Статті

ВІД ТРАДИЦІЙ — ДО ІННОВАЦІЙ! РОЗРОБКАМИ ІНСТИТУТУ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В.Я.ЮР'ЄВА НААН ЛИШЕ В УКРАЇНІ ЗАСІВАЄТЬСЯ БЛИЗЬКО 5 МЛН ГА

День поля-2018 в Інституті рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН 5 липня видався особливим, адже його було присвячено 110-річчю від часу заснування цього провідного вітчизняного наукового закладу, а також початку збирання ранніх зернових на Харківщині.

Більшість земель чорноземної Слобожанщини розташована в Степу та є зоною ризикованого рільництва, яка «піддається поступовому неухильному висушуванню». Про це ще півтора століття тому зазначав фундатор наукового ґрунтознавства та зональної агрономії Василь Докучаєв. Селекція як наука на той час лише зароджувалася, і її завданням було створення сільгоспкультур, які би в екстремальних умовах давали високі врожаї. Тож потребою часу виявилося створення 1908 року Харківської сільськогосподарської дослідної станції, яка згодом стала потужною складовою Харківської наукової школи. Наукова установа у процесі розвитку декілька разів змінював назву. Робота ж досвідченого численного колективу вчених Інституту рослинництва рік від року набирає обертів, застосовуючи девіз «Від традицій до інновацій!». Його селекційні розробки широко відомі Україні — ними засіваються площі понад 4,9 млн га. До Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2018 рік, занесені 213 сортів і гібридів та 116 батьківських компонентів польових культур селекції Інституту. При цьому 44 із них містяться в національних реєстрах інших країн — географія міжнародного співробітництва охоплює 36 держав світу.

Урочисте відкриття Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні технології підвищення генетичного потенціалу рослин»
Урочисте відкриття Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні технології підвищення генетичного потенціалу рослин»

Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН (далі — ІР НААН) є єдиним в країні Центром генетичних ресурсів рослин України, який становить національне надбання. Національний банк охоплює систему генетичних ресурсів понад 148,3 тис. зразків 751 культури 1770 видів. ФАО зарахувала 12 колекцій польових культур генбанку до найважливіших і найбільших у світі (входить до першої 10). Зокрема пшениці, тритикале, кукурудзи, сої, нуту, гороху, квасолі, проса, гречки, чини та маку олійного.

Крім теоретичних основ селекції сільгоспкультур, селекції зернових, зернобобових, круп'яних і олійних культур ІР НААН розробляє технології вирощування польових культур. Тож учасники Дня поля мали змогу ознайомитися з агротехнологічними та селекційними досягненнями колективу Інституту на демонстраційно-технологічних посівах зернових колосових та зернобобових культур.

Для наукової спільноти комплекс заходів розпочався із Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні технології підвищення генетичного потенціалу рослин», в якій взяли участь більше сотні вітчизняних і іноземних учених із восьми країн світу.

Серед численних учасників практичної частини Дня поля, переважну більшість становили керівники і  головні агрономи агропідприємств Харківщини, Київщини, Полтавщини, Сумщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Донеччини і Луганщини. Неабияку активність виявили фахівці управлінь агропромислового розвитку, представники науково-дослідних установ, дослідних станцій і господарств системи НААН та викладачі аграрних вишів.

Розпочався захід на території ДП ДГ «Елітне», яке разом із Устимівською дослідною станцією рослинництва та дослідними господарствами «Пантелеймонівське» та «Аграрне» входять до мережі Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН.

Кращі розробки Інституту представляє завідувач лабораторії селекції та генетики тритикале озимого, канд. с.-г. наук Геннадій ЩИПАК
Кращі розробки Інституту представляє завідувач лабораторії селекції та генетики тритикале озимого, канд. с.-г. наук Геннадій ЩИПАК

Ведучим Дня поля традиційно виступив директор Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, академік НААН Віктор Кириченко.

