Статті

ПЕРФЕКЦІОНІЗМ ПОЛЬОВИХ АГРОНОМІВ

Справжня весна починається лише тоді, коли в поле виходять агрономи. І як би там було, як далеко би стрибнула наука і комп'ютерні технології, а визначити готовність матінки-землі до роботи можуть лише вони — польові агрономи, люди в гумових чоботях, теплих куртках і шапках, із замерзлими руками, бо спілкуватися і домовлятися з ґрунтом можна лише голіруч.

На початку нового хліборобського року та у переддень чудового жіночого свята 8 Березня ми познайомилися з чарівними представницями викладацького корпусу Таврійського державного агротехнологічного університету, який віднедавна носить ім'я Героя України Дмитра Костянтиновича Моторного. Нам би дуже хотілося, щоби журналістський матеріал з цієї зустрічі з викладачками факультету агротехнологій та екології ТДАТУ — Оксаною Єременко, завкафедри рослинництва імені проф. В.В.Калитки, д.с.-г.н., доцентом та Олесею Прісс, завкафедри харчових технологій та готельно-ресторанної справи, д.т.н., професором — також допоміг вмотивувати цьогорічних абітурієнтів вступати до аграрних навчальних закладів, здобувати таку важливу професію агронома. Бо яким би високотехнологічним був сьогоднішній світ, жоден комп'ютер не замінить людський розум і почуття любові людини до землі. А саме вони є запорукою успіху в агрономічній справі.

Викладачки факультету агротехнологій та екології Таврійського державного агротехнологічного університету Олеся ПРІСС та Оксана ЄРЕМЕНКО
Викладачки факультету агротехнологій та екології Таврійського державного агротехнологічного університету Олеся ПРІСС та Оксана ЄРЕМЕНКО

«Навіть надлишок добрив не може компенсувати нестачу знань», — наголошував видатний вітчизняний учений, засновник Української академії наук, Володимир Вернадський. Ці влучні слова містяться у навчальній аудиторії агротехнологічного факультету, і саме ними розпочинаються в ТДАТУ лекції з агрохімії кожного року.

Дух жаги до знань і самовдосконалення, за словами ректора ТДАТУ, д.т.н., професора, член-кореспондента НААН Володимира Кюрчева, оселився у стінах цього навчального закладу від моменту заснування 86 років тому. За цей час вищий навчальний заклад із Мелітопольського інституту інженерів-механіків сільського господарства перетворився на Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, здобувши безцінні освітні, наукові та виховні традиції, які залюбки передає рік від року своїм випускникам. Тут теоретичні знання повсякчас закріплюються на практиці, тому наші співрозмовниці — завідувач кафедри рослинництва імені проф. В.В.Калитки Оксана Єременко та завідувач кафедри харчових технологій та готельно-ресторанної справи Олеся Прісс, за їхнім визначенням, не кабінетні викладачі, а звичайні польові агрономи з духом цього самого здорового університетського перфекціонізму.

Формуванням світогляду, присвяті агрономічній науці і викладацькому шляху Оксана Єременко та Олеся Прісс, а з ними іще десятки науковців та тисячі випускників вищих навчальних закладів, завдячують видатному вченому — Валентині Василівні Калитці. Доктор сільськогосподарських наук, професор, до останнього подиху директор НДІ агротехнологій та екології ТДАТУ, Валентина Калитка більше 45 років присвятила науковій та викладацькій діяльності. Нею були розроблені високоефективні регулятори росту антистресової дії, які і сьогодні широко використовуються в агровиробництві. У доробку Валентини Калитки 190 наукових праць, вона є автором 10 авторських свідоцтв, 20 патентів України і Росії. Під її керівництвом захищено 4 докторські та 12 кандидатських дисертацій. На додачу до власного таланту науковця і викладача Валентина Калитка віддано любила людей і свою роботу, вважала справою честі вишукувати молоді таланти і всіляко допомагати їм розвиватися. Науковець вдало поєднувала людяність з вимогливістю та відповідальністю, завжди щиро ділилася своїми знаннями та досвідом з усіма, хто того потребував. Вона мужньо протистояла хворобі, і в скрутний час знайшла в собі сили бути присутньою на передзахисті своїх докторантів, а вже за два дні її не стало.

