СУЧАСНІ СЕЛЕКЦІЙНІ ДОСЯГНЕННЯ НААН

За нетривалий проміжок часу, якихось 100 років, наукова селекція збільшила врожайність злаків з 7 ц/га на початку 20-го століття до 100 ц/га, або 10 т/га. Нині ж у вітчизняних селекційних інститутах 12 т/га пшениці — це вже не мрія, а дійсність.

За даними НААН, потенціал продуктивності нових вітчизняних сортів і гібридів, які введено у виробництво, становить: пшениці озимої — 8,7-10,5 т/га, жита озимого — 5-7,5 т/га, ячменю озимого 6-8 т/га, тритікале озимого — 7-10 т/га; пшениці ярої — 7-8 т/га, ячменю ярого — 6-7 т/га, вівса 5-6 т/га, гороху — 3-5 т/га, кукурудзи — 9-14 т/га, сорго зернового — 7-8 т/га тощо.

Наведене є лише частиною сільгоспкультур вітчизняної селекції, які постійно висіваються  у Виставково-інноваційному центрі НААН на Київщині для широкої демонстрації і наочної пропаганди кращих вітчизняних сортів та гібридів останніх років. Цей постійно діючий центр було створено 2009 року на базі ДП ДГ «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН в с.Ксаверівка Друга. Відтоді щороку тут на демонстраційному полі площею 76,4 га за 10-пільною сівозміною із застосуванням інтенсивних технологій висіваються кращі розробки вітчизняних наукових установ мережі НААН, які знайшли своє застосування в агропідприємствах і ті, які лише пробивають собі дорогу.

Тут у будь-який час можна не лише ознайомитися з сортами і гібридами, а й отримати детальну інформацію щодо технологій вирощування і придбання посівного матеріалу представлених сортів та гібридів агрокультур.

Так само регулярно у Виставково-інноваційному центрі проводяться Міжнародні дні поля. Цьогоріч 21 червня такий захід зібрав чималу кількість фахівців аграрної галузі. Проаналізувати сучасні вітчизняні селекційні досягнення науковців приїхали члени Президії НААН, народні депутати і представники Мінагрополітики, обласних та районних держадміністрацій, керівники і агрономи сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, керівники науково-дослідних установ НААН та директори дослідних господарств академії. Пропонуємо репортаж з цієї знакової події.

Розпочався Міжнародний день поля «Сучасні селекційні досягнення НААН» 21 червня зі стислої пленарної частини.

Президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало зазначив, що кожен із присутніх на дні поля може побачити, що є нового і перспективного на сьогодні в Україні із сортів і гібридів сільськогосподарських культур селекції установ академії, і що вітчизняні селекціонери можуть запропонувати для виробництва. А також, що дуже важливо, — очне знайомство науковців та їхніх розробок із виробничниками стало доброю традицією для установ НААН. Дні поля академія спільно з Мінагрополітики розпочинає проводити з півдня. Вони вже пройшли на Миколаївщині, Херсонщині та Одещині.

Загалом сорти і гібриди зернових культур селекції установ академії, наголосив її очільник, демонструють високу врожайність та стійкість до посухи. За його словами, на початок цьогорічних жнив середня врожайність озимого ячменю у південних областях України складає 38,8 ц/га. «Підприємці, які використовують сорти і гібриди НААН, насамперед, ячменю, планують цього року отримати 60-70 центнерів, незважаючи на посуху, — додав Я.Гадзало. — Наші сорти витримують складні погодні умови і дають гарні врожаї».

За його словами, на полігоні Виставково-інноваційного центру НААН представлено 76 сільгоспкультур на 1300 ділянках. Дуже важливим є те, що керівники і селекціонери особисто представлятимуть розробки своїх установ і супроводжуватимуть їх коментарями, а також відповідатимуть на запитання виробничників.

«Підприємці мають змогу обрати сорти, що найбільш адаптовані під кліматичні умови їхнього регіону. А наші селекціонери мають чітке завдання — співпрацювати з виробниками і вести науковий супровід виробництва для збільшення врожаїв», — підкреслив президент НААН.

Зі свого боку, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк підкреслив важливість нарощування експорту насіння української селекції: «Я побачив, що поля і рослини у чудовому стані. Нам дійсно є чим пишатися. Наразі потрібно згуртуватися і зробити ці здобутки комерційно привабливими. Це конвертується у зростання експорту і добробуту кожного селекціонера».