У своєму привітальному слові президент НААН, академік НААН Ярослав Гадзало, відзначив що Харківська наукова школа, яка є однією з найстаріших в Україні, добре відома своїми теоретичними, селекційними і технологічними розробками, а також висококваліфікованими кадрами: зі 144 науковців — 15 докторів та 60 кандидатів наук.

Сьогодні інститут досліджує 15 польових культур, забезпечуючи повний цикл — від теорії до вирощування створених високоефективних сортів і гібридів.

Я.Гадзало наголосив, що аграрна наука і здобутки Інституту сьогодні ще більш важливі, ніж 110 років тому, бо вони дають змогу в умовах зміни клімату вирощували якомога більші врожаї сільгоспкультур, стійких до шкідників і хвороб, з використанням ґрунтоощадних технологій. Введення ж наукового супроводу в сільгосппідприємствах, що дає змогу аграріям дотримувались розроблених технологій і відтак максимально використовували культури з високими потенційними можливостями, уможливить збирати в Україні не теперішні середні 45-46 ц/га пшениці, а на рівні європейських 100 ц/га.

Віктор Кириченко наголосив на багаторічній тісній дружбі, яка пов'язує Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН з Харківським національним аграрним університетом ім. В.В.Докучаєва. Щороку на ланах наукової установи проходять практику близько сотні студентів, з яких четверо-п'ятеро з продовженням навчання в аспірантурі отримують науковий ступінь кандидата наук. Переважна більшість випускників вишу є гідними продовжувачами справи Петра Будріна — першого очільника Харківської сільськогосподарської дослідної станції, колишнього ректора Харківського сільгоспінституту. 1937 року академік АН УРСР Василь Юр'єв (який пропрацював на станції з 1909-го до останнього подиху 1962-го, з них останні чверть століття на посаді директора вже Інституту) заснував у закладі кафедру селекції і генетики. Тому до теплих слів привітання ректора ХНАУ, член-кореспондента НААН Олександра Ульянченка приєдналося чимало учасників заходів, які свого часу також закінчили цей поважний виш.

Іван Глянь — досвідчений аграрій, депутат Харківської обласної ради, директор ПСП ім. Фрунзе, де перед тим також проводився спільний з ІР НААН День поля (див. ВЧАСНО І ЯКІСНО ОБРОБЛЯЙТЕ ҐРУНТ ТА НЕ БІЙТЕСЯ ЙТИ ВПЕРЕД!, — «Агропрофі», №17 від 15.06.18 — прим. ред.) щиро подякував науковцям Інституту за їхні розробки та привітав зі святом. Він зазначив, що аграрії надзвичайно пишаються підйомом вітчизняної аграрної науки, що насіння розробки Інституту висівається в багатьох куточках нашої планети. І наголосив, що в його господарстві віддають перевагу вітчизняному насінню та висівають сільгоспкультури розробки Інституту — горох, ячмінь, пшениця, соняшник. «Завдяки вашим розробкам ми маємо чудові посіви цих культур і досягаємо високих врожаїв. Щороку я беру активну участь у Дні поля Інституту. Я звернув увагу на горох Оплот та гібрид соняшнику Гусляр, які мене дуже зацікавили. Сьогодні в господарстві посіяно 5 га супереліти гороху — він дуже чудовий, та товарні посіви соняшнику більш як 200 га».

Віктор Кириченко підкреслив, що останнім часом його наукова установа все більше сповідує філософію виробництва вітчизняного насіння з використанням вітчизняних хімпрепаратів і добрив. У такий спосіб створюється спільний національний продукт. Серед таких вітчизняних виробників є Група компаній «Укравіт», яка виступила співорганізатором цього Дня поля. Інститут планує в подальшому спільні інтелектуальні розробки, пов'язані з захистом окремих сільгоспкультур. Тож про найближчі плани щодо співпраці розповів директор «Укравіт Агро» Євгеній Семененко.

Директор ДУ Інститут зернових культур НААН, академік НААН Анатолій Черенков є координатором програми наукових досліджень з озимих зернових культур у Степу України, членом спецради при ІР НААН. Від імені колективу свого інституту він щиро привітав науковців ІР НААН. «Сьогодні Інститут рослинництва є одним із основних науково-методичних центрів НААН, який робить значний внесок у розвиток аграрної науки. Тому бажаю йому творчого пошуку і подальших наукових досягнень», — наголосив учений.