Валентина КАЛИТКА
Валентина КАЛИТКА

Кафедра рослинництва ТДАТУ нині носить ім'я професора В.В.Калитки, на одному з корпусів університету міститься її меморіальна дошка. А створена В.В.Калиткою наукова школа продовжує вивчати роль системи антиоксидантного захисту організму різних птахів та їх адаптації до умов утримання, а також розробляє технології застосування антиоксидантних препаратів для підвищення ефективності вирощування і тривалого зберігання продукції рослинництва.

Як наголошують наші польові агрономи, їхня професія стає дедалі більше шанованою в суспільстві. Адже нинішній агроном — це не просто фахівець із культивування рослин, а й знавець сучасних технологій агровиробництва, селекції та агрохімії, до того ж він має бути ерудитом, добре вправлятися з гаджетами і практично вільно володіти англійською, щоби спокійно почуватися у безкрайньому інформаційному просторі.

Щоби досягти успіху, агроному слід дуже сильно любити землю, адже його робочий майданчик — переважно просто неба, не боятися ніякої важкої роботи, бути готовим до випробувань і постійно вчитися — вивчати літературу вітчизняну і зарубіжну, спілкуватися з досвідченими фахівцями, відвідувати тематичні виставки і семінари, повсякчас вдосконалювати навички і прагнути чогось нового і передового.

Не секрет, що у кожного агронома є агрокультури, до яких більше лежить душа. Вибір аграрного навчального закладу у молоді, як правило, є завжди свідомим, адже більшість із них уже мають досвід роботи на землі, в батьківських господарствах. Тому на першому курсі ТДАТУ проводиться анкетування, щоби з'ясувати, яким саме рослинам студент надає перевагу — це зернові, баштанні, овочеві або плодові культури, галузь садівництва або виноградарства, — і з якими майбутні агрономи хотіли би працювати.

На третьому курсі студенти проходять тривалу практику — 13 тижнів, в успішно працюючих агропідприємствах Запорізької області, де вони закладають свої перші пошукові досліди, отримують неабиякий досвід під керівництвом досвідченого викладача, який спеціалізується саме на обраних студентом культурах, веде студента протягом усіх 5 років навчання і допомагає йому в підготовці дипломної роботи. Тобто в ТДАТУ вишукують індивідуальний підхід до кожного студента.

* * *

Доповідь Оксани ЄРЕМЕНКО на кафедрі рослинництва
Доповідь Оксани ЄРЕМЕНКО на кафедрі рослинництва

Оксана Анатоліївна Єременко, завідувач кафедри рослинництва імені проф. В.В.Калитки ТДАТУ, народилась у Мелітополі. Зізнається, що з дитинства була дуже активною, і про викладацьку кар'єру мріяла змалечку. Вона наголошує, що всіма життєвими досягненнями зобов'язана батькам, які зажди підтримували її і прагнули дати якомога більше знань і навичок для формування особистості. По закінченні Мелітопольського державного педінституту за спеціальністю «біологія і хімія» Оксана мала працювати вчителькою у школі. Однак керівник її дипломної роботи професор Валентина Калитка розгледіла в дівчині майбутнього науковця і запросила до себе в аспірантуру. Відтак з 2004-го Оксана Єременко почала працювати асистентом кафедри загального землеробства у ТДАТУ, через два роки захистила кандидатську дисертацію. З 2008 року працювала заступником декана факультету агротехнологій та екології, завідувачем кафедри загального землеробства, деканом факультету агротехнологій та екології. Другу вищу освіту вона отримала в Херсонському державному аграрному університеті за спеціальністю «вчений-агроном». А по завершенні очної цільової докторантури Національного університету біоресурсів та природокористування 2018-го захистила докторську дисертацію за темою «Агробіологічні основи формування продуктивності олійних культур (Helianthus annuus L., Carhamus tinctorius L., Linum usitatissimum L.) в Південному Степу України» (науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Каленська Світлана Михайлівна).

«Зараз я лише починаю працювати над створенням власної наукової школи з впровадження технологій вирощування олійних культур, — говорить Оксана Анатоліївна. — Я почала заглиблюватися у дослідження адаптаційних можливостей соняшнику вітчизняної і зарубіжної селекції, щоби допомогти аграріям підібрати найбільш оптимальні сорти та гібриди для вирощування в умовах змін клімату. Наразі маю дані по 150 гібридах починаючи від 2013 року».