* * *

Аграрії і науковці, які подорожують світом у пошуках новітніх технології і кращих зразків селекції сільгоспкультур, зазначають, що такого потужного постійно діючого полігону вітчизняних селекційних розробок немає ні в США, ні у Великобританії, ні в країнах бувшого соціалістичного табору і пострадянських державах. Виставково-інноваційний центр НААН створено на землях дослідного господарства Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, чому чимало посприяв його директор з 1993 року — віце-президент НААН, Микола Роїк. Центр щороку вдосконалює роботу. Зрозуміло, що висіваються лише нові та найбільш перспективні сорти і гібриди вітчизняних сільськогосподарських польових культур, які занесені до Державного реєстру сортів рослин та реєстрів інших країн світу.

Наразі на демонстраційних ділянках сільгоспкультури розміщено за такою схемою: — картопля, льон, бобові, хрестоцвіті, озимий ріпак; ярі зернові; цукрові, кормові і столові буряки; просо, гречка і соя; кукурудза і сорго; сояшник; лікарські рослини і багаторічні трави; озимі зернові (ще три ділянки перебувають під зайнятим паром).

Усього цього дня було представлено понад 1000 сортів та гібридів української селекції, серед яких: 104 сорти озимої пшениці (твердої і м'якої); 50 сортів ярого ячменю; 30 сортів вівса; 20 сортів ярого ріпаку та по 18 сортів ярого тритікале та гірчиці тощо.

Блок озимих культур — пшениця, жито, тритікале та ячмінь. Основними виконавцями виступають: Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Білоцерківська дослідна станція, Миронівський інститут пшениці ім.В.М.Ремесла, Інститут рослинництва ім.В.Я.Юр'єва, Інститут землеробства та Інститут зрошуваного землеробства НААН — установи, де проводиться селекція.

Відкриття практичної оглядової частини розпочалося зі здобутків Інституту зрошуваного землеробства НААН, які презентувала директор наукової установи Раїса Вожегова. Вона зазначила, що це єдиний в Україні інститут, який працює над розв'язанням фундаментальних і прикладних завдань ведення землеробства на зрошуваних землях. Другим важливим напрямком його роботи є створення нових посухостійких сортів для умов ризикованого землеробства в жорстких посушливих умовах, на богарі.

Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН вирізняється поєднанням багатолітнього наукового досвіду від 1893 року з сучасними методами селекції сільськогосподарських культур. Серед основних видів наукової діяльності станції — створення нових конкурентоспроможних сортів озимої пшениці, ярої вики та гібридів цукрових буряків, виробництво високоякісного насіння зернових культур, а також вивчення джерел біоенергетичної рослинної сировини та технологій її переробки.

Представляла найкращі наукові розробки БЦДСС одна з найдосвідченіших вітчизняних селекціонерів, яка 25 червня відзначатиме своє 80-річчя, Лариса Антонівна Бурденюк-Тарасевич, головний науковий співробітник, доктор с.-г. наук (див. «НІЯКА РОБОТА НЕ МИНАЄ ДАРМА», — «Агропрофі», №9/2014 — прим.ред.).

Науковий доробок озимої пшениці Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення представив заввідділом селекції і насінництва пшениці Микола Литвиненко. Слід зазначити, що СГІ є Координаційним центром НААН як головна установа з науково-технічних програмам вивчення теоретичних основ селекції сільськогосподарських рослин, створення сортів, гібридів зернових, зернобобових, круп'яних культур, розробки систем їхнього насінництва. Ця провідна наукова установа має на сьогодні в Державному реєстрі 64 сорти озимої м'якої пшениці та 12 — твердої.

Координатором блоку олійних культур (широко поширених, зокрема соняшнику) виступає Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, а малопоширених та дрібнонасіннєвих — Інститут олійних культур НААН. Але цього разу централізований огляд цієї групи не проводився, однак зацікавлені гості могли дослідити олійні самостійно.

Окремо представлений блок ярих зернових колосових культур — пшениця, ячмінь і тритікале. І хоч ярими зерновими у нашій країні цікавляться менше, ніж озимими, та трапляються роки, коли через, наприклад, несприятливі зими необхідно повернутися до ярих.

Директор Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Віктор Кириченко зосередив увагу присутніх на ярих ячменях. Він зазначив, що представлені на полігоні сорти належать до групи посухостійких, придатних для вирощування в зоні Степу. І звернув увагу на перший в Україні безостий сорт Модерн із підвищеним вмістом білку, призначений для відгодівлі ВРХ, насамперед бичків (тут використовується солома як поживний грубий корм), а також свиней. Сорт створювався під потреби конкретного господарства, яке має на відгодівлі 20 тис. свиней, 10 тисячне дійне стадо і 500 бичків на відгодівлі щороку, і навіть перевершив очікувані результати.