Віталій Орлов — директор ДП ДГ «Елітне» підкреслив, що розробки Інституту завдяки роботі господарства швидко поширюються Україною і світом — до таких посушливих країн як Іспанія, Казахстан, Туреччина тощо. Тому від побажав усім учасникам зібрати максимум корисної і інформації про представлені на полігоні розробки Інституту, поспілкуватись з науковцями і знайти корисні пропозиції для подальшої роботи господарств.

Пшеницю озиму сорту Розкішна ІР НААН на землях ДП ДГ «Елітне» представляє директор господарства, к.е.н. Віталій Орлов
Пшеницю озиму сорту Розкішна ІР НААН на землях ДП ДГ «Елітне» представляє директор господарства, к.е.н. Віталій Орлов

Відтак учасники організовано вирушили на демонстраційний полігон ІР НААН, де представлені селекція і технології вирощування насіння сільгоспкультур, які притаманні для вирощування в певній природно-кліматичній зоні.

Пшениця яра. Групу селекції пшениці ярої було створено на Харківській сільськогосподарській станції 1933 року, через 40 років організовано лабораторію селекції цієї культури.

Сучасні сорти пшениці ярої м'якої та твердої селекції Інституту характеризуються високою потенціальною врожайністю 5,0-6,2 т/га і придатні для вирощування в усіх кліматичних зонах. Завдяки високій екологічній пластичності сорти придатні для вирощування у сучасних умовах зміни клімату та за різного рівня ресурсного забезпечення.

Наразі до Державного реєстру сортів рослин, дозволених для поширення в Україні, занесені 20 сортів твердої та 15 м'якої пшениці, 3 сорти проходять державне випробування.

На полігоні представлені сорти м'якої пшениці Улюблена, Нащадок, Спадщина та інші.

Окремої уваги заслуговують розроблені Інститутом вперше в Україні сорти пшениці полби звичайної для зон Лісостепу та Степу з легким вимолотом зерна, яка витривала до несприятливих умов навколишнього середовища, що дозволяє вирощувати її без застосування пестицидів. Поєднання низької плівчастості, високої потенційної врожайності, підвищеного вмісту білку в зерні і високих круп'яних та дієтичних властивостей дає змогу отримувати екологічно безпечну сировину для виготовлення каші, хліба та інших продуктів харчування і забезпечує культурі полби привабливість для органічного землеробства. Перший сорт пшениці полби звичайної Голіківська внесено до Державного реєстру 2015 року, Романівська — 2016, Юніка наразі проходить держвипробування.

Розробки пшениці ярої представляє завідувач лабораторії, доктор с.-г. наук Олег ГОЛІК
Розробки пшениці ярої представляє завідувач лабораторії, доктор с.-г. наук Олег ГОЛІК

Тритикале яре. 71% сортів тритикале ярого в Державному реєстрі сортів рослин України становить харківська селекція. Ці сорти відрізняють високі технологічні властивості (менша вибагливість до умов вирощування) та господарська цінність зерна, у поєднанні з потенціалом урожайності в умовах виробництва — 6,5 т/га.

Важливою особливістю сортів тритикале ярого є стійкість до твердої та летючої сажки, листкових хвороб, тому воно може вирощуватись без застосування фунгіцидів та ефективно використовуватись в органічному землеробстві, по гірших попередниках та на бідніших ґрунтах за менших доз добрив, а також як страхова культура для пересіву озимини.

Директор ІР НААН Віктор КИРИЧЕНКО та завідувач лабораторії, к.с.-г.н. Сергій ЧЕРНОБАЙ представляють кращі сорти тритикале ярого
Директор ІР НААН Віктор КИРИЧЕНКО та завідувач лабораторії, к.с.-г.н. Сергій ЧЕРНОБАЙ представляють кращі сорти тритикале ярого

Ячмінь ярий. Селекцію ячменю в Інституті вперше в Україні розпочали далекого 1910 року в єдиному на той час відділі селекції. До 1932 року селекцію ячменю проводив Василь Якович Юр'єв.