Вона наголошує, що соняшник — це чудова агрокультура, яка за дотримання технологій і сівозміни є абсолютно нешкідливою для ґрунту. Міф про шкідливість цієї агрокультури склався після того, як за екстенсивними технологіями його багато років вирощували як монокультуру без застосування добрив, виснажуючи ґрунти. Однак це одна з найбільш рентабельних культур в агровиробництві, тому її можна і треба вирощувати з розумом.

У полі зору науковця існує ще одна дуже цікава і незаслужено забута олійна і красильна сільгоспкультура — сафлор красильний. Це посухостійка однорічна рослина родини айстрових. Олію сафлору використовують у харчових цілях для виготовлення маргарину високої якості. З пелюсток квіток цієї рослини здавна видобувають картамін — жовтий і жовтогарячий барвник, як замінник шафрану. Це культура пустелі, яка здатна витримувати різкі коливання температури. Наразі в Україні існують чотири сорти, селекцією займається Інститут олійних культур НААН.

Нині Оксана Єременко з науковцями Миколаївського національного аграрного університету працюють над колективною монографією «Сафлор красильний — перспективна культура для Півдня України». У доробку науковець має понад 90 наукових праць, з яких одна колективна монографія англійською мовою, один деклараційний патент України. Вона брала активну участь у розробці стандарту вищої освіти України (другий — магістерський рівень за спеціальністю 201 — Агрономія), вона є активним учасником міжнародних наукових конференцій в Україні і за кордоном, є співавтором навчального посібника під грифом МОН.

«Ми багато працюємо, і я надзвичайно вдячна своїй родині за підтримку і розуміння. Вважаю, що все, що би сталося в житті — то на краще. І якщо все ж трапилась прикрість, то слід запитувати не чому так сталося, а для чого це відбулося. І зробити належні висновки», — відверто говорить Оксана Єременко.

Вона найбільше цінує в людях чесність і відданість справі. Щоправда, зізнається наша співрозмовниця, вона завжди намагається зробити все якнайкраще, в дусі того самого здорового перфекціонізму. Та може це не так і погано.

У вільний від роботи час вона любить створювати різні вироби своїми руками, наприклад, в техніці декупаж — декоруванні різних предметів. Особливо подобається дарувати подарунки з додаванням часточки своєї душі. А декоративні кімнатні рослини, які дуже гармонійно заселили її оселю, — це розрада для душі.

* * *

Олеся ПРІСС разом зі студентами проводить лабораторні досліди
Олеся ПРІСС разом зі студентами проводить лабораторні досліди

Олеся Петрівна Прісс, завідувач кафедри харчових технологій та готельно-ресторанної справи, у ТДАТУ працює майже чверть століття. Вона народилася на Львівщині в селянській родині, тому змалечку привчена до роботи на землі. Першу вищу освіту здобула у Запорізькому національному технічному університеті, і невдовзі другу — в Харківському університеті харчування та торгівлі за кваліфікацією «інженер-технолог». З кафедри механізації переробки сільськогосподарської продукції Таврійського агротехуніверситету і посади старшого лаборанта почався її трудовий шлях. Потім було навчання в аспірантурі за спеціальністю «технологія зберігання консервованих і охолоджених харчових продуктів», робота на кафедрі механізації переробки сільськогосподарської продукції асистентом, старшим викладачем, доцентом. Іще 10 років вона працювала доцентом кафедри технології переробки та зберігання продукції сільського господарства. Після докторантури і захисту дисертації за темою «Наукові основи зберігання плодових овочів з використанням обробки біологічно активними речовинами» (науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор Калитка Валентина Василівна) з липня 2017 року очолює кафедру харчових технологій та готельно-ресторанної справи.

Олеся Прісс має два патенти України, 10 патентів на корисну модель. Є автором трьох навчальних посібників, понад 100 наукових публікацій.

