Статті

ЗИМОВИЙ САД ІЗЗ ПОЄДНАВ ТРАДИЦІЇ З МАЙБУТНІМ

В Інституті зрошуваного землеробства НААН дбають про сьогодення, завжди працюють на перспективу, шанобливо ставлячись до славних традицій минулого. Інститут є головною установою Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Херсонської області, до якого входять 12 наукових установ — інститутів та дослідних станцій. 1 листопада в Інституті зрошуваного землеробства НААН відбулися урочисті заходи, присвячені 100-річчю Національної академії аграрних наук України. У рамках святкових подій було урочисто відкрито зимовий сад Інституту, відновлений завдяки зусиллям та ентузіазму президента НААН Ярослава Гадзало, директора установи Раїси Вожегової, допомозі дослідних господарств мережі Інституту та небайдужих партнерів ІЗЗ. Відродити фактично з небуття справжню перлину живої екзотичної природи вдалося лише тепер, об'єднаними зусиллями науковців НААН, будівельників, виробничників і меценатів.

Ідея створення зимового саду належить відомому вченому галузі зрошуваного землеробства, директору Інституту (1963-1979 рр.) світлої пам'яті Олександру Олексійовичу Собку. На місці теперішнього зимового саду екзотичні рослини з'явилися рівно півстоліття тому, за будівництва виставкового павільйону з оранжереєю. Після початкового і подальшого періоду розквіту сад, на жаль, не витримав часів реформування 1990-2000-х років: рослини почали гинути, опорні конструкції і скло на даху поступово руйнувалися. «Були навіть такі «гарячі голови», які пропонували все це зрізати і здати на металобрухт, — зізнався нам Ярослав Гадзало. — Однак ми провели експертизу, яка встановила, що всі конструкції можуть працювати ще близько сотні років. Тому вирішили відновити зимовий сад, щоб він працював на користь вітчизняної аграрної науки. У системі Академії це єдина за площею і кількістю рослин така велика оранжерея. Нею справді можна пишатися».

«Ми вдячні керівництву Академії, керівникам наших дослідних господарств і будівельникам, які повернули до життя цю перлину Херсонщини, — підкреслила Раїса Вожегова. — Наразі в нашій оранжереї висаджено 120 видів екзотичних тропічних та субтропічних рослин, деяких по кілька екземплярів, а загалом це близько 300 рослин. І це неймовірно вражаюча оранжерейна колекція. Хочу також наголосити, що всі рослини подаровані Інституту нашими друзями — небайдужими людьми. Тому кожна з них по-справжньому має свою історію і свою душу».

Урочистості на Херсонщині зібрали більше 300 гостей із різних куточків України — народних депутатів, представників органів державної влади, вчених науково-дослідних установ НААН, науково-педагогічних працівників і студентів аграрних ВНЗ, агровиробників.

Урочистості з нагоди 100-річного ювілею НААН в Інституті зрошуваного землеробства НААН розпочалися з огляду виставкової зали наукових розробок та художньої виставки творчих виробів колективу Інституту. На окремих столах гостинно розташувалися різноманітні запашні короваї, створені майстрами хлібопечення з борошна сортів пшениці озимої селекції ІЗЗ НААН.

Пленарна частина складалася з теплих промов-привітань почесних гостей та виступів творчих колективів Херсонщини, заслужених артистів України, талановитої молоді. Актова зала заповнилася вщент, адже Інститут завжди на видноті в аграрної спільноти. Вчені установи гідно представляють Національну академію аграрних наук України, розробляючи інноваційні технології вирощування традиційних і нових для України сортів та гібридів сільгоспкультур, створюючи високоврожайні сорти і гібриди, допомагаючи аграріям впроваджувати наукові розробки та отримувати достойні прибутки, тим самим забезпечуючи продовольчу безпеку держави.

Відкриваючи захід, президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало привітав присутніх з таким знаменним ювілеєм — 100-річчям створення Академії. Він розповів про початкову діяльність Сільськогосподарського наукового комітету, створеного в листопаді 1918 року, на чолі з академіком Володимиром Вернадським. Від цієї установи і починається відлік історії Української академії аграрних наук, якій 2010 року було надано статус національної і перейменовано на Національну академію аграрних наук України, зазначив президент НААН.

