошує Григорій Трибулкін, директор ТОВ «Завод Смілянська Хлодня».

Рік від року заморожування ягід в Україні для внутрішнього ринку і для постачання на експорт зростає. Так, 2016 року споживання заморожених ягід, фруктів та їхніх сумішей на внутрішньому ринку склало 7,89 тис. т, 2017-го — 8,74 тис. т, а 2018 року — вже 11,9 тис. т. Приріст споживання 2017 року порівняно з 2016-м досяг 0,85 тис. т, або майже 10%, а 2018 року порівняно з 2017-м внутрішнє споживання в Україні збільшилося на 22%. Таким чином, середній річний приріст за період 2016-2018 років склав 15,6%. Це дуже непоганий показник.

За три минулі роки найбільші за обсягом експорту сумарні показники зафіксовані по таких заморожених ягодах: чорниця — 18 тис. т, малина — 12 тис. т, полуниця — 4 тис. т і брусниця — 4 тис. т. Експорт заморожених ягід з України 2017 року склав 24,68 тис. т, а 2018-го — майже 37,4 тис. т. Аграрні експерти прогнозують на 2019 рік збільшення експорту заморожених ягід з нашої країни до 50 тис. т.

Ну, і найцікавіше, а який же дохід від цього? За даними фахівців галузі, від продажу за кордон заморожених ягід вітчизняні аграрії 2016 року отримали $36 млн, 2017 року — $59 млн, а 2018-го — $78 млн.

Вітчизняна заморозка на шляху до Європи

Про надихаючі експортні перспективи української замороженої ягоди свідчить зростання щорічного імпорту країнами, які є найбільшими споживачами цієї продукції. У клубі лідерів перед ведуть Нідерланди із середньорічним приростом до 40%. Далі йде група країн з приростом в межах десяти відсотків: Польща — 11%, Німеччина і Китай — по 10%. За ними крокують Австралія — 4%, Велика Британія — 2,5%, Франція і США — по 1,5%.

Цього року пріоритет українського експорту заморозки буде зосереджений на Польщі. Тамтешній ринок ось уже кілька років є найбільш ємним для вітчизняної крижаної ягоди. Також вже традиційно на нашу ягоду чекають Латвія, Литва, Чехія, Німеччина та Швейцарія. Експерти прогнозують на 2019 рік зростання українського експорту до цих країн у 2,5 разу, в порівнянні з обсягами минулих трьох років.

Оптимістичний прогноз заснований на досвіді роботи зі Швейцарією. А це одна з провідних європейських країн, яка слугує еталоном прискіпливого відбору харчової продукції за якістю. Так, за січень-лютий 2019 року українські виробники ягідної заморозки експортували до Швейцарії 186 тонн заморозки на суму близько $500 тис. У порівнянні з таким самим звітним періодом 2018 року, за два місяці поточного року зростання поставок до Швейцарії склало 29%.

Ринковий потенціал vs реальні обставини

Зростання українського ринку заморожених ягід гальмує глибоко вкорінений стереотип, який сповідують і виробники, і споживачі. Це принцип — виробити багато і швидко дешево продати. Якість товару у такому випадку вторинна, бо головне, за цим згубним стереотипом — кількість. На жаль, на внутрішньому ринку клієнти — бізнесові суб'єкти і приватні відвідувачі ринків, згодні купувати за принципом «багато, але дешево».

Тему цінових зіткнень на вітчизняному ринку заморозки ягідно-фруктової продукції пояснює Олександр Лабун, директор українсько-польської компанії «Фруктона Експорт».

За його словами, однією з основних проблем на нашому ринку заморозки плодово-ягідних культур є відсутність стартових цін виробників на аналогічну продукцію. Кожен з вітчизняних виробників (від дрібних до великих) на старті сезону збирання врожаю вимагає за продукт «свою» ціну. Це пов'язано з різницею в масштабах виробництва, що впливає на розмір собівартості продукції. Кожен із них несе різні витрати на одиницю оброблюваної площі — гектар або сотку. Тож кожен прагне максимально повернути витрати за рахунок ціни на свою зібрану продукцію.

Баланс українських ягідних інтересів

За перІод 2016-2019 років збільшення обсягу експорту українських заморожених плодово-ягідних культур в порівнянні з показником за 2015-2016 рік склало 25%.

