Статті

НАЙКРАЩА ІНВЕСТИЦІЯ «ВІДРОДЖЕННЯ»

«Тими, ким ми всі сьогодні є, нас зробили життєві випробування і робота в команді, — наголошує генеральний директор СПОП «Відродження» Юрій Ляшенко. — Працювати в сільському господарстві Господь довіряє не всім. Нам, можна сказати, пощастило. Ми продовжуємо справу наших дідів і батьків, які господарювали на цій родючій кобзаревій землі сотні років».

СПОП «Відродження» працює в сільському господарстві вже 18 років, розпочавши з 30 ледь живих корів та обробітку 300 га чагарників у Шполянському районі на Черкащині. Роки напруженої роботи і грамотно побудована стратегія розвитку перетворили господарство на групу компаній, яка є одним із кращих агровиробників області. Сьогодні це провідне господарство в галузі тваринництва, яке має один із кращих в Україні племінних заводів по розведенню української червоно-рябої породи ВРХ, працює із застосуванням інтенсивних технологій на майже 9 тис. га ріллі в шести населених пунктах Шполянського і Городищенського районів.

«Ми завжди працювали і працюємо заради сьогодення і майбутнього, заради наших людей. Багато років тому мене сильно вразив вислів Уїнстона Черчилля, що найкраща інвестиція в будь-якому суспільстві — поміщати молоко у немовлят. У цій мудрості, крім того, що виховання людини починається з молоком матері, йдеться і про цілющу силу молока. Відтак ми почали розвиток молочного напрямку у господарстві, бо вкладаючи кошти в молоко, ми матимемо здорову націю».

Своїми здобутками господарство зобов'язане наполегливій щоденній праці 275-ти трударів і довірі 2100 орендодавців, які доручили «Відродженню» свої земельні паї. Наразі в полі добігає кінця збирання кукурудзи, яка цьогоріч щедро вродила. Трударі «Відродження» своїми високими виробничими показниками готові гідно зустріти 18 листопада — День працівників сільського господарства.

В їхній особі колектив «Агропрофі» уклінно вітає всіх трударів полів і ферм, усіх працівників сільського господарства з професійним святом. І в переддень свята — наш репортаж про сьогодення СПОП «Відродження».

Щоби краще зрозуміти реалії сьогодення й осягнути обсяги досягнутого за 18 років групою компаній «Відродження», слід зазирнути в історію і подивитись, з чого все починалося.

Життєвий шлях фундатора і беззмінного очільника «Відродження», Заслуженого працівника сільського господарства України Юрія Ляшенка визначила доля. «В Шполі я народився і виріс, — розповідає він. — Бог так розпорядився і батьки, що з маленького хлопчика я працюю в сільському господарстві. Тому знаю ціну хліба і важку працю селянських рук, що роблять у полі і на фермі. Нелегко все те дається».

Юрій ЛЯШЕНКО
Юрій ЛЯШЕНКО

По закінченні восьмирічки від місцевого господарства, колгоспу ім. Жданова, юнак отримав направлення до Уманського технікуму механізації сільського господарства. І по закінченні повернувся в колгосп. «У нас був дуже сильний голова, Борис Семенович Шемет (1920-2012), який очолював господарство 36 років (1954-1990 рр.). Він був порядним, грамотним і водночас доволі жорстким керівником, цінував у людях фаховість і працьовитість. Він багато чого мене навчив», — веде далі господар. Упродовж десятиліть у колгоспі збирали найвищі в районі врожаї зернових і доїли найбільше молока, накопичили неабиякий досвід господарювання. На офісній будівлі «Відродження» 2000 року, ще за життя уславленого голови, було відкрито меморіальну дошку, наразі ж силами господарства та родини Бориса Семеновича Шемета створюється життєпис цієї великої людини.

Юрій Ляшенко у цьому господарстві працює з 1980 року, і говорить, що відтоді місце роботи ще не міняв. Спочатку працював техніком-механіком, потім завідувачем механізованої майстерні, заступником голови з комунального господарства. Жага до знань і прагнення вчитися притаманні Юрію Ляшенку все життя, тому і отримав він дві вищі освіти в Уманському сільгоспінституті, за фахом економіст та інженер по зберіганню зерна.