Ярослав Гадзало наголосив на провідній ролі науки в агропромисловому виробництві в умовах кліматичних змін та зростаючої потреби в продуктах харчування. Він звернув увагу, що всі сучасні досягнення держави в аграрному секторі реалізовуються завдяки роботі аграрної науки. «За підрахунками наших вчених-економістів, агроресурсний потенціал держави використовується по окремих областях менш ніж на 50%, а в середньому — на 60%. Коли в нас буде така ефективність використання ресурсу, як наприклад у Бельгії, то Україна зможе прогодувати більше мільярда людей», — наголосив президент НААН. Водночас він конкретизував, що досягти таких показників ми зможемо за умови застосування в АПК високих технологій: використання високопродуктивних сортів та гібридів, інноваційних агротехнологій і ще — за обов'язкового розвитку зрошення.

Від імені Президії Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало подякував згуртованому колективу науковців Інституту на чолі з Раїсою Вожеговою за плідну працю, за вагомі розробки, які рік від року лише набувають все більшої актуальності, враховуючи загальне потепління і дефіцит вологи в ґрунтах.

Президент Академії також поділився приємною новиною, що Президія НААН на честь свого 100-річчя замовила ювілейну медаль «100 років НААН». У переддень урочистостей на Херсонщині медалі надійшли з Монетного двору. Першими з них Ярослав Гадзало нагородив Олександра Співаковського, народного депутата, очільника Комітету з питань науки і освіти ВРУ, та директора Інституту зрошуваного землеробства НААН Раїсу Вожегову.

У свою чергу, Раїса Вожегова привітала всіх присутніх і в їхній особі всі наукові установи Херсонщини, які нині вирішують низку актуальних питань аграрного півдня України, з ювілеєм та побажала їм творчих успіхів, вагомих відкриттів та примноження досягнень.

Від Херсонської облдержадміністрації привітав науковців зі святом директор Департаменту агропромислового розвитку Олександр Паливода, який подякував за системну роботу і плідну співпрацю з аграріями області та органами облдержадміністрації. Він також привітав Інститут зрошуваного землеробства НААН з відкриттям реконструйованого зимового ботанічного саду.

По завершенні урочистої частини та святкового концерту численні гості й учасники свята взяли участь в його урочистому відкритті. Раїса Вожегова на правах господині провела екскурсію цією унікальною оранжереєю, зупинившись на історії її створення.

Отже, як було сказано, ідея та її втілення належить Олександру Олексійовичу Собку — вченому зі світовим іменем, фронтовику, славному директору Інституту впродовж 1963-1979 років.

1967 року після відкриття головного корпусу Інституту на теперішньому місці у смт. Наддніпрянське (яке також було зведене під керівництвом О.О.Собка) тривали будівельні роботи з розбудови інфраструктури наукової установи. Упродовж 1967-1968-го будували виставковий павільйон з оранжереєю. І хоча проект об'єкта №4925 Херсонського філіалу Укрколгосппроскт УРСР було розроблено лише у квітні 1972 року, а протягом 1972-1974 років іще тривали проектно-розрахункові роботи, перші екзотичні рослини вже росли на місці теперішнього зимового саду вже 1968 року. Олександр Олексійович запросив із Нікітського ботанічного саду спеціаліста, який заклав сад в англійському хаотичному стилі. Тривалий час на завершення робіт за проектом не вистачало коштів. А 1978 року, після відвідування Інституту першим секретарем ЦК КПУ Володимиром Щербицьким і його схвального відгуку на ті результати роботи, які демонструвала науково-дослідна установа, з'явилася можливість профінансувати у повному обсязі заплановане будівництво.

1979 року зимовий декоративний сад було повністю введено в експлуатацію. На площі понад 900 кв.м з висотою 12 м розрослися понад 50 різних порід і форм вічнозелених тропічних і субтропічних рослин. На Херсонщині нічого схожого на таке диво до того часу (як і тепер) не було. Зимовий сад став затишною зеленою оазою Інституту будь-якої пори року. Тут проводились ділові зустрічі з вітчизняними та іноземними колегами, поважними гостями. Сад став місцем постійних екскурсій і гармонійно доповнював дендрологічний парк установи, продовжуючи тривалий час бути справжньою окрасою не лише наукового містечка Наддніпрянське, а й Херсона та області.

Значний внесок у розбудову зимового саду зробили справжні товариші й однодумці Олександра Собка, трударі-фронтовики,— інженер-будівельник Григорій Никифорович Любченко (1921-1994) і Олександр Васильович Горшков (1923-1996). За безпосередньої участі Григорія Любченка зростало селище Наддніпрянське, три корпуси Інституту, будівля зональної агрохімлабораторії, селекційні амбари, гараж, їдальня, магазини, середня школа, дитсадок та інші об'єкти інфраструктури. Він працював в Інституті впродовж 1964-1993 років. Олександр Горшков відповідав за озеленення прилеглої території. Він був талановитим агрономом, і саме завдяки йому всі тропічні рослини швидко приживалися в саду і милували око численній аудиторії працівників і гостей Інституту.