«Я ні разу не міняла місце роботи, — наголошує Олеся Петрівна. — Життя так повернуло, що я до нього міцно приросла: і від звичайного лаборанта дісталася до завкафедрою. Сподіваюся, що мені не треба буде нікуди переходити. Свою роботу я дуже люблю, кафедра весь час розросталася: мені потрібно щонайменше 30 хвилин, щоб обійти всі наші корпуси — бо дуже багато лабораторій, де працюють чудові люди. Один ти нічого не зробиш — потрібен колектив однодумців, колег по духу, по прагненнях. Керівник має грамотно розставити по місцях фахівців із їхніми суб'єктивними уподобаннями, бо максимально добре людина зробить лише те, що вона любить».

Щодо власних уподобань і хобі, науковець відповіла так: «Я з дитинства знаю, що таке поле, що таке земля і сад. І коли я сильно втомлююся, я йду на свій город — і зариваюся, як хробачок, у землю, повимазуюся. У мене такі екзоти ростуть, такі рослиночки, які дуже рідко зустрінеш — дивовижні квіти, безліч пряно-ароматичних рослин. На невеличкому клаптику землі росте все, що родині треба — за принципом: наука в дії! Помідори ростуть по 6 м заввишки, перець солодкий по півкілограма; завдяки тепличці, на городі від ранньої весни до пізньої осені є що похрумати. Я все це роблю сама, без трактора, і в своє задоволення. Ставочок заводився для розведення водяних рослин — різнокольорових німфей, а вже потім там оселилися золоті рибки, щоби їсти личинки комарів, які ушкоджують рослини».

Домашні з розумінням ставляться до Олесиної роботи. Донька з дитинства звикла бути скрізь із мамою — на дослідах, в лабораторії, і тому обрала шлях біохіміка, молекулярного біолога. Нині ж у її кар'єрі невелика перерва для виховання маленької донечки.

«Ми працюємо, щоби життя ставало кращим. Тому ми всі впевнено дивимося в завтрашній день: ми відкриватимемо нові лабораторії, ми будемо розвиватися і працювати над новими винаходами, у нас будуть найкращі студенти, з яких виростатимуть справжні професіонали!», — каже О.Прісс.

* * *

Щодо доробків та розробок науковців і студентів університету, то їхнє викладення потягнуло би ще на один матеріал, тому ми зупинилися на найбільш прикладних.

На кафедрі рослинництва імені професора В.В.Калитки, очолюваній Оксаною Єременко, є незалежна сертифікована лабораторія моніторингу якості ґрунтів та продукції рослинництва, де на сучасному обладнанні проводиться агрохімічні дослідження ґрунту, визначаються показники якості органічних та мінеральних добрив, показники якості рослинницької продукції. Відтак спеціалісти досліджують посівні якості (енергія проростання, лабораторна схожість та життєздатність) насіння різних сільськогосподарських культур, визначають збудників хвороб насіння, підбирають оптимально ефективні протруйники для передпосівної обробки насіння, рекомендують дози і форми мінеральних добрив при сівбі агрокультур тощо. Лабораторія надає широкий спектр означених послуг численним агровиробникам, і, що дуже важливо, студенти від першого курсу мають можливість вивчати лабораторну справу і долучатися до проведення цих дослідів під керівництвом досвідчених лаборантів.

Оксана ЄРЕМЕНКО та Олеся ПРІСС з ректором Володимиром КЮРЧЕВИМ
Оксана ЄРЕМЕНКО та Олеся ПРІСС з ректором Володимиром КЮРЧЕВИМ

Від 2015 року в ТДАТУ впроваджується пілотний проект «Агроінтернатура», за яким студенти під час навчання мають змогу проходити стажування у провідних підприємствах Запорізької області й отримувати при цьому іменні стипендії. Він був ініційований Інститутом підвищення кваліфікації ТДАТУ та Українським бізнес-проектом розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Нині в ньому взяли участь 32 студента.

Також в університеті активно впроваджується дуальна форма навчання, за якої студенти направляються на профільні підприємства і на додаток до практичних навичок майбутньої професії отримують і гідну заробітну плату.

З працевлаштуванням по спеціальності Агрономія у студентів ТДАТУ проблем немає. Задатки обдарованого агронома стають очевидними після практики на третьому курсі навчання. Більшість із них настільки розкриваються, що навчання перетворюється в сенс життя, в очах блиск змінюється на вогонь, і їм хочеться працювати! Під час практики в агропідприємствах студенти отримують першу гідну зарплату за роботу по спеціальності — це підсилює відчуття гордості і почуття затребуваності і потрібності.