Ідея спробувати свої сили у рослинництві прийшла до нього на початку 2000 року, бо навіть із найскладнішої ситуації завжди можна знайти вихід — треба лише добре постаратися. Так, 9 березня, на день народження Тараса Шевченка, у Шполі почало працювати господарство «Відродження» на занедбаних 300 гектарах колишнього КСП, у спадок з якими дісталися мільйонні борги та в якості пайового фонду зруйновані приміщення ферм та 30 корів, здатних давати 2-3 літри молока на день.

Юрій Васильович зізнається, що зберегти тваринництво він погодився на прохання Бориса Семеновича, який зміг обґрунтовано розтлумачити, в чому важливість скотарства для агровиробництва та збереження села як такого.

«Я люблю сільське господарство всім своїм єством. Це — моє життя! І я не можу ані припинити працювати, ані продати це все чи покинути, бо за мною стоїть дуже багато людей: і друзі-колеги, і наші працівники, і численні пайовики, які уклали з господарством договори оренди на 20-25 років за умови, що я нікуди не подінуся. У нас є такі хутори, куди ми змушені завозити продукти першої необхідності — хліб, сіль, сірники, олію. Там живуть дуже літні люди, які все життя працювали і дотепер не мислять себе без роботи. Є одна бабунька 98 років, яка просить дати їй машину, щоби завезти зерно на млин змолоти на борошно. Я їм казав, що ми вам все змелемо та привеземо, а вони хочуть самі: бо так звикли, така поїздка для них ціла подія, де головне — спілкування. Вони звикли, що кожного року 25 листопада ми виділяємо їм машину, і вони їздять на завод продтоварів отримувати продукти. Якщо селянам так краще, то я погодився. Я люблю допомагати людям».

Основний напрямок роботи господарства — тваринництво

Уже сім років поспіль пліч-о-пліч із батьком працює на посаді директора СПОП «Відродження» молодша донька — Тетяна Юріївна Ляшенко. Вона закінчила школу з відзнакою, має за плечима дві вищі освіти: філологічну та юридичну, і досвід роботи в апеляційному суді Черкаської області. Та любов до землі і до результатів практичної роботи взяли верх. «Від долі не втечеш, — посміхаючись зізнається Тетяна Юріївна. — Я від роботи в сільському господарстві отримую справжнє задоволення. Робота з людьми надихає, дозволяє почуватися потрібною. Я щаслива, що можу допомагати батькові».

Наталя Прокопенко і Тетяна ЛЯШЕНКО
Наталя Прокопенко і Тетяна ЛЯШЕНКО

Галузь тваринництва викликає у неї найбільше захоплення. «Ми продовжуємо розвивати цей напрямок, — наголошує вона. — В селах Скотареве та Іскрене, де працюють ферми, створено чимало робочих місць. Тому там вирує життя — залишається та приїжджає молодь, а відтак заповнені дитячі садочки та школи, розвивається інфраструктура, працюють магазини».

Без прикрас господиня розповіла історію розвитку цього напрямку в господарстві, і про те, що тих перших корівок переважно довелося здати на м'ясокомбінат та приступити до відтворення стада. Через п'ять років господарство отримало статус племзавода, який міститься в селі Скотареве, з розведення української червоно-рябої молочної породи ВРХ шляхом голштинізації. Він виборов право бути одним із кращих в України. «Завдяки 15-річній роботі ми вже маємо нетелей, які на роздої дають 40-45 л молока на добу. В Америці, де ми купуємо сперму, на середньопродуктивній фермі надій становить близько 44 літрів, і ми до цих показників поступово йдемо».

Дуже важливим для тваринницької ферми господиня назвала кадровий ресурс: «На племзаводі, де триває селекційна робота, фахівців не можна замінити на будь-яких роботів, бо ні один робот до кожної корови не підлаштується і буде значна вибраковка. Ми і так по селекційних показниках дуже жорстко вибраковуємо телят, наприклад, двійні».

Нетелей залишають для покращення власного дійного стада товарної ферми, яка працює в селі Іскрене, а надлишок реалізують господарствам в Україні і за кордоном. 

Наразі на фермах «Відродження» утримується близько 2200 голів ВРХ, з яких 1000 голів дійного стада (з них 600 — високопродуктивного). Середній надій на корову по господарству становить 28 л на добу, при цьому високопродуктивна група корів дає 40 літрів. «Останні кілька років ми є лідерами в Шполянському районі щодо кількості та якості молока, яке ми виробляємо виключно екстра класу, причому показники білку — 3,3%, жиру — 3,8%. Це стало можливим завдяки тому, що ми ретельно поставилися до збалансування раціону».