На жаль, на рубежі 1990-

2000-х років зимовий сад почав занепадати через дефіцит коштів на його утримання. Словом, більшість рослин просто не витримала таких умов і загинула, сад потребував капітального ремонту.

Тривалий час проводився моніторинг його технічного стану, складалися проекти відновлення, які потребували значного фінансування.

«Зрештою, 2017 року, завдяки допомозі Національної академії аграрних наук України та за ініціативи президента НААН Ярослава Гадзало, а також завдяки щирій допомозі колег з Національного Ботанічного саду імені Миколи Гришка НАН, дослідних господарств мережі Інституту зрошуваного землеробства, стало можливим розпочати реконструкцію зимового саду.

Обсяг робіт виявився настільки значним, що ремонт замість очікуваних півроку тривав майже два роки. Велика подяка всім причетним до відновлення саду, також колективу будівельників під керівництвом Олега Бутка, які працювали практично вдень і вночі над втіленням нашої мрії.

Лише нещодавно було закладено нові рослини, при цьому максимально збережено ту первозданну красу дизайну, започатковану Олександром Олексійовичем Собком. Відкриття зимового саду — це, безумовно, данина шани цьому відомому вченому, Людині-епосі для нашого Інституту!» — зазначила Раїса Вожегова.

Вона також наголосила, що основним спонсором відновленого зимового саду ІЗЗ НААН стала херсонська компанія-виробник унікальних мікродобрив «5 елемент», очолювана Володимиром Миколайовичем Білим, який в якості подарунку привіз з Італії дві дорослі пальми та оливкове дерево. Сад і надалі продовжуватиме наповнюватись рослинами. Басейн із фонтаном — рибками, а довкілля — співочими пташками.

«Наразі сад сплановано по зонах. Одна — плодові рослини. Тут містяться банани двох видів, фінікові пальми, оливкове дерево, колекція інжирів, апельсин червоний, лайми, гранат. Унікальний дарунок від Херсонського державного університету — дереза звичайна, на якій ростуть ягоди годжі. Окремою ділянкою представлені сукуленти. Також є сектор хвойних рослин, більша частина яких подарована Інституту господарством Радослава Златова з Бессарабії. Жовті хризантеми подаровані компанією «Сингента». Запланована ділянка під японський сад, основна рослина якого — бамбук», — поділилася Раїса Вожегова.

Ярослав Гадзало зауважив, що світом править красота. Завдяки тому, що очолює Інститут така чарівна і розумна жінка, не в докору керівникам-чоловікам, установа дуже змінилася, зміцнилася за ті п'ять років співпраці, що він очолює Академію. «Більшість рослин, які висаджено в зимовому саду, — наголосив він, — у природних умовах живуть сотні, а то й тисячі років. Тому за умов належного догляду цей сад побачать наші діти, онуки і правнуки. Це — крок у майбутнє!»

На наше прохання президент НААН стисло поділився враженнями від побаченого. «Щодо значущості роботи цієї наукової установи: Інститут зрошуваного землеробства розташовано на півдні України, і сьогодні ми всі бачимо, що останні три десятки років клімат постійно стає спекотнішим. Наразі в окремих районах Херсонщини через дефіцит вологи зійшли далеко не всі сходи озимих. Тому нам вкрай необхідно проводити випробовування як традиційних сільгоспкультур, так і менш поширених, які слід культивувати в посушливих зонах нашої держави. Щоб вони, зрештою, забезпечували відповідну віддачу нашому агровиробникові.

Щодо зимового саду, то в одому з наших дослідних господарств була колекція субтропічних культур, тож частину її ми перенесли сюди. Тому що саме можливості оранжереї, завдяки підтримуваному мікроклімату і теплу, дають змогу проводити випробування рослин фактично цілий рік. Йдеться про вирощування сільгоспкультур, які віднайшли попит на нашому ринку, однак поки є екзотичними для вирощування. Наприклад, банани і ківі. Пальми ж тут поки для екзотики. Однак час покаже, як скоро вони перетворяться для нас на звичайні рослини», — посміхаючись, резюмував Ярослав Гадзало.

