НОВЕ ЖИТТЯ ЗЕМЛІ ПІД СТАРИМИ САДАМИ. ТЕХНОЛОГІЇ ТА ОБЛАДНАННЯ MAXIMARIN GROUP ЛЕГКО ПЕРЕТВОРЯТЬ ДЖУНГЛІ НА РІЛЛЮ

Якби для збільшення ріллі вам запропонували розкорчувати старий сад, чи швидко ви би на це погодилися? Навіть в умовах дефіциту ріллі, замість битися зі старими садами, аграрії вдаються до освоєння інших проблемних масивів землі. Кожен виробничник чудово розуміє, яка безмежна кількість зусиль і важкої техніки, часу і коштів знадобиться для пиляння стовбуряччя, корчування пнів та купи жахливої кореневої порості, кущів-самосадів, а ще — на боротьбу із товстезним і майже монолітним щільнодернинним шаром із берізки та пирію.

Та час від часу керівники агропідприємств повертаються до необхідності розкорчувати старий занедбаний сад, відродити ріллю, яка десятиліттями просто пропадає під непролазними джунглями.

Офіційної статистики щодо площ старих садів, непридатних для агровиробництва, в Україні немає, і, за різними даними, вони сягають десятків тисяч гектарів. А земля ж під цими хащами просто безцінна, бо за радянських часів під закладання фруктових садів відводилися родючі масиви — придатні за рельєфом, характером ґрунту і підґрунтя, за заляганням ґрунтових вод, за захистом насаджень від вітрів і іншими необхідними умовами. І ці високорентабельні землі наразі замість прибутків своїм власникам — а це переважно «щасливі» володарі розпайованих земель і держава, приносять самі збитки.

Насправді проблема старих садів і насаджень у світі теж існує. І тому вона вирішується доволі просто — за допомогою сучасної машинерії, коли один агрегат здатен за робочу зміну перетворити до 2 га старого саду зі всіма його вадами на пухку ріллю, в яку вже наступного дня можна висівати сільгоспкультури. Цю поки що фантастику для переважної більшості українців успішно втілюють в життя фахівці вітчизняної корпорації MaxiMarin Group за допомогою сучасних фрез для корчування від італійської компанії Seppi M.

Слід зауважити, що фреза не вирішує всіх проблем власників хащів, вона розв'язує головну — швидко прибирає старе. А от комплексно відродити землю під старими садами вам допоможе досвід фахівців MaxiMarin Group і аграріїв-споживачів їхніх послуг.

Вітчизняна корпорація MaxiMarin Group почала працювати в Україні з 1993 року з невеличкого підприємства по ремонту і реставрації вживаної сільськогосподарської техніки, переважно тракторів. Згодом відкрився напрямок з надання послуг у галузі садівництва та виноградарства, який переріс у потужності з виробництва спецтехніки та нестандартного обладнання для цих галузей. Невдовзі спектр послуг поширився на лісове господарство. Окремо було виділено напрямок роботи, направлений на впровадження технологій зі збереження вологи в ґрунті.

Поставками сучасного спеціалізованого обладнання для садівництва, виноградарства, лісівництва і овочівництва група компаній займається останні 15 років. А таким актуальним для нашої країни напрямкам, як розкорчування старих насаджень — непридатних для використання фруктових садів і лісосмуг — тут приділяють особливої уваги останні три роки.

«За ці роки, що ми професійно займаємося сучасною технологією корчування садів, ми навчилися максимально використовувати можливості кращої іноземної техніки і адаптували тамтешні технології до вітчизняних реалій, — зазначає фундатор і беззмінний керівник MaxiMarin Group Ігор Ярощук. — Слід зауважити, що на Заході існують жорсткі терміни і технології утримання садів, тому техніці і людям там працювати значно простіше. Вони дуже швидко і якісно вичищають старі сади, а потім використовують землі для вирощування будь-яких інших культур. Або ж після кількарічного вирощування гідних попередників знову повертаються до садівництва. Ми ж маємо справу з такими старими садами, яким по 40-50 років, які вже давно не доглядаються і подекуди перетворилися на непролазні хащі. Для нашої країни це є надзвичайно актуальною проблемою, особливо в умовах дефіциту посівних площ. І ми цю проблему допомагаємо ефективно вирішувати».

За його словами, фрези-корчувачі Seppi M для вітчизняних аграріїв поки швидше нагадує космічні технології. Років з 10 тому, коли дефіциту землі у нас не відчувалося, цими агрегатами взагалі ніхто не цікавився. Та для всього свій час, і для приведення землі до ладу під старими садами він настав. Вирішення цього питання дозволить державі перетворити цю проблему на здобуток: країні в цілому — і людям, і місцевим громадам, і агропідприємствам — працювати і заробляти додаткові гроші на цих десятках тисяч гектарів поки що занедбаної землі.