Та всі ці високі показники неможливі без наполегливої щоденної людської праці. На фермі у Скотаревому роблять переважно жінки. Завфермою у «Відродженні» Наталя Юхимівна Прокопенко вже п'ять років, однак все життя пропрацювала в тваринництві, в тому числі багато років завфермою в іншому господарстві. Вона не просто чудово знається на тваринах, її поважають і цінують у колективі, до того ж вона чудовий організатор. Менеджером працює Лариса Миколаївна Седик. Юлія Володимирівна Кравченко робить дояркою в господарстві з часу його створення, прийшовши на ферму після школи. Серед доярок зі стажем також Галина Іванівна Сухина. На фермі працюють доярами і чоловіки. Наприклад, тривалий час працювали разом близнюки Сергій та Михайло Ляшки, щоправда зараз залишився лише Сергій. Ветеринарним лікарем віднедавна тут Сергій Миколайович Коденець.

В Іскреному ж навпаки — основу колективу становлять чоловіки. Завфермою — Валерій Анатолійович Задорожний, який водночас є ветеринарним лікарем; менеджер — Володимир Георгійович Петровський, помічник завферми — Василь Олексійович Капелюшний.

Технік штучного осіменіння Микола Григорович Дігтяр працює відразу на обох фермах. Він також має неабиякий досвід. І хоч роботи, звичайно, багато, він завжди в доброму гуморі і готовий відповісти на будь-яке запитання.

Юрій Ляшенко також зізнався, що чи не найбільшої радості і гордості йому додає усвідомлення того, що його справу підхопили діти, а незабаром до них долучиться й онук. Дідовому тезці Юрію, сину старшої доньки Оксани, вже 13 років. Він свідомо допомагає дідові. Він все це робить з радістю: залюбки крутить гайки на тракторній бригаді, може їздити за кермом, розбирається в технології зерновиробництва. «Для мене це найбільша радість і Боже благословення, що у цієї дитини є щире бажання продовжити цю справу. Ця робота дуже серйозна, відповідальна, сюди вкладено багато сил і здоров'я, багато побудовано. Хочеться, щоби були рідні люди, які можуть гідно продовжити батьківську справу», — відверто говорить голова господарства.

Споживаємо молоко — маємо здорову націю!

Через нестачу в раціоні наших співвітчизників молока, маємо хвороби, які проявляються навіть у немовлят — ушкодження кишківника, м'якість кісток. Педіатри зазначають, що 90% випускників шкіл мають ті чи інші хвороби, причиною яких, серед іншого, є нестача в організмі вітамінів та мікроелементів, насамперед кальцію. Саме нестача кальцію, який в достатній кількості міститься в молоці, спричиняє перелами кісток, проблеми з зубами та хребтом, головний біль, судоми, втомлюваність.

Торік на Львівщини, залучивши чималий ланцюжок фахівців, у тому числі «Асоціацію виробників молока», провели експеримент під назвою «Шкільне молоко». Ідея полягала у тому, щоби протягом двох місяців у одній зі шкіл міста діти щодня вживали одну склянку молока.

На жаль, маємо гірки реалії: з добової норми кальцію у 1000 мг, українській дитині за день перепадає в кращому випадку 300 мг, або навіть 80 мг, незалежно від достатку родини.

Аналіз крові на початку проекту виявив брак вітаміну D3 та кальцію, такого необхідного для кісток, аж у 80% дітей.

Для експерименту в школі встановили фінський молокомат, і діти свідомо пили молоко. Через два місяці щоденного вживання молока результати аналізів дітлахів вразили навіть самих лікарів: у дітей рівень кальцію виріс на 5-10, а подекуди і на 20%.

«Після цього експерименту я дійшов висновку, що селянам не потрібні ніякі дотації. Давайте виділені на ці програми підтримки АПК вкладемо в молокомати, сертифіковані автомати для молока, де все повністю герметично та убезпечено, та встановимо їх у школах. Давайте допоможемо самому цінному — нашим дітям — бути здоровими! Так, це великі гроші 4-5 мільярдів грн. Однак здоров'я прийдешніх поколінь взагалі не можна виміряти ніякими грошима!»

Майбутнє рослинництва — у технологіях

«Ми працюємо за новими технологіями, — наголошує генеральний директор господарства, — до кожного гектара підходимо з лабораторними даними, вносимо добрива згідно до рекомендацій. Завдяки тваринництву вносимо необхідну кількість органіки на поля. Тому і маємо відповідну віддачу. Відрадно, що поточного року склалися сприятливі погодні умови, однак завдяки технологіям кукурудза на наших полях показує результати за 100 ц/га».