До Державного реєстру наразі внесено 17 сортів, у тому числі представлені на полігоні Парнас, Алегро, Аграрій.

Сорти ячменю ярого ІР НААН вирізняються високою екологічною стабільністю та високим потенціалом урожайності за будь-яких умов вирощування. Основною їх перевагою є висока стійкість (8-9 балів) до місцевих рас сажкових і особливо до листкових хвороб (борошниста роса, гельмінстоспоріози, іржа) .

Особливу увагу викликав перший в Україні сорт ІР НААН безостого ячменю Модерн (2012), який максимально придатний для тваринництва через високі кормові якості (у т.ч. не подразнює шлунково-кишковий тракт тварин) і має підвищений вміст білку. Його потенційна врожайність близько 8 т/га.

Просо є традиційною для українського аграрія культурою, яка останніми роками стала напрочуд рентабельною. Селекційна робота з цією культурою в Інституті триває з 1912 року. Наразі до поширення в Україні рекомендовано 8 сортів проса різного напряму використання — харчового, кормового, технічного. Сорти Слобожанське, Вітрило, Ювілейне, Козацьке відрізняються стабільно високою врожайністю, вони більш стійкі до поширених рас сажки, що забезпечує їх вирощування без хімічних засобів захисту. Здатність проса формувати врожайність за короткий період вегетації дає змогу вирощувати його по післяжнивних та післяукісних посівах. Так, при літніх строках сівби сорт Константинівське дає на рівні 1,5-2,0 т/га. Також цей сорт доцільно використовувати у змішаних посівах із горохом та соєю для одержання високопоживної кормосуміші.

Оскільки гібриди кукурудзи і сої є сенс аналізувати на початку вересня, організатори представили технологічні досліди на посівах цих культур за звичайною технологією та за розробленою спільно ІР НААН та компанією «Укравіт».

Сергій АВРАМЕНКО, провідний науковий співробітник ІР НААН, к.с.-г.н. і водночас агроном-консультант ГК «Укравіт» розповідає про сучасні агротехнології вирощування кукурудзи
Сергій АВРАМЕНКО, провідний науковий співробітник ІР НААН, к.с.-г.н. і водночас агроном-консультант ГК «Укравіт» розповідає про сучасні агротехнології вирощування кукурудзи

Разом із тим, до Держреєстру наразі занесені 32 гібриди кукурудзи селекції Інституту. В умовах сучасного виробництва добре зарекомендували гібриди Кредит МВ та Вимпел МВ з урожайністю зерна 12-14 т/га, які займають відповідно 30% та 15% продажів насіння Інституту. Гібриди Зоряний МВ, Світанок МВ, Лелека МВ, Донор МВ, Кардинал МВ в умовах інтенсивного виробництва формують урожай зерна 11,0-12,0 т/га та відрізняються високою технологічністю та посухостійкістю.

Нові сорти зернової сої за рівнем продуктивності та якістю не поступаються зарубіжним аналогам і є більш адаптованими до місцевих ґрунтово-кліматичних умов. Сорти Естафета, Байка і Перлина мають високий рівень посухостійкості, а сорти Мальвіна і Подяка стійкі до збудників фузаріозу. Сорти ранньостиглої групи Спритна, Байка, Кобза, Перлина є чудовими попередниками для озимої пшениці та джерелом біологічного азоту. Вони мають потенціал урожайності до 5,0 т/га, стійкі до вилягання рослин та обсипання насіння, більш адаптовані, проти іноземних, до регіональних ґрунтово-кліматичних умов України.

Горох. Селекцію гороху було розпочато в Інституті 1944 року, основним напрямом селекції було створення сортів кормового використання. 1983-го вперше в країні до Державного сортовипробування було передано безлисточковий (вусатий) сорт — Харківський вусатий, який дав рекордний для гороху врожай зеленої маси 64 т/га.