Сучасну метеостанцію, дані якої он-лайн виводяться на гаджети, продемонстрував численній спільноті Михайло Ромащенко, директор Інституту водних проблем і меліорації НААН. Йшлося про її принцип дії та перспективи використання як у наукових дослідженнях, так і на полях сільгосппідприємств. Для наочності на ноутбуці та мобільних пристроях було представлено поточні дані та динаміку змін за вегетаційний період температури повітря, вологості ґрунту, кількості опадів, атмосферного тиску, напряму та сили вітру, кількості сонячної радіації. Науковець наголосив на зручності відображення даних у вигляді графіків, діаграм по годинах і днях спостережень, можливості експортувати дані в комп'ютерні Excel та pdf формати для подальшого використання у дослідженнях.

За словами М.Ромащенка, даний зразок метеостанції вже збирається в Україні, його орієнтована вартість 40-50 тис. грн. І це невелика ціна за те, щоби володіти інформацією про стан ґрунту і правильно керувати процесами вирощування.

Іще один блок сільгоспкультур — лікарські рослини, координатором якого виступає Інститут агроекології і природокористування НААН. За словами директора інституту Ореста Фурдичка, наразі виповнюється 100 років від початку селекційних досліджень лікарських та ефіроолійних культур. А підпорядкована Інституту Дослідна станція лікарських рослин, яка міститься на Полтавщині, є провідною установою в галузі лікарського рослинництва. Заснована більше століття тому, вона стала першою в Російській імперії науково-дослідною установою з вирощування лікарських рослин. Оскільки ніша вирощування лікарських трав та ефіроолійних культур є дуже вузькою (у цій царині в Україні працює також Національний ботанічний сад ім. Гришка НАН України — прим.ред.), він передав слово заступнику директора Дослідної станції Наталії Куценко. За її словами, станція має патенти на 33 види лікарських рослин. Поточного року на полігоні ВІЦ НААН лікарські трави та ефіроолійні культури висаджені на 1 га. Серед найбільш популярних культур селекціонер назвала ромашку лікарську, ехінацею пурпурову, м'яту перцеву та нагідки лікарські.

Селекцією багаторічних трав і кормових культур займається Інститут кормів та сільського господарства Поділля. Про доробок інституту розповів його директор Олександр Корнійчук.

Він наголосив, що в структурі посівних площ кормові займають близько 7% площ, але їхнє значення для тваринницьких господарств є вкрай важливим. «Ми ставимо завдання: 1 тонна кормових культур повинна забезпечувати виробництво не менше 1 тонни молока, близько 0,135 тонни м'яса ВРХ, 0,350 тонни м'яса свинини і 0,450 тонни м'яса птиці», — сказав він. Корми мають бути високопоживні, збалансовані, легкозасвоювані і забезпечували високу економічну ефективність виробництва тваринницької продукції.

Звісно, кормові відомі здавна, але наука працює над їхнім поліпшенням, над створенням нових сортів, адаптованих до різних кліматичних зон, насамперед стійких до повітряної і ґрунтової посухи, до вимерзання та ураження хворобами. Також вони мають швидко відростати під час весняно-літньої вегетації тощо.

Наприклад, люцерна — високобілкова бобова кормова культура, яка займає в структурі посіву кормових у господарствах 40-60%, більше любить нейтральні ґрунти. А в України близько 40% площ із підвищеною кислотністю. Тому селекціонери Інституту працюють над сортами, більш стійкими до кислотності ґрунтів. Упродовж сезону багаторічна люцерна забезпечує закриття ґрунту і дає 3-5 укосів.

«Крім того, що ми маємо збільшувати виробництво тваринницької продукції, — продовжував Олександр Корнійчук, — ми маємо зважати на економічну ефективність. Тому польове кормовиробництво — напрямок важливий. Але корми повинні вироблятися і на природних угіддях — луках і пасовищах, які займають в Україні близько 8 млн га». Це ще один напрямок роботи Інституту.  Тож головне завдання селекціонерів — підвищити продуктивність цих посівів. Якщо зробити поверхневі поліпшення, це дасть змогу у 1,5-2 разу збільшити вихід продукції з цих територій. Також Інститут займається селекцією еспарцету, лядвенця рогатого, конюшини, віки тощо.

У лінійці буряків Виставково-інноваційного центру НААН лише цукрові буряки представлені більш як півсотнею гібридів. Це ціла високотехнологічна індустрія, яку в нашій країні слід розвивати, тому це окрема тема для розповіді.