Поточного року добре вродили пшениця і ячмінь (на певних полях давали по 70 ц/га), пшениця стала найбільш рентабельною; соняшник — 45 ц/га, кукурудза в середньому виходить 110 ц/га.

Щоби працювати в подальшому, говорить господар, потрібно розвиватися: «Ми вводимо нові інтенсивні технології і в рослинництві, нові культури. Разом із тим дбайливо ставимося до збереження родючості землі, і тут тваринництво нам допомагає».

З появою елеватора в господарстві почали залишатись кошти

Так аргументуЄ його побудову Юрій Ляшенко, бо раніше після оплати сушіння і зберігання зерна на інших елеваторах про прибутки від збіжжя вже не йшлося. Сучасний елеваторний комплекс з можливістю відвантаження на автомобільний транспорт постав на території господарства 2017 року. Він розрахований на 20 тис. т одноразового зберігання, потужність сушарки становить 1 тис. т зерна щодоби. Також в наявності сертифіковані зернові склади загальним обсягом зберігання 50 тис. т.

«У складі комплексу працює акредитована лабораторія з сучасним обладнанням, яке дозволяє робити всі необхідні аналізи зерна, — розповідає завлабораторією Катерина Володимирівна Старцева. В цій царині вона працює з 1983 року, з яких уже п'ять — у «Відродженні».

На початку січня господарство збагатилося родиною молодих спеціалістів-агрономів, випускників НУБіП — Тетяни Яцишиної та Олексія Копитова. Вони приїхали в господарство по оголошенню. Родину відразу забезпечили двоярусною квартирою в Шполі, повним соціальним пакетом (правда, це стосується всіх працівників господарства). Тетяну ми застали в лабораторії, де вона поки переймає досвід, а її чоловік був за 30 км звідси, у полі. У «Відродженні» звикли довіряти молоді, тому посівну 2018-року Олексій проводив відразу на посаді головного агронома господарства. Звісно, все це відбувалося під контролем досвідченого заступника директора Миколи Івановича Кучковського та за участю двох молодих спеціалістів — заступників головного агронома Марії Тихомирової та Тетяни Яцишиної. Результатами такої роботи генеральний директор задоволений.

За словами Юрія Васильовича, господарі реалізують вирощене збіжжя в тому числі на експорт, тому на залізничній станції Шпола вже декілька років господарство орендує гілку і власними силами вантажить зерно. Щоправда, поточного сезону на дрібні станції залізничники почали надавати вагони-зерновози в обмеженій кількості. «Укрзалізниця» пояснює це оптимізацію зернових перевезень, яким поки альтернативи в Україні, на жаль, немає. Через це зовнішні контракти агровиробників-експортерів зриваються. 

Щедрої ниви і Божого благословення!

Ми поцікавилися у господаря, наскільки важко сьогодні працювати в сільському господарстві. Юрій Ляшенко відповів так:

«Працювати на землі завжди було важко. Складно було наприкінці 1990-х, коли господарства руйнувалися і люди зневірювалися. Та ми не здавалися. Після реформування і розпаювання стало дещо краще, однак врожаї ще були, скажімо так, дитячі, та ми продовжували впиратися.

Сьогодні ми стали набагато ближче до Європи не лише через безвіз, а й завдяки досягнутим показникам у сільському господарстві. Ми, наприклад, маємо корів, які вже дають 13 тис. л молока на рік, це вже світові показники.

Наша мета проста — продовжувати працювати, залучати передові світові технологій і отримувати кращі результати, разом із тим утримувати робочі місця і забезпечувати працівників достойними заробітками, належно розраховуватись за паї, підтримувати соціальну сферу села.

Користуючись нагодою, від імені працівників групи компанії «Відродження» хочу привітати всіх трударів із визначним святом — Днем працівників сільського господарства. Всіх, хто працює на землі тепер, всіх, хто пропрацював на ній все життя і тепер довірив нам обробляти свою землю, і молодь, яка пов'язала своє майбутнє з сільським господарством.

Хочу побажати всім миру, щедрої ниви і Божого благословення! Щоби у всіх наших домівках панували добро, затишок і достаток. Від цього багатшою ставатиме наша держава, а ми почуватимемося гідними українцями, які впевнено крокують у майбутнє».

 

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"