Володимир Білий, генеральний директор ТОВ НВП «5 елемент», щодо участі свого підприємства в організації зимового саду розповів таке:

«Я радо підтримав ідею Раїси Анатоліївни та Ярослава Михайловича відродити зимовий сад в Інституті зрошуваного землеробства. Ми постачаємо наші добрива до багатьох країн на різних континентах, тому для нас не є проблемою придбати і привезти якісь екзотичні й ексклюзивні рослини. Тож ми придбали і привезли дві чудові пальми та оливкове дерево — дерево життя, яке, за Святим Письмом, виросло першим після Всесвітнього потопу.

У нашій лабораторії досліджується багато екзотичних рослин, в тому числі кактуси, банани, арахіс, цукрова тростина тощо. Ми працюємо з багатьма країнами, як я вже казав, тому зрозуміло, що для рослин, притаманних тамтешнім місцевостям, потрібні свої елементи живлення. Ми розробили і виробляємо препарати, які максимально активізують життєдіяльність як традиційних для нас, так і екзотичних рослин.

Із висаджених 130 видів рослин близько третини ми протестували і тепер знаємо, яким чином забезпечити їм максимальну приживлюваність і подальший розвиток, як зміцнити їхню імунну систему.

Хочу наголосити, що «5 елемент» задля підтримки науки, як кажуть, бере шефство над оранжереєю — наші спеціалісти постійно навідуватимуть зимовий сад, будуть спостерігати за рослинами, обробляти їх нашими препаратами. Ми робитимемо це безкоштовно!»

Володимир Миколайович також зізнався, що таке рішення є даниною пам'яті своєму старшому братові, Олександру Миколайовичу Білому, який близько 20 років життя віддав наполегливій роботі в Інституті.

Між очолюваною ним компанією та Інститутом зрошуваного землеробства НААН укладено меморандум про співпрацю, в рамках якого компанія впродовж трьох років тестуватиме насіннєвий фонд сільськогосподарських рослин, притаманних степовій зоні, з метою виявлення групи найбільш придатних для вирощування за умов стимулювання препаратами «5 елемент». Це буде симбіоз науки і виробництва, який дасть змогу заробляти значно більше вітчизняному агровиробникові і наповнювати бюджети різних рівнів такими необхідними фінансами».

Національний Ботанічний сад ім. Миколи Гришка НАН України за роки роботи накопичив чималий досвід створення і підтримання зимових садів. Тому ця поважна наукова установа залюбки погодилася допомогти Інституту зрошуваного землеробства у створенні зимового саду. Про тонкощі організації зимових садів взагалі й оранжереї І33 зокрема ми поцікавилися у наукового співробітника відділу тропічних і субтропічних рослин Національного Ботанічного саду ім. М.Гришка Володимира Вахрушкіна, який брав безпосередню участь у цій робот.

Насамперед він зауважив, що створити сад набагато простіше, ніж потім його належно доглядати — це стосується вологи, освітлення, підживлення, профілактики рослин від ураження шкідниками і хворобами (які люди так чи інакше переносять на одязі або з особистими речами) тощо.

За його словами, Ботсад допоміг Інституту із зонуванням (тут поєднані дві зони — тропіків та субтропіків) і дизайном, розташувавши всі рослини в сприятливих для їхнього існування зонах — одні у більш посушливій, інші — у більш вологій. Адже в одній зоні (субтропіків) взимку полив буде обмеженим, в іншій (тропіків) — постійним. Складність полягала у тому, щоби органічно розмістити різні рослини в одному температурному режимі однієї екологічної зони.

Дизайн покликаний правильно висадити рослини так званої скелетної групи — рослини-домінанти, які швидко виростуть і забиратимуть світло в інших. Щоб утримувати їх «у формі», доведеться згодом формувати крону, не давати можливості впиратися гігантам (а такі тут є) у стелю.

З погляду науки організація зимового саду в Інституті цікава тим, що за однаково створюваних умов температури і вологи рослини поводитимуться по-різному в різних оранжереях. Так, показники сонячної інсталяції (освітлення) в Херсоні і, наприклад, у Києві зовсім неоднакові.

За масштабами, зізнався фахівець, зимовий сад І33 НААН є одним із найбільших таких садів при наукових установах.

Володимир Вахрушкін підкреслив, що попри основну роль майданчика наукових досліджень, зимовий сад — це естетична насолода для відвідувачів і водночас оздоровлення — тут є можливість подихати чистим повітрям і просто відпочити.

Він також зазначив, що Ботсад бере на себе кураторство над оранжереєю Інституту, водночас висловив упевненість у фаховості і майстерності працівників Інституту зрошуваного землеробства НААН, та від щирого серця побажав їм успіхів.

 

Артем Житков

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"