За останні роки в ІР НААН створено низку сортів гороху, які повністю відповідають сучасним умовам виробництва з потенціалом урожайності до 6,0 т/га
За останні роки в ІР НААН створено низку сортів гороху, які повністю відповідають сучасним умовам виробництва з потенціалом урожайності до 6,0 т/га

За останні роки в ІР НААН створено сорти гороху — Девіз, Царевич, Глянс, Оплот, Магнат, Корвет, Меценат та ін., — які повністю відповідають сучасним умовам виробництва з потенціалом урожайності до 6,0 т/га, відзначаються стійкістю до вилягання та обсипання насіння, придатні до прямого комбайнування, адаптовані до умов вирощування в усіх зонах України. Впровадження цих сортів дає змогу більш ефективно використовувати матеріально-технічні ресурси, а за рахунок однофазного збирання зменшити втрати і покращити якість зерна.

Також під час заходів на демонстративному полігоні Інституту сільського господарства Північного Сходу (м.Суми) ДП ДГ «Кутузівка» заступник директора з наукової роботи кандидат с.-г. наук Микола Собко ознайомив учасників із технологіями вирощування нових 29 сортів озимої пшениці, з яких 18 — селекції академії та 11 — імпортної. У кожному дослідному господарстві системи НААН, зазначив він, є демонстративні полігони, де дається агро-екологічна оцінка сортам і гібридам різних культур, які притаманні для вирощування в певній кліматичній зоні.

Озиме тритикале. На початку презентації цієї культури Віктор Кириченко процитував слова відомого генетика Миколи Вавилова, виголошені ним іще 1932 року, що на теренах значної європейської і азіатської частини світу вируватиме міжвидова гібридизація. А тритикале — це і є результат гібридизації, схрещування жита з пшеницею.

Початково тритикале виступало як зернофуражна культура. Та в результаті багаторічних досліджень по вдосконаленню зерно-кормових сортів озимого тритикале фахівцями ІР НААН створено і впроваджено у виробництво серію сортів із потенційною врожайністю (залежно від умов вегетації) в межах 8,5-9,5 т/га зерна, зеленої маси — 55,0-65,0 т/га. Нині Інститутом зареєстровано 12 сортів тритикале озимого — Раритет (2008), Ніканор (2016), Ярослава, Донець і Пластун (з 2018 року) тощо, — з урожайністю зерна 9,5-11,0 т/га, з високими кормовими та хлібопекарськими якостями — об'єм хліба без поліпшувачів становить 610-880 мл при загальній хлібопекарській оцінці 8,6-9,0 балів.

Нові сорти тритикале озимого мають генетично обумовлену стійкість до хвороб і шкідників, високу морозостійкість (АД 256, національний стандарт), оптимальний рівень стійкості до низьких температур і підвищені технологічні властивості.

***

На завершення оглядової програми учасники ознайомилися з технологіями вирощування зернових колосових на землях ДП ДГ «Елітне». Їхню увагу привернули посіви розмноження першої репродукції пшениці озимої м'якої сорту Розкішна ІР НААН, на яку останніми роками значно зріс попит через її високу стабільність. Це сорт універсального використання, позитивно відгукується на інтенсивні технології, однак і за звичайною забезпечує сталий високий результат. Має високі хлібопекарські якості.

Від створення 1937-го господарство є виробником насіння сільгоспкультур високих генерацій, для чого збудовано і постійно працює 4 зерноочисні лінії добовою потужністю до 150 т. Від 2015-го працює насіннєочисний комплекс на базі Заводу Фадєєва, з використанням іноземного обладнання, який переробляє насіння зернових, зернобобових, технічних культур за ощадною технологією, також є завод з переробки кукурудзи, вузол протруєння та інкрустації насіння, вузол з точної доробки із застосуванням лазерного фотосепаратору та складів готової продукції. Завдячуючи державно-приватному партнерству ДП «ДГ «Елітне» та ТОВ «Агроексперт» комплекс був зведений у стислі терміни.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"