До 2015 року з України експортували переважно дикорослі ягоди. За наступні чотири роки українське виробництво й експорт культивованих ягід збільшилися у 2,5 разу.

Під час українського «ягідного буму» 2015-2017 років учасники ринку дійшли висновку, що 60% врожаю виробники-фермери продають на свіжий ринок, щоб повернути витрати на зарплату, паливо, витратні матеріали тощо. І лише решту 40% виробленого вони продають заводам. Також отримав розповсюдження варіант співпраці — «давальницька обробка». Йдеться про те, що фермер-виробник та завод-переробник укладають угоду про заморозку, пакування, та зберігання продукції. Це дозволяє виробнику ягід зберігати продукт високого рівня доданої вартості на площах переробника-заморожувальника до принагідного часу, коли ціна на продукцію зростає.

Розмір має значення

Відчутну проблему українського ринку ягідно-плодової заморозки складає градація фермерів за розмірами виробництва — маленькі, середні і великі.

Великі фермери за рахунок значного обсягу виробництва можуть дозволити собі витрати на заморозку, упаковку і зберігання, а також мають змогу дочекатися, коли ціна товару на закордонному ринку досягне максимуму.

Середні більш залежні від економічних «терезів», на яких коливаються їхня можливість збалансувати витрати на виробництво і доступ до обігових коштів для виробництва. Коли на цих терезах досягнуто певний баланс, середні виробники здатні частину своєї продукції вивести на ринок свіжої продукції, а решту заморозити. Надалі такі учасники ринку діють за схемою, до якої вдаються «великі» виробники.

Дрібні фермери ввійшли в ягідний бізнес три-чотири роки тому на хвилі ажіотажу. Тоді поширювалась думка, що на посівах малої площі, наприклад, малини або полуниці, можна добре заробити. І це дійсно було так. Зараз такі виробники страждають, бо не знають, що робити з вирощеним продуктом на тлі перевиробництва і падіння ціни.

«Ягідні ентузіасти» 2014-2015 років нині зіткнулися з тим, що вартість утримання полів висока, холодильників і переробних потужностей в Україні не вистачає, вимоги заводів щодо продаваної продукції досить високі. Тож дрібні фермери змушені віддавати вирощене за мінімальними цінами. Це одна з причин занижених цін на українську заморожену ягідно-плодову продукцію на найближчих до України зовнішніх ринках — в Польщі, Литві, Латвії.

Чому заводам важко дерти кирпу?

В УкраЇнІ наразі фундаментальна проблема переробників із заморозки — дорогі кредитні гроші. Це означає високі відсотки за позиками на організацію і ведення виробництва. За оцінкою О.Лабуна, сьогодні в Україні немає системи дотацій, пільгового державного фінансування у сфері ягідництва. Втім, коли щось таке запроваджено, на практиці воно доступне далеко не всім учасникам ринку.

Власники заводів змушені шукати кошти у приватних інвесторів, користуватися приватними позиками, які також пропонуються за дуже високий відсоток.

Рецепт розвитку — злагода

Заради стабільної роботи ягідного ринку заводам-переробникам і фермерам слід вдатися до обопільного обговорення співпраці. Причому робити це треба заздалегідь, до старту збору врожаю — в березні, і домовлятися напряму, без посередників. «Фермерам не треба боятися — з переробними заводами можна домовитися з будь-яких аспектів», — наголосив О.Лабун.

Заводи, щоб отримати хорошу ягоду для заморозки, згодні надавати виробникам пільгові умови. Можлива згода заводів частково профінансувати виробнику оплату придбання добрив, засобів захисту рослин, саджанців тощо. Українська практика, принаймні трьох останніх років, доводить, що 80% вітчизняних заводів із заморожування радо йдуть назустріч фермерам.

Фермери, у свою чергу, зобов'язані дотримуватися всіх умов вирощування і збирання, щоби постачати переробникам максимально якісну сировину. Чим якіснішою буде ягода, тим менше завод витратить на її переробку і, відповідно, більше заплатить виробникові.

За матеріалами 10-ї Міжнародної конференції «Ягоди України: заморозка та свіжий ринок-2019»

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"