І якщо років зо п'ять тому агрономія була переважно чоловічою спеціальністю, то тепер у виші навчається багато дівчат, і вони потім успішно працюють за фахом у великих агрогосподарствах.

Хорошими агрономами випускники вишів стають років через п'ять. Тоді вони вже накопичують практичний досвід. Можуть аналізувати перемоги і помилки, робити висновки, пропонувати свої новаторські ідеї. Світ дуже швидко рухається вперед — наука розвивається, з'являються нові сільгоспкультури у виробництві, сучасні технології, виникають нові хвороби рослин і, відповідно, засоби захисту. Завдяки новітнім технологіям і майстерності аграріїв битви за врожай відійшли в минуле, однак клімат змінюється, і не можна сказати, що ми до цих змін готові. Правильніше — ми до них готуємося: вишукуємо ґрунтоощадну техніку, нові сорти і гібриди посухостійких сільгоспкультур, маємо більше застосовувати антистресові технології.

Наприклад, метод тривалого екологічно безпечного зберігання зелені петрушки. Аналогів у світі не існує! Зрізаний «букетик», який зазвичай швидко в'яне, можна помістити в агрогель, спеціальну композицію з антистресовими речовинами біогенного походження, в якій він здатен зберігатися свіжим упродовж двох-трьох місяців. У такий спосіб можна зберігати всі зеленні культури — кріп, базилік, шпинат, шніт-цибулю тощо. По цій розробці захищено кандидатську дисертацію і наразі вона набуває популярності.

В Університеті є розробки антистресових абсолютно безпечних для людини препаратів для продовження терміну зберігання плодово-овочевих і зелених культур на будь-який сегмент ринку — як природного, так і синтетичного походження.

Завдяки цим препаратам, залежно від культури, термін зберігання зростає від двох до чотирьох разів.

Цікавою є технологія тривалого зберігання помідорів розробки Університету. Вітчизняний споживач звик до того, що помідори з холодильника не мають ані запаху, ані смаку. Якщо користуватися застарілими методиками і закладати помідори в холодильник, то при температурі нижче +5°С у плодів припиняється синтез комплексу з близько 400 ароматичних речовин, і вони стають «пластмасовими». Вважається, що винуватий виробничник, який чи то виростив не той сорт, чи то порушив технологію вирощування, і тому ми маємо споживати цей безсмак. Насправді смачний і корисний продукт ми втратили через надмірне охолодження. Рітейлери віддають перевагу зовнішньому вигляду помідорів, а не смаковим якостям, тому понижують температуру зберігання, а якби вона в сховищах була не нижчою за +5°С, то вони би не страждали від переохолодження і не втрачали корисні речовини, а ми споживали би більш запашну і смачну продукцію.

Так само огірок не витримує температуру нижче +6°С.

Усі ці дослідження не зупиняються на фізіологічному рівні, а заглиблюються до рівня біохімічного, щоби за рахунок застосування антистресових препаратів продовжити термін безпечного зберігання вирощеної продукції.

Наразі науковці працюють над технологією вирощування в закритому ґрунті малопоширених у нас і популярних у світі ароматних трав, наприклад, сортименту базиліку — підбирають субстрати, антистресові препарати тощо.

* * *

На завершення розмови фахівці наголосили, що для того, аби керувати процесами вирощування і зберігання будь-якої сільськогосподарської продукції, дуже важливо, щоби і в агронома, і у фахівця з харчових технологій була не лише практична, а й належна теоретична підготовка — щоби він розумів, що саме і на якому етапі відбувається з рослиною. Такі важливі знання в Україні дають всі вищі аграрні навчальні заклади.

Стати хорошим агрономом допоможе лише глибоке розуміння людиною всіх процесів, які відбуваються з живими організмами, а рослини — живі. Поєднання теорії і практики дасть найкращий результат. Бо для конкретного стану рослини не завжди слід вносити добрива і застосовувати антистресові препарати, навіть якщо вони прописані в інструкції. Адже ви пам'ятаєте, що надмірне внесення добрив не компенсує нестачу знань.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"