Процес роботи агрегату — трактора з фрезою-корчувачем Seppi M — складається з двох проходів. Перший — це повалення та подрібнення дерев діаметром 25-50 см над поверхнею ґрунту, при цьому трактор рухається реверсом. Другий — заглиблення на 30 см і більше, залежно від типу ґрунту, для подрібнення пнів, міцного дернового прошарку, коріння і його відростків, каміння до 25 см тощо.

Наприклад, одним трактором, від 300 к.с., однією лісовою фрезою-корчувачем Seppi Multiforst та зусиллями одного досвідченого механізатора за 30 днів можна підготувати близько 30 га площі, без ям, пнів і коренів.

Деревину зі старого саду можна по-господарському використати для опалення будь-яких власних об'єктів або для продажу, розібравши дерева на колоди. Бо, по-перше, від додаткової копійчини ще ніхто не відмовлявся, по-друге, продуктивність фрези збільшується і, по-третє, кількість щепи на полі зменшується і ґрунт сильно не закислюється. Попереднє обпилювання гілля також проводиться не вручну, а за допомогою обрізувача лісосмуг, оснащеного потужними циркулярними пилами, виробництва ПП «Агрореммаш-плюс» MaxiMarin Group. Якщо ж такої потреби немає, то потужна лісова фреза-корчувач загорне непролазні джунглі разом із деревами в землю.

Слід додати, що для подальшого використання очищені у такий спосіб землі потребують доробки.

Отже фреза-корчувач Seppi Multiforst, зазначає комерційний директор ПП «Агрореммаш-плюс» Сергій Панченко, вирішує головну проблему — вона перетворює джунглі на ріллю, прибираючи надземну і підземну частину саду. І робить це у 12 разів швидше за традиційні наші технології розкорчовування і втричі дешевше за енерго- і коштовитратами. На відміну від традиційного корчування, фреза позбавляє людей ще однієї проблеми — екологічної. Адже витягнутий пень із корінням та грудою землі слід утилізувати, бо інакше купи з таких пнів швидко перетворюються на рубікони і засмічують довкілля. Фреза ж перебиває всю деревину і рослинні рештки фактично на мульчу.

У садів і зернових немає спільних хвороб, тому навесні після рекультивації саду можна відразу висівати пізні зернові культури, застосовуючи в належній кількості засоби захисту рослин. За декілька років такого перехідного періоду з вирощування сільгоспкультур і належного обробітку ґрунту на цьому місці можна висаджувати ягідники або закладати нові сади.

Для прихильників органічного землеробства рекультивація старих садів є суттєвою перевагою, бо впродовж багатьох років тут не застосовувалось жодних хімічних препаратів. Це дає змогу пройти сертифікацію та отримати відповідні документи виробника органічної продукції за прискореною процедурою, порівняно з переходом до органічного виробництва на землях з інтенсивними технологіями. (Цю інформацію нам підтвердили в Федерації органічного руху України — прим. ред.).

Щоби подивитись на практичні результати використання зазначених технологій розкорчування, які проводили фахівці корпорації, ми побували на трьох ділянках різних господарств Кіровоградської області. На першій роботи проводились навесні 2016 року, на другій — навесні 2017, і на останній завершилися два тижні тому. Напрочуд цікавою вийшла розмова з керівником підприємства ТОВ АФ «Агротехнологія-плюс» Олександром Павленком та управляючим Володимиром Біндічем, адже агрофірма стала фактично першопрохідцем з використання сучасної технології корчування садів у регіоні.

Сільгосппідприємство «Агротехнологія» було засноване і почало працювати в с. Назарівка 2000 року зі 120 гектарів. Нині на 1,6 тис. га тут вирощують основні зернові культури. Від перших днів роботи агрофірма активно опікується вирішенням соціальних питань села. Крім організації більше 30 робочих місць, своєчасних розрахунків за паї і сплати податків до місцевого бюджету, аграрії відремонтували сільський клуб і школу, яку не дали закрити, а також відтворили роботу дитячого садка.

«Господарству для розвитку потрібно розширюватися, — зазначає Олександр Павленко. — Але землі маємо стільки, скільки Господь наділив, і більше її не стане. Природні властивості землі також обмежені. І збільшення врожайності має свої межі, бо кількість і якість зерна мають бути економічно і природно обґрунтовані. Якщо, наприклад, пшениця в хороший рік дає в нашій посушливій зоні центру Кіровоградщини 5-6 т/га, то найближчими роками її врожайність можна підняти максимум на тонну на гектарі. Однак витрати на сільгоспвиробництво збільшуються, тому ми маємо працювати над збільшенням прибутків. А це можливо за рахунок освоєння додаткових земель».

За словами керівника, з розвалом колгоспів старі сади занедбаними простояли не один десяток років. І якщо раніше люди в садах випасали череду ВРХ та кіз, які виїдали траву і відтак утримувалися міжряддя, то останнє десятиліття свійських тварин у селі майже не стало. А ту худобу, що залишилася, стало лячно в ці сади пускати, бо вони аж надто сильно позаростали.

Іще 2009 року господарі офіційно звернулися до місцевої влади з проханням узяти в оренду старий занедбаний фруктовий сад. Відтоді це питання «розглядалося» в Держгеокадастрі — то цю землю в оренду давали, то передумували. І весь цей час земля продовжувала знецінюватись, а могла би працювати і приносити користь усім. Зрештою два роки тому агрофірмі виділили в оренду на 7 років 42 га справжніх джунглів. Проте з 44 га загальної площі саду 1,7 га визнано особливо цінними ґрунтами, тому вони так і залишилися у розпорядженні держави, тобто — захаращеними. Та, на відміну від витворів мистецтва, з часом їхня цінність навряд зростатиме, бо фруктових дерев тут уже не лишилося — самі кленки, ясенки та дереза.

На тлі цього «особливо цінного шматка» ще більш помітною стає різниця між державним недбальством і господарським підходом до землі. Ще через дорогу від теперішнього поля залишилося 12 га, які, хочеться вірити, найближчим часом завдяки децентралізації будуть передані місцевій громаді, і вона зможе належно ними розпорядитися.

Отже нарешті питання вирішилося позитивно, й орендарями 2016 року було ухвалене рішення корчувати поросль. Відтак ТОВ АФ «Агротехнологія-плюс» стала першою компанією, де MaxiMarin Group випробувала фрезу-корчувач Seppi Multiforst на землях Кіровоградщини.

Як кажуть, перший досвід — самий цінний. За словами господарів, роботи розпочалися пізньої осені того самого року і викликали відверту недовіру місцевих мешканців. Натомість трактор із фрезою-корчувачем знали свою справу — належно перебивали порості і коріння на щепу на глибину 25 см та змішували все це з ґрунтом.

На заваді роботі стали морози, тому завершували розпочате навесні 2017-го. Однак коріння від старих дерев виявилося настільки товстим і міцним, що в результаті роботи шматки деревини відскакували на різні боки. Тому працівники вручну збирали ці рештки по полю. Глибинне коріння також частково залишилося. «Звичайним нашим плугом ми не впоралися з цією проблемою, — веде далі Олександр Павленко, — бо стійки постійно чіплялися за коріння і ламалися. Тому ми купили старий міцний плантажний плуг для корчування, і в парі з так само старим «Кіровцем» вони створили диво, виоравши землю на 70 см. Наше завдання було зібрати з поверхні ґрунту викопані кілки. Щоби позбавитися бугрів і ям (вони були завеликими від початку робіт, бо створювалися нагортанням землі під фруктові дерева, коли вони були садом), ми пустили Т-150 з лопатою і дискову борону. І відразу посіяли соняшник на всіх 42 га й отримали по 1,9 т/га врожаю».

Цей старий сад просто-таки випробовує аграріїв на міцність, та вони і не думають здаватися. Цьогоріч вони знову рівняли бугри-ями, але через нерівність поля вирішили, що пшеницю сіяти ще зарано. Тому знову посадили соняшник. Наступного року вже планують сіяти кукурудзу.

ПП «Агрореммаш-плюс» у складі MaxiMarin Group пропонує як комплексні послуги з корчування старих садів, лісосмуг, так і достойну лінійку лісових мульчерів, фрез та ротоваторів і корчувачів різної потужності і призначення. При цьому фахівцями враховуються десятки параметрів: розмір поля, щільність і вік насаджень, структура ґрунту і подальше використання ділянки, можливість агрегатування техніки з наявними в господарстві машинами, досвід механізаторів і умови роботи, витрати енергоносіїв, терміни виконання робіт тощо.

У разі рекультивації невеликої ділянки саду — не більше 40 га, доцільно користуватися послугами компанії.

Якщо ж ділянка значна, замовнику є сенс придбати фрезу-корчувач Seppi Multiforst, навчити своїх механізаторів, отримати кваліфіковані рекомендації щодо обробітку полів і самостійно виконувати накреслені задачі. При цьому ПП «Агрореммаш-плюс» забезпечить постпродажний супровід. А також, у разі необхідності, забезпечить ремонт даних агрегатів.

Ви переконаєтеся: землю під старими садами можна методично відродити!